Рішення

від 06.11.2012 по справі 5019/1370/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа № 5019/1370/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом заступника прокурора міста Рівного (далі -Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі -Міністерство) та державного концерну "Укрторф" (далі -ДК "Укрторф") до державного підприємства "Рівнеторф" (далі -ДП "Рівнеторф") та товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (далі -Товариство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, -Державна фінансова інспекція у Рівненській області (далі -Інспекція), про визнання недійсними та скасування рішень, результатів процедур держзакупівель, визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

Міністерства: не з'явився,

ДК "Укрторф": не з'явився,

ДП "Рівнеторф": Бабія І.І. за дов. від 25 вересня 2012 року № 1,

Товариства: не з'явився,

Інспекції: Мартинчук К.Ю. за дов. від 31 січня 2012 року № 17-25-07/730,

Никитюк Л.С. за дов. від 6 вересня 2012 року № 17-25-07/6471,

органу прокуратури: Місько Н.В. за посв. від 22 жовтня 2012 року № 010726,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2012 року Прокурор звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства та ДК "Укрторф", посилаючись на те, що рішенням комітету з конкурсних торгів ДП "Рівнеторф", оформленим протоколом засідання комітету останнього від 31 серпня 2011 року № 2, був затверджений "Річний план закупівель товарів, робіт і послуг" даного підприємства на 2011 рік, до якого в подальшому (10 листопада 2011 року та 17 листопада 2011 року) вносилися зміни. 18 листопада 2011 року на засіданні комітету з конкурсних торгів ДП "Рівнеторф" було прийнято рішення, оформлене протоколом № 8/2011 від тієї ж дати, про застосування процедур запиту цінових пропозицій по закупівлі запайщика ТТ 15-ПАП або еквівалента в кількості 2 одиниць, пакувальної машини PAKLET або еквівалента в кількості 2 одиниць та обладнання для фасування торфу. На підставі вказаного рішення було проведено процедури запиту цінових пропозицій на придбання запайщика ТТ 15-ПАП в кількості 2 одиниць очікуваною вартістю 199 600 грн. 00 коп., пакувальної машини PAKLET в кількості 2 одиниць очікуваною вартістю 199 600 грн. 00 коп., а також обладнання для фасування торфу очікуваною вартістю 144 400 грн. 00 коп. Запити цінових пропозицій на закупівлю зазначених товарів були надіслані Товариству, товариству з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач", товариству з обмеженою відповідальністю "Профі АРТ Техніка", а також оприлюднені на офіційному загальнодержавному порталі "Державні закупівлі". До процедури оцінки було допущено товариство з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач" та Товариство, які у встановленому законом порядку подали свої цінові пропозиції. За результатами оцінки переможцем по даним запитам було визнано Товариство та акцептовано його цінові пропозиції. 19 грудня 2011 року на основі акцепту ДП "Рівнеторф" між відповідачами був укладений договір закупівлі товарів за державні кошти № 7, відповідно до якого постачальник зобов'язався у 2011 році поставити замовникові обладнання для фасування торфу (дозатор та запаювальник мішків) (код 29.52.1), а останній, у свою чергу -прийняти і оплатити даний товар на умовах, визначених цією угодою. Ціна вказаного договору склала 144 400 грн. 00 коп. 19 грудня 2011 року на основі акцепту ДП "Рівнеторф" між відповідачами був укладений договір закупівлі товарів за державні кошти № 6, відповідно до якого постачальник зобов'язався у 2011 році поставити замовникові термотонель з пневмозапаювальником ТТ-15-ПАП або еквівалент (код 29.52.1), а останній -прийняти і оплатити даний товар на умовах, визначених цією угодою. Ціна вказаного договору склала 199 600 грн. 00 коп. 19 грудня 2011 року на основі акцепту ДП "Рівнеторф" між відповідачами був укладений договір закупівлі товарів за державні кошти № 5, відповідно до якого постачальник зобов'язався у 2011 році поставити замовникові палетопакувальник Siat PAKLET F1-H15-M або еквівалент (код 29.52.1), а останній -прийняти і оплатити даний товар на умовах, визначених цією угодою. Ціна вказаного договору склала 199 600 грн. 00 коп. Оскільки комітетом ДП "Рівнеторф", на думку Прокурора, було неправомірно здійснено вибір процедури запиту цінових пропозицій, що призвело до придбання зазначеного товару за значно завищеними цінами, предмет закупівлі в порушення нормативних приписів Закону України "Про здійснення державних закупівель" (далі - Закон) поділено та віднесено до невірного коду Державного класифікатора продукції, а укладення вищезазначених договорів між відповідачами було здійснене з грубими порушеннями чинного законодавства, зокрема, статті 3 Закону, останній, посилаючись на статті 3,35 вказаного Закону, статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та статті 207, 208 Господарського кодексу України (далі -ГК України), просив суд визнати недійсними рішення комітету з конкурсних торгів ДП "Рівнеторф" щодо вибору процедури запиту цінових пропозицій та оголошення щодо закупівлі товарів, результати процедур даних закупівель, а також договори від 19 грудня 2011 року № 5, № 6 та №7, які були укладені на виконання зазначених рішень. Крім того, у зв'язку з тим, що дані договори були повністю виконані сторонами, Прокурор просив суд зобов'язати Товариство повернути ДП "Рівнеторф" грошові кошти в розмірі 543 600 грн. 00 коп., отримані за цими угодами, а Товариству повернути 2 палетопакувальники Siat PAKLET F1-H-15-M, обладнання для фасування фрезерного торфу (дозатор торфу та запаювальник мішків) та 2 термотунелі з пневмозапаювальником ТТ-15-ПАП, передані ДП "Рівнеторф" за даними договорами.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 23 серпня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1370/12, розгляд якої було призначено на 6 вересня 2012 року. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Інспекцію.

