Постанова

від 08.11.2012 по справі к/9991/77457/11-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року м. Київ К/9991/77457/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.

суддів: Харченка В.В., Чалого С.Я.

при секретарі: Тімановській О.М.

за участю представників:

Прокуратури України - прокурора Відділу Зарудяної Н.О. та

Голови СК «Требухівець»- Невечері К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Требухівської сільської ради Броварського району Київської області на постанову господарського суду Київської області від 13 березня 2007 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року у справі №А9/064-07 за позовом споживчого кооперативу «Требухівець»до Броварського районного відділу земельних ресурсів Київської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2007 року СК «Требухівець»звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на земельні ділянки у межах Требухівської сільської ради площею 19,4295га кадастровий №3221289001:01:047:0003, площею 0,6482га кадастровий №3221289001:01:087:0015, площею 8,4319га кадастровий №3221289001:01:028:0005, площею 0,2693га кадастровий №3221289002:02:014:0002, площею 3,3501га кадастровий №3221289000:06:003:0052, площею 3,6541га кадастровий №3221289000:06:006:0053, площею 3,1600га кадастровий №3221289000:06:006:0054, а також зобов'язати Броварський районний відділ земельних ресурсів Київської області оформити право власності з видачею Державного акта на право власності із зазначенням цільового призначення -для ведення підсобного сільського господарства.

Постановою господарського суду Київської області від 13 березня 2007 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання права власності на вказані земельні ділянки, а провадження у справі в цій частині -закрито. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі Заступник прокурора Київської області просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В запереченнях на касаційну скаргу СК «Требухівець»просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 17 цього кодексу встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Статтею 172 цього Кодексу встановлено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частиною четвертою статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зазначені положення Основного Закону кореспондуються з пунктом "в" статті 5 Земельного кодексу України, згідно якого земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини шостої статті 319 ЦК України держава не втручається у здійснення власником права власності.

Тобто, пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.

Таким чином, правильним є висновок апеляційного суду щодо неналежності розгляду позовних вимог про визнання за СК «Требухівець»права власності на земельні ділянки у межах Требухівської сільської ради площею 19,4295га -в порядку адміністративного судочинства.

Щодо вимог про зобов'язання Броварський районний відділ земельних ресурсів Київської області оформити право власності з видачею Державного акта на право власності із зазначенням цільового призначення -для ведення підсобного сільського господарства, то вказані вимоги є похідними і щодо їх обґрунтованості, то слід зазначити наступне.

Відповідності до ч.1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ч.ч.1,2 ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

За приписами п.12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, позивач мав право звернутись до органу місцевого самоврядування для вирішення у встановленому законом порядку питання щодо оформлення за ним права власності на спірні земельні ділянки, а тому позовна вимога про зобов'язання Броварський районний відділ земельних ресурсів Київської області оформити право власності є передчасною та такою, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, постанова апеляційного суду є помилковою лише в частині, що є підставою для часткового скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 225, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Требухівської сільської ради Броварського району Київської області -задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року в частині залишення без змін постанови господарського суду Київської області від 13 березня 2007 року -скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: