Рішення

від 06.11.2012 по справі 5011-25/13139-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/13139-2012 06.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кімак»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж-2»

про стягнення 65 107,79 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Морозов Р.В. (представник за довіреністю від 10.09.2012р.)

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кімак»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж-2»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на суму 65 107,79 грн., в тому числі 53 784,18 грн. основного боргу, 1887,27 грн. 3% річних та 9 436,34 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором в повному обсязі не виконав, повну вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Під час перебування справи в провадженні позивачем було уточнено суму позовних вимог та заявлено до стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 53 784,18 грн., 815,03 грн. 3% річних та 9 657,48 грн. пені.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Окрім того, в матеріалах справи містяться зворотні повідомлення про вручення відповідачу ухвалу суду.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.09.2012р., яким засвідчується той факт, що ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012р. справі було присвоєно №5011-25/13139-2012 та призначено судове засідання на 16.10.2012р. В судовому засіданні 16.10.2012р. розгляд справи було відкладено до 06.11.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 06 листопада 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2011 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки №123 (надалі -Договір), згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставляти, а відповідач приймати будівельні матеріали (надалі - товар) партіями у кількості та асортименті, які вказуються в рахунках та накладних та здійснювати оплату за отриманий товар згідно даних рахунків або накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Позивач відповідно до видаткових накладних №Нов-009623 від 28.06.2011р. на суму 6 049,50 грн., №Нов-009555 від 28.06.2011р. на суму 28 116,48 грн., №Нов-010280 від 01.07.2011р. на суму 16 551,66 грн.,№Нов-017434 від 17.08.2011р. на суму 66,30 грн.,№Нов-021186 від 12.09.2011р. на суму 3 000,24 грн. на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 53 784,18 грн. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представників в видаткових накладних та печаткою підприємства (належним чином засвідчені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

У відповідності до п. 4.1. Договору розрахунки за товар здійснюються у порядку передоплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача згідно виставленого рахунку-фактури, на протязі трьох календарних днів із дня його виставлення.

Згідно з п. 4.2. Договору в окремих випадках, за домовленістю сторін, передбачається надання товару з відстрочкою платежу протягом семи банківських днів з моменту отримання товару. Моментом отримання товару вважати дату відвантаження, що вказана в накладній.

Відповідно п. 4.3. Договору форма розрахунків -безготівкова.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що останній не оплатив позивачу повну вартість поставленого за Договором товару на суму 53 784,18 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем була направлена претензія на адресу відповідача з вимогою сплатити заборгованість, яка виникла за Договором, в сумі 53 784,18 грн. Претензія №13 від 15.02.2012р. направлена відповідач 16.02.2012р.

Відповіді на претензію відповідач не надіслав позивачу, а також суми заборгованості в розмірі 53 784,18 грн. на рахунок позивача не провів.

Отже, з урахуванням викладеного, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо повної оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 53 784,18 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що за порушенні строку оплати вартості партії товару, визначеного даним Договором, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяли за цей період, за кожний день пропуску встановлених строків.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки Договором сторонами не визначено періоду нарахування пені, а встановлено лише спосіб нарахування, а саме «за кожний день пропуску встановлених строків», то в даному випадку нарахування пені відбувається за 6 місяців.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, перевіривши наданий позивачем розрахунок, який судом визнано правомірним, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару підлягає стягненню пеня в розмірі 4 075,22 грн. (нарахована на суму поставки в розмірі 34 162,98 грн. за період з 05.07.2011р. по 05.01.2012р., нарахована на суму поставки в розмірі 16 551,66 грн. за період з 08.07.2011р. по 08.01.2012р., нарахована на суму поставки в розмірі 63,30 грн. за період з 24.08.2011р. по 24.02.2012р., нарахована на суму поставки в розмірі 3 000,24 грн. за період з 19.09.2011р. по 19.03.2012р.)(обґрунтований розрахунок позивача міститься в позовних матеріалах).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача, за розрахунками останнього, підлягає сума 3% річних в розмірі 815,03 грн. (нараховані на суму поставки в розмірі 34 162,98 грн. за період з 05.07.2011р. по 05.01.2012р., нараховані на суму поставки в розмірі 16 551,66 грн. за період з 08.07.2011р. по 08.01.2012р., нараховані на суму поставки в розмірі 63,30 грн. за період з 24.08.2011р. по 24.02.2012р., нараховані на суму поставки в розмірі 3 000,24 грн. за період з 19.09.2011р. по 19.03.2012р.) (розрахунок позивача міститься в позовних матеріалах).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд встановив наступне.

На підтвердження наданих позивачу послуг адвоката, Товариством з обмеженою відповідальністю «Душі Маркетинг»надано суду копію Договору про надання правової допомоги від 21.03.2012р., копію платіжного доручення №828 від 23.03.2012р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4704 від 25.10.2011р., копію посвідчення адвоката та копію доручення на адвоката №20 від 21.03.2012р., діючого на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4704 від 25.10.2011р. Поліщук П.Я.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката , витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», в якій зазначається, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає можливість відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам, чи юридичним особам.

Аналіз поданих позивачем на обґрунтування понесених витрат на правову допомогу документів дає підстави стверджувати, що між позивачем та Лешківець О.М. 10.09.2012р. укладено договір про надання юридичної допомоги №09/5, за яким останній зобов'язується надати юридичну допомогу клієнту з питань стягнення з ТОВ «Трест Промтехмонтаж-2»заборгованості перед клієнтом.

Відбиток печатки Поліщук П.Я. на даному договорі свідчить про те, що вказана особа є адвокатом у розумінні положень ГПК України та Закону України «Про адвокатуру».

За таких обставин, суд дійшов висновку про вмотивованість стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, які входять до складу судових витрат, в сумі 2 000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основної заборгованості в розмірі 53 784,18 грн., пеня в розмірі 4 075,22 грн., 3% річних в розмірі 815,03 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 1 609,50 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2 000,00 грн. відповідно до положень статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж-2»(код ЄДРПОУ 36392086, адреса: 03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, 33) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кімак»(код ЄДРПОУ 32836949, адреса: 82200, Львівська область, м. Трускавець, бул. Ю. Дрогобича, 2) основний борг в сумі 53 784,18 грн. (п'ятдесят три тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні 18 копійок), 3% річних в сумі 815,03 грн. (вісімсот п'ятнадцять гривень 03 копійки), пеню в сумі 4 075,22 грн. (чотири тисячі сімдесят п'ять гривень 50 копійок), судовий збір у сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок) та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.11.2012р.

Суддя С.М. Морозов