Рішення

від 22.10.2012 по справі 5023/3786/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3786/12 вх. № 3786/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

за участю

позивача - Зучек Є.Н. , дов. №142 від 11.11.2011 року.

Представник відповідача - не з"явився.

Прокурор - Ковальчак В.В. , посв. № 208 від 10.10.2011 року.

розглянувши справу за позовом Валківського міжрайонного прокурора, м. Валки в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпневе плюс", с. Серпневе

про про стягнення 14108,14грн.

ВСТАНОВИВ:

Валківський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача -ТОВ "Серпневе Плюс" заборгованості в сумі 14108,14 грн., з них по договору оренди № 737-Н -631,66 грн. та пені 106,47 грн., та по договору оренди № 738-О -10394,55 грн., та пені 2975,43 грн., а також віднести на відповідача витрати по оплаті судового збору. Вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договорами оренди № 737-Н від 28.11.2003 року та № 738-О від 28.11.2003 року щодо своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 серпня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03 вересня 2012 року об 11:00 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 03 вересня 2012 року, 26 вересня 2012 року, 16 жовтня 2012 року, в зв'язку з невиконанням сторонами вимог попередніх ухвал щодо подання витребуваних судом документів, неявкою відповідача, розгляд справи відкладався.

У призначеному судовому засіданні 22 жовтня 2012 року прокурор підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позов підтримував та наполягав на його задоволенні, надав через канцелярію суду письмові пояснення та документи в їх обґрунтування, які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

У призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 16 жовтня 2012 року, яка направлялась на адресу відповідача, яка направлялась на адресу відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та в якій повідомлялось про час та місце розгляду даного судового засідання, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами). Як свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, ухвали про порушення провадження у справі від 23.09.2012 року та про відкладення розгляд справи від 03.09.2012 року отримані представником відповідача.

Присутні в судовому засіданні 22 жовтня 2012 року прокурор та позивач вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2012 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

28 листопада 2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серпневе плюс" (далі - відповідач) укладено Договір оренди № 737-Н, згідно п. 1.1. якого позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - споруду спиртосховища, розміщену за адресою: Харківська область, Валківський район, с.Серпневе, вул.Садова, 7, загальною площею 170,79 кв.м., що знаходиться на балансі ВАТ "Перше Серпня" і вартість якого не увійшла до статутного фонду ВАТ "Перше Серпня" при приватизації.

Вартість майна визначена згідно з експертною оцінкою станом на 31.05.2003р. і становить 11000,00 грн. Майно передано в оренду з метою зберігання спирту.

Відповідно до п. 3.1. Договору ( з урахуванням Додаткової угоди від 12.11.2007 року № 2), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, та становила без ПДВ за базовий місяць перерахунку оренди -грудень 2006 року - 157,66 грн.. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком -січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року.

Відповідно до п. 3.3. Договору оренди, орендна плата перераховується орендарем безпосередньо до Державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на рахунки, визначені фінансовими органами.

Згідно п. 10.1. Договору № 737-Н від 28.11.2003р., цей Договір був укладений строком на 1 рік, що діє з 28.11.2003р. до 28.11.2004р. включно.

У відповідності до п. 10.6 договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих же умовах, які були раніше встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, підтверджується позивачем у додаткових письмових поясненнях (вх. № 17178) та не спростовано відповідачем, договір № 737-Н від 28.11.2003 року припинив свою дію та орендоване майно було повернуто позивачу 16.12.2011 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, з період з 28.11.2004 року по грудень 2011 року, договір неодноразово продовжувався, договір припинив свою дію та майно було повернуто 16.12.2011 року, суд вважає, що в заявлений прокурором період, станом на 16.12.2011 року договір був діючим.

Відповідно до п. 5.2. Договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України. Крім того, на виконання вимог п.5.6. Договору, орендар зобов'язаний щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати до Державного бюджету.

Орендодавцем належним чином виконано свої зобов'язання по договору щодо надання орендних послуг, проте, Орендар (відповідач) порушив умови Договору щодо своєчасного внесення позивачу плати за оренду приміщення, внаслідок чого, у відповідача за період з листопада 2011 року по грудень 2011 року виникла заборгованість в сумі 631,66 грн.

28.11.03р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (далі - позивач, орендодавець) та ТОВ „Серпневе Плюс" далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди №738-О (далі - договір №738-О), відповідно до умов якого, орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - обладнання у кількості 22 одиниць, розміщене за адресою: Харківська область, Валківський район, с.Серпневе, яке знаходиться на балансі ВАТ "Перше Серпня" і вартість якого не увійшла до статутного фонду ВАТ "Перше Серпня" при приватизації.

Відповідно до п.2.1. договору №738-О, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі.

