Постанова

від 13.11.2006 по справі 9/347-06-9509а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/347-06-9509А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" листопада 2006 р. Справа  № 9/347-06-9509А

09 годин 25 хвилин господарський суд Одеської області

у складі судді господарського суду Одеської області Бакланової Н.В.

при секретарі Русановій Л.О., за участю представника прокуратури Малиновського району –Харитонової О.Є., представника обласного відділення Фонду  Одинцової Л.М., що діє на підставі довіреності №04-1/456 від 28.12.2005р., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №302 господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу № 9/347–06–9509 А

За позовом:    заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до  відповідача: ТОВ „Технокомплект”

про  стягнення 2179,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Малиновського району м.Одеси звернувся з позовом в інтересах держави в особі  Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  до ТОВ „Технокомплект” про стягнення штрафних санкцій в сумі 2179,17 грн. за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005р.

Позовні вимоги позивач мотивує наступним.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” від 21.03.1991 року  №  875-XII  для   підприємств   (об'єднань),   установ   і організацій  незалежно  від  форми  власності і господарювання встановлюється    норматив    робочих   місць   для   забезпечення працевлаштування  інвалідів  у  розмірі  чотирьох  відсотків   від середньооблікової   чисельності   штатних  працівників  облікового складу  за  рік,  а  якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного  робочого  місця.

Ст. 20 вищезазначеного Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації,  де   кількість   працюючих   інвалідів   менша,   ніж  установлено нормативом,  передбаченим  частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів  штрафні  санкції,  сума  яких  визначається  у  розмірі середньої  річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні),  в  установі,  організації  за кожне робоче місце, не зайняте   інвалідом.   

Згідно звіту середньооблікова чисельність штатних працівників за 2005р. у ТОВ „Технокомплект” склала 12 осіб. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 1 місце, але не створив його. Відповідно до розрахунку суми відрахувань, що складається з поділення фонду заробітної плати на середньооблікову чисельність штатних працівників, та помноження її на кількість нестворених робочих місць для інвалідів, сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце склала 2179,17 грн.

Відповідно до п.14 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314 підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти  робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Проте, як стверджує позивач, всупереч п. 14 Положення ТОВ „Технокомплект” не створило за власні кошти 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів та не інформувало Малиновський районний центр зайнятості про вільні робочі місця для інвалідів, що підтверджується листом Малиновського районного центру зайнятості   №1172 від 18.10.2006р.

Відповідно до п. 3 цього Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної  нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участі представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Проте, всупереч п. 3 Положення ТОВ „Технокомплект” не надало докази щодо атестації робочих місць для інвалідів.

Відповідно до п. 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включаючи їх до колективного договору та інформують відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Але, як стверджує позивач, ТОВ „Технокомплект”, всупереч п. 5 Положення, не включило у колективний договір заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і не інформувало відділення Фонду про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

П. 10 Положення працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновку МСЕК.

В свою чергу, відповідач всупереч  зазначеного пункту Положення не створив спеціальну комісію за участю МСЕК та Держнаглядохоронпраці.

Результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником, в даному випадку інвалідом та власником або уповноваженим ним органом (ст. 21 Кодексу законів про працю України). Тому безпосереднє працевлаштування здійснює власник або уповноважений ним орган підприємства  (об'єднання), установи,   організації незалежно від форм власності та господарювання.

На виконання вимог ст. ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємство повинно було сплатити Одеському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції за незабезпечене робоче місце для працевлаштування інвалідів за 2005р. у розмірі 2179,17 грн.

Проте, всупереч вимог ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідач самостійно адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не сплатив.

Таким чином, сума заборгованості становить 2179,17 грн.

У ході розгляду справи позивач, на підставі п. 2 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій пеню на вказану суму заборгованості в розмірі 43,80 грн.

Добровільно зазначену заборгованість в сумі 2179,17 грн. відповідач не сплатив, що й змусило відповідача звернутися з даним позовом

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, але його представник у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Враховуючи те, що предмет позову за цією справою безпосередньо випливає із владних повноважень Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до п. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, означений спір, із набуттям чинності Кодексу адміністративного судочинства України, відноситься до компетенції адміністративних судів України.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд погоджується з правовою позицією позивача та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог  та вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ „Технокомплект” штрафні санкції в сумі 2179,17 грн. та пеню в сумі 43,80 грн.

Керуючись  ст. ст. 72, 112, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Технокомплект” (м. Одеса  вул. Прохорівська, 42, код 30130116, р/р 26003301537847 Філія Одеського центрального відділення ПІБ МФО 328135) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (67104 м. Одеса вул. Канатна, 83. код 23213460, р/р 3121123050007, банк –УДК у Одеській області, одержувач - УДК у Одеській області, код платежу 50070000) штрафні санкції в сумі 2179 /дві тисячі сто сімдесят дев'ять/ грн. 17 коп. та пеню в сумі 43 /сорок три/ грн. 80 коп.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Технокомплект” (м. Одеса  вул. Прохорівська, 42, код 30130116, р/р 26003301537847 Філія Одеського центрального відділення ПІБ МФО 328135) -  до державного бюджету України, одержувач Управління Держказначейства в Одеській області МФО 828011, код  23213460, р/р 31117095600008, банк одержувача Управління ДК в Одеській області судовий збір в сумі 51 /п'ятдесят одна/ грн.00 коп.

Повний текст постанови складено „23” листопада 2006р.

Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторонам надано право на апеляційне оскарження постанови господарського суду Одеської області в порядку ст.ст. 185-186  Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Бакланова Н.В.