Постанова

від 25.10.2012 по справі 3037/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

3037/12/2170 ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

---

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2012 р. Справа № 2-а-3037/12/2170                                          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерне підприємство "Електро"  про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, встановив: Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до приватного акціонерне підприємство "Електро" (надалі  - відповідач, ПАТ "Електро"), у якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 10 918,75 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 180,94 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, поданого відповідачем,   та відповідно до розрахунку Фонду середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 16 осіб, з цього розрахунку установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів  становить 1 робоче місце. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, відповідач до 18 квітня  2012 року повинен був самостійно сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 10 918,75 грн.  та  пеню   за порушення терміну сплати цих санкцій  в сумі  180,94 грн. Заборгованість  зі сплати  адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 11 099,69 грн.  відповідачем не сплачена, а тому підлягає  стягненню в судовому порядку. Від представника позивач надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про, що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення повістки. Заперечень по суті позову не надавав.   Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне. Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 01.03.1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями (надалі - Закон України № 875-ХІІ) встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціальні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно зі статтею 19 Закону України № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць. Відповідно до статті 20 Закону України № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, які використовують найману працю, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-ХІІ із змінами та доповненнями (надалі - Закон України № 803-ХІІ) визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи та організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій  МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань. Статтею 20 Закону України № 803-XII встановлено, що  підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі: - додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод; - організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів; - працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; На виконання вищенаведеної норми Закону України № 803-XII наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" від 19 грудня 2005 року № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814   затверджено  форму звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" та Інструкцію щодо заповнення, де передбачено, що  підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання   подають  центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків при наявності вакансій вищезазначений  звіт. Відповідно до розділу 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України 19.12.2005 року № 420, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за N 1534/11814 (надалі - Інструкція) у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. З огляду на викладене, суд вважає, що обов'язок по працевлаштуванню інвалідів покладається на роботодавців. Як  вбачається з матеріалів справи, згідно поданого  відповідачем до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік від 24 лютого 2012 року, середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 16 осіб. Установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 місце. За невиконання нормативу працевлаштування  інвалідів  адміністративно-господарські санкції  відповідача нараховують   10 919 грн., що визначено  ПАТ "Електро"  у  вищевказаному  звіті.  У строк  до 18  квітня 2012 року відповідачем не вжито заходів щодо погашення  санкцій. У результаті чого, за  порушення терміну сплати  адміністративно-господарських  санкцій відповідачу  нарахована  пеня на суму  180,94 грн.  На  час  розгляду  справи  заборгованість ПАТ "Електро" зі  сплати  адміністративно-господарських  санкцій  та  пені  складає  11 099,69 грн. Відповідно до повідомлення Цюрупинського районного центру зайнятості від 09  квітня  2012 року № 17-07-643 встановлено, що відповідач протягом  2011 року  не  надавав  звіти форми № 3-ПН про  наявні  вакансії у ПАТ "Електро" для інвалідів. Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що  відповідачем не виконано обов'язку роботодавця щодо  сприяння  проведенню державної політики зайнятості, а саме  працевлаштування осіб, які потребують соціального  захисту  шляхом  інформування  центру зайнятості про створення спеціальних робочих місць  та  наявність вакансій для  інвалідів  та подання звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", а тому не здійснено належного  працевлаштування інвалідів у рахунок нормативу робочих місць. Дана сума заборгованості по адміністративно - господарських санкціях підтверджується звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів №10-ПІ за 2011 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно - господарських санкцій. Розмір пені у сумі 180,94 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно - господарських санкцій. На момент розгляду справи у суді зазначена сума заборгованості не погашена, а тому вона підлягає стягненню у судовому порядку. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Херсонського обласного  відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України та їх задоволення. Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив: Позовні вимоги Херсонського обласного  відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства "Електро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити повністю. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Електро" (код ЄДРПОУ 21275540) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 10 918,75 грн. (десять тисяч дев'ятсот вісімнадцять грн. 75 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 180,94 грн. (сто вісімдесят грн. 94 коп.).   Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.  В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи. Суддя                                                                                                                           Горшков В.М. кат. 10.3.4