Ухвалою суду від 6 вересня 2012 року розгляд справи було відкладено на 25 вересня 2012 року.

Ухвалою від 25 вересня 2012 року розгляд справи відкладено на 9 жовтня 2012 року.

Ухвалою від 9 жовтня 2012 року строк розгляду спору було продовжено на 15 днів -до 6 листопада 2012 року, розгляд справи відкладено на 22 жовтня 2012 року.

Ухвалою від 22 жовтня 2012 року розгляд справи відкладено на 1 листопада 2012 року.

Ухвалою від 1 листопада 2012 року розгляд справи відкладено на 6 листопада 2012 року.

У судовому засіданні 6 листопада 2012 року Прокурор та представники Інспекції позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Представник ДП "Рівнеторф" проти позову заперечив, зазначивши, що суттєвих порушень закону при прийнятті рішень його комітету з конкурсних торгів, здійсненні спірних закупівель та укладенні відповідних договорів не відбулося.

Міністерство, ДК "Укрторф" та Товариство про дату, час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином, проте витребувані судом документи надали не в повному обсязі, явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили. Водночас до початку судового засідання, призначеного на 6 листопада 2012 року, через канцелярію суду надійшла заява ДК "Укрторф" від 5 листопада 2012 року про відмову від позову, в якій останнє просило прийняти дану відмову та припинити провадження у справі. Проте, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що дана заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно частини 2 статті 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У той же час з матеріалів справи вбачається, що Прокурор звернувся до господарського суду Рівненської області з даним позовом в інтересах держави в особі ДК "Укрторф" та Міністерства.

Відповідно до статті 23 ГПК України позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Частиною 1 статті 78 ГПК України передбачено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява повинна бути підписана позивачем.

Оскільки Міністерство, яке у даній справі є позивачем, та самостійно виступає щодо інших сторін у процесі, не подало заяви про відмову від позову, суд позбавлений можливості задовольнити вказане клопотання ДК "Укрторф" та припинити провадження у справі на підставі його заяви про відмову від позову.

Крім того, за частиною 6 статті 29 ГПК України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" передбачено, що відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. Лише у разі, коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач - заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження у справі згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК України, з урахуванням вимог частини шостої статті 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник прокуратури наполягав на розгляді справи по суті та просив суд відхилити зазначене клопотання, про що у протоколі судового засідання від 6 листопада 2012 року було здійснено відповідний запис (т. 2, а.с. 167).

