Постанова

від 22.06.2006 по справі 15/342/05-нр

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/342/05-НР

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" червня 2006 р. Справа № 15/342/05-НР

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Л.В. Поліщук

Суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі  судового засідання –Г.В. Селіховій,

за участю представників сторін:

від позивача –О.Д. Кальян

від відповідача –О.М. Плахотна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Очаківської ОДПІ

на постанову господарського суду Миколаївської області

від 21.03.2006р.

у справі № 15/342/05-НР

за позовом АТЗТ „Будівельник”, м. Очаків

до Очаківської ОДПІ

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

АТЗТ „Будівельник” звернулося з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, прийнятих Очаківською ОДПІ 21.06.2005р.              № 0000112600/0 на суму 7578,25 грн., № 0000122600/0 на суму 563,60 грн.,             № 0000132600/0 на суму 473,70 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.11.2005р. (суддя О.Ф. Середа) провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України з посиланням на відсутність предмету спору у зв'язку із зарахуванням відповідачем в рахунок сплати податкового зобов'язання, визначеного платником податків, поточні платіжні доручення повністю. Крім того, позивачу відстрочена виплата штрафних санкцій в розмірі 8615,55 грн. за затримку граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ строком до 07.03.2006р. включно на підставі ст. 121 ГПК України.

Очаківська ОДПІ, не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, оскаржила її у апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду                               від 13.12.2005р. вказану ухвалу скасовано, справа передана на розгляд місцевого господарського суду.

АТЗТ „Будівельник” звернулося з уточненням позовних вимог і просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення, прийняті Очаківською ОДПІ 21.06.2005р. № 0000112600/0 на суму 7578,25 грн., № 0000122600/0 на суму                  563,60 грн., № 0000132600/0 на суму 473,70 грн., посилаючись на те, що штрафні санкції, зазначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, не можуть бути до нього застосовані, оскільки платником податків в них зазначено ЗАТ „Строитель”, а не АТЗТ „Будівельник” та вказані різні ідентифікаційні коди. Отже, податковою інспекцією порушено чинне законодавство щодо направлення та вручення таких рішень.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 21.03.2006р. (суддя В.І. Міщенко) позов задоволено. Постанова мотивована тим, що згідно довідки № 192 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій позивач значиться як АТЗТ „Будівельник”, ідентифікаційний код 20908865, а податкові повідомлення-рішення прийняті відносно ЗАТ „Строитель” (відсутнього підприємства), у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню, а заперечення відповідача стосовно того, що у вказаних підприємств однаковий ідентифікаційний код не є підставою для відповідальності позивача.

Очаківська ОДПІ, не погоджуючись із вказаною постановою суду, звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки оскаржувана постанова прийнята при неповному встановленні обставин справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду стосовно того, що податкові повідомлення-рішення прийняті відносно ЗАТ „Строитель” (відсутнього підприємства) є неправомірним, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відношенні саме АТЗТ „Будівельник” (ідентифікаційний код 20908865), так як ідентифікаційний код є обов'язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб'єкта і зазначається на його печатках та штампах, тому є найважливішою ознакою, яка дозволяє відрізнити одну юридичну особу від іншої, оскільки назва та юридична адреса може співпадати. Отже існування ЗАТ „Строитель” з таким же ідентифікаційним кодом як у АТЗТ „Будівельник” є неможливим. Разом з тим скаржник зазначив, що справу розглянуто за формальними ознаками без дослідження правомірності нарахування штрафних санкцій, дотримання порядку направлення податкових повідомлень-рішень, на порушення яких наголошував позивач.

Колегія суддів, приймаючи до уваги рамки перегляду справи в апеляційній інстанції згідно ст. 195 КАС України, заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, правильність застосування норм матеріального і процесуального права при прийнятті постанови, встановила наступне.

Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затв. Постановою КМУ від 22.01.1996р. № 118 у редакції Постанови КМУ від 22.06.2005р. № 499, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України –це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Метою ведення реєстру є забезпечення єдиного державного обліку та ідентифікації суб'єктів.

Відповідно до п. 6 вказаного Положення ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється. Ідентифікаційний код є обов'язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документах суб'єкта і зазначається на його печатках та штампах. Тому ідентифікаційний код є найважливішою ознакою, яка дозволяє відрізнити одну юридичну особу від іншої, тому що назва, юридична адреса можуть співпадати. Існування ЗАТ „Строитель” з таким же ідентифікаційним кодом як у АТЗТ „Будівельник” є неможливим. Очаківською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.06.2005р.            № 0000112600/0, № 0000122600/0, № 0000132600/0 саме у відношенні АТЗТ „Будівельник” з ідентифікаційним кодом АТЗТ „Будівельник”, юридичною адресою АТЗТ „Будівельник” і за порушення податкового законодавства допущені саме АТЗТ „Будівельник”.

