Рішення

від 30.10.2012 по справі 5006/29/74/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.12 р. Справа № 5006/29/74/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Домостроитель», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Малого приватного підприємства «Комерційна фірма «Селва», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення передплати у сумі 49 400,00грн., пені у сумі 7 580,74грн., 3% річних у розмірі 1 825,75грн., інфляційних витрат у сумі 714,47грн.

за участю:

від позивача: Кізілова М.М. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Домостроитель», м.Дніпропетровськ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Малого приватного підприємства «Комерційна фірма «Селва», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення передплати у сумі 49 400,00грн., пені у сумі 7 580,74грн., 3% річних у розмірі 1 825,75грн., інфляційних витрат у сумі 714,47грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки металопрокату №147 від 03.06.2011р., щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки металопрокату №147 від 03.06.2011р., специфікації №1 від 03.06.2011р. до договору, платіжного доручення №20 від 03.06.2011р. на суму 135 400,00грн., виписок з банківського рахунку з доказами часткового повернення передплати, листа №06/21 від 21.06.2011р., вимоги про погашення заборгованості №2506-1 від 25.06.2012р., акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано лише з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 01.08.2012р. складає 49 400,00грн., правоустановчих документів Приватного підприємства «Домостроитель».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 536, 612, 625. 693 Цивільного кодексу України, ст. 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 6-7 Господарського процесуального кодексу України.

04.09.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку за підписом директора та головного бухгалтера, яка свідчить про відсутність між Приватним підприємством «Домостроитель» та приватним підприємством «Комерційна фірма «Селва» по справі інших правовідносин між сторонами з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.09.2012р. справу передано на розгляд судді Огороднік Д.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 01.10.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Заявою від 30.10.2012р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму пені у розмірі 7 580,74грн., 3% річних у сумі 1 783,74грн., інфляційні витрати у розмірі 642,25грн., інша частина позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 49 400,00грн. залишилася незмінною.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 30.10.2012р. №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

30.10.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії листів про погашення боргу.

Заявою від 30.10.2012р. Позивач в порядку ст.22, п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 7 580,74грн.

Представник Позивача у судове засідання 30.10.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 30.10.2012р. №б/н та заяви про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 7 580,74грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 87513, м.Маріуполь, вул. 24 квартал, 1/9; 87500, м.Маріуполь, вул.Казанцева. буд.7-«Б»;

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2011 року між Приватним підприємством «Домостроитель» та Малим приватним підприємством «Комерційна фірма «Селва» (Продавець) було укладено договір поставки металопрокату №147, відповідно п.1.1 якого у порядку та на умовах, встановлених даним Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, відповідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.2.1 договору Продавець бере на себе зобов'язання після підписання даного Договору та виконання Покупцем п.п 4.1 даного Договору, передати Покупцю у встановлений у п.1.1 даного договору Товар відповідно специфікацій.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- вартість Товару, зазначеного у п.1.1 даного Договору, зазначається у специфікації з урахуванням ПДВ, оплата вартості Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п.4.1 Договору);

Відповідно п.5.3 договору у випадку порушення Продавцем строку передачі Товару, зазначеного в п.2.1 даного Договору, він зобов'язується оплатити Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення передачі Товару.

У пункті 8.1 договору Сторони встановили, що даний Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

03 червня 2011 року між Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору №147 від 03.06.2011р. в якій сторони визначили асортимент, кількість ціну та суму яка склала 135 400,00грн.

Також у вказаній специфікації Сторони визначили умови поставки - відвантаження зі складу у місті Маріуполі, умови платежу - 100% передплата. Строки відвантаження - 10 банківських днів з моменту передплати, по фактично оплаченому товару.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено передплату у розмірі 135 400,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №20 від 03.06.2011р.

Позивач у листі №06/21 від 21.06.2011р. зазначив, що товар у строк не поставлений, у зв'язку з чим Позивачем не дотримані строки поставки державному замовнику. У зв'язку з викладеним Позивач просив здійснити повернення передплати у сумі 135 400,00грн.