За таких обставин суд дійшов висновку про вирішення даного спору по суті.

Оскільки чергове відкладення розгляду даної справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України граничного строку вирішення спору, суд відповідно до статті 75 ГПК України дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи за наявними в ній матеріалами без участі представників Міністерства, ДК "Укрторф" та Товариства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, ДП "Рівнеторф" та Інспекції, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням комітету з конкурсних торгів ДП "Рівнеторф", оформленим протоколом засідання комітету від 31 серпня 2011 року № 2, був затверджений "Річний план закупівель товарів, робіт і послуг" даного підприємства на 2011 рік (зі змінами від 10 листопада 2011 року та від 17 листопада 2011 року), згідно якого передбачалося придбання запайщика ТТ 15-ПАП в кількості 2 одиниць очікуваною вартістю 199 600 грн. 00 коп., пакувальної машини PAKLET в кількості 2 одиниць очікуваною вартістю 199 600 грн. 00 коп., а також обладнання для фасування торфу очікуваною вартістю 144 400 грн. 00 коп.

18 листопада 2011 року на засіданні комітету з конкурсних торгів ДП "Рівнеторф" було прийнято рішення про застосування процедур запиту цінових пропозицій по закупівлі зазначеного обладнання, яке було оформлене протоколом № 8/2011 від тієї ж дати.

Дане обладнання було віднесено замовником до коду 29.52.1 за ДК 016-97 "Машини та устаткування для добувної промисловості". Загальна сума очікуваної вартості закупівлі пневмозапаювальника ТТ 15-ПАП, пакувальної машини PAKLET та обладнання для фасування торфу склала 543 600 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що запит цінових пропозицій на закупівлю вищезазначеного обладнання для фасування фрезерного торфу від 11 листопада 2011 року був надісланий замовником Товариству, товариству з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач", товариству з обмеженою відповідальністю "Профі АРТ Техніка", а також оприлюднений на офіційному загальнодержавному порталі "Державні закупівлі".

В інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" від 28 листопада 2011 року № 142 (588) було опубліковано оголошення (запит) № 214071 про проведення процедури запиту цінових пропозицій на закупівлю обладнання для фасування фрезерного торфу (дозатор торфу та запаювальник мішків).

До процедури оцінки було допущено товариство з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач" та Товариство, які у встановленому законом порядку подали свої цінові пропозиції.

За пунктом 5 протоколу про розкриття запиту цінових пропозицій ціна пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач" склала 156 340 грн. 00 коп., а ціна пропозиції Товариства -144 400 грн. 00 коп.

З протоколу оцінки цінових пропозицій вбачається (т. 1, а.с. 55-56), що оцінка пропозицій конкурсних торгів проводилася за критерієм "ціна".

Відтак, згідно вказаного протоколу переможцем було визнано Товариство з ціновою пропозицією 144 400 грн. 00 коп., яке набрало 100 балів. Товариство з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач" з ціновою пропозицією 156 340 грн. 00 коп. набрало 92,4 бали.

За результатами проведеної оцінки ДП "Рівнеторф" в бюлетені № 150 (596) від 16 грудня 2011 року було розміщено повідомлення про акцепт цінової пропозиції Товариства № 238809 (т. 1, а.с. 57).

19 грудня 2011 року між відповідачами у справі був укладений договір закупівлі товарів за державні кошти № 7 (т. 1, а.с. 62-63), за умовами якого постачальник (Товариство) зобов'язався у 2011 році поставити замовнику (ДП "Рівнеторф") обладнання для фасування торфу (дозатор та запаювальник мішків), а останній -прийняти і оплатити дане обладнання.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.4 вказаного договору встановлено, що розрахунки за цією угодою проводяться в національній валюті України шляхом попередньої оплати. Учасник протягом 10 днів з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом приймання -передачі товарів або проміжним актом -звітом про використання коштів за призначенням. Попередня оплата складає 100 % вартості договору. Датою здійснення продажу товару вважається дата оформлення накладної на продаж продукції.

Відповідно до пункту 5.3 даної угоди датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару і підписання акта приймання -передачі.

