Постанова

від 27.09.2012 по справі 6019/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 вересня 2012 р. № 2-а- 6019/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Пузовікової К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Діметра-Ф" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діметра-Ф", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 13.02.2012 року №0000742330 та №0000702330.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає протиправними висновки, викладені в акті ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 30.01.2012 року №127/23-304/32440015, складеного за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки підприємства, такими, що зроблені з перевищенням повноважень, наданих податковій інспекції, а винесені на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення від 13.02.2012 року №0000742330 та №0000702330 - незаконними.

Позивач стверджує, що укладені ним правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані недійсними. Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи специфікаціями, рахунками, рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними. Первинні бухгалтерські та податкові документи відповідають п.9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні та п.2.4 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Зауваження щодо форми та змісту документів податкової та бухгалтерської звітності, податкових накладних з боку відповідача в акті перевірки контролюючого органу - відсутні. На думку позивача, посилання відповідача на акт перевірки складений ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова стосовно контрагента позивача, не можу бути взятий судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання. Також, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

За таких підстав, позивач вважає акт перевірки господарської діяльності ТОВ "Діметра-Ф" таким, що складений з порушенням вимог діючого законодавства України, а спірні податкові повідомлення - рішення - незаконними, необ'єктивними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача прибув у судове засідання та склав на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ „Діметра-Ф", на підставі наданих ним документів, які повністю підтверджують правомірність позовних вимог та спростовує висновки ДПІ.

Ухвалою суду від 26.06.2012 року замінено відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Харкова належним відповідачем - Західною державною податковою інспекцією у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби.

Представник Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби у судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що ДПІ у Ленінському районі була проведена позапланова виїзна перевірка фінансової господарської діяльності позивача - ТОВ „Діметра-Ф» з питання проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ„ПРОМТЕХНООПТ" за періоди: квітень, червень, липень 2011 року. За результатами перевірки встановлено порушення: по податку на додану вартість: п.44.1 ст.44, п. 198.2, п. 198.3,. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ у розмірі 28.274грн., в тому числі у квітні 2011 року - 14.820 грн., червні 2011 року - 11.676грн., липні 2011 року - 1.778грн.; по податку на прибуток підприємств: п. 44.1 ст. 44, п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п. 138.8 ст.138, п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2-3 квартали 2011 року на загальну суму 32.515 грн., в тому числі у 2-му кварталі 2011 року - 30.470грн., в 3 -му кварталі 2011 року - 2.045 грн.

За результатами перевірки встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій контрагентом позивача - ТОВ "Промтехноопт", та ведення цим підприємством господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків з постачальниками та покупцями. Правочини, здійснені даним підприємством з постачальниками та покупцями, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже являються нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача". За таких підстав, податкова інспекція вважає доводи позову необґрунтованими, такими, що суперечать чинному законодавству, спірні податкові повідомлення - рішення, якими позивачу визначені додаткові грошові зобов'язання - цілком правомірними та обґрунтованими, і тому в задоволенні позовних вимог ТОВ „Діметра-Ф» слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень на позов, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов виснрвку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діметра-Ф", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ - 32440015, місцезнаходження: вул. Котлова, буд.115, м. Харків, 61077 (а.с.168-169, 171).

З 02.06.2003 року підприємство узято на податковий облік в ДПІ у Ленінському районі м. Харкова за №102, правонаступником якої є Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області ДПС. З 08.10.2004 року ТОВ "Діметра-Ф" зареєстровано як платник податку на додану вартість (а.с.170-172).

Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

За матеріалами справи судом встановлено, що підставі направлення від 17.01.2012 року №39, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби І рангу - Кузьміною Оленою Валентинівною, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року 2755-VІ зі змінами та доповненнями, та наказу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 17.01.2012 року № 1410 „Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „ДІМЕТРА-Ф", проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю „ДІМЕТРА-Ф" для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХНООПТ", код за ЄДРПОУ 37092055, за періоди: квітень, червень, липень 2011 року.

