Рішення

від 06.11.2012 по справі 5011-23/12803-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/12803-2012 06.11.12

За позовомпублічного акціонерного товариства «Київспецтранс» докомунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-4» простягнення 258 733, 05 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Горбаль К.П. (довіреність № 31 від 20.06.2012 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Київспецтранс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-4»про стягнення 258 733, 05 грн., (у тому числі 113 128, 99 грн. - основного боргу, 78 268, 83 грн. -пеня, 22 625, 78 грн. -штраф, 31 260, 88 грн. -інфляційні втрати та 13 488, 57 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/12803-2012 та призначено її розгляд на 16.10.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, однак через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на, необґрунтованість доводів Відповідача, а також те, що ухвалою суду від 16.10.2012 року за клопотанням представника Відповідача розгляд справи відкладався, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 01.09.2008 року та 02.01.2009 року укладено два договори № Г108204, відповідно до яких Позивач зобов'язався надавати Відповідачу послуги по збиранню, вивезенню та захороненню твердих побутових відходів, які накопичуються у останнього, а Відповідач сплатити їх вартість.

Відповідно до пункту 2.4 договору № Г108204 від 01.09.2008 року загальна вартість послуг з 01.09.2008 року по 31.12.2008 року склала 701 808, 31 грн., середньомісячна вартість послуг склала 178 892, 31 грн. (пункт 2.5).

Згідно пункту 2.4 договору № Г108204 від 02.01.2009 року загальна вартість послуг з 02.01.2009 року по 31.12.2009 року склала 2 423 900, 46 грн.

Угодою від 02.01.2009 року до договору № Г108204 від 02.01.2009 року сторони погодили, що на період з 02.01.2010 року по 31.03.2010 року сума договору склала 620 640, 82 грн.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Надання послуг Позивачем у період з грудня 2008 року по січень 2011 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договорами № Г108204 від 01.09.2008 року та від 02.01.2009 року на суму 5 374 711, 37 грн.

Відповідно до пункту 3.2 договору № Г108204 від 01.09.2008 року Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату, яка вказується в актах приймання-передачі наданих послуг не пізніше двадцять першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги.

Оплата послуг згідно пункту 3.2 договору № Г108204 від 02.01.2009 року здійснюється Відповідачем не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги.

Відповідач, в порушення умов договорів № Г108204 від 01.09.2008 року та від 02.01.2009 року повністю не виконав свої зобов'язання в частині оплати за надані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 113 128, 99 грн., яку останній визнав, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт надання послуг підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 113 128, 99 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за надані послуги.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 6.3 договору № Г108204 від 01.09.2008 року та 6.2 № Г108204 від 02.01.2009 року в разі порушення Відповідачем строків оплати послуг, останній сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від загальної суми боргу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення платежу понад тридцять днів Відповідач додатково, не враховуючи суми пені і суми заборгованості сплачує штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи частину шосту статті 232 Господарського кодексу України та з урахуванням часткової оплати, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 13 516, 13 грн.

Вимога про стягнення з Відповідача 22 625, 78 грн. штрафу є обґрунтованою, отже такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 13 488, 57 грн. - 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 31 260, 88 грн. підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством «Київспецтранс»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 194 020, 35 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-4»(03146, м. Київ, Святошинський район, вулиця Якуба Колоса, будинок 8-А, ідентифікаційний код 36113985) на користь публічного акціонерного товариства «Київспецтранс»(04208, м. Київ, проспект Правди, будинок 85, ідентифікаційний код 02772037) 113 128 (сто тринадцять тисяч сто двадцять вісім) грн. 99 коп. - основного боргу, 13 516 (тринадцять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 13 коп. -пеня, 22 625 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 78 коп. -штраф, 31 260 (тридцять одна тисяча двісті шістдесят) грн. 88 коп. - інфляційні втрати, 13 488 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 57 коп. -3 % річних та 3 880 (три тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 38 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 07.11.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.