Постанова

від 24.10.2012 по справі 6457/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

24 жовтня 2012 р. №2а-6457/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Гусарової В.В.,

представника відповідача - Федоренка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Партнер" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Партнер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000172201 та№0000182201 від 18.05.12 р.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС не доведено факту нездійснення господарської діяльності між ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" та його контрагентами, нікчемності укладених позивачем правочинів, при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі оскаржуваних повідомлень-рішень, відповідач вийшов за межі своїх повноважень та, поза судовою процедурою, визнав договори укладені між позивачем та його контрагентами - недійсними.

З позиції позивача, господарські відносини між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, а суми витрат правомірно віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги і доводи заявленого позову та просив суд прийняти рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважаючи його необґрунтованим та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу №309 від 19.04.2012 р. ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" за період липень, вересень 2011 р., з ТОВ "Промбудмонтажінвест" за квітень 2011 року, з ТОВ "Трубопласт Україна" за травень, червень 2011 року, з ПП "ОВД-Трейд" за травень, червень, липень 2011 року, за результатами проведення якої складено акт №663/221/34467044 від 04.05.2012 р. (т.1, а.с. 17-37).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- ч.1 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 р. в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочинах, здійснених ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за липень, вересень 2011 р., з ТОВ "Промбудмонтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за квітень 2011 р., ТОВ "Трубопласт Україна"( код ЄДРПОУ 37189531) за травень, червень 2011 р., з ПП "ОВДтрейд" (код ЄДРПОУ 37091177) за травень, червень, липень 2011 р., які не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемним по ланцюгу до "вигодонабувача";

- п. 138.8 ст. 138, п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-V1 перевіркою встановлено завищення у ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" витрат по операціям з придбання будівельних матеріалів та послуг у ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за липень, вересень 2011р. у сумі 439580 грн., у т. ч. за 3 квартал 2011 року у сумі 439580 грн., у ТОВ "Промбудмонтажінвест" ( код ЄДРПОУ 36987611 ) за квітень 2011 р. у сумі 101835 грн., у т. ч. за 2 квартал 2011 року у сумі 101835 грн., у ТОВ "Трубопласт Україна" (код ЄДРПОУ 37189531) з за травень, червень 2011р. у сумі 171670 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року у сумі 171670 грн., у ПП "ОВД-Трейд" (код ЄДРПОУ 37091177) за травень, червень, липень 2011 р. у сумі 554215 грн., у т. ч. за 2 квартал 2011 року у сумі 327550 грн. та 3 квартал 2011 року у сумі 226665 грн., та заниження суми податку на прибуток за ставкою 23% по взаємовідносинах з вище переліченими підприємствами у сумі 291479 грн., , у т. ч. за 2 квартал 2011 року у сумі 138243 грн. та за 3 квартал 2011 року у сумі 153236 грн.

- ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, перевіркою встановлено відсутність у ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" податкового кредиту всього на суму 253460 грн., по операціям з придбання будівельних матеріалів та послуг у ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за липень2011 р. у сумі 33083 грн., за вересень 2011р. у сумі 54833 грн., у ТОВ "Промбудмонтажінвест" ( код ЄДРПОУ 36987611) за квітень 2011р. у сумі 20367 грн., у ТОВ "Трубопласт Україна" ( код ЄДРПОУ 37189531) за травень 2011 р. у сумі 17667 грн., за червень 2011 р. у сумі 16667 грн., у ПП "ОВД-Трейд" (код ЄДРПОУ 37091177) ) за травень 2011р. у сумі 15635 грн., за червень 2011р. у сумі 49875 грн., за липень 2011 р. у сумі 45333 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення:

- №0000182201 від 18 травня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 32086 грн., з них 253460 грн. - за основним платежем та 66626 грн. - за штрафними санкціями.(т.1, а.с.38)

- №0000172201 від 18 травня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 291479 грн. - за основним платежем.(т.1, а.с.39)

Позивач із висновками акту перевірки №663/221/34467044 від 04.05.2012 р. не погоджується, вважає винесені на його підставі податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Як вбачається з акту перевірки, мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновків, викладених в акті №663/221/34467044 від 04.05.2012 р. про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" є висновки актів перевірок контрагентів останнього, а саме:

- акту ДПІ у Київському районі м.Харкова №791/235/37189531 від 09.11.2011 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Трубопласт Україна", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства їх реальності та повноти відображення в обліку";

- акту ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №3761/2305/37091177 від 19.08.2011 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "ОВД-Трейд", з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства";

- акту ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 1457/23-03-05/36987611 від 30.06.2011 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промбудмонтажінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року";

- акту ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова №111/23-02-05/37092055 від 21.10.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт".

Інших обставин щодо здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів із зазначеним вище контрагентами, відповідачем в акті перевірки №663/221/34467044 від 04.05.2012 р. не вказано.