Судом встановлено, що умови даного договору відносно поставки товару та передачі коштів були повністю виконані сторонами, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями рахунку -фактури від 26 грудня 2011 року № 1-0000358 (т. 1, а.с. 65), виставленим Товариством ДП "Рівнеторф", платіжного доручення від 28 грудня 2011 року № 7, що підтверджує перерахування ДП "Рівнеторф" на рахунок Товариства 144 400 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 64), а також видаткової накладної від 23 грудня 2011 року № РН-0000285 на підтвердження факту передачі вказаного обладнання замовнику.

Запит цінових пропозицій на закупівлю палетопакувальника Siat PAKLET F1-H15-M, або його еквіваленту від 11 листопада 2011 року також був надісланий Товариству, товариству з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач", товариству з обмеженою відповідальністю "Профі АРТ Техніка" та оприлюднений на офіційному загальнодержавному порталі "Державні закупівлі".

До процедури оцінки було допущено товариство з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач" та Товариство, які у встановленому законом порядку подали свої цінові пропозиції.

За пунктом 5 протоколу про розкриття запиту цінових пропозицій ціна пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач" склала 220 900 грн. 00 коп., а ціна пропозиції Товариства -199 600 грн. 00 коп.

З протоколу оцінки цінових пропозицій вбачається (т. 1, а.с. 73), що оцінка пропозицій конкурсних торгів проводилася за критерієм "ціна".

Відтак, згідно вказаного протоколу переможцем було визнано Товариство з ціновою пропозицією 199 600 грн. 00 коп., яке набрало 100 балів (товариство з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач" з ціновою пропозицією 220 900 грн. 00 коп. набрало 90,4 бали).

За результатами проведеної оцінки ДП "Рівнеторф" було акцептовано цінову пропозицію Товариства та визнано його переможцем процедури запиту цінових пропозицій на закупівлю палетопакувальника Siat PAKLET F1-H15-M або його еквівалента, у кількості 2 одиниць.

19 грудня 2011 року між відповідачами у справі був укладений договір закупівлі товарів за державні кошти № 5 (т. 1, а.с. 76-77), за умовами якого Товариство зобов'язалося у 2011 році поставити ДП "Рівнеторф" палетопакувальник Siat PAKLET F1-H15-M або його еквівалент у кількості 2 одиниць, а замовник -прийняти і оплатити даний товар.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.4 даного договору встановлено, що розрахунки за цією угодою проводяться в національній валюті України шляхом попередньої оплати. Учасник протягом 10 днів з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом приймання -передачі товарів або проміжним актом - звітом про використання коштів за призначенням. Попередня оплата складає 100 % вартості договору. Датою здійснення продажу товару вважається дата оформлення накладної на продаж продукції.

Відповідно до пункту 5.3 даної угоди датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару і підписання акта приймання -передачі.

Судом встановлено, що умови даного договору відносно поставки товару та передачі коштів були повністю виконані сторонами, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями рахунку -фактури від 23 грудня 2011 року № 1-0000356 (т. 1, а.с. 79), виставленим Товариством ДП "Рівнеторф", платіжного доручення від 28 грудня 2011 року № 5, що підтверджує перерахування ДП "Рівнеторф" на рахунок Товариства 199 600 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 78), а також видаткової накладної від 23 грудня 2011 року № РН-0000284 на підтвердження факту передачі палетопакувальників Siat PAKLET F1-H15-M у кількості 2 одиниць.

Запит цінових пропозицій на закупівлю термотунелю з пневмозапаювальником ТТ-15-ПАП або його еквіваленту від 11 листопада 2011 року був надісланий Товариству, товариству з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач", товариству з обмеженою відповідальністю "Профі АРТ Техніка" та оприлюднений на офіційному загальнодержавному порталі "Державні закупівлі".

До процедури оцінки було допущено товариство з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач" та Товариство, які у встановленому законом порядку подали свої цінові пропозиції.

За пунктом 5 протоколу про розкриття запиту цінових пропозицій (т. 1, а.с. 34) ціна пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач" склала 214 400 грн. 00 коп., а ціна пропозиції Товариства - 199 600 грн. 00 коп.