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо прийняття податковою інспекцією податкових повідомлень відносно ЗАТ „Строитель” (відсутнього підприємства), у зв'язку з чим позов АТЗТ „Будівельник” про визнання цих податкових повідомлень-рішень недійсними, є помилковим, оскільки він суперечить матеріалам справи і чинному законодавству.

Згідно положень ч. 3 ст. 159 КАС України суд повинен розглядати спір і приймати рішення на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі. Судом, в даному випадку розглянуто справу за формальними ознаками без дослідження правомірності нарахування штрафних санкцій, дотримання порядку направлення податкових повідомлень-рішень.

АТЗТ „Будівельник” посилається на той факт, що Очаківською ОДПІ порушено встановлений законодавством порядок надіслання вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Очаківською ОДПІ 21.06.2005р. були прийняті податкові повідомлення-рішення форми „Ш” за № 0000112600/0, № 0000122600/0, № 0000132600/0, якими визначено АТЗТ „Будівельник” штрафні санкції відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1           ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ                  із подальшими змінами та доповненнями (далі –Закон № 2181)за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством.

22.06.2005р. податкові повідомлення-рішення № 0000112600/0                            від 21.06.2005р. на суму 7578,25грн., № 0000122600/0 від 21.06.2005р. на суму 563,60грн., № 0000132600/0 від 21.06.2005р. на суму 473,70грн. були направлені рекомендованим листом з описом вкладення на юридичну адресу АТЗТ „Будівельник”: м. Очаків, вул. Чижова, 81. Направленні вони саме 22.06.2005р., а не 29.06.2005р., як зазначив позивач. Про це свідчать поштова квитанція                              № 215600426655, опис вкладення у лист, на якому зазначена календарним штемпелем дата – 22.06.2005р. Через деякий час, у зв'язку з неотриманням протягом тривалого часу повідомлення про вручення поштового відправлення, податкова інспекція звернулась до Очаківського відділення поштового зв'язку із відповідним запитом. Очаківське відділення поштового зв'язку повідомило, що рекомендований лист не був вручений у зв'язку з незнаходженням відповідних посадових осіб АТЗТ „Будівельник” за вказаною адресою і повернуло лист, про що був зроблений запис в книзі для видачі рекомендованих відправлень і повідомлень 18.07.2005р.

Після цього, відповідно до вимог п. 4.9 п. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затв. Наказом ДПА від 27.05.2003р. № 247, податкові повідомлення-рішення                    № 0000112600/0, № 0000122600/0, № 0000132600/0 від 21.06.2005р. були розміщені на дошці оголошень Очаківської ОДПІ 19.07.2005р.

Таким чином, встановлений порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків Очаківською ОДПІ було дотримано в повному обсязі. Посилання позивача на порушення Постанови КМУ від 17.08.2002р. № 1155 „Про затвердження Правил надання поштового зв'язку” щодо поняття „невручення поштового відправлення” є безпідставними у відношенні Очаківської ОДПІ. Вона не несе відповідальності за дії відділення поштового зв'язку і дотримання ним своїх внутрішньогалузевих нормативних актів.

Відповідно до положень п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із наданих на вимогу апеляційної інстанції податковою інспекцією документів встановлено слідуюче.

По податковому повідомленню-рішенню № 0000112600/0                                  від 21.06.2005р. позивачу визначено на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону                 № 2181 штраф в розмірі 7578,25грн., що складає 50%  від суми узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, сплаченого з простроченням згідно договору про розстрочення № 13 від 12.07.2001р., податкових декларацій з ПДВ та податкових повідомлень-рішень, що підтверджено первинними документами, розрахунком № 1 і обліковою карткою платника по ПДВ.

По податковому повідомленню-рішенню № 0000122600/0 від 21.06.2005р. позивачу визначено на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 штраф у розмірі 563,60грн., що складає 20% від суми узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за податковими деклараціями з ПДВ № 1290 від 20.04.2004р. і № 8922 від09.02.2005р., сплаченого із затримкою, що підтверджено деклараціями, обліковою карткою з ПДВ та розрахунком № 3.

По податковому повідомленню-рішенню № 0000132600/0 від 21.06.2005р. позивачу визначено на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 штраф у розмірі 473,70грн., що складає 10% від суми узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за податковими деклараціями з ПДВ № 3624 від 21.07.2004р. і № 6688                від 09.11.2004р., сплаченого із затримкою, що підтверджено податковими деклараціями з ПДВ, обліковою карткою з ПДВ і розрахунком № 2.

Позивач не надав доказів, які б спростовували факт несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ. Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позову відсутні.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова місцевого господарського суду –скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу Очаківської ОДПІ задовольнити.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 21.03.2006р. у справі № 15/342/05-НР скасувати, в позові відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                               Л.В. Поліщук

Суддя                                                                                      Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                      В.Б. Туренко