Рішення

від 06.11.2012 по справі 5010/1252/2012-17/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 р. Справа № 5010/1252/2012-17/83

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Семчук Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-555", вул. Грушевського 40, кв. 1, Івано-Франківськ, 76018;

до відповідача: Приватного підприємства "Агро-вестхім" вул. Івана Франка буд. 1, корпус Б, с. Узин, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77434;

про стягнення 47753 грн. 65 коп., з яких 46000 грн. боргу, 368 грн. інфляційних втрат, 1385 грн. 65 коп. 3% річних.

Від позивача: Бандурка Л. Я. - представник, (довіреність №1 від 05.06.12)

Від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт-555" подано позов до Приватного підприємства "Агро-вестхім" про стягнення 47753 грн. 65 коп. , з яких 46000 грн. боргу, 368 грн. інфляційних втрат, 1385 грн. 65 коп. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт-555" та Приватним підприємством "Агро-вестхім" укладено договір поставки № 1 від 20.06.11 з додатком № 1 (специфікація №1) та додаткову угоду № 1 від 26.08.11.

Згідно п. 1.1 договору, відповідач зобов'язується постачати товар (передати у власність позивача) для використання у підприємницькій діяльності, а позивач зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

У відповідності до п. 2.1. договору, предметом поставки є обрізний пиломатеріал, визначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що за згодою сторін позивач може здійснювати авансовий розрахунок за окремі партії товару, що обумовлюється у специфікації.

Додатком № 1 (специфікація №1) до договору поставки № 1 від 20.06.11 визначено, що загальна вартість товару становить 46000 грн.

У відповідності до п. 3.1. договору, партія товару, що узгоджена відповідною специфікацією, повинна бути поставлена позивачу впродовж 15 днів з часу підписання відповідної специфікації та погодження авансових виплат.

Відповідно до п. 1.1. специфікації №1, позивач виплачує відповідачу аванс у розмірі 40 %, що становить 18400 грн.

Додатковою угодою № 1 сторони погодили, що за першу партію товару обсяг та якість якої визначено додатком №1 (специфікацією №1) до договору, позивач виплачує відповідачу решту суми вартості товару у розмірі 27600 грн.

На виконання вищенаведених умов, позивачем згідно платіжних доручень № 6 від 25.06.11, № 12 від 29.08.11 здійснено авансовий платіж на загальну суму 46000 грн.

В порушення договірних зобов'язань (п. 3.1. договолру), відповідач не здійснив поставку товару, обумовленого договором поставки № 1 від 20.06.11 та специфікацією №1, кошти перераховані позивачем на рахунок відповідача в сумі 46000 грн. не повернув, а відтак позивачем правомірно заявлено вимогу про їх повернення.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 46000 грн.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем було направлено на адресу відповідача лист-претензія вих. № 1 від 10.08.11 з вимогою здійснити передачу товару, обумовленого специфікацією №1, або повернути попередню оплату. Однак, вказані вимоги були залишені без відповіді та задоволення.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по поставці товару відповідачем.

Таким чином, вимога позивача про повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 46000 грн. обґрунтована та підлягає до задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 368 грн. інфляційних втрат, 1385 грн. 65 коп. 3% річних.

Як вбачається з рахунку 3 % річних позивач визначає період прострочення виконання зобов'язання щодо поставки товару виходячи з дат здійснення позивачем авансових платежів, однак такий розрахунок здійснений без врахування умов п. 3.1. договору. Так, у відповідності до вказаної умови договору, партія товару повинна бути поставлена позивачу впродовж 15 днів саме з часу підписання відповідної специфікації та погодження авансових виплат, а не з часу внесення авансових платежів.

Для розрахунку інфляційних втрат позивачем обрано довільний період прострочення. Відповідно до наданого позивачем розрахунку такий період встановлено з вересня 2011 р. по лютий 2012 р., тоді як у відповідності до умов п. 3.1. договору, період прострочення розпочинається з липня 2011 р.

Таким чином, позивачем здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат без визначення дійсних періодів просочення виконання зобов'язання відповідачем.

З огляду на викладене, у стягненні 368 грн. інфляційних втрат, 1385 грн. 65 коп. 3% річних слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 46000 грн. боргу, в решті позовних вимог - відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-555" до Приватного підприємства "Агро-вестхім" про стягнення у сумі 47753 грн. 65 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Агро-вестхім" вул. Івана Франка буд. 1, корпус Б, с. Узин, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77434 (ідентифікаційний код 35018980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-555", вул. Грушевського 40, кв. 1, Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 37581972) 46000 грн. (сорок шість тисяч гривень) - боргу, 1550 грн. 39 коп. (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят гривень, 39 коп.) - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.11.12

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"