З протоколу оцінки цінових пропозицій вбачається (т. 1, а.с. 37-38), що оцінка пропозицій конкурсних торгів проводилася за критерієм "ціна".

Відтак, згідно вказаного протоколу переможцем було визнано Товариство з ціновою пропозицією 199 600 грн. 00 коп., яке набрало 100 балів (товариство з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач" з ціновою пропозицією 214 400 грн. 00 коп. набрало 93 бали).

За результатами проведеної оцінки ДП "Рівнеторф" було акцептовано цінову пропозицію Товариства та визнано його переможцем процедури запиту цінових пропозицій на закупівлю термотунеля з пневмозапаювальником ТТ-15-ПАП або його еквівалента.

19 грудня 2011 року між відповідачами у справі був укладений договір закупівлі товарів за державні кошти № 6 (т. 1, а.с. 42-45), за умовами якого Товариство зобов'язалося у 2011 році поставити ДП "Рівнеторф" термотунель з пневмозапаювальником ТТ-15-ПАП або його еквівалент у кількості 2 одиниць, а останнє -прийняти і оплатити дане обладнання.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.4 даного договору встановлено, що розрахунки за цією угодою проводяться в національній валюті України шляхом попередньої оплати. Учасник протягом 10 днів з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом приймання -передачі товарів або проміжним актом - звітом про використання коштів за призначенням. Попередня оплата складає 100 % вартості договору. Датою здійснення продажу товару вважається дата оформлення накладної на продаж продукції.

Відповідно до пункту 5.3 даної угоди датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару і підписання акта приймання -передачі.

Судом встановлено, що умови даного договору також були повністю виконані сторонами, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями рахунку -фактури від 23 грудня 2011 року № 1-0000357 (т. 1, а.с. 47), виставленим Товариством ДП "Рівнеторф", платіжного доручення від 28 грудня 2011 року № 6, що підтверджує перерахування ДП "Рівнеторф" на рахунок Товариства 199 600 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 46), а також видаткової накладної від 23 грудня 2011 року № РН-0000279 на підтвердження факту передачі 2 одиниць термотунеля з пневмозапаювальником ТТ-15-ПАП.

Вибір учасників (Товариства, товариства з обмеженою відповідальністю "Профмедпостач" та товариства з обмеженою відповідальністю "Профі АРТ Техніка"), яким надсилались запити цінових пропозицій, проводився безпосередньо замовником.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість вимог прокурора та необхідність їх задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 8 Конституції України унормовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною статтею також визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання правочину недійсним.

Частиною 2 статті 20 ГК України встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів, а також визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Пунктом 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" визначено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з укладенням, зміною, виконанням і розірванням усіх господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи договори, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів відносяться, зокрема, такі: про відчуження об'єктів приватизації (крім приватизації державного житлового фонду); передачу державного або комунального майна в оренду; закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб.

Зі змісту вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі його порушення, невизнання або оспорювання та у спосіб, передбачений законом.

Як було зазначено вище, права та законні інтереси суб'єктів можуть бути захищені шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству.

Актом державного чи іншого органу є юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Індивідуальні акти породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Акт підлягає визнанню недійсним у разі порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Аналогічна правова позиція міститься у Роз'ясненні Президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів".

Частиною 1 статті 75 ГК України встановлено, що державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Відтак, у своїй господарській діяльності вказані підприємства керуються положеннями ЦК України, ГК України, а також Законом.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону замовниками є розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом

Відповідно до пункту 24 частини 1 вищезазначеної статті (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі і на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Для проведення процедури закупівлі має бути не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником процедури закупівлі в одного учасника.

Пунктом 2.1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 26 липня 2010 року № 921, визначено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктом 23 та 30 частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 № 822, за показниками п'ятого знака (класифікаційне угрупування "категорія") із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого і дев'ятого знака зазначеного Класифікатора, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Частиною 2 статті 4 Закону передбачено, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Статтею 35 Закону передбачено, що замовник здійснює закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 200 тисяч гривень.

