Рішення

від 31.10.2012 по справі 1525/840/2012

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Савранський районний суд Одеської області

1525/840/2012

31.10.2012

Провадження № 2/1525/288/12 р.

Справа № 1525/840/2012 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 року Савранський районний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Трачової О.Д.,

при секретарі Швець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Саврань справу за позовом ОСОБА_1 до Савранського районного споживчого товариства про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Савранського районного споживчого товариства про визнання договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що 16 серпня 2012 року між нею і відповідачем було укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу аукціонних основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався передати у власність позивача магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, право власності на яке посвідчено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10 лютого 2004 року, а покупець зобов'язалась сплатити за це майно 30000( тридцять тисяч) гривень.

Водночас в договорі сторонами було погоджено всі належні умови купівлі-продажу, зокрема визначили, що вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню. Але до цього часу договір купівлі-продажу в нотаріальній конторі не посвідчений.

Враховуючи, що нотаріальне посвідчення не відбулося внаслідок ухилення відповідача, а домовленість сторін щодо усіх істотних умов договору підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, позивач вважає, що є підстави для визнання вказаного договору дійсним та визнання за нею права власності на майно, яке є предметом цього договору, у зв'язку з чим позивачка звернулася до суду з даним позовом.

У судове засідання позивачка не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, а справу просила розглянути за її відсутності (а.с.42).

Відповідач в судове засідання також не з'явився, позовні вимоги визнав повністю, на підтвердження чого надав суду заяву, справу просив розглянути без його участі (а.с.46).

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, -у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлює заочне рішення).

Суд, враховуючи, що відповідно до ЦПК України розгляд справи проводився за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 197 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги визнання відповідачем позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

5 червня 2012 року постановою правління Савранського районного споживчого товариства та РК профспілки №25 було прийнято рішення щодо продажу з аукціону магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», інвентарний номер №004 ( а. с. 7).

15 червня 2012 року зборами уповноважених пайовиків Савранського районного споживчого товариства було надано дозвіл голові правління реалізувати основні засоби Савранського РайСТ -магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташований за адресою АДРЕСА_1, з урахуванням залишкової балансової вартості, забезпечивши визначення конкурсної ціни ( а. с. 8).

9 серпня 2012 року відбувся аукціон з продажу приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»переможцем якого була визнана ОСОБА_1, що підтверджується Протоколом проведення аукціону по продажу основних фондів Савранського РайСТ від 9 серпня 2012 року ( а. с. 11).

16 серпня 2012 року сторони уклали між собою у простій письмовій формі договір купівлі-продажу аукціонних основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався передати у власність позивача магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а покупець зобов'язався сплатити за це майно 30000 (тридцять тисяч) грн. (п.п.1.1, 1.5, 2.1 договору). У п.13.1 договору купівлі-продажу аукціонних основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України сторони визначили, що цей договір підлягає нотаріальному посвідченню, але цього зроблено не було внаслідок ухилення відповідача, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача ( а. с. 3-5).

Право власності продавця магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою : АДРЕСА_1 підтверджується Свідоцтвом на право власності на нерухоме майно видане виконавчим комітетом Савранської селищної ради 10 лютого 2004 року та зареєстрованим у Савранському БТІ в реєстровій книзі №22 стор. №110 за реєстровим №104 від 10.02.2004 року ( а. с. 6).

Як встановлено ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу аукціонних основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України від 16 серпня 2012 року який уклали між собою позивач та відповідач містить усі істотні умови, що визначені законом та є необхідними для договорів даного виду, що підтверджується письмовими доказами - договором купівлі-продажу аукціонних основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України від 16 серпня 2012 року укладеними у простій письмовій формі.

Також судом встановлено, що відбулося повне виконання договору.

Так, позивач повністю сплатив відповідачу вартість магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн., що підтверджується квитанцією №8295 від 9 серпня 2012 року та п.2.3 договору ( а. с. 30).

У свою чергу, відповідач 16 серпня 2012 року передав позивачу у власність магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», що підтверджується Актом приймання-передачі основних засобів ( а. с. 31-32).

Факт безпідставного ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору підтверджується письмовими поясненнями відповідача.

Таким чином, судом встановлено наявність юридичного складу, який передбачений ч.2 ст.220 ЦК України та надає суду право визнати дійсним договір купівлі-продажу аукціонних основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України від 16 серпня 2012 року.

Судом прийнято до уваги, що згідно рекомендацій викладених у п.13 Постанови пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.210 ЦК України, перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом. Такого закону досі не має. Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. №671 не є законом. А ч.4 ст.4 ЦК України передбачено, якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу (ч.4 ст.8 ЦПК України). За таких обставин, Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. №671 не може бути застосований судом.

Між тим, як встановлено ч.9 ст.8 ЦПК України, забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Таким чином, відсутність закону, яким би було визначено перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів (ч.2 ст.210 ЦК України) не є підставою для відмови у позові.

Як встановлено ч.8 ст.8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У ст.8 ЦК України також зазначено, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст.220 ЦК України та визнати дійсним договір купівлі-продажу аукціонних основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України від 16 серпня 2012 року.

Що ж стосується визнання права власності на нерухоме майно, то як встановлено ч.3 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. А ч.4 ст.334 ЦК України передбачено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Але, як вже було встановлено, вимоги щодо державної реєстрації договору не стосуються спірних правовідносин.

За таких обставин, враховуючи положення ст.8 ЦК України, ч.ч.8, 9 ст.8 ЦПК України, суд вважає, що право власності у позивача виникає з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання дійсним договору купівлі-продажу аукціонних основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України від 16 серпня 2012 року (ч.3 ст.334 ЦК України).

Керуючись ст. 16, ч.2 ст.220, ст.203, ч.1 ст.209, 218, ч.1 ст.328, ч.1-4 ст.334, ч.1 ст.655 ЦК України, ст. ст.3,10,60,88,130, 197, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Визнати дійсним договір купівлі-продажу аукціонних основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України від 16 серпня 2012 року, укладеного між Савранським районним споживчим товариством (66200, Одеськая обл., смт.Саврань, вул. Калініна, 56, ЄДРПОУ 01761480) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), предметом якого є магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати, що ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1) належить право власності на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Савранський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)

Копія вірна: суддя О.Д. Трачова