Рішення

від 31.07.2012 по справі 5011-72/8652-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/8652-2012 31.07.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Державної організації "Київська державна регіональна телерадіокомпанія"

про стягнення 4187,65 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Карман Ю.В.

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації "Київська державна регіональна телерадіокомпанія" (далі-відповідач) про стягнення основного боргу в розмірі 3 787,20 грн., інфляційні втрати в розмірі 26,92 грн., 3 % річних в розмірі 84,04 грн., пені в розмірі 289,49 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг № 137/13 від 08.02.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 17.07.2012 р. представник відповідача визнав позовні вимоги.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників позивача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписом представника відповідача Баличева О.Ю. про його повідомлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 31.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»та Державною організацією "Київська державна регіональна телерадіокомпанія" укладено договір № 137/13 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг, умовами якого передбачено, що позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі, загальною площею 2006 кв.м., а також утримання прибудинкової території та антенно-щоглової споруди (далі-Вежа), що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. О. Богданова, 2, а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі і цій будівлі та прибудинкової території - 1,5 кв.м. та до кількості зайнятих ним антенно-місць на цій Вежі.

Відповідно до п. 2.1. договору розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, утримання допоміжних приміщень будівлі, прибудинкової території та вежі залежить від складу робіт і послуг, які надаються позивачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування і ремонт будівлі та вежі, комунальні та іншу послуги позивача. Розмір щомісячної плати визначено в додатку № 2 та додатку № 3 до даного договору.

Згідно п.2.2. договору витрати по утриманю та обслуговуванню вежі і будівлі, а також надання комунальних послуг оплачується відповідачем в безготівкому порядку на розрахунковий рахунок позивача щомісячно, згідно кошторису витрат за виставленими позивачем рахунками до 8 числа поточного за звітним місяцем.

У п. 2.3. договору зазначено, що відповідач відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією та на підставі окремого розрахунку позивача в термін, зазначений в п. 2.2 договору.

Згідно п. 3.2.2. договору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі та вежі за санітарне обслуговування технологічних та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі вежі та інженерних мереж відповідно до загальної плоті приміщення та до кількості зайнятих ним антенно-місць, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також комунальні послуги. Акти виконаних за місяць робіт підписувати протягом доби з моменту їх одержання відповідачем. Якщо протягом 3-х діб цей акт не підписано, відповідач не повідомив позивача про зауваження, щодо наданих послуг, акт вважається підписаним, а послуга підтвердженою.

Відповідно до п.4.2. договору за несвоєчасне перерахування оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором, у разі виконання сторонами п. 3.1. цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що даний договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і розповсюджується на правовідносини з 01 січня 2010 р. до 31 березня 2010 р. включно. Сторони зобов'язані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії даного договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Відповідно до п. 6.3. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Оскільки сторони не надали суду доказів розірвання даного договору, суд приходить до висновку, що договір № 137/13 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 08.02.2010 р. автоматично пролонговувався та станом на день прийняття рішення по справі є чинним.

Судом встановлено, що позивачем було надано послуг відповідачеві за період з 01.09.2011 р. по 01.06.2012 р. на загальну суму 3 787,20 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які направлялися на адресу відповідача, що вбачається з реєстрів згрупованих внутрішніх відправлень та фіскальних чеків, однак відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 3 870,20 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором № 137/13 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 08.02.2010 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 3 870,20 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 26,92 грн., 3 % річних в розмірі 84,04 грн. та пеню в розмірі 289,49 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договору № 137/13 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 08.02.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору надав послуг на загальну суму 3 787,20 грн. за період з 01.09.2011 р. по 01.06.2012 р., що підтверджується актами виконаних робіт, які направлялися на адресу відповідача, що вбачається з реєстрів згрупованих внутрішніх відправлень та фіскальних чеків, (копії в матеріалах справи).

Однак станом на час вирішення спору відповідач за надані послуги розрахунків не провів, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 3 787,20 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №137/13 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 08.02.2010 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 3 787,20 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 26,92 грн., 3 % річних в розмірі 84,04 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних та встановив, що позивач не вірно визначив період прострочення виконання грошового зобов'язання, не звернувши уваги на п.3.2.2. договору. Отже, за розрахунком суду розмір 3 % річних становить 40,11 грн.

Розмір інфляційних втрат становить 26,92 грн., розрахованих з моменту прострочення виконання грошового зобов'язання та за відповідний період такого прострочення, вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 289,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що позивач не вірно визначив період прострочення виконання грошового зобов'язання та суму фактичної заборгованості під час нарахування пені.

За розрахунком суду сума пені, що підлягає стягненню становить 183,93 грн. та розрахована за період з 21.10.2011 р. по 27.06.2012 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної організації "Київська державна регіональна телерадіокомпанія" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 26, код ЄДРПОУ - 23703709) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ -21560766) 3 787 (три тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 20 коп. -основного боргу, 26 (двадцять шість) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 40 (сорок) грн. 11 коп. 3 % річних, 183 (сто вісімдесят три) грн. 93 коп. пені та 1552 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 04 коп. судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 02.08.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.