Слід зазначити, що комітетом з конкурсних торгів ДП "Рівнеторф" при складанні річного плану закупівель вищезазначене обладнання віднесене до одного і того ж коду Класифікатора, а саме до коду 29.52.1 "Машини та устаткування для добувної промисловості" Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держстандарту України від 30 грудня 1997 року № 822, що підтверджується відповідними відомостями, що містяться у протоколі засідання комітету з конкурсних торгів даного відповідача (т. 1, а.с. 23-24).

Водночас, при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що дане обладнання(палетопакувальники Siat PAKLET F1-H-15-M, обладнання для фасування фрезерного торфу (дозатор торфу та запаювальник мішків) та термотунелі з пневматичним запайщиком ТТ-15-ПАП) відноситься до іншого коду Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, а саме до коду 29.24.2 "Устаткування для сушіння, зважування та розбризкування".

У той же час все вищезазначене обладнання віднесено до одного і того ж коду, а відтак дане обладнання мало складати єдиний предмет закупівлі, загальна вартість якого мала скласти 543 600 грн. 00 коп. Проте комітетом з конкурсних торгів ДП "Рівнеторф" в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства було неправомірно поділено даний єдиний предмет закупівлі на частини, чим останнє намагалося уникнути проведення встановленої процедури відкритих торгів. У зв'язку з вказаним порушенням Закону ДП "Рівнеторф" було невірно обрано процедуру здійснення державних закупівель.

Крім того, судом встановлено, що обладнання, яке було предметом вищезазначених закупівель, придбано Товариством за значно завищеними цінами.

Приписами статті 3 Закону встановлено, що закупівлі здійснюються за принципом максимальної економії та ефективності.

Водночас палетопакувальник Siat PAKLET F1-H15-M у кількості 2 одиниць був придбаний ДП "Рівнеторф" у Товариства за найвищою ціною, яка була встановлена рішенням засідання комітету з конкурсних торгів ДП "Рівнеторф", оформленого протоколом від 18 листопада 2011 року № 8/2011, яка склала 199 600 грн. 00 коп., тобто 99 800 грн. 00 коп. за 1 одиницю даного товару. Термотунель з пневмозапаювальником ТТ-15-ПАП у кількості 2 одиниць також був придбаний ДП "Рівнеторф" у Товариства за найвищою ціною, передбаченою вищезазначеним рішенням, що склала 199 600 грн. 00 коп., тобто 99 800 грн. 00 коп. за 1 одиницю цього товару.

У той же час в матеріалах даної справи наявні довідки суб'єктів господарювання, що безпосередньо займаються виготовленням та реалізацією аналогічного обладнання, зокрема, фізичної особи -підприємця Галіновського Олексія Борисовича та товариства з обмеженою відповідальністю "Пакувальні технології", з яких вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин відпускна ціна термотунеля з пневмозапаювальником ТТ 15-ПАП складала 43 500 грн. 00 коп. за одну одиницю товару, а пакувальної машини Siat PAKLET F1-H15-M станом на 12 березня 2012 року -40 600 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 81-82).

Судом встановлено, що у зв'язку з вибором комітетом з конкурсних торгів ДП "Рівнеторф" незаконної процедури здійснення державних закупівель, вказане обладнання було придбане у Товариства за цінами, які більше ніж у 2 рази перевищували ціни, що діяли на ринку зазначеного обладнання на момент виникнення спірних правовідносин, що є прямим порушенням принципу максимальної економії при здійсненні державних закупівель, встановленого статтею 3 Закону.

Що стосується результатів процедури закупівель, оформлених протоколом від 13 грудня 2011 року щодо визнання переможцем Товариства по закупівлі обладнання для фасування фрезерного торфу (дозатор торфу та запаювальник мішків), та укладеного на їх виконання договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 19 грудня 2011 року, то із вищезазначених акту та правочину взагалі неможливо чітко встановити реальну ціну придбаного замовником обладнання, оскільки ні в рішенні комітету ДП "Рівнеторф", ні в укладеному правочині, ні в супровідних документах до нього взагалі не вказано марку та модель обладнання, що було поставлено за результатами проведеної закупівлі.

Відтак, з огляду на все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що державні закупівлі даного обладнання були здійснені з грубими порушеннями законодавства, у зв'язку з чим рішення комітету ДП "Рівнеторф" щодо процедури запиту цінових пропозицій та оголошення про закупівлю товарів, а також результати даних процедур, не можуть залишатися в силі та підлягають визнанню недійсними.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 вказаної статті).

