Рішення

від 05.11.2012 по справі 5011-53/9255-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/9255-2012 05.11.12 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"

до відповідача 1: Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області

до відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"

до відповідача 3: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 36 127,40 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Самборська Ю. В. - представник за довіреністю

від відповідача 1: Ігнатенко О. Л. - представник за довіреністю

від відповідача 2: Кучма О. Л. -представник за довіреністю

від відповідача 3: Берездецька В. В. -представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області та з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" шкоди в порядку регресу в розмірі 36 127,40 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Полісу добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 2000066098 від 17.05.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Міцсубісі д/н АХ2738АМ, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Деу Ланос д/н АХ6580АХ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача 2 та відповідач 1 є роботодавцем водія Тищенко П. О., який також є винуватцем у скоєнні ДТП на автомобілі ВАЗ-2107 д/н АХ0162МІ, позивачем було направлено відповідачу 1 та відповідачу 2 регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачами не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказані суми в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/9255-2012, розгляд справи призначено на 10.09.2012 та направленого запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

06.08.2012 від відповідача 1 через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач 1 зазначив, що цивільно-правова відповідальність водія Тищенка П. О. за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 2107 д/н АХ0162МІ з 24.06.2008 по 23.06.2009 була застрахована у ЗАТ «СК «Лемма Сіті Сервер»відповідно до полісу № ВС/0781115, а тому відповідач 1 є неналежним відповідачем по даному спору. Також відповідач 1 вказав, що регресну вимогу від позивача отримав в червні 2012, хоча ДТП сталося у травні 2009.

Ухвалою суду від 10.09.2012 залучено до участі у справі в якості відповідача 3 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер" та відкладено розгляд справи на 01.10.2012.

25.09.2012 від позивача по справі через канцелярію суду надійшли уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути: з відповідача 1 в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 4428,61 грн., з відповідача 2 в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 14145,09 грн., з відповідача 3 в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 13635,09 грн.

28.09.2012 через канцелярію суду від відповідача 2 по справі надійшов відзив на позов, в якому відповідач 2 зазначає, що відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова, Тищенко П. О., відповідальність якого застрахована у відповідача 3, не вибрав безпечну дистанцію, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Міцубісі д/н АХ2738АМ, а Крюков М. В., відповідальність якого застрахована у відповідача 2 порушив ПДР України та пошкодив автомобіль під керуванням Тищенка П. О. Проте суд не встановив, що Крюков М. В., відповідальність якого застрахована у відповідача 2 своїми діями призвів до пошкодження автомобіля Міцубісі д/н АХ2738АМ. Таким чином, відсутня цивільно-правова відповідальність Крюкова М. В. та в подальшому відсутні зобов'язання відповідача 2 відшкодовувати шкоду.

28.09.2012 від відповідача 1 по справі через канцелярію суду надійшли доповнення до відзиву, в якому відповідач 1 зазначив, що: може бути предметом регресу лише сума в розмірі 28010,18 грн., яка визначена спеціалістом з урахуванням фізичного зносу та витрати пов'язані з дефектуванням автомобіля в розмірі 280,00 грн.; у позивача не має підстав вимагати в порядку регресу вартість сплаченого страхового відшкодування як за новий автомобіль у розмірі 4428,61 грн., які виходять за межі розміру фактичної шкоди і її відшкодування не передбачено законодавством; ліміту відповідальності відповідача 3 достатньо для солідарного відшкодування шкоди; безпідставним є застосування позивачем ст. 1194 ЦК України, оскільки ця норма закону надає право позивачу отримати компенсацію витрат, які він взяв на себе додатково в договорі страхування і виплата яких не передбачена законодавством; на позовні вимоги не може бути поширена дія п. 5 ст. 268 ЦК України тому, що не відноситься до правовідносин страхувальника та страховика. Також відповідач 1 у відзиві на позов заявив про застосування строків позовної давності.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні 01.10.2012 надав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що право вимоги до відповідачів позивач набув в порядку суброгації; при суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку; враховуючи, що зазначений позивачем страховий випадок відбувся 07.05.2009, а позивач звернувся до суду лише 06.07.2012, то позивачем пропущений строк позовної давності. З огляду на зазначене відповідач 3 заявив про застосовування строків позовної давності.

В судовому засіданні 01.10.2012, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.11.2012.

В судовому засіданні 05.11.2012 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні 05.11.2012 заперечили на позов.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.11.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2008 між Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс України»та Соловйовим Д. О. було укладено Поліс добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 2000066098 (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль Міцсубісі Лансер д/н АХ2738АМ.

