Рішення

від 21.08.2012 по справі 5011-72/8880-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/8880-2012 21.08.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Київської філії Приватного акціонерного товариства "Київстар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська телекомунікаційна мережа"

про стягнення 58 336,29 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Ральченко Ю.Г.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Київстар" в особі Київської філії Приватного акціонерного товариства "Київстар" (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська телекомунікаційна мережа" про стягнення 54 950,40 грн., 75,17 грн. індексу інфляції, 838,66 грн. 3 % річних, 2 472,06 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору генерального підряду № 13812 від 15.01.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.07.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежним виконанням вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, ухвали суду направлялись на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців адресу: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 128, кв. 25, проте конверти до суду повернулись, з відміткою - «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.08.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2010 р. між Закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем.»та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська телекомунікаційна мережа" укладено договір генерального підряду № 13812, умовами якого передбачено, що відповідач зобов'язується на свій ризик згідно з цим договором та окремими додатковими угодами до нього, заявками та/або завданнями позивача, виконати роботи по підключенню та роботи по обслуговуванню в обумовлені цим договором та/або додатковими угодами до нього строки, а також ліквідовувати за свій рахунок можливі недоліки та дефекти в роботах, що виникли з вини відповідача, а також виявлені позивачем протягом гарантійних строків, а позивач зобов'язується прийняти належним чином виконані відповідачем роботи та оплатити їх вартість.

Найменування Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.»15.03.2011 р. було змінено на Приватне акціонерне товариство «Київстар»згідно статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів, що посвідчується протоколом № 53 від 14.03.2011 р.

Відповідно до п. 4.3. договору перед виконанням відповідачем робіт, сторонами складається і підписується відповідна додаткова угода, в якій вказуються обсяги, вартість та строки виконання робіт.

24.05.2011 р. між сторонами укладено додаткову угоду №13812-117 до договору генерального підряду № 13812 від 15.01.2010 р., умовами якої передбачено, що відповідач на умовах, що викладені в договорі згідно з наданим позивачем технічним завданням зобов'язується виконати комплекс робіт по підключенню, перелік яких наведено у кошторисі, який є невід'ємною частиною даної додаткової угоди.

Згідно п. 7.1. додаткової угоди 30 % вартості робіт, що складає 18 144,00 грн. сплачується відповідачу позивачем як авансовий платіж після підписання уповноваженими представниками сторін даної додаткової угоди протягом 15 банківських днів з дати підписання цієї додаткової угоди.

На виконання додаткової угоди №13812-117 від 24.05.2011 р. позивачем було перераховано відповідачеві аванс 30 % вартості робіт, що складає 18 144,00 грн. та підтверджується платіжним дорученням № 25385 від 14.06.2011 р.

23.06.2011 р. між сторонами укладено додаткову угоду №13812-117.1 до договору генерального підряду № 13812 від 15.01.2010 р., умовами якої передбачено, що сторони дійшли згоди припинити дію додаткової угоди №13812-117 до договору генерального підряду № 13812 від 15.01.2010 р. на виконання комплексу робіт на об'єкті замовника MDU_KIE00060 з моменту підписання цієї додаткової угоди.

Згідно п. 2. додаткової угоди №13812-117.1 суму грошових коштів у розмірі 18 144,00 грн. перераховану позивачем відповідачу 14.06.2011 р. відповідач зобов'язується повернути протягом 10 банківських днів з дати підписання цієї додаткової угоди на банківський рахунок позивача.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди №13812-117.1 у випадку затримки у поверненні коштів у термін, передбачений п. 2 цієї додаткової угоди, відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу пеню від суми неповернених коштів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день користування грошовими коштами позивача до повного виконання зобов'язання по поверненню коштів.

08.06.2011 р. між Приватним акціонерним товариством "Київстар" в особі Київської філії Приватного акціонерного товариства "Київстар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська телекомунікаційна мережа" укладено додаткову угоду №13812-124 до договору генерального підряду № 13812 від 15.01.2010 р., умовами якої передбачено, що відповідач на умовах, що викладені в договорі згідно з наданим позивачем технічним завданням зобов'язується виконати комплекс робіт по підключенню, перелік яких наведено у кошторисі, який є невід'ємною частиною даної додаткової угоди.

Згідно п. 7.1. додаткової угоди 40 % вартості робіт, що складає 36 806,40 грн. сплачується відповідачу позивачем як авансовий платіж після підписання уповноваженими представниками сторін даної додаткової угоди протягом 15 банківських днів з дати підписання цієї додаткової угоди.