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 5 зазначеної статті умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

З огляду на вищезазначені приписи чинного законодавства, та беручи до уваги ту обставину, що комітетом з конкурсних торгів ДП "Рівнеторф" було неправомірно здійснено вибір процедури запиту цінових пропозицій замість процедури відкритих торгів, не дотримано принципу максимальної економії при здійсненні державних закупівель, а також віднесено дані товари до невірного коду Державного класифікатора продукції, чим порушено статті 3, 4, 35 Закону, суд дійшов висновку про те, що договори про закупівлю товарів, укладені на виконання незаконних рішень комітету ДП "Рівнеторф", також не можуть залишатися в силі, та підлягають визнанню недійсними на підставі частини 1 статті 215 ЦК України.

Крім того, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 4 вищезазначеної статті передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності -в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Статтею 41 Закону (яка була чинною на момент укладення спірних договорів) передбачено, що істотними умовами договору про закупівлю, зокрема, є предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент).

Проте судом встановлено, що в порушення вищенаведених приписів законодавства, укладений між відповідачами у справі договір від 19 грудня 2011 року № 7 про закупівлю товарів за державні кошти, предметом якого була поставка машин та обладнання для добувної промисловості (обладнання для фасування торфу (дозатор та запаювальник мішків), містить суттєві недоліки. Так, у самому договорі вказані лише родові ознаки предмету закупівлі без зазначення його технічних характеристик та індивідуальних ознак. Їх не містить ні платіжне доручення від 28 грудня 2011 року № 7, згідно якого ДП "Рівнеторф" перераховувало грошові кошти на закупівлю даного товару (т. 1, а.с. 64), ні рахунки-фактури (т. 1, а.с. 65-66), ні оголошення про результати проведення процедури закупівлі (т. 1, а.с. 58).

Відтак, відсутність найменування (номенклатури, асортименту) товару веде до неможливості визначити і ціну товару. Очевидно, що названі індивідуалізуючи та кількісні показники товарів мають охоплюватися предметом договору у разі, коли дії зобов'язаної сторони полягають у передачі даних товарів. У протилежному випадку визначення предмету договору буде неповним, що відповідно може породити спори про відсутність домовленості у відношенні предмету договору або про домовленість лише у відношенні частини такої істотної умови, як предмет.

Отже, вищенаведені обставини є додатковою підставою для визнання недійсним укладеного між відповідачами у справі договору від 19 грудня 2011 року № 7 про закупівлю машин та обладнання для добувної промисловості (обладнання для фасування торфу (дозатор та запаювальник мішків) відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України.

За приписами частини 1 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частинами 1, 5 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до позиції, викладеної у листі Верховного Суду України "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24 листопада 2008 року, реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину, оскільки у статті 16 ЦК України немає вичерпного переліку способів захисту цивільних прав.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Наслідки недійсності правочину залежать від того, які саме дії були здійснені сторонами на виконання такого правочину. Тому суд, приймаючи рішення про застосування наслідків недійсності правочину, повинен повно і всебічно з'ясувати обставини, що мають значення для застосування таких наслідків, та неухильно дотримуватись положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо створення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення таких фактичних обставин справи на засадах змагальності сторін. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 17 листа Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" від 7 квітня 2008 року № 01-8/211.