07.05.2009 о 12 годині 30 хвилин Тищенко П. О., керуючи автомобілем ВАЗ2107 д/н АХ0162МІ, по вул. Сумській у м. Харкові, не вибрав безпечну дистанцію, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Міцсубісі Лансер д/н АХ2738АМ, під керуванням Соловйова Д. О. Водій Крюков М. В., 07.05.2009 о 12-30 год., керуючи автомобілем Деу Ланос д/н АХ6580АХ, по вул. Сумській у м. Харкові не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107 д/н АХ0162МІ, під керуванням водія Тищенка П. О.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення Тищенком П. О. та Крюковим М. В. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ м. Харкова № 4016 від 01.07.2009.

Згідно з постановою Київського районного суду м. Харкова № 3-3461/09/05 від 10.06.2009 Тищенка П.О. та Крюкова М.В. визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку спеціаліста № 124 від 02.06.2009 автотоварознавчого дослідження з визначення вартості транспортного засобу, вартість матеріального збитку завданого в наслідок ДТП автомобілю Міцсубісі Лансер д/н АХ2738АМ 2006 року випуску, визначена в розмірі 28010,18 грн.

Фактична вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля після ДТП від 07.05.2009 згідно акту виконаних робіт ФОП Давидова Ю. А. № 9620 від 17.11.2009 склала 35738,00 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страхові акти: № 200-8014-09 від 17.05.2008 та № 200-8014-09Д від 17.05.2008.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 35738,00 грн. (фактична вартість відновлювального ремонту), що підтверджується копіями платіжного доручення 8073 від 14.07.2009 з відомість № 190 страхових відшкодувань та платіжним доручення № 7377 від 14.06.2010.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач в уточнених позовних вимогах просить стягнути з відповідача 2 (ВАТ НАСК «Оранта», страхова компанія що застрахувала цивільно-правову відповідальність особи, яка керувала автомобілем Деу Ланос д/н АХ6580АХ) 14145,09 грн. страхового відшкодування (28010,18 грн. (вартість матеріального збитку) + 280 грн. (вартість послуг з дефектування автомобіля)/2 (кількість солідарних боржників) та з відповідача 3 (ПАТ "СК "Лемма Сіті Сервер", страхова компанія що застрахувала цивільно-правову відповідальність особи, яка керувала автомобілем ВАЗ2107 д/н АХ0162МІ) 13635,09 грн. страхового відшкодування (28010,18 грн. (вартість матеріального збитку) + 280 грн. (вартість послуг з дефектування автомобіля)/2 (кількість солідарних боржників) -510,00 грн. франшизи за полісом № ВС/0781115 укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 3).

Також позивач просить стягнути з відповідача 1 різницю між вартість матеріального збитку та фактичною вартістю відновлювального ремонту в розмірі 4428,61 грн. (36127,40 (фактична вартість відновлювального ремонту + 280 грн. (вартість послуг з дефектування автомобіля)) /2 (кількість солідарних боржників) - 13635,09 грн. (сума відшкодування за полісом ПАТ "СК "Лемма Сіті Сервер").

Щодо заявлених позовних вимог до відповідача 1 та відповідача 3 необхідно зазначити наступне.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ 2107 д/н АХ0162МІ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль ВАЗ2107 д/н АХ0162МІ на законних підставах, була застрахована у відповідача 3 на підставі полісу № ВС/0781115 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № ВС/0781115) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25000,00 грн., франшиза -510,00 грн., термін дії з 24.06.2008 до 23.06.2009.

Отже, відповідач 3 є особою на яку полісом № ВС/0781115 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до відповідача 3 в сумі 13495,09 грн. (28010,18 грн. (вартість матеріального збитку)/2 (кількість солідарних боржників) -510,00 грн. франшизи за полісом № ВС/0781115), відповідно до розрахунку суду в межах заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб -автомобіль ВАЗ2107 д/н АХ0162МІ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Міцсубісі Лансер д/н АХ2738АМ, належить відповідачу 1.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Як вбачається з матеріалів справи Тищенко П. О. працював на момент ДТП водієм у відповідача 1. Вина Тищенка П. О. встановлена у судовому порядку.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (відповідач 1), у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

З урахуванням вищенаведеного, відшкодувати фактичні витрати позивача у зв'язку з ДТП від 07.05.2009 зобов'язаний відповідач 1.

Відповідно до висновку спеціаліста оцінена шкода завдана автомобілю Міцсубісі Лансер д/н АХ2738АМ 2006 року випуску визначена в розмірі 28010,18 грн. Фактична вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля після ДТП від 07.05.2009 згідно акту виконаних робіт ФОП Давидова Ю. А. № 9620 від 17.11.2009 склала 35738,00 грн.

