Рішення

від 01.11.2012 по справі 5011-75/12360-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/12360-2012 01.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс Сервіс"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб"

2. Приватного підприємства "Парк"

3. Закритого акціонерного товариства "Димаксінвест"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос і М"

5. Фізичної особи-підприємця Шостак Лариси Олександрівни

6. Фізичної особи-підприємця Опріщенко Вікторії Анатоліївни

7. Фізичної особи-підприємця Вовк Лесі Сергіївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжичі"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Кириченко О.В., довіреність б/н від 23.08.2012.

від відповідачів-1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 - не з'явилися.

від третьої особи - не з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс Сервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб", Приватного підприємства "Парк", Закритого акціонерного товариства "Димаксінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос і М" про виділення в натурі із спільної часткової власності частки, що належить позивачу та складає 19/100 ідеальних часток майнового комплексу площею 4289,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Сирецька, 49, а саме: службово-побутовий корпус, загальною площею 779,10 кв.м. по вул. Сирецькій, 49-А у м. Києві, визнання за позивачем права власності на службово-побутовий корпус як окремий об'єкт нерухомого майна та припинення права спільної часткової власності позивача на нього.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі нотаріально посвідченого договору дарування службово-побутового корпусу від 05.07.2012 (в редакції договору про внесення змін від 16.07.2012), укладеного з ТОВ "Княжичі", як дарувальником, позивач став власником службово-побутового корпусу в майновому комплексі, загальною площею 779,10 кв.м., що складає 19/100 ідеальних часток майнового комплексу площею 4289,40 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Сирецька, 49. Позивач зазначає, що оскільки вказаний службово-побутовий корпус розташований окремо на земельній ділянці, яка перебуває в оренді дарувальника; йому присвоєна окрема поштова адреса -м. Київ, вул. Сирецька, 49-А; забезпечений окремими входами до приміщень; тобто фактично відокремлений та не пов'язаний з господарською діяльністю з приміщеннями в зблокованих будівлях, його виділ в натурі технічний можливий. З огляду на це позивач бажає в силу ч. 1 ст. 364 ЦК України виділити в натурі належну йому частку у вигляді службово-побутового корпусу зі складу майнового комплексу, який знаходиться в спільній частковій власності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжичі" та відкладено розгляд справи на 15.10.2012.

Господарський суд міста Києва звернувся до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкт нерухомого майна»із запитом щодо надання відомостей про всіх співвласників майнового комплексу загальною площею 4289,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49.

Згідно відповіді наданої КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкт нерухомого майна»на запит суду, співвласниками майнового комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49 є позивач та відповідачі у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2012 залучено до участі у справі інших співвласників майнового комплексу -Фізичних осіб-підприємців Шостак Л.О., Опріщенко В.А., Вовк Л.С. та відкладено розгляд справи на 01.11.2012.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач-2 в судове засідання свого представника не направив, втім 12.10.2012 через відділ діловодства суду подав заяву, відповідно до якої проти позовних вимог не заперечує та в подальшому просить розглядати справу без участі його представника.

Відповідач-4 в судове засідання свого представника не направив, втім 26.09.2012 через відділ діловодства суду подав клопотання розглядати справу за наявними матеріалами у справі без участі представника відповідача-4.

Відповідач-5 в судове засідання свого представника не направив, втім 30.10.2012 через відділ діловодства суду подав пояснення, в яких не заперечує проти виділу майна та просить розглядати справу без участі його представника.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, втім 15.10.2012 через відділ діловодства суду подала клопотання, в якому зазачила, що не заперечує проти виділу майна та просить розглядати справу без участі представника третьої особи.

Відповідачі-1, 3, 6, 7 в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суду не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Згідно п 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явилися, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників відповідачів та третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 01.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

17.12.1999 між Відкритим акціонерним товариством "Ремонтно-будівельне управління № 1", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Княжичі", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу будівлі, відповідно до п.1 якого, продавець продав, а покупець купив належне продавцеві на праві колективної власності службово-побутовий корпус: в майновому комплексі, що знаходиться по вулиці Сирецькій, 49, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрьковою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 5065.

Згідно п. 2 цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжичі" стало власником двоповерхового службово-побутового корпусу з підвалом, загальною площею 810,90 кв.м., позначеному в технічному плані літерою "Б", в майновому комплексі, що знаходиться по вул. Сирецькій, 49 в м. Києві. Зазначений корпус складав 13/100 від всього майнового комплексу площею 6406,8 кв.м.

