Рішення

від 07.11.2012 по справі 2608/16078/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/16078/12

пр. № 2/2608/6931/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

07 листопада 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Тревел»про захист прав споживача та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

03.10.2012 року позивач звернулася з позовом про стягнення збитків за невиконання умов договору № 066-11 від 12.12.2011 року про надання послуг у розмірі 11 160,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 5 600 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.12.2011 року між нею та відповідачем укладено договір № 066-11, відповідно до якого ТОВ «Альта Тревел»зобов'язалося надати ОСОБА_1 та її чоловіку комплекс послуг по проживанню, харчуванню та лікуванню в санаторії «Синяк», а позивач зобов'язалась оплатити вказані послуги. Позивач умови договору виконала та сплатила кошти. Прибувши в обумовлений термін до санаторію, ОСОБА_1 з'ясувала, що номери на її ім'я не бронювались, керівництво санаторію відповідача не знає та не співпрацює з ним. У зв'язку з наведеним, для здійснення запланованого лікування, позивач оплатила суму 14 400,00 грн. за 15 днів проживання, харчування та лікування в санаторії. Відповідач неодноразово обіцяв та призначав позивачу зустрічі з метою повернення коштів, проте, на час звернення до суду сплачених коштів у розмірі 11 160,00 грн. не повернув.

18.10.2012 року представник позивача збільшила позовні вимоги та просила додатково до заявлених вимог стягнути з ТОВ «Альта Тревел» витрати на правову допомогу - 3 607,30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, повідомлений про слухання справи в установленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 12.12.2011 року між ТОВ «Альта Тревел»в особі директора ОСОБА_2 (Виконавцем) та ОСОБА_1 (Замовником) укладено договір № 066-11, предметом якого є надання послуг за проживання, харчування та лікування в санаторії «Синяк», а замовник зобов'язувався їх оплатити на умовах даного договору (а. с. 8-9 -копія договору). Відповідно до п. 2.4 договору, після повної оплати вартості послуг відповідно виставленому рахунку-фактуру, який розраховується виходячи із заявки і перерахунку послуг, виконавець зобов'язаний прийняти відпочиваючих, які прибули в обумовлений в договорі термін в санаторій «Синяк»і поселити їх в номера категорії, вказані в п. 1.3 даного договору.

На виконання умов договору, позивач на підставі виставленого рахунку-фактури № 57 від 12.12.2011 року про сплату послуг за туристичну путівку, сплатила кошти в розмірі 11 160,00 грн., що підтверджується квитанцією від 22.12.2011 року (а. с. 12 -копія рахунку-фактури, а. с. 13 -копія квитанції). Проте, відповідач не перерахував необхідні кошти Дочірньому підприємству «Санаторій «Синяк»ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця».

Прибувши в обумовлений термін до санаторію «Синяк», ОСОБА_1 з'ясувала, що номери на її ім'я не бронювались, у зв'язку із чим вона була змушена оплатити проживання, харчування та лікування в санаторії, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 446 від 25.01.2012 року на суму 14 400 грн. (а. с. 14 -копія квитанції).

В листі головного лікаря ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»№06-559 від 17.08.2012 року зазначається, що договір на співпрацю по наданню послуг санаторно-курортного лікування між санаторієм та ТОВ «Альта Тревел»протягом 2011-2012 років не підписувався, представниками ТОВ «Альта Тревел»в санаторії «Синяк»номери не бронювалися. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно перебували на санаторно-курортному лікуванні в період з 25.01.2012 року по 08.02.2012 року по путівках № 447825, № 447822 та оплатили санаторно-курортне лікування в касу санаторію по прибутковому касовому ордеру № 446 від 25.01.2012 року у розмірі 14 400 грн. (а. с. 24 -копія листа).

Наведені докази по справі підтверджують ту обставину, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Альта Тревел»договір про надання послуг, за яким останнє зобов'язувалося надати послуги з проживання, харчування і лікування в санаторії «Синяк». ТОВ «Альта Тревел»отримало за вказаним договором плату в розмірі 11 160,00 грн., але послугу так і не надало. В результаті невиконання відповідачем умов договору №066-11 від 12.12.2011 року, позивач була змушена сплатити кошти за відпочинок в розмірі 14 400,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №446 від 25.01.2012 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК України закріплено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення наведених загальних норм цивільного законодавства ТОВ «Альта Тревел»у встановлені строки не виконало зобов'язання відповідно до умов договору та фактично відмовилося від зобов'язання в односторонньому порядку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Частиною 1 статті 906 ЦК України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Невиконання умов договору № 066-11 від 12.12.2011 року відбулося з вини відповідача, оскільки товариство не вчиняло жодних дій, які б свідчили про намагання виконати взяті на себе зобов'язання, що підтверджується листом головного лікаря ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»від 17.08.2012 року №06-559.