Результати вказаної документальної позапланової перевірки оформлені актом від 30.01.2012 року №127/23-304/32440015 (а.с.153-165).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому вище акті перевірки, встановлено порушення позивачем - ТОВ „ДІМЕТРА-Ф", при здійсненні господарської діяльності:

1. п.44.1 ст.44, п. 198.2, п. 198.3,. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством позивача занижено суму ПДВ у розмірі 28.274грн., в тому числі у квітні 2011 року - 14.820 грн., червні 2011 року - 11.676грн., липні 2011 року - 1.778грн.;

2. п. 44.1 ст. 44, п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п. 138.8 ст.138, п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством позивача занижено податок на прибуток за 2-3 квартали 2011 року на загальну суму 32.515 грн., у тому числі у 2-му кварталі 2011 року - 30.470грн., в 3 -му кварталі 2011 року - 2.045 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, 13.02.2012 року відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення -рішення:

- №0000742330, яким ТОВ „ДІМЕТРА-Ф" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 32.515,00 грн., з яких 32.515,00 грн. - основний платіж, 0 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (а.с.7);

- №0000702330, яким ТОВ „ДІМЕТРА-Ф" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 28.719,50 грн., з яких 28.274,00 грн. - основний платіж, 445,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (а.с.8).

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач - ТОВ „ДІМЕТРА-Ф", мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ „ПРОМТЕХНООПТ».

Так, на підставі договорів поставки, укладених між ТОВ „ПРОМТЕХНООПТ"-(постачальник) та ТОВ „ДІМЕТРА-Ф"-(покупець), постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари, а саме:

- за договором поставки від 28.07.2011 року №432011, будівельні, електромонтажні та комплектуючі вироби (а.с.185);

- за договором від 26.04.2011 року №3, комплектуючі вироби, згідно рахунку та специфікації (а.с.191);

- від 25.06.2011 року №5, комплектуючі вироби виробництва Китаю, згідно рахунку та специфікації (а.с.195).

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується виписаними ТОВ „ПРОМТЕХНООПТ" на адресу ТОВ „ДІМЕТРА-Ф" податковими накладними: від 25.04.2011 року №441 на суму з ПДВ 88.920,00 грн. (а.с.174), від 25.06.2011 року №714 на суму з ПДВ 70.053,00 грн. (а.с.179), від 28.07.2011 року №848 на суму з ПДВ 10.668,00 грн. (а.с.184).

Фактичне укладання та виконання сторонами умов договорів поставки, підтверджується видатковими накладними від 28.07.2011 року №66 на суму з ПДВ 10.668,00 грн., від 25.06.2011 року №65 на суму з ПДВ 70.053,00 грн., від 25.04.2011 року №55 на суму з ПДВ 88.920,00 грн. (а.с.127-129), специфікаціями №1 на суму з ПДВ 88.920,00 грн. (а.с.78), на суму з ПДВ 70.053,00 грн. (а.с.181), на суму з ПДВ 10.668,00 грн. (а.с.186).

Транспортування товарів згідно усних пояснень директора перевіряємого підприємства проводилось ТОВ "ДІМЕТРА-Ф" самовивозом автомобілем марки Mitsubishi Outlander AX 3007BB за рахунок власних коштів, а саме: на підставі договору про використання власного автомобіля в службових цілях, укладеного між ТОВ „ДІМЕТРА-Ф" та ОСОБА_1 від 03.01.2011 року (а.с.146), про що в матеріалах справи свідчать товарно-транспортні накладні від 25.04.2011 року №1/1(а.с.177), від 25.06.2011 року №1/2 (а.с.182), від 28.07.2011 року №1/3 (а.с.187).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать платіжні доручення від 03.08.2011 року №68 на суму 8.400,00 грн., від 01.11.2011 року №85 на суму 108.000,00 грн. (а.с.98-99), виписки із банку (а.с.100-101).

З метою отримання економічного ефекту, в подальшому товар був реалізований ТОВ «ННТ Енерго»-(покупець) на підставі договорів поставки укладених з ТОВ „ДІМЕТРА-Ф"-(постачальник), а саме: від 26.04.2011 року №3 (а.с.191), від 25.06.2011 року №5 (а.с.195), від 28.07.2011 року №6 (а.с.199).

Реалізація товару ТОВ „ДІМЕТРА-Ф" підтверджується податковими накладними від 26.04.2011 року №1, від 29.06.2011 року №1 (а.с.194), від 28.07.2011 року №1 (а.с.198), видатковими накладними від 26.04.2011 року №3 (а.с.121), від 29.06.2011 року №5 (а.с.123), від 28.07.2011 року №6 (а.с.125).