Згідно акту № 1 приймання передачі основних засобів від 17.12.1999 Відкрите акціонерне товариство "Ремонтно-будівельне управління № 1" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Княжичі" двоповерхову будівлю службово-побутового призначення з підвальним приміщенням по вул. Сирецька, 49 в м. Києві.

Розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 09.04.2003 № 430 вищевказаному службово-побутовому корпусу присвоєно поштову адресу -вул. Сирецька, 49-А.

На підставі нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки від 28.07.2004, Київська міська рада, як орендодавець, передала в оренду строком на 25 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Княжичі", як орендарю, земельну ділянку на вул. Сирецькій, 49-А, розміром 784 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівлі службово-побутового призначення.

Як вбачається зі змісту Журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку, який є складовою частиною Технічного паспорту на нежитловий будинок літ. "Б" по вул. Сирецька, 49, виготовленого станом на 12.06.2012, вбачається, що загальна площа приміщень по літері "Б" становить 779,1 кв.м., а в примітці зазначено, що загальна площа зменшилась на 31,8 кв.м. за рахунок уточнення лінейних розмірів. Водночас в рішенні про державну реєстрацію прав від 22.06.2012 зазначено про зміну загальної площі майнового комплексу на 4289,40 кв.м., у зв'язку з чим частка літ. "Б", що складала 13/100 частин від майнового комплексу загальною площею 6406,80 кв.м., перерахована і становить 19/100.

05.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Княжичі", як дарувальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс сервіс", як обдарованим, укладено договір дарування службово-побутового корпусу, відповідно до п. 1.1 якого дарувальник передає в дар, а обдарований приймає в дар службово-побутовий корпус в майновому комплексі, загальною площею 779,10 кв.м., що складає 19/100 ідеальних часток майнового комплексу площею 4289,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49-А. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за № 6626.

16.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Княжичі", як дарувальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс сервіс", як обдарованим, укладено договір про внесення змін до договору дарування службово-побутового корпусу, відповідно до п. 2 якого внесли зміни до п. 1.1. договору від 05.07.2012 виклали його в редакції: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжичі»передає в дар, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Альянс Сервіс»приймає в дар службово-побутовий корпус в майновому комплексі, загальною площею 779,10 кв.м., що складає 19/100 ідеальних часток майнового комплексу площею 4289,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за № 6974.

На виконання умов договору дарування службово-побутового корпусу від 05.07.2012 (в редакції договору про внесення змін до договору дарування службово-побутового корпусу від 16.07.2012) за актом прийому-передачі від 16.07.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжичі", як дарувальник, передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс сервіс", як обдарованому, службово-побутовий корпус в майновому комплексі, загальною площею 779,10 кв.м., що складає 19/100 ідеальних часток майнового комплексу площею 4289,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49.

Таким чином, в силу ст.ст. 328, 334 ЦК України, позивач набув право власності на частку у вигляді службово-побутового корпусу, загальною площею 779,10 кв.м. по вул. Сирецькій, 49-А у м. Києві, що складає 19/100 ідеальних часток майнового комплексу площею 4289,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Сирецька, 49.

Правомірність набуття позивачем права власності на зазначене майно сторонами не оспорюється.

Звернувшись із позовом, позивач просить суд виділити в натурі його частку зі спільного нерухомого майна у вигляді вказаного службово-побутового корпусу та визнати на останній за позивачем право власності, як на самостійний об'єкт права власності.

Відповідно до ст.ст. 316, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

За змістом ст.ст. 355, 356, 358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Як вбачається із договору дарування службово-побутового корпусу від 05.07.2012 (в редакції договору про внесення змін до договору дарування службово-побутового корпусу від 16.07.2012), позивач став власником службово-побутового корпусу в майновому комплексі, загальною площею 779,10 кв.м., що складає 19/100 ідеальних часток майнового комплексу площею 4289,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49.

Отже, зазначений майновий комплекс є об'єктом права спільної часткової власності, в якому позивачеві, як співвласнику, належить частка 19/100 у вигляді службово-побутового корпусу.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Тобто, співвласнику надається право самостійно розпоряджатися своєю часткою у спільній частковій власності. Однією з правових форм такого розпорядження є право співвласника на виділ у натурі частки із спільного майна. З виділом учаснику спільної власності на будинок його частки в натурі спільна власність на неї припиняється.

За змістом роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених в п. 14 постанови від 22.12.1995 № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", об'єкт нерухомого майна, який є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі (виділу частки з нього), якщо можливо виділити сторонам ізольовані приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі приміщення або які можна переобладнати в такі. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями, якщо про це заявлено позов.

