Постанова

від 06.11.2012 по справі 14/200-38/189

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа№ 14/200-38/189

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників сторін:

представник позивача: Матвіїв В.М., довіреність № б/н від 31.10.12, ;

представники відповідача: Барсукова К.І., довіреність № 300-122/08-7851 від 24.07.12, Гладка В.В., довіреність № 300-122/08-6834 від 27.06.12, ;

представник третьої особи-1: Семеній Ю.М., довіреність № б/н від 19.01.12, Поліщук М.А., довіреність № б/н від 06.06.11 ;

представник третьої особи-2: Поліщук М.А., довіреність № б/н від 06.06.11, Семеній Ю.М., довіреність № б/н від 19.01.12, ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва»

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 21.08.2012

у справі № 14/200-38/189

за позовом Товариства з обмеженою відпвоідальністю «Віва»

до Антимонопольного комітету України

3-і особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферреро Україна», Компанія «Соремартекс С.А.»

про визнання недійсним рішення

та за зустрічним позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва»

про стягнення 318 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віва» звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №32-р від 03.02.09р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Антимонопольний комітет України подав зустрічний позов про стягнення штрафу та пені, мотивуючи тим, що позивачем вчинено порушення, передбачене п.1 ч.3 ст.10 bis Паризької конвенції з охорони промислової власності і ч.1 ст.1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції " у вигляді антиконкурентних дій, у зв'язку з чим позивач повинен сплатити штраф в сумі 300000,00 грн. та пеню за прострочення сплати штрафу в сумі 18000,00 грн., а також зобов'язання позивача виконати п.2 рішення відповідача, а саме припинити виробництво і реалізацію цукерок «Extaza» та «Місячний Рафаель» в упаковках та обгортках, що містять сукупність позначень, які використовуються третіми особами на упаковках та обгортках цукерок під торговельною маркою.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 14/200 від 04.08.09р. в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського від 14.10.09р. рішення Господарського суду м. Києва від 04.08.09р. у справі №14/200 залишено без змін, а справу повернуто до Господарського суду м. Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.10р. рішення Господарського суду м. Києва від 04.08.09р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.09р. у справі №14/200 скасовано, справу №14/200 повернуто Господарському суду м. Києва на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.10р. справу №14/200 прийнято до провадження, справі присвоєний №14/200-38/189.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 21.08.2012р. у справі № 14/200-38/189 у первісному позові відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю, стягнуто з позивача в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 300000 (триста тисяч) грн. 00 коп. та пеню в сумі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішенням суду зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Віва» виконати п.2 рішення Антимонопольного комітету від 03.02.09р. № 32-р, а саме припинити виробництво і реалізацію цукерок «Extaza» та «Місячний Рафаель» в упаковках та обгортках, що містять сукупність позначень, які використовуються компанією СОРЕМАРТЕК С.А. і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферреро Україна" на упаковках та обгортках цукерок під торгівельною маркою "Raffaello".

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва" підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України державне мито в сумі 3180 (три тисячі сто вісімдесят) грн. 00 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Крім того, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва" підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферреро Україна» витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віва» звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить вищезазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати протиправним і скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 03.02.2009 № 32-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу», відмовити повністю Антимонопольному комітету України у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Віва» 300 000, 00 грн. штрафу, 18 000, 00 грн. пені і судових витрат. Крім того, апелянт просить зупинити провадження у справі до вирішення адміністративного спору за позовом ТОВ «Віва» до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення від 03.02.2009 № 32-р. «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим судом при винесенні рішення неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в рішенні місцевого суду, не відповідають обставинам справи, а також на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що місцевий суд в оскаржуваному рішенні в якості аргументу послався на висновок судової експертизи об»єктів інтелектуальної власності № 747, однак зазначений експертний висновок не відповідає вимогам чинного законодавства та не може бути доказом по справі. Крім того, на думку апелянта, дана справа не може розглядатись в порядку господарського судочинства.

Під час розгляду справи представник позивач заявив клопотання про зупинення провадження у справі, у даній справі до вирішення адміністративного спору у справі № 2а-18091/09/0370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва» до до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення від 03.02.2009 № 32-р оскільки, на думку позивача, зазначені справи пов»язані одна з одною, і справу № 14/200-38/189 неможливо розглянути до вирішення пов»язаної з нею адміністративної справи, а також зазначає, що дана справа підвідомча адміністративному суду.

Ухвалою від 06.11.2012р. позивачу було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, про зупинення провадження у справі № 14/200-38/189 до розгляду адміністративної справи № 2а-18091/09/0370, оскільки зазначені справи не пов'язані між собою, а є ідентичними, а спір про визнання нечинним та скасування рішення від 03.02.2009 № 32-р про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу підвідомчий господарському суду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про припинення провадження у даній справі за первісним позовом та передати зустрічний позов до розгляду за підсудністю до Господарського суду Волинської області.

