Постанова

від 09.11.2012 по справі 2а/2370/3726/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/3726/2012

09 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Паламар П.Г.,

при секретарі -Овсієнко О.І.

за участю представника позивача Чорная В.В. -за довіреністю, представника відповідача Бичека О.А. -за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська меблева фабрика «ЛІВС»до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2012 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Смілянська меблева фабрика «ЛІВС»(далі -позивач) до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України у Черкаській області (далі -відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при винесенні постанови від 24.07.2012 року № 151417 про застосування фінансової санкції в сумі 1 700 грн. працівники ТУ Головавтотрансінспекції діяли безпідставно, оскільки правопорушення зафіксоване в акті перевірки від 31.05.2012 року щодо надання послуг з перевезення вантажу, транспортний засіб якого не обладнано тахографом, без оформлення індивідуальної контрольної книжки, не відповідає дійсності, а тому позивач вирішив оскаржити рішення відповідача в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні, надавши заперечення на адміністративний позов.

В письмовому запереченні представник відповідача зазначає, що на момент перевірки, яка здійснювалась 31.05.2012 року державними інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції у Тернопільській області, у водія ОСОБА_3 була відсутня індивідуальна контрольна книжка за встановленою формою. Як наслідок, державними інспекторами складено акт про порушення законодавства про автомобільний транспорт №033290 від 31.05.2012 року. Представник відповідача зазначає, що таке порушення підпадає під дію абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»та тягне за собою винесення постанови про накладення штрафу у розмірі 1 700 грн.

Заслухавши думку сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Смілянська меблева фабрика «ЛІВС»зареєстрована виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області як юридична особа 18.06.2012 року, ідентифікаційний код 05486831.

31.05.2012 року посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ 54115-010, номерний знак НОМЕР_1, серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_3, за результатами якої складено акт від 31.05.2012 року № 033290.

Під час перевірки виявлено факт перевезення вантажу 31.05.2012 року о 12 год. 30 хв. у Тернопільській області водієм ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки КАМАЗ 54115-010, номерний знак НОМЕР_1 не обладнаним тахографом, а також індивідуальна контрольна книжка не відповідає вимогам наказу № 340 від 07.06.2010 року, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»№ 2344-ІІІ (далі -Закон № 2344-ІІІ).

На підставі акту перевірки заступником начальника Територіального управління Головавтотрансінспекції у Черкаській області 24.07.2012 року винесено постанову № 151417, про застосування до відповідача фінансової санкції в сумі 1700 грн., яка передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ. Справа розглянута за участі представника позивача, а постанова направлена відповідачу на адресу: 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Одеська, 2 з супровідним листом від 24.07.2012 року.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 року № 789, Міністерство транспорту та зв'язку України є центральним органом виконавчої влади, головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державно політики в галузі автомобільного транспорту.

Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що в складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонує урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Зазначений урядовий орган здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавче регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення.

Пунктом 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерством транспорту та зв'язку України № 888 від 14.12.2005 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 року за № 1573/11853 територіальний орган Головна державна інспекція на автомобільному транспорті у Черкаській області є територіальним структурним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті без права юридичної особи.

Відповідно до п. п. 1.3 п. 1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2012 року № 340 (далі -Положення) його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно із п. п. 1.4 п. 1 Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; для потреб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, а також Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства охорони здоров'я України; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.

Підпунктом 6.3 Наказу Міністерства інфраструктури від 29.12.2011 року № 659 Про внесення змін до наказу Мінтрансзв'язку від 07.06.2010 року № 340 визначено, що водій, який керує колісним транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку, форма якої зазначена у додатку 3 до Положення.

Відповідно до ст. 48 ЗУ № 2344-ІІІ документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Судом встановлено, що копія контрольної індивідуальної книжки водія ОСОБА_3, надана позивачем, не відповідає вимогам додатку до Положення.

Крім того, вид транспортного засобу в індивідуальній контрольній книзі зазначено транспортний засіб марки КАМАЗ 354010 з номерним знаком НОМЕР_3, у той час як в акті перевірки від 31.05.2012 року зазначено, що водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки КАМАЗ 54115-010, номерний знак НОМЕР_1.

Суд зазначає, що індивідуальна контрольна книжна є одним із документів, передбачених законодавством, оформлення якої передбачено статтями 39 та 48 Закону України № 2344.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону сплачується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок). Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, та її територіальне управління в Черкаській області.

Згідно вимог ст. 6 Закону № 2344-ІІІ та пункту 4 Порядку, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення перевірок.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України на стягнення з позивача 1 700 грн. заборгованості по сплаті фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст.ст.184-187 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар