Постанова

від 07.11.2012 по справі 2а/0470/9739/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/9739/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Парненко В.С.

при секретарі судового засідання Орлові О.В.,

за участю:

представник позивача Сірооченко А.В.

представник відповідача Маценко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Міськмаш»до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, про скасування податкового повідомлення -рішення від 12.07.2012 №0000222304, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Міськмаш» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - Відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 №0000222304 на загальну суму 71600,00 грн. (за основним платежем 57280,00 грн., за штрафними санкціями 14320,00грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм податкового законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року до участі в даній адміністративній справі було залучено Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що оскаржуване позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Міськмаш» (далі - Позивач або ТОВ ВКП «Міськмаш») зареєстроване розпорядженням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 24.12.1998 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.

На підставі службового посвідчення серія УДН № 014181, виданого 17.10.2007 ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська Плужник О.А., згідно із п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), та наказу № 370 від 08.06.2012, проведено документальну невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Міськмаш» (ТОВ ВКП «Міськмаш») за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 з питань правомірності нарахування податкового кредиту по податковій накладній від 31.03.2012 № 14.

Перевірку проведено з відома та присутності директора Косточкіна Анатолія Романовича. Перевірка проводилась з 11.06.2012 по 15.06.2012.

За результатами перевірки складено акт від 22.06.2012 № 1266/22-6/30260942, який отримано позивачем 26.06.2012.

До акту перевірки 02.07.2012 були надані заперечення.

Згідно відповіді на заперечення від 09.07.2012 ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська висновок акту перевірки, вважає правомірним та таким, що не суперечить діючому законодавству.

На підставі акту перевірки від 22.06.2012 № 1266/22-6/30260942 ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 0000222304 про сплату 57280,00 грн. з податку на додану вартість та штрафних санкцій 14320,00 грн., застосованих за порушення абз.9 п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) та застосованих штрафних санкцій згідно п. 123.1 ст.123 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано 19 липня 2012 року.

ТОВ ВКП «Міськмаш» надало до ДПС у Дніпропетровській області скаргу від 23.07.2012 №239 на податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 0000222304.

Рішенням ДПС у Дніпропетровській області від 06.08.2012 № 18740/10/10-084 скарга залишена без розгляду. Зазначена скарга отримана позивачем 08 серпня 2012 року.

Судом встановлено, що ТОВ ВКП «Міськмаш» укладено договір №ДГ-0000001 від 01.03.2012, де ТОВ ВКП «Міськмаш» - покупець (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова,1), ПП «Ріаз-Дніпро» - постачальник (49000, м. Дніпропетровськ вул. Глінки,7/703).

На виконання умов договору ПП «Ріаз-Дніпро» поставлено товар (Клапан дросельний газовий ДУ 1100 мм - 1 од.) та виписано податкову накладну №14 від 31.03.2012 на загальну суму 342680,00грн., у т.ч . ПДВ - 57280,00 грн.

У податковому обліку підприємства ТОВ ВКП «Міськмаш» (код ЄДРПОУ 30260942) ПДВ в сумі 57280,00 грн. було віднесено до складу податкового кредиту та включено до реєстру отриманих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ за березень 2012 року.

Згідно баз даних «Архів електронної звітності», вищезазначена податкова накладна № 14 від 31.03.2012 на загальну суму 343680,00 грн., у т.ч. ПДВ 57280,00 грн., яка виписана підприємству TOВ ВКП «Міськмаш» (код ЄДРПОУ 30260942), не зареєстрована підприємством ПП «Ріаз-Дніпро» (код ЄДРПОУ 35042479) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з вищенаведеного, відповідач зробив висновок, що в порушення абз. 9 п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ, підприємством ТОВ ВКП «Міськмаш» завищено суму податкового кредиту за березень 2012 року у розмірі 57 280,00 грн.

Однак, позивач зазначає, що ТОВ ВКП «Міськмаш» звернулось до ПП «Ріаз-Дніпро» листом від 27.06.2012 щодо надання пояснень щодо причин відсутності реєстрації податкової накладної від 31.03.2012 № 14 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої відповіді від 02.07.2012 № 25 встановлено, що (мовою оригіналу):

«ПП «Ріаз-Дніпро» (код ЄДРПОУ 35042479) повідомляє, що з 18.08.2011 р. по теперішній час, має діючий (чинний) договір про визнання електронних документів №1981 від 18.08.2011 р. між ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

ПП «Ріаз-Дніпро» керуючись п.201.1, п.201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-V1 (із змінами та доповненнями) (далі по тексту Кодекс), наказом № 1379 від 01.11.2011 р. Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» та п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджено постановою Кабінетом міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (дачі - Порядок № 1246) склав податкову накладну від 31.03.2012 р. № 14 у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціачізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної в електронній формі наклав електронний цифровий підпис посадових осіб підприємства у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що с аналогом відбитка печатки підприємства.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Кодексу реєстрація податкової накладної від 31.03.2012 р. № 14 у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснювалась не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписки, а саме 17.04.2012 р.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (операційний день триває з 0 до 23-ї години). Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової служби України є дата та час, зафіксовані у квитанції

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно з п. 9 Порядок № 1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

ѕ наявність помилок;

ѕ відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

ѕ факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж

реквізитами.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня (з 0 до 23-ї години) продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, така податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Враховуючи викладене, ПП «Ріаз-Дніпро» протягом операційного дня не отримував квитанцію про прийняття або неприйняття, із зазначенням причин, податкової накладної від 31.03.2012 р. № 14, у такому випадку, згідно п.201.10 ст. 201 Кодексу, така податкова накладна вважаються зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ПП «Ріаз-Дніпро» в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012р. та в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних задекларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ ВКП «Міськмаш», згідно податкової накладної від 31.03.2012 р.№ 14.