Щодо встановлених податковим органом порушень ст.198 Податкового кодексу України суд виходить з наступних обставин. Відповідно до положень ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції первинних документів.

З приводу нікчемності укладених правочинів, суд зазначає, що відповідачем визнано нікчемними правочини між ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" та його контрагентами за період, що перевірявся. Зазначено, що правочини були спрямований не на реальне настання правових наслідків.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що частинами 1 та 5 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Суд зазначає, що укладені ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" із ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбудмонтажінвест", ТОВ "Трубопласт Україна" та ПП "ОВД-Трейд" правочини не віднесені законом до нікчемних.

Акт перевірки податкового органу №663/221/34467044 від 04.05.2012 р., не тільки не містить обґрунтованих доказів, які могли б підтверджувати умисел позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів з його контрагентами, податковим органом до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Відповідачем в акті перевірки не наведено доказів: неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників; відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочину; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.05.2012 р. вбачається, що ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" зареєстровано як юридична особа з 01.08.2006 р. згідно запису №14801020000028069, ідентифікаційний номер 34467044, статус відомостей про юридичну особу підтверджується (т.1,а.с. 40).

ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100123614, виданого Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова від 24.06.2008 р. (т.1, а.с.42).

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами за період, що перевірявся відповідачем, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: договорами підряду, поставки, купівлі-продажу; товарно-транспортними накладними; актами приймання - передачі матеріалів; актами використання товарів; актами здачі - приймання виконаних робіт; платіжними дорученнями; податковими та видатковими накладними.(т.1, а.с. 46-152, 212-248, т.2 а.с. 1-250, т.3 а.с. 1-154).

Дослідивши наявні документи, суд дійшов висновку, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Податкові накладні, що були складені контрагентами ТОВ "Будівельна компанія "Партнер", відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Таким чином, ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" дотримані вимоги чинного законодавства та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від контрагентів фінансово-господарських операцій.

Суд враховує також наявні в матеріалах справи судові рішення, якими визнано неправомірними дії податкових органів щодо проведення перевірок контрагентів позивача, а саме:

1) постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 р. по справі №2а-9047/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2012, скасовано накази Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 08.04.2011р. №363 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (ідентифікаційний код - 36987611), від 16.06.2011р. №690 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (ідентифікаційний код - 36987611) та визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (ідентифікаційний код - 36987611), результати якої оформлені актом №708/23-03-05/36987611 від 19.04.2011р., а також щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (ідентифікаційний код - 36987611), результати якої оформлені актом №1475/23-03-05/36987611 від 30.06.2011р. (т.1, а.с. 186-197)

2) постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012 р. по справі №2а-16763/11/2070, залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р., визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055), за результатами якої складено акт від 21.10.11р. за №111/23-03-05/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295) та ТОВ "Торговий Дім-Антон" (код ЄДРПОУ 36698743) за період липень 2011 року, ТОВ "Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), ТОВ "Експертно-Консалтингова Група "Анталекс" (код ЄДРПОУ 34951612) за період серпень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку. (т.1, а.с. 198-207).

У зв'язку із визнанням у судовому порядку дій податкових органів щодо проведення перевірок контрагентів позивача неправомірними, викладені в актах перевірок висновки та обставини здійснення господарської діяльності вказаними підприємствами, не мають правового значення та не приймаються судом до уваги при розгляді даної справи.

За таких обставин, викладені фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова у акті перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" №663/221/34467044 від 04.05.2012 р. відомості та висновки не підтверджують відсутності факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Крім того, відповідно до рішення Верховного суду України від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Відповідно до положень ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено ст.198 Податкового кодексу України, правомірно сформовано податковий кредит та включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від контрагента фінансово-господарської операції, з огляду на що податкове повідомлення - рішення №0000182201 від 18.05.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ підлягає скасуванню.

Щодо виявлених порушень положень п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України на підставі чого було винесено податкове повідомлення-рішення №0000172201 від 18.05.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до положень п.п.14.1.27, п.14.1 ст.14 ПК України витратами вважаються сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Також, відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" правомірно віднесла здійснені у жовтні 2010 року витрати до складу валових витрат. На підтвердження здійснення витрат надано: договори купівлі-продажу; договори підряду; товарно-транспортні накладні; акти прийому-передачі матеріалів; акти використання товарів; акти здачі-прийому виконаних робіт; податкові та видаткові накладні.(т.1, а.с. 46-152, 212-248, т.2 а.с. 1-250, т.3 а.с. 1-154).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що висновки викладені в акті перевірки №663/221/34467044 від 04.05.2012 року є необґрунтованими, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Партнер" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000182201 від 18.05.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000172201 від 18.05.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Партнер" (код ЄДРПОУ 34467044, юридична адреса: 61001, м.Харків, пров. Микитинський, 28/1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 31.10.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.