Відповідачем частково було здійснено повернення передплати у сумі 86 000,00грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі.

Позивачем було направлено листи №08/31-2 від 31.08.2011р, №2702-1 від 27.02.2012р. про погашення боргу.

Також Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №2506-1 від 25.09.2012р. з вимогою здійснити повернення передплати у сумі 49 400,00грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань щодо поставки товару Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом Сторонами 03 червня 2011 року було укладено договір №147, відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар, умови поставки було визначено сторонами у специфікації №1 до договору.

Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача, із умовами поставки за договором поставки №147- суду не надавались.

За умовами специфікації №1 умови платежу - 100% передплата, строки відвантаження - 10 банківських днів з моменту передплати, по фактично оплаченому товару.

Позивачем були виконані умови договору та була перерахована сума попередньої оплати у розмірі 135 400,00грн.

Проте, Відповідач не поставив товар у визначений строк, чим не виконав узятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.

Відповідачем частково було повернуто суму попередньої оплати у розмірі 86 000,00грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача виникає з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем було неодноразово направлялись листи з вимогою повернути попередню оплату.

29.02.2012р. Позивачем на адресу відповідача було направлено лист №2702-1 від 27.02.2012р. про погашення боргу, докази направлення підтвердженні квитанцією від 18.06.2012р. та описом поштового вкладення.

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.

Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На день винесення рішення сума боргу складає 49 400,00грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 642,25рн., 3% річних від суми загального боргу складає 1 783,74грн.

Судом встановлено, що Позивачем невірно визначений початок прострочення грошового зобов'язання.

Позивачем було направлено лист №2702-1 від 27.02.2012р. з вимогою повернути попередню оплату, суд вважає, що лист, який направлено відповідачу з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 49 400,00грн. (докази направлення підтверджені квитанцією від 29.02.2012р. та описом поштового вкладення) є вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 49 400,00рн. Відповідно наказу Міністерства транспорту у та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів у межах області та між обласними центрами України рахуються Д+3. Відтак 29.02.2012р. (направлення відповідачу вимоги)+3 дні +7 днів. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати в розмірі 49 400,00грн. саме 11.03.2012р.

Як встановлено судом у Відповідача саме 11.03.2012 року виник обов'язок повернути Позивачу залишок попередньої оплати у розмірі 49 400,00грн., відповідно до норм ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України. До цієї дати у Відповідача існувало тільки договірне зобов'язання перед Позивачем у вигляді поставки і грошового зобов'язання перед Позивачем не було.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку, про задоволення інфляційних витрат за період з березня 2012 року по квітень 2012 2012р. у сумі 148,20грн., оскільки у травні та у червні індекс інфляції складав 99,7%, у липня 99,8%.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за період з 11.03.2012р. (початок періоду прострочення грошового зобов'язання) по 13.08.2012р. (дата встановлена Позивачем у розрахунку) у сумі 631,67грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 7 580,74грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Припинення провадження по справі - це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову в частині стягнення пені у сумі 7 580,74грн. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення пені у умі 7 580,74грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Домостроитель», м.Дніпропетровськ до Малого приватного підприємства «Комерційна фірма «Селва», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення передплати у сумі 49 400,00грн., 3% річних у розмірі 1 783,74грн., інфляційних витрат у сумі 642,25грн.задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Комерційна фірма «Селва» (87513, м.Маріуполь, вул.24 квартал, буд. 1/9, ЄДРПОУ 22038569, р/р 26009962486508 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) на користь Приватного підприємства «Домостроитель» (49019, м.Дніпропетровськ, вул.Ударників, б.27, ЄДРПОУ 20253281, р/р 26003300001401) заборгованість у розмірі 49 400,00грн., 3% річних у розмірі 631,67грн., інфляційні витрати у сумі 148,20грн., судовий збір у розмірі 1 356,91грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Провадження у справі Приватного підприємства «Домостроитель», м.Дніпропетровськ до Малого приватного підприємства «Комерційна фірма «Селва», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення пені у сумі 7 580,74грн., припинити.

У судовому засіданні 30.10.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.12р