Рішення

від 13.11.2006 по справі 5/301-06-8199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/301-06-8199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2006 р.Справа  № 5/301-06-8199

За позовом:  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „ОДЕСАГАЗ”, м. Одеса.  

До відповідача: Дочірнього підприємства "Котельня" ВАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів", м. Одеса.   

про стягнення заборгованості 196 140,61 грн.  

Суддя      Могил С. К.

Представники:

від позивача: Бацуєв В. В., за довіреністю.  

від відповідача:  не з'явився

Суть спору: про стягнення заборгованості 196 140,61 грн.  

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „ОДЕСАГАЗ”   звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Котельня" ВАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" заборгованості у розмірі 170 389, 69 грн., 3% річних у розмірі 2 968 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 17 814, 36 грн. та інфляційних збитків на суму 4 968, 57 грн., а всього 196 140, 61 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2006 року було порушено провадження у справі № 5/301-06-8199 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „ОДЕСАГАЗ” до Дочірнього підприємства "Котельня" ВАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" про стягнення заборгованості 196 140,61 грн.  

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2006 року строк розгляду справи було продовжено до 15.11.2006 року.

Позивач надав до суду пояснення щодо позову № 21/17-284 від 12.09.2006 року, в яких просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 170 389, 69 грн., 3% річних у розмірі 2 968 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 17 814, 36 грн. та інфляційні збитки у розмірі 4 968, 57 грн., а всього 196 140, 61 грн.

Позивач надав до суду уточнення позовних вимог № 21/17-294 від 28.09.2006 року, в яких просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу - 170 389, 69 грн., 3% річних - 2 968, 00 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 17 814, 36 грн. та інфляційні збитки - 4 968, 57 грн., а всього 196 140, 61 грн.

Позивачем у позовній заяві було заявлено вимогу про вжиття заходів по забезпеченню позову в порядку ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України. Заявлена вимога судом була розглянута та у її задоволенні було відмовлено з підстав того, що відсутні докази та підстави які б свідчили про те, що невжиття заходів передбачених ст. ст. 66, 67 може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.  

Відповідач, належним чином повідомлений про час дату та місце розгляду справи у судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності з статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін суд встановив.

Позивач, відповідно до своїх остаточних вимог від 28.09.2006 року, на підставі наданих до суду документів та договору № 008167-ТК-ТП від 01.01.2005 року на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 170 389, 69 грн., яка складається з заборгованості за проданий газ у розмірі 144 594, 86 грн., за магістральне транспортування у розмірі 12 519, 10 грн., за постачання природного газу у розмірі 8 538, 34 грн., за транспортування газу у розмірі 2 923, 94 грн., та збору у вигляді цільової надбавки у розмірі 1 813, 44 грн.  Крім того, в зв'язку з простроченням виконання своїх грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 2 698, 00 грн., пеню у розмірі 17 814, 36 грн., та суму інфляційних збитків у розмірі 4 968, 57 грн.

Відповідач відзив на позов не надав у судові засідання не з'явився та не довів до суду зворотне щодо позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов Відкритого акціонерного товариства “Одесагаз” до Дочірнього підприємства "Котельня" ВАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством “Одесагаз” та Дочірнім підприємством "Котельня" ВАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" був укладений договір за № 008167-ТК-ТП від 01.01.2005 року на постачання природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення бюджетних установ та організацій. В наступному між сторонами по справі та за договором була укладена додаткова угода від 18 січня 2006 року до договору №008167-ТК-ТП від 01.01.2005 року, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 5.1.1 договору та домовились про те, що з 01 січня 2006 року ціна за 1000 м. куб. природного газу становить 247, 21 грн. в тому числі вартість газу 192, 60 грн., тариф на постачання 11, 50 грн. (ПДВ 2, 30 грн.), цільовий збір 3, 85 грн., транспортування магістральними газопроводами 30, 80 грн. (ПДВ 6, 16 грн.). Також між сторонами по справі та за договором була укладена додаткова угода від 07 квітня 2006 року до договору №008167-ТК-ТП від 01.01.2005 року, відповідно до якої сторони також внесли зміни до п. 5.1.1 договору де встановили що з 01 лютого 2006 року ціна за 1000 м. куб. природного газу, отриманого за зовнішньоекономічними контрактами укладеними не на виконання міжнародних договорів України, становить 289, 134 грн. в тому числі вартість газу 194, 75 грн. –ПДВ 38, 95 грн., тариф на постачання 11, 50 грн. –ПДВ 2, 30 грн., цільовий збір 3, 895 грн. транспортування магістральними газопроводами 30, 80 грн. –ПДВ 6, 16 грн.

У відповідності з умовами укладеного договору, позивач надає послуги з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а відповідач забезпечує своєчасну оплату газу у відповідності з умовами укладеного договору та додатків до нього.

Як видно з матеріалів справи, у період з січня по квітень 2006 року позивачем відповідачу постачався природний газ та надавались послуги по транспортуванню газу які передбачені умовами договору № 008167-ТК-ТП від 01.01.2005 року (п.5.1 укладеного договору). Відповідачу за вказаний період було поставлено 934,720 тис. куб. м. газу. Відповідач за отриманий газ та послуги розрахувався частково в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за проданий газ 144 594, 86 грн., за магістральне транспортування –12 519, 10 грн., за постачання природного газу –8 538, 34 грн.,  за транспортування газу –2 923,  94 грн. та зі сплати збору у вигляді цільової надбавки –1 813, 44 грн.  Викладені обставини підтверджуються наданими до суду розрахунку.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за проданий газ у розмірі 144 594, 86 грн., за магістральне транспортування у розмірі 12 519, 10 грн., за постачання природного газу у розмірі 8 538, 34 грн., за транспортування газу у розмірі 2 923,  94 грн., та збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 1 813, 44 грн., а всього загальна сума заборгованості становить 170 389, 68 грн.   

У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві та уточненнях до неї просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 2 968 грн., суму пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 17 814,36 грн., та інфляційні збитки у розмірі 4 968,57 грн.

У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умови про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних також передбачені п. 7.1.1 укладеного між сторонами по справі договору.

Таким чином вимоги позивача про стягнення 3% річних та індексу інфляції є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, а саме: індекс інфляції –4 968, 57 грн., 3% річних –2 968, 00 грн.

Щодо стягнення пені то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.

Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом №2921-III від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений  статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до пункту 7.1.2 договору, у разі несплати у терміни встановлені п. 6.1 договору споживач також сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла у період за який нараховується пеня. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України - якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Таким чином, вимоги позивача в цій частині також є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у розмірі 17 814, 36 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем до суду не доведено належним чином та відповідними засобами доказування та доказами зворотне заявленим вимогам позивача, або фактів належного виконання своїх зобов'язань за договором. У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Котельня" ВАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" , р/р 26009301538301 в ОФЦВ ПІБ, МФО 328135, код 32679334 (м. Одеса, вул. Бугайовська, 45) на користь Відкритого акціонерного товариства “Одесагаз” р/р 260091552 в ОФ АК “Укргазбанк”, МФО 328759, код 003351208 (м. Одеса, вул. Одарія, 1), а саме:

-          основний борг  у розмірі 170 389 - (сто сімдесят тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 68 коп.;

-          3% річних у розмірі - 2 968 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн.;

-          індекс інфляції у розмірі - 4 968 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 57 коп.;

-          пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі - 17 814 (сімнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 36 коп.;

-          державне мито у розмірі 1 962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) грн.;

-          витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 15.11.2006 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання

Суддя                                                                                       Могил С.К.