Рішення

від 01.11.2012 по справі 5011-3/14737-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/14737-2012 01.11.12

За позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії

наук України

До Міжнародної громадської організації «Міжнародна асоціація бізнесу та

економіки»

Про стягнення 10 949,56 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Тодорович В.П. -по дов. № К-48-67/02 від 03.01.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги (з урахуванням заяви про уточнення позовних доданої до позовної заяви) Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України про стягнення з Міжнародної громадської організації «Міжнародна асоціація бізнесу та економіки»10 379,86 грн. основного боргу, 477,29 грн. пені та 3% річних в сумі 92,41 грн. в зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № 1359/А від 01.01.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/14737-2012 та призначено її до розгляду на 01.11.2012.

Позивачем в судовому засіданні 01.11.2011 подано пояснення, в яких позивач здійснив перерахунок суми пені та 3% річних, які становлять 460,68 грн. та відповідно 92,13 грн.

Позивач в судовому засіданні 01.11.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в засідання суду 01.11.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 23.10.2012.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі від 23.10.2011 було надіслано відповідачу у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві : м. Київ, вул. Боженка, 11, яка згідно спеціального витягу, отриманого на запит суду станом на 01.11.2012, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 23.10.2012 надіслану за вищевказаною адресою отримав 29.10.2012, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 01.11.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.10.2012 між Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (орендодавець) та Міжнародною громадською організацією «Міжнародна асоціація бізнесу та економіки»(орендар) було укладено договір оренди № 1359/А нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О.Патона НАН України (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О.Патона НАН України (далі -майно), що розміщено за адресою м. Київ, вул. Горького, 69, корпус 1, поверх 3, кімната 56-А, загальною площею 15,60 кв. м., приведеною площею 21,22 кв. м. Майно передається в оренду під офіс (п. 1.2. договору).

За умовами п. 2.1. договору майно передається орендодавцем орендарю за актом приймання-передачі. Право користування та зобов'язання за цим договором з'являються у орендаря з дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі.

Факт передачі орендодавцем та відповідно прийняття орендарем майна підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі від 01.01.2012.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди та комунальних послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 10 379,86 грн. та нараховані пеня в розмірі 477,29 грн. та 3% річних в розмірі 92,41 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що договір набуває чинності з дня підписання акту приймання-передачі і діє до 31.12.2012 включно.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 01.10.1995 та № 961 від 14.09.2011 або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить за базовий місяць розрахунку -листопад 2011 року при 18% орендній ставці та за все приміщення разом з ПДВ становить 1 135,37 грн.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця:

- відшкодування комунальних платежів (додаток № 1), який становить 623,32 грн.;

- відшкодування податку на землю (додаток № 2), який становить 84,60 грн.;

Відповідно до п. 3.2. договору нарахування орендарю орендної плати, відшкодування комунальних платежів, плати податку на землю здійснюється щомісячно станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендар сплачує авансом за два місяці вперед орендну плату та інші платежі згідно п. 3.2., а надалі за кожний місяць -до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно одержаних рахунків.

При цьому пунктом 3.8. договору встановлено, що орендну плату та інші платежі за договором орендар сплачує до дня фактичного звільнення приміщень. Закінчення дії договору не звільняє орендаря від сплати заборгованості, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

Згідно п. 3.4. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Підтвердженням надання позивачем та отримання відповідачем визначених умовами договору послуг підтверджується наявними в матеріалах справи наступними підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) : № 02/2012 за лютий 2012 року на суму 1818,41 грн., № 03/2012 за березень 2012 року на суму 1 824,04 грн., № 04/2012 за квітень 2012 року на суму 1 739,09 грн., № 05/2012 за травень 2012 року на суму 1 256,60 грн., № 06/2012 за червень 2012 року на суму 1 253,23 грн., № 07/2012 за липень 2012 року на суму 1 255,52 грн., № 08/2012 за серпень 2012 року на суму 1 232,97 грн.

Загалом за період з лютого по серпень 2012 року позивачем надано послуги на суму 10 379,86 грн.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 4.2.2. договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати платежі за договором.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати та плати за комунальні послуги в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка не оспорена відповідачем та становить 10 379,86 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 10 379,86 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.6. договору передбачено що сума орендної плати та відшкодування комунальних платежів, плати податку на землю перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується в установленому законом порядку з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати платежів за договором.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.6. договору, розмір якої, за наступними розрахунками суду становить грн.

На суму боргу за лютий 2012 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1818.41 21.03.2012 - 22.03.2012 2 7.7500 % 0.042 % 1.54 1818.41 23.03.2012 - 21.09.2012 183 7.5000 % 0.041 % 136.38 На суму боргу за березень 2012 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1824.04 21.04.2012 - 25.09.2012 158 7.5000 % 0.041 % 118.11 На суму боргу за квітень 2012 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1739.09 21.05.2012 - 25.09.2012 128 7.5000 % 0.041 % 91.23 На суму боргу за травень 2012 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1256.60 21.06.2012 - 25.09.2012 97 7.5000 % 0.041 % 49.95 На суму боргу за червень 2012 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1253.23 21.07.2012 - 25.09.2012 67 7.5000 % 0.041 % 34.41 На суму боргу за липень 2012 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1255.52 21.08.2012 - 25.09.2012 36 7.5000 % 0.041 % 18.52 На суму боргу за серпень 2012 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1232.97 21.09.2012 - 25.09.2012 5 7.5000 % 0.041 % 2.53

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 452,67 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В частині нарахування розміру пені в сумі 24,62 грн. в позові слід відмовити, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем порушено норми чинного законодавства України, а саме шестимісячний строк нарахування на суму боргу за лютий 2012 року. Крім цього позивач пеню нараховує на суму боргу за березень в розмірі 1 910,22 грн., тоді як згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 03/2012 послуги надані в розмірі 1 824,04 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 92,41 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками суду за визначені позивачем періоди розмір 3 % річних складає 91,29 грн.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 91,29 грн. та відповідно в частині нарахування розміру 3% річних в сумі 1,12 грн. в позові слід відмовити, оскільки при здійсненні розрахунку позивач нараховує 3% річних на суму боргу за березень в розмірі 1 910,22 грн., тоді як згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 03/2012 послуги надані в розмірі 1 824,04 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міжнародної громадської організації «Міжнародна асоціація бізнесу та економіки»(м. Київ, вул. Боженка, 11, код ЄДРПОУ 36557003) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (м. Київ, вул. Боженко, 11, код ЄДРПОУ 05416923) 10 379 (десять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 86 коп. основного боргу, 452 (чотириста п'ятдесят дві) грн. 67 коп. пені, 91 (дев'яносто одну) грн. 29 коп. - 3% річних, 1 605 (одну тисячу шістсот п'ять) грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 07.11.2012.

СуддяВ.В. Сівакова