Вислухавши думку учасників процесу, колегія прийшла до висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законами встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Комітету оскаржуються до господарського суду.

Згідно п.3 ч.1 ст. 12 ПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Комітету з питань, віднесених законодавчими актами до їхньої компетенції. Зазначений припис був залишений без змін під час внесення Законом України від 15.12.2006р. № 483-V змін до ст.12 ГПК України, що стосувались, зокрема, розмежування компетенції господарських та адміністративних судів. У свою чергу, як випливає із змісту абзацу п»ятого п.1 ч.1 та ч.2 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів державних органів, які не віднесені до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа маються право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України» (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» ( зі змінами)).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

23.07.08р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферреро Україна», Компанія «Соремартек С.А.» звернулись до Антимонопольного комітету України з заявою про недобросовісну конкуренцію зі сторони позивача під час виробництва і реалізації кондитерської продукції, зокрема цукерок "Ехtaza" та "Місячний Рафаель".

10.11.08р. Розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції" №11/224-р постановлено розпочати розгляд справи за ознаками вчинення Позивачем порушення, передбаченого п.1 ч.3 ст.10 bis Паризької конвенції з охорони промислової власності і ч.1 ст.1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції ", у вигляді дій у конкуренції, що здатні яким би то не було способом викликати змішування (плутанину) відносно підприємства, продукції або промислової чи торгової діяльності конкурента, шляхом використання на обгортках (упаковках) цукерок "Ехtaza" та "Місячний Рафаель" елементів зовнішнього оформлення, які використовують Треті особи 1 та 2 на обгортках цукерок під торгівельною маркою «Raffaello», що може призвести до отримання неправомірних переваг у конкуренції.

11.11.08р. відповідачем направлено на адресу позивача вимогу "Про надсилання розпорядження про початок розгляду справи та надання інформації", в якій повідомлено остьаннього про початок розгляду справи № 27-26.4/153-08 за ознаками вчинення позивачем порушення, передбаченого п.1 ч.3 ст.10 bis Паризької конвенції з охорони промислової власності і ч.1 ст.1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді дій у конкуренції, що здатні яким би то не було способом викликати змішування (плутанину) відносно підприємства, продукції або промислової чи торгової діяльності конкурента, а також пропонував надати інформацію та документи, які на думку позивача сприятимуть об'єктивному розгляду справи.

21.11.08р. відповідач звернувся до Української Асоціації власників товарних знаків та просив надати висновки, які відображають позицію членів Асоціації щодо відповідності чесним звичаям у підприємницькій діяльності дій Позивача у вигляді використання у господарській діяльності упаковок (обгорток) для цукерок "Ехtaza" та "Місячний Рафаель", які містять елементи зовнішнього оформлення обгортки цукерки ", яка вже більше 10 років реалізується в Україні групою компанії «Raffaello».

08.12.08р. відповідач супровідним листом направив на адресу позивача подання Управління розслідування недобросовісної конкуренції від 05.12.08р. №27-26.4/153-08/559 "Про попередні висновки у справі №27-26.4/153-08".

26.12.08р. Українська Асоціація Власників Товарних Знаків надала свій висновок щодо відповідності чесним звичаям у підприємницькій діяльності дій Позивача, відповідно до якого вчинене Позивачем порушення слід кваліфікувати за ч.1 ст.4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а саме - неправомірне використання упаковки і знаків для товарів і послуг.

03.02.09р. рішенням Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" визнано дії Позивача щодо нанесення на упаковки та обгортки цукерок "Ехtaza" та "Місячний Рафаель"сукупності позначень, які використовують Треті особи на упаковках та обгортках під торгівельною маркою «Raffaello», що здатні спричинити змішування (плутанину) відносно господарської діяльності Третіх осіб та призвести до отримання неправомірних переваг у конкуренції, порушенням, передбаченим п.1 ч.3 ст.10 bis Паризької конвенції з охорони промислової власності і ч.1 ст.1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Зобов'язано позивача припинити виробництво і реалізацію цукерок "Ехtaza" та "Місячний Рафаель" в упаковках та обгортках, що мітять сукупність позначень, які використовуються третіми особами на упаковках та обгортках цукерок під торговою маркою «Raffaello». На позивача накладено штраф у розмірі 300 000,00 грн.

Вищезазначене рішення було направлено 11.02.09р. на адресу позивача разом з супровідним листом, яке отримано останнім 16.02.09р.