23.06.2011 р. між сторонами укладено додаткову угоду №13812-124.1 до договору генерального підряду № 13812 від 15.01.2010 р., умовами якої передбачено, що сторони дійшли згоди припинити дію додаткової угоди №13812-224 до договору генерального підряду № 13812 від 15.01.2010 р. на виконання комплексу робіт на об'єкті замовника MDU_KIE00093.

На виконання додаткової угоди №13812-124 від 08.06.2011 р. позивачем було перераховано відповідачеві аванс 40 % вартості робіт, що складає 36 806,40 грн. та підтверджується платіжним дорученням №27902 від 29.06.2011 р.

Листом №05 від 12.01.2012 р. відповідач гарантував повернення сплачених позивачем авансових платежів з додатковими угодами №13812-117.1 та №13812-124.1.

05.04.2012 р. позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою повернути сплачені кошти по додатковим угодам №13812-117 та №13812-124, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та фіскальним чеком №4356 від 05.04.2012 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо вчасного повернення сплачених авансових коштів згідно додаткових угод №13812-117 та №13812-124, у зв'язку з чим останній заборгував позивачеві 54 950,40 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 75,17 грн. індексу інфляції, 838,66 грн. 3 % річних та 2 472,06 грн. пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору генерального підряду № 13812 від 15.01.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 14.06.2011 р. позивач на виконання умов додаткової угоди № 13812-117 перерахував відповідачеві аванс 30 % вартості робіт, що складає 18 144,00 грн. та підтверджується платіжним дорученням № 25385 від 14.06.2011 р. (копія у матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою №13812-117.1 від 23.06.2011 р. суму грошових коштів у розмірі 18 144,00 грн. відповідач зобов'язався повернути протягом 10 банківських днів з дати підписання угоди, однак останній свого обов'язку не виконав, та починаючи з 07.07.2011 р. прострочив виконання грошового зобов'язання.

Також судом встановлено, що 29.06.2011 р. позивач на виконання умов додаткової угоди № 13812-124 перерахував відповідачеві аванс 40 % вартості робіт, що складає 36 806,40 грн. та підтверджується платіжним дорученням №27902 від 29.06.2011 р. (копія в матеріалах справи)

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як, обов'язок відповідача та строк щодо повернення перерахованого позивачем авансу в сумі 36 806,40 грн. договором не встановлено, то останні визначаються моментом пред'явлення вимоги в розумінні ст. 530 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач 05.04.2012 р. направив на адресу відповідача лист з вимогою повернути надмірно сплачені кошти по додатковим угодам № 13812-117 та № 13812-124, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та фіскальним чеком № 4356 від 05.04.2012 р.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів в межах населеного пункту (у тому числі для міст обласного підпорядкування), затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів»відповідач вважається таким, що отримав претензію 09.04.2012 р. (враховуючи вихідні дні).

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо повернення сплаченого авансу в розмірі 36 806,40 грн. на 16.04.2012 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів щодо належного виконання свого зобов'язання щодо повернення перерахування авансових коштів, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога про стягнення з відповідача 54 950,40 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 75,17 грн. індексу інфляції, 838,66 грн. 3 % річних та 2 472,06 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що останній проведено за період більш ніж 6 місяців.

За розрахунком суду, сума пені, яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача становить 1 425,42 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних та 3 % річних та встановив, що позивач не вірно визначив період прострочення виконання грошового зобов'язання.

За розрахунком суду, сума інфляційних за період з 11.07.2011 р. по 28.05.2012 р. та з 16.04.2012 р. по 28.05.2012 р. є від'ємною та не підлягає задоволенню, а сума 3 % річних становить 611,77 грн., розрахованих з моменту виникнення прострочення оплати за період з 11.07.2011 р. по 28.05.2012 р. на суму 18 144,00 грн. та з 16.04.2012 р. по 28.05.2012 р. на суму 36 806,40 грн.

Враховуючи наведене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Київської філії Приватного акціонерного товариства "Київстар" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська телекомунікаційна мережа" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 128, кв. 25, код ЄДРПОУ - 35784637) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Київської філії Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03110, м. Київ, просп. Червонозоряний, буд. 51, код ЄДРПОУ-21673832) 54 950 (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 40 коп., 611 (шістсот одинадцять) грн. 77 коп. 3 % річних, 1 425 (одну тисячу чотириста двадцять п'ять) грн. 42 коп. пені, та 1 572 (одну тисячу п'ятсот сімдесят дві) грн. 29 коп. судового збору.

4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 27.08.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.