Рішення

від 06.11.2012 по справі 5011-30/9329-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-30/9329-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-30/9329-2012 06.11.12 За позовом  Прокурора міста Дзержинська Донецької області в інтересах держави                      в особі Дзержинської міської ради до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоцентр» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача                      Державна податкова інспекція у місті Дзержинську про                стягнення 30 122,14 грн.                                                                                   Суддя Ващенко Т.М. Представники учасників судового процесу: Від прокуратури: не з'явився Від позивача:        не з'явився Від відповідача:    не з'явився Від третьої особи: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Прокурор міста Дзержинська Донецької області в інтересах держави в особі Дзержинської міської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоцентр»про стягнення 30 122,14 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокуратура посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди земельної ділянки № б/н від 31.03.06. в період за січень, лютий 2012 року, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоцентр»виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30 122,14 грн., що зумовило звернення прокуратури з даним позовом до суду. Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.06.12. порушено провадження у справі № 5006/32/86/2012, розгляд справи призначено на 03.07.12. Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.07.12. направлено справу                   № 5006/32/86/2012 за підсудністю до Господарського суду міста Києва. Відповідно до автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва, справу № 5006/32/86/2012 передано для розгляду судді Ващенко Т.М. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.12. суддею Ващенко Т.М. прийнято справу № 5006/32/86/2012 до свого провадження та присвоєно їй номер «№ 5011-30/9329-2012»; розгляд справи призначено на 24.07.12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.12. на підставі ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представників учасників судового процесу та невиконанням ними ухвали суду, розгляд справи відкладено на 17.08.12. 03.08.12. від позивача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення у справі, в яких викладено клопотання про залучення у участі в даній справі в якості третьої особи Державної податкової інспекції у місті Дзержинську та викладено клопотання про розгляд справи без участі повноваженого представника позивача. Розпорядження Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.08.12., в зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, дану справу передано судді Смирновій Ю.М. для розгляду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.12. суддею Смирновою Ю.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 18.09.12. 20.08.12. від Державної податкової інспекції у місті Дзержинську через відділ діловодства суду надійшло клопотання про залучення її до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи. Крім того, заявник просить суд вирішення спору в даній справі передати до господарського суду Донецької області. В задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю відмовлено. Розпорядження Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.09.12. справу № 5011-30/9329-2012 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку з виходом з відпустки. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.12. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження. Представники прокуратури та відповідача в судове засідання 18.09.12. не з'явились, заяв чи клопотань не подали і не надіслали, вимог попередніх увал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача в судове засідання 18.09.12. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, проте 13.09.12. через відділ діловодства суду повторно подав клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.12. на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у місті Дзержинську, розгляд справи відкладено на 04.10.12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.12., в зв'язку з неявкою в судове засідання представників учасників судового процесу, розгляд справи відкладено на 06.11.12. 08.10.12. від третьої особи через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких Державна податкова інспекція у місті Дзержинську позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розгляд справи проводити без участі її повноважного представника. 29.10.12. від позивача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення у справі з клопотанням про розгляд справи без участі повноважного представника Дзержинської міської ради. Представником третьої особи 29.10.12. через відділ діловодства суду подано письмові пояснення у справі та клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника Державної податкової інспекції у місті Дзержинську Представники прокуратури, позивача та третьої особи в судове засідання 06.11.12. не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Представник відповідача в судове засідання 06.11.12. не з'явився, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, вимог попередніх увал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87  ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України. За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/9329-2012. В судовому засіданні 06.11.12. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, – ВСТАНОВИВ: Відповідно до з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Пунктом  6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», визначено що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах. Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. На підставі зазначених положень, Прокурор міста Дзержинська Донецької області звернувся до суду в інтересах держави з позовом про стягнення заборгованості. 31.03.06. між позивачем (Орендодавцем) та відповідачем (Орендарем) було укладено Договір № б/ оренди земельної ділянки (далі – Договір) на підставі рішення Дзержинської міської ради № 4/38-20 від 22.02.2006р. “Про передачу земельних ділянок в оренду”, відповідно до умов якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування земельну ділянку (землі промисловості) загальною площею 10,1764 га, що знаходиться за адресою: м. Дзержинськ Донецької області, вул. Зелена, 14, для обслуговування промислового комплексу (п. п. 1, 2 Договору). Договір зареєстрований 31.03.06. в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040615600008 у Костянтинівському міському відділі Донецької регіональної філії ДП “Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України”. За актом прийому-передачі обумовлена Договором земельна ділянка була передана орендарю, що не заперечується сторонами у справі. Відповідно до п. 8 Договору, його укладено строком на 10 років. Згідно з п. 9 Договору, Орендар повинен сплачувати орендну плату в розмірі 82 282,35 грн. на рік, 6 856,86 грн. щомісячно. Орендна плата, вноситься щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця за звітнім (п. 11 Договору). У зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2012 році, розмір якої становить 6 024 429,00 грн., змінився розмір орендної плати, що повинна щомісячно сплачуватись орендарем на рахунок місцевого бюджету, і встановлено, що її розмір складає 15 061,07 грн. В обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на те, що відповідачем не виконано свої зобов'язання за Договором оренди земельної ділянки № б/н від 31.03.06. в період за січень, лютий 2012 року, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоцентр»виникла заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати. Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав. Приписами ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та  обов'язковим для виконання сторонами. В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування плати за землю є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Згідно зі ст. 288 вказаного кодексу, платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Приписами статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом 8 «Плата за землю». Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Проте відповідач свого обов'язку по сплаті орендної плати  у встановлені терміни в повному обсязі не виконав. В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено, що станом на час звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача по орендній платі становить 30 122,14 грн. за період січень-лютий 2012 року, яку останнім станом на час прийняття судового рішення не погашено. Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокуратурою, позивачем та третьою особою, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню в повному обсязі. Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури –при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та стягуються в доход спеціального фонду Державного бюджету України. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –                               В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоцентр»(04053, м. Київ, провулок Бехтеревський, б. 14Е; код ЄДРПОУ 32856628) на користь Дзержинської міської ради (85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, б. 27, код ЄДРПОУ 34686390, на р/р № 33216812700029 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО банку 834016, отримувач: місцевий бюджет у м. Дзержинську, код ЄДРПОУ 34687216) 30 122 (тридцять тисяч сто двадцять дві) грн. 14 коп. – заборгованості. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоцентр»(04053, м. Київ, провулок Бехтеревський, б. 14Е; код ЄДРПОУ 32856628) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. –витрат по сплаті судового збору. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 07.11.12. Суддя                                                                                                                             Т.М. Ващенко