Не погоджуючись з принятим рішенням Антимонопольного комітету України, позивач звернувся до суду з позовом про визнання вищезазначеного рішення недійсним. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається нате, що при прийнятті оспрюваного рішення відповідач дійшов безпідставних висновків про схожість упаковок та обгорток цукерок "Ехtaza" , "Місячний Рафаель"з цукерками «Raffaello», крім того, відповідач неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи: промисловий зразок відповідав умовам надання правової охорони, виробництво та реалізація цукерок "Ехtaza" припинилось в 2008р., позивач здійснював рекламування цукерок через рекомендаційний метод продаж.

Відповідач заперечив проти позову та подав зустрічний позов про стягнення штрафу та пені, мотивуючи тим, що Позивачем вчинено порушення, передбачене п.1 ч.3 ст.10 bis Паризької конвенції з охорони промислової власності і ч.1 ст.1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій у зв'язку з чим Позивач повинен сплатити штраф в сумі 300000,00 грн. та пеню за прострочення сплати штрафу в сумі 18000,00 грн., а також зобов'язання позивача виконати п.2 рішення відповідача, а саме припинити виробництво і реалізацію цукерок «Еxtaza» та «Місячний Рафаель» в упаковках та обгортках, що містять сукупність позначень, які використовуються третіми особами на упаковках та обгортках цукерок під торговельною маркою «Raffaello».

Враховуючи заперечення відповідача, з урахуванням того, що для повного, всебічного та об"єктивного розгляду справи необхідні спеціальні знання, ухвалою Господарського суду м.Києва від 13.09.12р. було призначено у справі судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

Як встановлено експертним висновком № 797 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 25.05.12р. по господарській справі №14/200-38/139 експерт дійшов наступних висновків:

1. Зовнішнє оформлення обгортки цукерок "Ехtaza", сукупності позначень на ній, її основні елементи є такими, що здатні викликати змішування з зовнішнім оформленням обгортки цукерок "Соnfеttеrіа Raffaello", яка міститься у т.7, на а.с.50 та з зовнішнім оформленням обгортки цукерок ", зображення якої міститься у т.7. на а.с.55, зовнішнє оформлення обгортки цукерок "Місячний Рафаель", сукупності позначень на ній, її основні елементи є такими, що здатні викликати змішування з зовнішнім оформленням обгортки цукерок "Соnfеttеrіа Raffaello", яка міститься у т.7, на а.с.50 та із зовнішнім оформленням обгортки цукерок "Raffaello", зображення якої міститься у т.7, на а.с.55, зовнішнє оформлення упаковки цукерок "Extaza", її основні елементи є такими, що здатні викликати змішування з зовнішнім оформленням упаковки цукерок "Соnfеttеrіа Raffaello".

2. Зовнішнє оформлення упаковки цукерок "Extaza" та обгорток цукерок "Extaza" та "Місячний Рафаель", їх основні елементи є такими, що можуть викликати асоціації з цукерками під торговельною маркою "Raffaello".

3. Зовнішнє оформлення упаковки цукерок "Еxtaza" та обгорток цукерок "Еxtaza" та "Місячний Рафаель", їх основні елементи є такими, що здатні викликати змішування відносно господарської діяльності ТОВ "Ферреро Україна" щодо торгівлі кондитерськими виробами під торговельною маркою "Raffaello" та їх просування.

Враховуючи вищенаведене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач виробляв та реалізовував цукерки в обгортках та упаковках зовнішнє оформлення яких, сукупність позначень на яких, основні елементи яких були здатні викликати змішування та асоціації з цукерками та зовнішнім оформленням їх обгорток, які виготовлялись та реалізовувались ТОВ «Ферреро Україна», Компанія «Соремартек С.А.»

Відповідно до ст.1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на юридичних осіб. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення, в тому числі, про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.

Згідно з ст.10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883р. раїни Союзу зобов'язані забезпечити громадянам країн, що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісної конкуренції. Актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах. Зокрема підлягають забороні: 1. всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента; 2. неправильні ствердження при існуванні комерційної діяльності, що здатні дискредитувати підприємство, продукти чи промислову або торговельну діяльність конкурента; 3. вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 N 2210-III (зі змінами та доповненнями) підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач не повно з'ясував обставини справи при винесенні спірного рішення і, що воно суперечить нормам чинного законодавства.

Виходячи з вищевикладеного колегія не вбачає підстав для визнання рішення Антимонопольного комітету України №32-р від 03.02.09р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу недійсним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва» задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не подано суду належних доказів припинення виробництва та реалізації спірних цукерок та сплати штрафу, накладеного спірним рішенням, зустрічні вимоги відповідача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від 21.08.2012 у справі № 14/200-38/189 залишити без змін.

Матеріали справи № 14/200-35/189 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.