Постанова

від 26.10.2012 по справі 6324/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

26 жовтня 2012 р. №2а-6324/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Сімаковича П.Ю.,

представника відповідача - Волосатової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріном-Трейд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000602305 від 13.01.2012 р. винесене ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000612305 від 13.01.2012 р. винесене ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що акт перевірки є необґрунтованим та протиправним, фіктивності господарських операцій між ТОВ "Еріном - Трейд" та ТОВ "Промспец Консалтинг" не доведено.

З позиції позивача, витрати понесені ним за вказаним договором, а також відносини між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, а суми витрат правомірно віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за відповідні податкові періоди. Тому на думку позивача, акт перевірки ТОВ "Еріном - Трейд" складено з порушенням вимог діючого законодавства України, спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, чинним законодавством України, не покладено обов'язку та не визначено права перевірки дотримання вимог податкового законодавства контрагентами, а також не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, отриманих від продавця. Несплата податку продавцем (постачальником) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Представник позивача прибув у судове засідання, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на протиправності та необґрунтованості позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу №2771 від 23.12.2011 р. ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Еріном - Трейд" (код ЄДРПОУ 35369796) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549), їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт №6438/2305/35369796 від 30.12.2011 р. (т.1, а.с. 16-30).

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення ТОВ "Еріном-Трейд", зокрема такі:

- п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток у 3 кварталі 2011 року на суму 17184 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2012 р. №2755-VI, що призвело до завищення залишку від'ємного значення ПДВ на суму 14942 грн., за вересень 2011 року.

На підставі висновків акта перевірки №6438/2305/35369796 від 30.12.2011 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

1) №0000602305 від 13.01.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 17184 грн.; (т.1, а.с.6)

2) №0000612305 від 13.01.2012 р. яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ. (т.2, а.с.7)

Як вбачається з акту перевірки, мотивом, на підставі якого відповідач дійшов висновків, викладених в акті №6438/2305/35369796 від 30.12.2011 р. є висновок іншого акту №251/23-03-05/37093551 від 13.12.2011р. складеного ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки підприємства ТОВ "Промспец консалтинг" за вересень, жовтень 2011 року та акту про неможливість проведення зустрічної звірки, на підставі висновку ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Промспец консалтинг".

Інших обставин щодо здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів із зазначеним вище контрагентом, відповідачем в акті перевірки №6438/2305/35369796 від 30.12.2011 р. не вказано.

Щодо встановлених податковим органом порушень п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України суд виходить з наступних обставин.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Крім того, відповідно до положень п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що ТОВ "Еріном-Трейд" зареєстровано як юридична особа 02.10.2007р., ідентифікаційний номер 35369796, статус відомостей про юридичну особу підтверджено (а.с.31).

ТОВ "Еріном-Трейд" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100324650, виданого Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова від 25 жовтня 2007 року (а.с.34).

На підтвердження дійсності господарської операції між ТОВ "Еріном-Трейд" та ТОВ "Промспец Консалтинг" позивачем надано:

- договори купівлі продажу №15 від 04.01.2011 р. та №17 від 04.01.2011р., специфікації до них (т.1, а.с. 43-48, 51, 56);

- рахунки-фактури № СФ-10930/6 від 30 вересня 2011 року (т.1, а.с.49);

- видаткові накладні №РН-10930/4 від 30 вересня 2011 року, №97 від 01 вересня 2011 року (т.1, а.с.50, 54);

- товарно-транспортні накладні №110920 від 30 вересня 2011 року, №110901 від 01 вересня 2011 року (т.1, а.с.52, 61);

- податкові накладні №80 від 30.09.2011 р., №11 від 01.09.2011 р. (т.1, а.с.53, 62).

Подальше використання придбаних матеріалів в господарській діяльності позивач також підтверджується первинними документами. (т.1, а.с. 61-229)

Податкові накладні, що були складені контрагентами ТОВ "Еріном-Трейд", відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., тобто містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Таким чином, позивачем були дотримані вимоги чинного законодавства та правомірно визначено залишок від'ємного значення на підставі податкових накладних, отриманих від контрагента фінансово-господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Крім того, у відповідності до рішення Верховного суду України від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Згідно положень ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

За таких обставин, викладені фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС у акті перевірки ТОВ "Еріном-Трейд" №6438/2305/35369796 від 30.12.2011 р. відомості та висновки не підтверджують відсутності факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Щодо встановлених податковим органом порушень п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, суд виходить з наступних обставин.

Відповідно до положень п.п.14.1.27, п.14.1 ст.14 ПК України витратами вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з положеннями ПК України. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Тому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем правомірно віднесено витрати, що були здійснені у 3 кварталі 2011 році, до складу валових витрат та амортизаційних нарахувань. Адже усі витрати були здійсненні для придбання товарів та послуг для подальшого їх використання у господарській діяльності, а також для поліпшення основних фондів товариства. Це підтверджується договорами купівлі-продажу; актами прийому-передачі матеріалів; товарно-транспортними накладними; актами використання товарів; актами здачі-прийому виконаних робіт; податковими та видатковими накладними.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що висновки викладені в акті перевірки №6438/2305/35369796 від 30.12.2011 р. є необґрунтованими, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріном-Трейд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000602305 від 13.01.2012р.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000612305 від 13.01.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріном Трейд" (код ЄДРПОУ 35369796, юридична адреса: 61000, м.Харків, вул. Толбухіна, 94) витрати зі сплати судового збору у розмірі 322,00 грн. (триста двадцять дві гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02.11.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.