Постанова

від 31.10.2012 по справі 2а-4490/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 року 2а-4490/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Лапія С.М.,

при секретарі -Пилипчук В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марс Україна» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київській області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Марс Україна»звернулось до суду з позовом до Броварської ОДПІ Київської області ДПС, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2012 №0001971502.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Броварською ОДПІ Київської області на підставі Акту від 12.03.2012 № 12/15-309/21638055 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Марс Україна»в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0000051502. Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення таким, що суперечать законодавству України, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, подавши до ДПС у Київській області первинну скаргу.

Рішенням від 15 червня 2012 року №1396/10/10-206/258-699 ДПС у Київській області частково задоволено первинну скаргу -скасовано податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7 166,00 грн.

На підставі вказаного рішення відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2012 року № 0001971502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на 28 668,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1,00 грн.

Позивачем було подано повторну скаргу до ДПС України, яка рішенням від 15 серпня 2012 року №347/0/61-12/10-2115 залишила податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 21.06.2012 №0001971502, звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою, в якій вказав, що підтримує позовні вимог у повному обсязі та просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідач явку свого представника не забезпечив, причин неявки у судове засідання не повідомив, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався, заперечень проти позову не надав.

На підставі ст.ст. 122 та 128 КАС України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Позивачем 20.02.2012 за вх. №9006967971 подано до Броварської ОДПІ Київської області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року.

Коригування податкової звітності вчинено позивачем у зв'язку з включенням до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 28 668,00 грн., що підтверджується податковими накладними №1541 від 16 травня 2011 року та № 1792 від 31 травня 2011 року.

Судом встановлено, що вказані податкові накладні не були включені позивачем до податкового кредиту звітного податкового періоду (травень 2011), оскільки були загублені і виявлені лише в лютому 2012 року за результатами внутрішнього аудиту.

На підтвердження цих обставин позивач надав суду копії податкових накладних.

Посадовими особами Броварської ОДПІ Київської області 12 березня 2012 року проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань ТОВ «Марс Україна»з податку на додану вартість за травень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, на думку податкового органу, п. 198.2 ст. 198 ПК України, п.4 р. V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року №1490/20228, а саме: податкові накладні, які отримані у періодах, наступних за періодом, в якому їх виписано, включаються до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. Перевіркою встановлено заниження суми податкових зобов'язань на 28668,00 грн.

З 1 січня 2011 року платники податку на додану вартість, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються положеннями розділу V Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Однак, це право платника податків обмежується положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Водночас, згідно з абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.15. статті 201 Податкового кодексу України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України слідує, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій. Водночас таке право зберігається за платником податків протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Це означає, що позивач діяв правомірно, коли не включав до податкового кредиту не підтверджені податковими накладними суми кредиту, та включив сплачені суми податку лише після отримання податкових накладних в межах 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних.

Позбавлення платника податків права включати сплачені ним у попередніх податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість лише тому, що податкові накладні отримано із запізненням, в наступних податкових періодах, означатиме запровадження принципів подвійного оподаткування та протиправної конфіскації майна такого платника податків, що є неприпустимим.

Так у лютому 2012 року позивач, виявивши помилки, що містяться у поданих ним податкових деклараціях з ПДВ за минулі періоди, подав до Броварської ОДПІ Київської області уточнюючі розрахунки, якими виправлялись помилки минулих податкових періодів, в т.ч. за травень 2011 року.

Податковим кодексом України чітко визначено порядок дій, які зобов'язаний здійснити платник податків у разі виявлення помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.

Відповідно до п 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином позивач виконав свій обов'язок, передбачений ПК України, а саме пунктом 50.1 ПК України, подавши уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року.

Податковий кодекс України не містить будь-яких обмежень для включення сум ПДВ до податкового кредиту за отриманими податковими накладними. Єдиним обмеженням є часове обмеження.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України є помилковими і безпідставними, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень з одночасним обґрунтованим позивачем позовних вимог з посиланням на належні докази на їх підтвердження.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 287,00 грн. (платіжне доручення №28 від 20 серпня 2012 року), доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати у сумі 287,00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 128, 159-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області від 21 червня 2012 року №0001971502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Марс Україна» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127, ідентифікаційний код 21638055) сплачений судовий збір у сумі 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.