Факт передачі майна, що є предметом договору оренди №738-О від 28.11.03р., підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 28 липня 2003 року та скріплений печатками сторін.

Згідно п.3.1.-3.3. договору №738-О, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 зі змінами від 19.01.2000р. №75, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - жовтень 2003 року - 800,57 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2003 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад 2003 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується Орендарем безпосередньо до Державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на рахунки, визначені фінансовими органами.

Додатковою угодою №2 від 12.11.07р. до договору оренди №738-О від 28.11.03р. сторонами було внесено зміни до вказаного договору, а саме розділ 3 "Орендна плата" доповнено абзацом наступного змісту:

"3.1. Орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди грудень 2006 року - 1718,15 грн. (місяць, рік). Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року (місяць, рік)" (розраховано згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди). Різниця по сплаті орендної плати, що виникне внаслідок зміни орендної ставки, за період з 01.01.07р. до моменту набрання чинності цією додатковою угодою, повинна бути сплачена Орендарем протягом місяця з дня її підписання.

Відповідно до п.10.1. Договору, його укладено строком на один рік з 28.11.03р. по 28.11.04р. включно.

У п. 10.6 Договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи, підтверджується позивачем у додаткових письмових поясненнях (вх. № 17178) та не спростовано відповідачем, договір № 738-О від 28.11.2003 року припинив свою дію та орендоване майно було повернуто позивачу 10.02.2012 року.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, з період з 28.11.2004 року по грудень 2011 року, суд вважає, що договір неодноразово продовжувався. Оскільки договір припинив свою дію та майно було повернуто 10.02.2012 року, станом на 10.02.2012 року договір був діючим.

Відповідно до п. 5.2. Договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України. Крім того, на виконання вимог п.5.6. Договору, орендар зобов'язаний щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати до Державного бюджету.

Орендодавцем належним чином виконано свої зобов'язання по договору щодо надання орендних послуг, проте, Орендар (відповідач) порушив умови Договору щодо своєчасного внесення позивачу плати за оренду приміщення, внаслідок чого, у відповідача за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року виникла заборгованість в сумі 10394,55 гр.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача з позовом до суду з відповідним позовом.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна"

Проте, Орендар систематично порушував умови договорів № 737 - Н від 28.11 2003 року та № 738-О від 28.11.2003 року щодо своєчасного внесення орендної плати до державного бюджету, внаслідок чого за договором № 737 - Н від 28.11 2003 року, за період з листопада 2011 року по грудень 2011 року, виникла заборгованість відповідача з орендної плати перед державним бюджетом України у сумі 631,66 грн; за договором № 738 - Н від 28.11 2003 року, за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року, виникла заборгованість відповідача з орендної плати перед державним бюджетом України у сумі 10394,55 грн.

Судом також встановлено, що рішеннями господарського суду Харківської області з відповідача неодноразово стягувалась заборгованість з орендної плати за договорами № 737 - Н від 28.11 2003 року та № 738-О від 28.11.2003 року від 17.08.2011. Проте, стягнуті рішеннями господарського суду Харківської області суми не охоплюють заявлені до стягнення в даній справі суми та період.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договорами № 737 - Н від 28.11 2003 року та № 738-О від 28.11.2003 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу прокурора щодо стягнення з відповідача по договору оренди № 737-Н -631,66 грн. заборгованості та по договору оренди № 738-О -10394,55 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.. ст.. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 3.5 договорів № 737-Н, № 738-О сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За прострочення внесення орендної плати, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка за договором оренди № 737-Н за період 09.11.2011 року по 16.12.2011 року склала 106,47 грн. та за договором оренди № 738-О за період з 08.11.2011 року по 10.02.2012 року склала 2975,43 грн.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Проте, частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути змінено у договорі.

Відповідно до п.1.ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу та пені).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня за договором оренди № 737-Н в сумі 106,47 грн. та за договором № 738-О в сумі 2975,43 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 525, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 651,762,764,782 Цивільного кодексу України, статтями 179, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 291, 343, Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", ст.. 1,2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпневе плюс" (63053, Харківська область, Валківський район, с.Серпневе, вул.Конторська, 1; код ЄДРПОУ: 31931145) на користь Держаного бюджету (стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області) на р/р № 31114094700021, УДК у Балаклійському районі, код ЄДРПОУ УДК: 24134225, в установі банку Головне управління Державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації: 22080300; - заборгованість в сумі 14108,14 грн., з них по договору оренди № 737-Н -631,66 грн. та пені 106,47 грн., та по договору оренди № 738-О -10394,55 грн., та пені 2975,43 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпневе плюс" (63053, Харківська область, Валківський район, с.Серпневе, вул.Конторська, 1; код ЄДРПОУ: 31931145) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код платника 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 1609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.10.2012 р.

Суддя Аюпова Р.М.