Рішення

від 08.10.2012 по справі 5016/1665/2012 (20/45)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1665/2012 (20/45)

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-МЕД", пр. Перемоги, 61, кв. 13, м. Київ, 03113;

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2

про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу № 0125-3/2011 від 25.01.2011 року в сумі 6 168, 41 грн.

за участю представників сторін

від позивача Паруша Євгена Панасовича, довіреність б/н від 20.08.2012 року;

від відповідача представник не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-МЕД" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 грошових коштів за договором купівлі-продажу № 0125-3/2011 від 25.01.2011 року в сумі 6 168, 41 грн., в тому числі: 6 103, 80 грн. - заборгованості; 2, 97 грн. - індексу інфляції; 61, 64 грн. - три проценти річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2012 року позовну заяву ТзОВ «ЕЛ-МЕД»до ФОП ОСОБА_2 було передано за підсудністю до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2012 року порушено провадження у справі, розгляд призначено на 17.09.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2012 року розгляд справи відкладено на 01.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 01.10.2012 року розгляд справи відкладено на 08.10.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 08.10.2012 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

25.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛ-МЕД»(далі -Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі -Покупець) було укладено договір купівлі-продажу виробів медичного призначення № 0125-3/2011 (далі - Договір). Відповідно до положень Договору продавець продає та постачає, а покупець купує вироби медичного призначення, згідно видаткових накладних, складених продавцем.

На виконання зазначених вимог Договору ТзОВ «ЕЛ-МЕД»було передано ФОП ОСОБА_2 виробів медичного призначення на суму: згідно видаткової накладної № Е-2346 від 15.11.2011 року -2 381, 00 грн.; згідно видаткової накладної № Е-2363 від 17.11.2011 року -193, 76 грн.; згідно видаткової накладної № Е-2364 від 17.11.2011 року -798, 00 грн.; згідно видаткової накладної № Е-2403 від 22.11.2011 року -96, 88 грн.; згідно видаткової накладної № Е-2404 від 22.11.2011 року -355, 00 грн.; згідно видаткової накладної № Е-2446 від 28.11.2011 року -585, 00 грн.; згідно видаткової накладної № Е-2534 від 09.12.2011 року -787, 80 грн.; згідно видаткової накладної № Е-2535 від 09.12.2011 року -387, 52 грн.; згідно видаткової накладної № Е-2553 від 12.12.2011 року -1 914, 25 грн.

Станом на день звернення із позовною заявою до суду сума основного боргу ФОП ОСОБА_2 складає 6 103, 80 грн.

Із посиланням на приписи 526, 625, 626 ЦК України та умови договору, позивач просить також стягнути 61, 64 грн. -три проценти річних від суми заборгованості, 2, 97 грн. -інфляційних нарахувань.

08.10.2012 року на адресу господарського суду Миколаївської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи із доданою довідкою ТзОВ «ЕЛ-МЕД»від 08.10.2012 року про відсутність спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та наявність заборгованості відповідача за Договором купівлі продажу № 0125-3/2011 від 25.01.2011 року, а також копію проїзного документу. Вказані докази долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, повноважного представника не направляв.

З поданого суду Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця вбачається, що місцем проживання відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 (арк. справи 40).

Ухвала господарського суду від 28.08.2012 року направлена на правильну адресу відповідача АДРЕСА_2, повернута поштовою установою до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Ухвала господарського суду від 17.09.2012 року направлена на правильну адресу відповідача АДРЕСА_2, повернута поштовою установою до суду з відміткою "адресат вибув". Ухвали суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

25.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛ-МЕД» (далі - Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу виробів медичного призначення № 0125-3/2011 (далі - Договір).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1. 1 Договору продавець продає, а покупець купує вироби медичного призначення (далі -товар).

Відповідно до п. 2. 1 Договору товар постачається на адресу покупця на основі його заявок на купівлю згідно видаткових накладних, складених продавцем, конкретний перелік товарів, що постачаються буде викладений в заявках покупця.

В п. 4. 1. Договору сторони погодили, що ціна товару вказується у рахунку або видатковій накладній.

Відповідно до п. 4. 2. Договору покупець проводить розрахунок за отриманий товар у вигляді попередньої оплати або не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів, починаючи з наступного дня після отримання товару на складі покупця.