З огляду на зазначене, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 1 суму фактичних витрат в розмірі 4428,61 грн. в межах заявлених позивачем.

Також позивач заявив про стягнення з відповідача 3 частини витрат на автотоварознавче дослідження в розмірі 140 грн. (280 грн. (вартість послуг з дефектування автомобіля)/2).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 25 ЗУ „Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Проаналізувавши положення ст. 25 ЗУ „Про страхування", суд вважає безпідставним заявлені до стягнення з відповідача 3 - 140,00 грн. витрат на автотоварознавче дослідження, оскільки обов'язок оплати витрати на проведення експертизи, покладений саме на позивача у справі.

Щодо заявленого відповідачем 1 та відповідачем 3 про застосування строків позовної давності необхідно зазначити наступне.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Отже, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, а не з моменту настання страхового випадку. Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України в постанові від 28 серпня 2012 року у справі №5023/4833/11.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 14.07.2009 та 14.06.2010, а подав позовну заяву до суду 09.07.2012. Отже, позивач не пропустив строк позовної давності, який застосовується по спору у справі № 5011-53/9255-2012.

Суд відмовляє позивачу у заявленому позові в частині вимог до відповідача 2 в розмірі 14 145,09 грн. з наступних підстав.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги до відповідача 2 постановою Київського районного суду м. Харкова № 3-3461/09/05 від 10.06.2009, якою було визнано вимовними особами в ДТП Тищенко П. О., який керував автомобілем ВАЗ2107 д/н АХ0162МІ та Крюкова М. В., який керував автомобілем Деу Ланос д/н АХ6580АХ та полісом № ВВ/8504521 укладеним між Крюковим М. В. та відповідачем 2.

Як вбачається з постанови Київського районного суду м. Харкова № 3-3461/09/05 від 10.06.2009, 07.05.2009 о 12 годині 30 хвилин Тищенко П. О., керуючи автомобілем ВАЗ2107 д/н АХ0162МІ, по вул. Сумській у м. Харкові, не вибрав безпечну дистанцію, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Міцсубісі Лансер д/н АХ2738АМ, під керуванням Соловйова Д. О., та водій Крюков М. В., 07.05.2009 о 12-30 год., керуючи автомобілем Деу Ланос д/н АХ6580АХ, по вул. Сумській у м. Харкові не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ2107 д/н АХ0162МІ, під керуванням водія Тищенка П. О.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно із ч. 1 ст.1188 цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що до пошкодження автомобіля Міцсубісі Лансер д/н АХ2738АМ призвели дії водія Тищенко П. О., який керував автомобілем ВАЗ2107 д/н АХ0162МІ. В матеріалах справи відсутні докази вини Крюкова М. В., який керуючи автомобілем Деу Ланос д/н АХ6580АХ пошкодив автомобіль Міцсубісі Лансер д/н АХ2738АМ. А також відсутні докази з визначення обсягів завданої Крюковим М. В. на автомобілі Деу Ланос д/н АХ6580АХ шкоди автомобілю Міцсубісі Лансер д/н АХ2738АМ та ступінь вини. Відповідно відсутня цивільно-правова відповідальність Крюкова М.В. за збитки завдані власнику автомобіля Міцсубісі Лансер д/н АХ2738АМ, які відшкодував позивач. При відсутності цивільно-правової відповідальності Крюкова М.В. - відсутні і зобов'язання НАСК «Оранта»за полісом № ВВ/8504521.

Згідно зі статями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем не надано жодних документальних доказів вини Крюкова М. В., керуючи автомобілем Деу Ланос д/н АХ6580АХ щодо пошкодження автомобіля Міцсубісі Лансер д/н АХ2738АМ.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача 2.

У відповідності до ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4, ідентифікаційний код 14075674, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, ідентифікаційний код 32253696) 13495,09 грн. (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 09 коп.) страхового відшкодування, судовий збір в розмірі 619,43 грн. (шістсот дев'ятнадцять гривень 43 коп.).

3. Стягнути з Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (61010, м. Харків, вулиця Нетіченська, 14, ідентифікаційний код 08564512, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, ідентифікаційний код 32253696) 4428,61 (чотири тисячі чотириста двадцять вісім гривень 61 коп.) страхового відшкодування та судового збору в розмірі 256,58 грн. (двісті п'ятдесят шість гривень 58 коп.).

4. Після набрання рішенням законної сили - видати накази.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, ідентифікаційний код 32253696) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 31,50 грн. (тридцять одну гривню 50 коп.), сплачений згідно з платіжним дорученням № 6374 від 05.06.2012. Платіжне доручення № 6374 від 05.06.2012 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 5011-53/9255-2012.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.11.2012

Суддя Грєхова О.А.