Оскільки спірні договори підлягають визнанню недійсними, а наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт виконання відповідачами у справі даних угод (передача Товариством ДП "Рівнеторф" обладнання, що було предметом закупівель, а також передача ДП "Рівнеторф" Товариству грошових коштів на загальну суму 543 600 грн. 00 коп.), суд на підставі вищезазначеної норми статті 216 ЦК України дійшов висновку про необхідність застосування двосторонньої реституції та повернення Товариству обладнання для фасування фрезерного торфу (дозатор торфу та запаювальник мішків), переданого ДП "Рівнеторф" за договором від 19 грудня 2011 року № 7, а також повернення ДП "Рівнеторф" грошових коштів у розмірі 144 400 грн. 00 коп., сплачених за вказане обладнання; повернення Товариству термотунелів з пневматичним запайщиком ТТ-15-ПАП у кількості 2 одиниць, переданих ДП "Рівнеторф" за договором від 19 грудня 2011 року № 6, а також повернення ДП "Рівнеторф" грошових коштів у розмірі 199 600 грн. 00 коп., сплачених за вказане обладнання; повернення Товариству палетопакувальників Siat PAKLET F1-H-15-M у кількості 2 одиниць, переданих ДП "Рівнеторф" за договором від 19 грудня 2011 року № 5, а також повернення ДП "Рівнеторф" грошових коштів у розмірі 199 600 грн. 00 коп., перерахованих на оплату вказаного обладнання.

Згідно з частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення комітету з конкурсних торгів державного підприємства "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) від 18 листопада 2011 року щодо вибору процедури запиту цінових пропозицій та оголошення щодо закупівлі товарів, оформлене протоколом від 18 листопада 2011 року № 8/2011.

Визнати недійсними результати процедури закупівель, оформлені протоколом оцінки цінових пропозицій комітету з конкурсних торгів державного підприємства "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) від 13 грудня 2011 року, яким товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928) визнано переможцем процедури запиту цінових пропозицій по закупівлі обладнання для фасування фрезерного торфу (дозатор торфу та запаювальник мішків).

Визнати недійсними результати процедури закупівель, оформлені протоколом оцінки цінових пропозицій комітету з конкурсних торгів державного підприємства "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) від 5 грудня 2011 року, яким товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928) визнано переможцем процедури запиту цінових пропозицій по закупівлі термотунелів з пневматичним запайщиком ТТ-15-ПАП.

Визнати недійсними результати процедури закупівель, оформлені протоколом оцінки цінових пропозицій комітету з конкурсних торгів державного підприємства "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) від 5 грудня 2011 року, яким товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928) визнано переможцем процедури запиту цінових пропозицій по закупівлі палетопакувальників Siat PAKLET F1-H-15-M.

Визнати недійсним договір від 19 грудня 2011 року № 5 про закупівлю палетопакувальників Siat PAKLET F1-H-15-M, укладений між державним підприємством "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928).

Визнати недійсним договір від 19 грудня 2011 року № 6 про закупівлю термотунелів з пневматичним запайщиком ТТ-15-ПАП, укладений між державним підприємством "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928).

Визнати недійсним договір від 19 грудня 2011 року № 7 про закупівлю обладнання для фасування фрезерного торфу (дозатор торфу та запаювальник мішків), укладений між державним підприємством "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928).

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928) повернути державному підприємству "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) грошові кошти в розмірі 199 600 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., отримані згідно договору від 19 грудня 2011 року № 5 про закупівлю товарів за державні кошти.

Зобов'язати державне підприємство "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928) палетопакувальники Siat PAKLET F1-H-15-M в кількості двох одиниць, передані на виконання договору про здійснення державних закупівель від 19 грудня 2011 року № 5.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928) повернути державному підприємству "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) грошові кошти в розмірі 199 600 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., отримані згідно договору від 19 грудня 2011 року № 6 про закупівлю товарів за державні кошти.

Зобов'язати державне підприємство "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928) термотунелі з пневматичним запайщиком ТТ-15-ПАП в кількості двох одиниць, передані на виконання договору про здійснення державних закупівель від 19 грудня 2011 року № 6.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928) повернути державному підприємству "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) грошові кошти в розмірі 144 400 (сто сорок чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп., отримані згідно договору від 19 грудня 2011 року № 7 про закупівлю товарів за державні кошти.

Зобов'язати державне підприємство "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928) обладнання для фасування фрезерного торфу (дозатор торфу та запаювальник мішків), передане на виконання договору про здійснення державних закупівель від 19 грудня 2011 року № 7.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (69121, місто Запоріжжя, вулиця Курганна, будинок 20, офіс 21-А, ідентифікаційний код: 31584928) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 972 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 50 коп.

Стягнути з державного підприємства "Рівнеторф" (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, ідентифікаційний код: 02968193) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 972 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 листопада 2012 року

Суддя Є.В. Павленко