Рішення

від 07.11.2012 по справі 5011-36/11659-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/11659-2012 07.11.12 За позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР-АВТО ГРУП"

про стягнення 10 980 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Бобришева В.В. по довіреності № 12 від 30.01.2012р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд до Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР-АВТО ГРУП" (далі -відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 41-Н від 01.10.12008р. в розмірі 10 980,00 грн. Також позивач просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2012р. порушено провадження у справі № 5011-36/11659-2012, призначено розгляд справи на 24.09.2012р., сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 15.10.2012р.

Розпорядження Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2012р., в зв'язку з перебуванням судді Трофименко Т.Ю. у відпустці, дану справу передано судді Сіваковій В.В. для розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.12. суддею Сіваковою В.В. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 07.11.2012р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 22.10.2012р. справу № 5011-36/11659-2012 передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2012р. суддею Трофименко Т.Ю. прийнято дану справу до свого провадження.

30.10.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, стосовно підстав здійснення розрахунків між сторонами, а саме: ввідповідно до укладеного між Позивачем та Відповідачем договору №41-Н від 01.10.2008р. розрахунок між сторонами здійснюється щомісячно на підставі акта, який має бути підписаний сторонами не пізніше 3-го числа місяця наступного за звітним. З огляду на зазначену вище умову Договору сторони взяли на себе взаємне зобов'язання щодо підписання актів.

Позивач зобов'язання по підписанню актів виконав в повному обсязі. Щомісячно він надавав Відповідачу підписані зі своєї сторони акти.

Натомість Відповідач зобов'язання, передбачене п.3.3 Договору порушив. Частину актів Відповідач підписав та повернув Позивачу. Акти за період квітень - вересень 2009р. Відповідач з невідомих причин Позивачу не повернув, оплату наданих послуг за цей період не здійснив.

В червні 2012р. Позивач на адресу, визначену у Договорі повторно направив Відповідачу акти, що були не підписані. УДППЗ «Укрпошта»вказане вище поштове відправлення повернуло Позивачу без вручення адресату. Згідно з довідкою оператора зв'язку про причини повернення поштового відправлення зазначено, що лист повернутий через закінчення терміну зберігання. Позивач надіслав Відповідачу акти для підписання за належною адресою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 15.09.2012р., у відповідності до якого місцезнаходженням Відповідача є та ж адреса, яка зазначена в Договорі: м. Київ,вул. М.Раскової,19. Позивач вважає, що Відповідач умисно ухиляється від підписання актів, в тому числі від їх отримання, оскільки за умовами п.3.4. Договору розрахунок здійснюється згідно з умовами Договору та підписаним актом.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2012р. підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 07.11.2012р. повторно не з'явився, вимог попередніх ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 5011-36/11659-2012 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія від 28.08.2012р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

01.10.2008р. між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар-Авто-Груп" (Сторона-2) укладено Договір № 41-Н про здійснення фінансово-господарської взаємодії (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Сторона-1 надає за плату Стороні-2 право на експлуатацію 20 (двадцяти) фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів, що розташовані за адресою: Деснянський район, вул. Закревського,12 (надалі - Об'єкт).

Пунктом 1.2 Договору сторони погодили, що сторона -1 у порядку встановленому нормативними документами, а саме: Дикретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори», рішення Київської міської ради від 28.09.2006 року № 28.09.2006р. № м17/74 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 17.05.1994р. №9а»«Про впровадження збору за парковку автомобілів в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 6 серпня 2004 року № 1467 «Про заходи щодо зменшення автомобільних заторів на вулицях та дорогах м. Києва», відповідно до Правил паркування транспортних засобів у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 26.09.2002 року за № 47/207, - здійснює фінансово-господарську взаємодію зі Стороною-2 для організації нічного паркування автомобільного транспорту.

Згідно з п. 5.1. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін. Строк дії договору розпочинається з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008р. Якщо до закінчення терміну дії договору одна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його розірвання, договір вважається продовженим ще на один рік.

Відповідно до п. 3.1 плата за нічне паркування за 1 (один) автомобіль становить 6,00 гривень з урахуванням збору за паркування автомобілів у місті Києві і включає:

ѕ збір за паркування автомобілів в місті Києві -1,36 грн.

ѕ вартість нічного паркування -4,64 грн.

ѕ в тому числі ПДВ 20% - 0,77 грн.

Із суми отриманої плати за нічне паркування 1 (одного) автомобіля, згідно п. 3.1. договору, Сторона-2 перераховує Стороні-1 3,00 грн. (три грн. 00 коп.), включаючи збір за паркування в місті Києві та ПДВ. Сторона-2 залишає собі 3,00 грн. (три грн. 00 коп.) на покриття видатків щодо облаштування та утримання Об'єкту (п. 3.2 договору.).

Згідно п. 3.3. розрахунок між Сторонами здійснюється щомісячно на підставі Акту, який має бути підписаний Сторонами не пізніше 3 -го числа місяця наступного за звітнім, що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.4. Сторона-2 перераховує у безготівковому порядку Стороні-1 кошти, згідно з умовами цього Договору та підписаного Акту, не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітнім на рахунок, визначений даним Договором.

Пунктом 3.5. договору визначено, що плата за нічне паркування, передбачена п.3.1., не змінюється протягом дії даного Договору за умови відповідності вказаної у пункті 1.1. цього Договору, кількості місць паркування результатам моніторингів, які проводяться Стороною-1 протягом терміну дії Договору. У разі зміни плати за нічне паркування Сторона-1 попереджає Сторону-2 не пізніше ніж за місяць.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору про здійснення фінансово-господарської взаємодії № 41-Н та законодавства України, відповідачем не було в повному обсязі проведено розрахунки перед позивачем за період з квітня 2009 р. по вересень 2009р. включно, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 980,00 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог п.3.3. Договору Позивач щомісячно надавав Відповідачу для підписання акти розрахунків щодо фінансово-господарської взаємодії у відповідності до Договору.

Так, Акти за період з жовтня 2008р. по лютий 2009р Відповідач підписав зі свої сторони та повернув Позивачу. Акти за період з квітня по вересень 2009р. Відповідач Позивачу не повернув, не розрахувався, про причини не повідомив.

В матеріалах справи містяться акти розрахунків щодо фінансово-господарської взаємодії у відповідності до договору № 41-Н від 01.08.2008р.:

ѕ акт від 05.05.2009р. на суму 1800,00 грн.;

ѕ акт від 03.06.2009р. на суму 1860,00 грн.;

ѕ акт від 03.07.2009р. на суму 1800,00 грн.;

ѕ акт від 31.07.2009р. на суму 1860,00 грн.;

ѕ акт від 01.09.2008р. на суму 1860,00 грн.;

ѕ акт від 01.10.2008р. на суму 1800,00 грн.;

ѕ акт від 03.11.2008р. на суму 1860,00 грн.;

Матеріалами справи підтверджується, що 27.06.2012 Позивач повторно направив Відповідачу для підписання акти розрахунків щодо фінансово-господарської взаємодії у відповідності до Договору №41-Н від 01.10.2008 за період з квітня по вересень 2009р., що підтверджується фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта»№5004 від 27.06.2012 та описом вкладення у цінний лист №0407310791566.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10 980,00 грн., слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Авто-Груп" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, код ЄДРПОУ 35822148) на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, код ЄДРПОУ 35210739) заборгованість в розмірі 10 980 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп.; 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.11.12р.

Суддя Т.Ю. Трофименко