Додатково повідомляємо, що ПП «Ріаз-Дніпро» звернулось з письмовим повідомлення з вимогою про реєстрацію податкової накладної від 31.03.2012 р. № 14, виписану на адресу ТОВ ВКП «Міськмаш» (іпн.302609404611), від 02.07.2012 р. № 35 до ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська».

Однак, заявою від 22.10.2012 ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомила суд, що згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної №14 від 31.03.2012, документ не прийнято, оскільки на момент подання електронної звітності у платника податків був відсутній договір з ДПСУ.

Таким чином, відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 про витребування доказів надати витяг з Єдиного реєстру податкових накладних та інформацію щодо внесення електронної копії податкової накладної №14 від 31.03.2012 в Єдиний реєстр податкових накладних третя особа, не мала можливості.

На підтвердження зазначеної вище обставини, ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було надано копію квитанції про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 31.03.2012 (а.с. 73).

Позивачем було надано до суду копію договору №1981 про визнання електронних документів від 18.08.2011, укладеного між ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС та ПП «Ріаз-Дніпро», відповідно до п. 2.1 якого платник податків має право повторно передавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у разі неотримання першої квитанції від органу ДПС або при надходженні другої квитанції про неприйняття податкових документів в електронному вигляді.

Судом встановлено, що ПП «Ріаз-Дніпро» таке право не використав, повторність направлення податкової накладної №14 від 31.03.2012 в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку позивачем не доведена, згідно Журналу передачі звітів ПП «Ріаз-Дніпро» податкова накладна №14 від 31.03.2012 була направлена в електронному вигляді один раз без отримання у відповідь повідомлення від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Разом з тим, пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пункту 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

За приписами пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України суд звертає увагу на існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця - належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України також встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. З урахуванням цього форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункти 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Порядок видачі податкових накладних регламентовано пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, яку саме податкову накладну платники податку на додану вартість -продавці повинні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних перед наданням її покупцеві.

Так, реєстрації підлягає податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

У ході судового розгляду справи встановлено, що сума податку на додану вартість у податковій накладній від 31.03.2012 № 14, що виписана ПП «Ріаз-Дніпро» за договором постачання на адресу позивача, складає - 57280,00 грн.

В силу приписів законодавства дана податкова накладна підлягала обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вищезазначена податкова накладна № 14 від 31.03.2012 на загальну суму 343680,00 грн, у т.ч. ПДВ 57 280,00 грн., яка виписана підприємству ТОВ ТОВ ВКП «Міськмаш» постачальником ПП «Ріаз-Дніпро» не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних перед наданням її покупцеві.

Судом не приймається посилання позивача на ту обставину, що обов'язок реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних законодавством покладається саме на продавця, тому покупець не може нести відповідальності за дії свого контрагента, а податковий орган у разі виявлення таких фактів зобов'язаний повідомляти сумлінного платника податку про наявність таких розбіжностей з даними контрагентів та проводити перевірку такого контрагента, з огляду на наступне.

Суд звертає увагу на ту обставину, що з вищенаведених положень законодавства вбачається, що постраждати від нереєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може лише покупець, який є платником ПДВ.

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

На виконання зазначеної норми законодавства, постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість -продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку -покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

Тобто, оскільки законодавець на пряму пов'язує право платника податків - покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту з наявністю факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд дійшов до висновку, що саме платник податку - покупець, наділений не лише правом, а й обов'язком щодо перевірки отриманих податкових накладних на відповідність їх законодавчим нормам.

З метою врегулювання даних правовідносин, для покупця передбачено також право звернутись до податкового органу зі скаргою на контрагента, у випадку нереєстрації податкової накладної, що надасть право на включення суми ПДВ до податкового кредиту.

Так, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією (абзаци 11-12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

На підставі п. 20 розділу III наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку) заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації, (ДС5) (додаток 5) - для декларації (скороченої); (ДСп5) (додаток 5) - для декларації (спеціальної); (ДП4) (додаток 4) - для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.»

Таким чином, подання заяви зі скаргою на постачальника (постачальників) за формою, наведеною у додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПАУ від 25.01.2011 № 41, надає покупцю право відобразити сплачену суму у податковому кредиті з ПДВ.

Проте, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що він скористався наданим йому правом подання одночасно з декларацією по податку на додану вартість за березень 2012 року скарги на свого постачальника - ПП «Ріаз-Дніпро», яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, зокрема, щодо неповідомлення про наявність порушень оформлення податкової накладної з боку контрагента, чим позбавило його права на подання уточнюючих розрахунків, суд звертає увагу на наступне.

За вказаною нормою закону передбачено, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, що в даному випадку йдеться мова про наявність розбіжностей у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, що надається платниками податків податковому органу в електронному вигляді одночасно з подачею декларації по податку на додану вартість, який позивач помилково ототожнює з Єдиним реєстром податкових накладних.

Водночас, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою лише для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Враховуючи зазначене та зважаючи на наявність обставин, з якими законодавець пов'язує підстави відсутності права у платника податків - покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за податковими накладними, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська від 12.07.2012 № 0000222304 на загальну суму 71600,00 грн. (за основним платежем 57280,00 грн., за штрафними санкціями 14320,00 грн.), є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявні у справі докази свідчать про правомірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Водночас позивач, всупереч наведеним вимогам, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності рішень відповідача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Міськмаш» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.07.2012 №0000222304 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 26.10.2012.

Суддя В.С. Парненко