За таких обставин, в силу п. 4 ч. 1 ст. 611 та ч. 1 ст. 906 ЦК України ТОВ «Альта Тревел»зобов'язане відшкодувати у повному обсязі збитки, завдані замовнику невиконанням договору про надання послуг та завдану моральну шкоду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Оскільки в результаті невиконання відповідачем умов договору №066-11 від 12.12.2011 року, позивач була змушена сплатити кошти за відпочинок в розмірі 14 400,00 грн., що є витратами, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, то кошти в сумі 11 160,00 грн. відносяться до збитків, на відшкодування яких має право позивач.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд звертає увагу на наступне. Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнала у зв'язку з неправомірною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів або приниження честі та гідності позивача. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.

Вина, неправомірність дій та бездіяльність відповідача доведена належними доказами, оскільки відповідач уклав договір, проте, не вчинив жодних дій для виконання взятих на себе зобов'язань.

На підтвердження завдання моральної шкоди, позивач надає виписки та довідки з лікувальних закладів. Проте, суд не може прийняти вказані докази в підтвердження наявності моральної шкоди в даних правовідносинах, оскільки не доведено причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями та бездіяльністю відповідача та лікуванням позивача у закладах охорони здоров'я.

Позивач посилається на те, що після оплати позивачем вартості послуг відповідно до договору №066-11 від 12.12.2011 року, відповідач запевнив позивача про якісний відпочинок. Відпочинок позивачем планувався тривалий час, заощаджувались кошти на отримання якісного курортно-санаторного лікування та оздоровлення. Позивач зазначає, що замість очікуваного відпочинку, позивач опинився в стресовій ситуації, нервовому напруженні, що спричинило душевний біль, приниженні честі, гідності.

На думку суду, позивач обґрунтовано розраховувала на отримання якісної послуги, планувала відпочинок, у зв'язку із чим заощаджувалися кошти та здійснювалися приготування до відпочинку. Враховуючи те, що прибувши в обумовлений термін на відпочинок до санаторію «Синяк», позивач виявила факт невиконання договірних зобов'язань, у зв'язку із чим вона була змушена повторно оплатити проживання, харчування та лікування в санаторії, така ситуація могла бути стресовою для ОСОБА_1 та її чоловіка і на думку суду спричинила нервове напруження та душевний біль.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Призначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що ОСОБА_1 та її чоловіка внаслідок дій та бездіяльності відповідача пережили нервове напруження та душевний біль, відпочинок було зіпсовано, тривалий час відповідач не повертає їм кошти, хоча достовірно знає про свою вину у невиконанні договірних зобов'язань. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн.

На думку суду, вимога про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3 607,30 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною і особою, яка надає правову допомогу. На підтвердження досягнення такої домовленості представник позивача надала договір про надання юридичної допомоги від 06.09.2012 року, укладений між позивачем і ТОВ «Юридична компанія «АНІКО»та докази здійснення оплати за вказаним договором (а. с. 45-48).

Суд не приймає вказані докази до уваги на підставі наступного. Представником позивача у справі є фізична особа -ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності (а. с. 21). Те, що вказаний представник діє на підставі довіреності, а не договору, підтверджується розпискою (а. с. 65), де зазначено: «представник за довіреністю», та встановлено судом під час встановлення осіб, які з'явилися до суду. Договір про надання юридичної допомоги укладений між фізичною і юридичною особою. В довіреності відсутні посилання на вказаний договір, як на підставу видачі довіреності та здійснення представництва в суді. За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 представляла інтереси ОСОБА_1 на підставі договору про надання юридичної допомоги від 06.09.2012 року, що укладений між позивачем і ТОВ «Юридична компанія «АНІКО», і за яким сплачено 3 500 грн., а тому відсутні підстави для стягнення вказаних коштів з відповідача.

Відповідно положень ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 107,30 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 525, 526, 530, 611, 901, 906, 1167 ЦК України , ст. ст. 84, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА ТРЕВЕЛ»(місто Київ, бульвар Вернадського, будинок 81, квартира 76, р/р 26007000176390 в ПАТ «СЕБ БАНК»в м. Києві, МФО 300175) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) суму збитків за невиконання умов договору №066-11 від 12.12.2011 року в розмірі 11160,00 грн., моральну шкоду в розмірі 3000,00грн. та судові витрати в розмірі 107,30грн.

Відмовити в задоволенні інших вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2012 року.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