Придбаний ТОВ „ДІМЕТРА-Ф" товар зберігався в орендованих приміщеннях за адресою: вул. Котлова, 115, м. Харків, про що свідчать договори оренди приміщення, укладені між ТОВ «НПП Обчислювальна техніка та інформатика»-(орендодавець) та ТОВ „ДІМЕТРА-Ф"-(орендар), а саме: від 01.07.2011 року №15/А (а.с.60-61), від 01.07.2010 року №21/А (а.с.64-65).

Розрахунки по вказаних вище правочинах проводилась в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать виписки із банку (а.с.70-87, 99-97).

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на зазначені вище правочини, суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за вказаними договорами підтверджені матеріалами справи.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, в ході розгляду справи до суду не надав.

На момент складання податкових накладних на адресу позивача, ТОВ „ПРОМТЕХНООПТ" був зареєстрований в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та зареєстрований платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем.

Посилання відповідача в акті перевірки на неправомірність формування підприємством позивача - ТОВ „ДІМЕТРА-Ф", витрат та податкового кредиту в податковому обліку, суд не бере до уваги, оскільки єдиним мотивом для судження відповідача про неправомірність формування витрат та податкового кредиту є акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, а саме:

- акт від 01.07.2011 р. №1489/23-03-05/37092055 „Про результати документальної позапланово невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт» (код за ЄДРПОУ 37092055) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період квітень 2011 року» (а.с.19-30);

- акт 13.09.2011р. №9/23-02-05/37092055 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промтехноопт" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро-Синергетика" (код за ЄДРПОУ 36457295), ВАТ СПКТБ заглибного електроустаткування для буріння свердловин та видобування нафти „Потенціал" (код за ЄДРПОУ 00216852), ТОВ „БУД МА СХІД" (код за ЄДРПОУ 33412895) їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011р." (а.с.36-41);

- акт від 21.10.2011р. №111/23-02-05/37092055 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промтехноопт" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро-Синергетика" (код за ЄДРПОУ 36457295) та ТОВ «Торговий Дім-Атон» (код ЄДРПОУ 36698743) за період липень 2011р., ТОВ „Агро Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), ТОВ "Експертно-Консалтингова Группа "Анталекс" (код за ЄДРПОУ 34951612) за період серпень 2011р., їх реальності та повноти відображення в обліку" (а.с.44-49).

Вказані вище доводи податкової інспекції та посилання відповідача в акті перевірки від 01.07.2011 р. №1489/23-03-05/37092055 на вказані акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, суд не бере до уваги, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року по справі №2а-9525/11/2070 скасовано накази Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 16.06.2011р. №681 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт" (ідентифікаційний код - 37092055), від 06.05.2011р. №529 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт" (ідентифікаційний код - 37092055). Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт" (ідентифікаційний код - 37092055), результати якої оформлені актом №1251/23-03-05/37092055 від 01.06.2011р., а також щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт" (ідентифікаційний код - 37092055), результати якої оформлені актом №1489/23-03-05/37092055 від 01.07.2011 р. (а.с.228-233)

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року залишено без змін (а.с.234-238).

Вказані судові рішення в силу ст. 254 КАС України набрали законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стосовно актів про неможливість проведення зустрічної звірки, суд відзначає, що відповідно до абзацу 2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, зустрічна звірка не є перевіркою, та під час такої звірки первинні документи підприємств не вивчались, оскільки, як вбачається з назви згаданих вище актів, зустрічні звірки взагалі не були проведені.

Суд також відзначає, що згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984), судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатися лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Окрім того, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до положень ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Приписами п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138. витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Слід зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення позивачем наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Із наданих позивачем первинних документів (договорів поставки, видаткових та податкових накладних, а також документів, що підтверджують подальше використання та реалізацію придбаної продукції) вбачається, що господарські операції між ТОВ „ДІМЕТРА-Ф" та його контрагентом ТОВ „ПРОМТЕХНООПТ" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ „ПРОМТЕХНООПТ" положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ „ПРОМТЕХНООПТ", а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ „ДІМЕТРА-Ф", позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діметра-Ф" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова №0000742330 від 13.02.2012 року та №0000702330 від 13.02.2012 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Панченко О.В.