Згідно висновку № 29/12 спеціаліста з будівельно-технічних питань від 04.08.2012, складеного ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива»на замовлення позивача, виділ в натурі нежитлової будівлі службово-побутового корпусу загальною площею 779,1 кв.м., що належить позивачеві та становить 19/100 ідеальної частки від цілісного майнового комплексу площею 4289,4 кв.м в м. Києві по вул. Сирецькій, 49, літ. "Б", враховуючи задовільний технічний стан будинку і забезпеченість окремих входів (виходів) до приміщень, фактичну відокремленість, незалежність та не пов'язаність з господарською діяльністю з іншими приміщеннями в зблокованих будівлях, технічно можливий.

Під час розгляду справи відповідачі не оспорювали, що службово-побутовий корпус, який як частку із спільного майнового комплексу просить виділити позивач, розташований окремо на земельній ділянці, яка перейшла в користування позивача в силу ст. 120 ЗК України; вказаному корпусу присвоєно окрему поштову адресу -м. Київ, вул. Сирецька, 49-А; він є самостійним об'єктом цивільно-правових угод; корпус забезпечений окремими входами до приміщень; корпус фактично відокремлений та не пов'язаний з господарською діяльністю з приміщеннями в зблокованих будівлях, які належать іншим співвласникам.

Зазначений висновок спеціаліста з будівельно-технічних питань інші співвласники також не оспорювали, питання про призначення судової будівельної експертизи перед судом не порушували.

За таких обставин, суд приймає до уваги зазначений висновок спеціаліста з будівельно-технічних питань, вважає його допустимим засобом доказування факту наявності технічної можливості виділу в натурі із спільного майнового комплексу службово-побутового корпусу, оскільки цей висновок не оспорюється іншими співвласниками, а наведені в ньому відомості не суперечать іншим матеріалам та відповідають фактичним обставинам справи.

Викладене вище дає суду підстави для висновку, що майновий комплекс в частині службово-побутового корпусу є подільною річчю в розумінні ст. 183 ЦК України, оскільки при виділі цільове призначення службово-побутового корпусу та інших приміщень, які входять до складу спільного майнового комплексу, втрачено не буде.

За результатом виділу в спільному користуванні позивача та інших співвласників спільних приміщень не залишається, тому встановлювати порядок користування не вимагається.

Порушень прав інших співвласників чи інших осіб в результаті виділення позивачу в натурі частки із спільного нерухомого майна у судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, позивачем доведено наявність передбачених ч. 1 ст. 364 ЦК України правових підстав для виділу йому в натурі його частки з нерухомого спільного майна.

Виділ співвласнику його частки в натурі зі спільного майна призводить до припинення права спільної часткової власності між співвласником, якому виділена в натурі частка у спільному майні, та іншими співвласниками, між якими продовжують існувати відносини права спільної часткової власності, але вже щодо зменшеного об'єкту.

Відтак, виходячи з положень ст.ст. 328, 346 ЦК України, право спільної часткової власності позивача на виділене йому майно підлягає припиненню з одночасним визнанням за ним права власності на службово-побутовий корпус як самостійний об'єкт права власності, з метою проведення в БТІ державної реєстрації припинення спільної часткової власності позивача на майновий комплекс та реєстрацію за ним права власності на самостійний об'єкт -службово-побутовий корпус, а також перерахунку розміру часток інших співвласників.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виділити в натурі із спільної часткової власності частку, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс Сервіс" (03065, м. Київ, бул. І.Лепсе, 53; ідентифікаційний код 37401159) та складає 19/100 ідеальних часток майнового комплексу площею 4289,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Сирецька, 49, а саме: службово-побутовий корпус, загальною площею 779,10 кв.м. по вул. Сирецькій, 49-А у м. Києві.

3. Припинити право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс Сервіс" (03065, м. Київ, бул. І.Лепсе, 53; ідентифікаційний код 37401159) на службово-побутовий корпус, загальною площею 779,10 кв.м. по вул. Сирецькій, 49-А у м. Києві, що складає 19/100 ідеальних часток майнового комплексу площею 4289,40 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ. вул. Сирецька, 49.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс Сервіс" (03065, м. Київ, бул. І.Лепсе, 53; ідентифікаційний код 37401159) право власності на окремий об'єкт нерухомого майна, а саме: на службово-побутовий корпус, загальною площею 779,10 кв.м. по вул. Сирецькій, 49-А у м. Києві.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.11.2012.

Суддя Т.В.Васильченко