Відповідно до п. 4. 4 Договору оплата вартості товару проводиться в національній валюті шляхом перерахування грошових сум на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 4. 5 Договору порядок розрахунків за отриманий товар здійснюється до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 9. 1 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 року.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов договору купівлі-продажу виробів медичного призначення № 0125-3/2011 ТзОВ «ЕЛ-МЕД»було передано ФОП ОСОБА_4 вироби медичного призначення на загальну суму 7 499, 21 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи, а саме: видаткова накладна № Е-2346 від 15.11.2011 року на суму 2 381, 00 грн. (арк. справи 12); видаткова накладна № Е-2363 від 17.11.2011 року на суму 193, 76 грн. (арк. справи 13); видаткова накладна № Е-2364 від 17.11.2011 року на суму 798, 00 грн. (арк. справи 14); видаткова накладна № Е-2403 від 22.11.2011 року на суму 96, 88 грн. (арк. справи 15); видаткова накладна № Е-2404 від 22.11.2011 року на суму 355, 00 грн. (арк. справи 16); видаткова накладна № Е-2446 від 28.11.2011 року на суму 585, 00 грн. (арк. справи 17); видаткова накладна № Е-2534 від 09.12.2011 року на суму 787, 80 грн. (арк. справи 18); видаткова накладна № Е-2535 від 09.12.2011 року на суму 387, 52 грн. (арк. справи 19); видаткова накладна № Е-2553 від 12.12.2011 року на суму 1 914, 25 грн. (арк. справи 20).

Відповідач частково в сумі 1 395, 41 грн. розрахувався за отриманий товар згідно видаткової накладної № Е-2346 від 15.11.2011 року, що підтвердив представник позивача у судовому засіданні 08.10.2012 року. Станом на день звернення до суду із позовною заявою сума основного боргу ФОП ОСОБА_2 складає 6 103, 80 грн.

Наявність заборгованості ФОП ОСОБА_2 станом на 08.10.2012 року у розмірі 6 168, 41 грн. також підтверджується власною письмовою довідкою ТзОВ «ЕЛ-МЕД», яка наявна у матеріалах справи (арк. справи 59).

З поданої суду банківської виписки по рахунку ТзОВ «ЕЛ-МЕД»вбачається, що відповідачем не здійснено оплати коштів за отриманий товар згідно накладних, на підставі яких здійснюється стягнення у даній справі (арк. справи 21).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу виробів медичного призначення № 0125-3/2011 (інших договорів суду не подано), всі поставки товару здійснювались в межах строку дії саме договору купівлі-продажу виробів медичного призначення № 0125-3/2011, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином складеними, підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними. Предметом договору є вироби медичного призначення, предметом поставки за видатковими накладними також є вироби медичного призначення. На день розгляду справи відповідачем не спростовано факту наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Вимога про стягнення суми основної заборгованості з відповідача в розмірі 6 103, 80 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними і допустимими доказами у справі та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено нарахування трьох відсотків річних в сумі 61, 64 грн.

Здійснивши перевірку розрахунку 3 % річних, судом встановлено, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 61, 64 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 2, 97 грн. - індексу інфляції, то слід зазначити наступне.

Як вбачається з поданого суду розрахунку позивачем здійснено нарахування індексу інфляції за період прострочення з 30.12.2011 року по 17.08.2012 року. При здійсненні нарахування позивачем взято лише індекс інфляції, проте, неправомірно не враховано індекс дефляції з огляду на наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р. № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Вищий господарський суд в Інформаційному листі від 17.07.12 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" вказав, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Враховуючи вищевикладене, здійснивши перерахунок за допомогою Бази "Законодавство" розміру індексу інфляції з урахуванням дефляції, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення індексу інфляції в сумі 2, 97 грн. є необгрунтованою, оскільки за спірний період дефляція поглинає інфляцію. Отже, в цій частині позову слід відмовити.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 33, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-МЕД", пр. Перемоги, 61, кв. 13, м. Київ, 03113 (код ЄДРПОУ 32854769) до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу № 0125-3/2011 від 25.01.2011 року в сумі 6 168, 41 грн.

Стягнути з відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-МЕД", пр. Перемоги, 61, кв. 13, м. Київ, 03113 (р/р 26007060018555 в ФКВ «Приватбанк», МФО 320649, код ЄДРПОУ 32854769):

- 6 103, 80 грн. (шість тисяч сто три грн. 80 коп.) -основної заборгованості за договором купівлі-продажу № 0125-3/2011 від 25.01.2011 року;

- 61, 64 грн. (шістдесят одна грн. 64 коп.) -трьох відсотків річних;

- 1 608, 73 грн. (одна тисяча шістсот вісім грн. 73 коп.) -витрат по сплаті судового збору

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10.10.12 року

Суддя Е.М.Олейняш