Ухвала

від 25.09.2012 по справі 1670/2а-1558/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 р.Справа № 1670/2а-1558/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 1670/2а-1558/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ "Деко Холдинг", звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року №0002302310.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 28 грудня 2011 року №9620/23-5/35439809 складений на підставі проведеної Державною податковою інспекцією у м. Полтаві позапланової виїзної перевірки ТОВ "Деко Холдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Декобуд" за період з 01 січня 2008 року по 20 жовтня 2010 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки податкові органи не наділені повноваженнями щодо встановлення недійсності правочинів, а також не мають повноважень щодо встановлення вини особи. Вказував, що правові взаємовідносини позивача з ПП "Декобуд" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Зміст договору, укладеного з ПП "Декобуд", не суперечить актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договору підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Контрагент позивача ПП "Декобуд" на момент укладення договору та складання податкових накладних був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мав свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 12 січня 2012 року №0002302310.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1872,93 грн. /одна тисяча вісімсот сімдесят дві гривні дев'яносто три копійки/.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг" з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору згідно платіжного доручення від 28 лютого 2012 року №17 у розмірі 00,01 грн. /00 гривень одна копійка/.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що відповідно до висновків акту перевірки позивача, перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення податкового періоду в розмірі 149834,0 грн., в тому числі по періодах: за липень 2009 року в сумі 112500,00 грн., за червень 2010 року в сумі 15972,00 грн., липень 2010 року в сумі 21362,00 грн. Апелянтом зазначалось, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що що у період з 19 грудня 2011 року по 21 грудня 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Деко холдинг" (код ЄДРПОУ 35439809) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Декобуд" (код 34612114) за період з 01 січня 2008 року по 20 жовтня 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт від 28 грудня 2011 року №9620/12-5/35429809 /том І, а.с. 9-25/, у якому зафіксовано, крім іншого, порушення підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме заниження податку на додану вартість у сумі 149834,00 грн., у тому числі по періодах: за липень 2009 року у сумі 112500,00 грн., червень 2010 року у сумі 15972,00 грн., липень 2010 року у сумі 21362,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що контрагент позивача ПП "Декобуд" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій з наданням податкової вигоди третім особам. Договори, укладені між контрагентом позивача ПП "Декобуд" та ТОВ "Ольвія - Кон", ТОВ "Санбуд" та ПП "Оптима сервіс" є нікчемними - в силу припису закону, оскільки вчинені удавано, з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, крім того, перевіркою встановлено відсyтність поставок товарів. /том І, а.с. 20/.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що для ПП "Декобуд" зазначені операції несуть податкову вигоду, ПП "Декобуд" є вигодонабувачем - особою, на користь яких укладено договори. Oтже, посадовими особами ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ТОВ "Ольвія-Кон" порушено статтю 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним /том І, а.с. 21/.

Оскільки відповідно до частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, правочини укладені з ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ТОВ "Ольвія кон" є нікчемними - податковим органом зроблено висновок про відсутність поставок послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків /том І, а.с. 23/.

З огляду на вищезазначене, податковим органом зроблено висновок про заниження ТОВ "Деко Холдинг" податку на додану вартість у сумі 149834,00 грн. /том І, а.с. 24/.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року №0002302310, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 187293,00 грн., в тому числі 1149834,00 грн. за основним платежем, 37459,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /том І, а.с. 8/.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом з'ясовано, що 01 липня 2009 року між ТОВ "Деко Холдинг" та ПП "Декобуд" укладено договір субпідряду №01-07/09 /том І, а.с. 32-33/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати власними та залученими силами і засобами на свій ризик роботи по реконструкції пташників №l,2,3,4,5,6 на території птахофабрики "Донецька" с. Рівнопіль, у визначений цим договором строк.

Відповідно до пункту 3.1. загальна вартість Договору визначається динамічною договірною ціною. Загальна вартість Договору складає 1500000,00 грн. у тому числі ПДВ 250000,00 грн. /пункт 3.2 Договору/.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися Замовником за фактично виконані роботи, які оформлюються щомісячно у вигляді довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) та акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ2в). Довідка та акт підписуються уповноваженими представниками сторін та завіряються печатками після фактичної передачі-приймання робіт.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Декобуд", позивачу виписано податкові накладні, згідно яких ТОВ "Деко ХолдингВ»сформовано податковий кредит у липні 2009 року на загальну суму 674999,60 грн., у тому числі ПДВ 112499,93 грн., у червні 2010 року на загальну сум 94452,00 грн., тому числі ПДВ 15742,00 грн., у липні 2010 року ) на загальну суму 139233,60 грн., тому числі ПДВ 23205,60 грн.:

- від 10 липня 2009 року №31 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця реконструкція пташників 1-6 Птахофабрики "Донецька"с. Рінопіль) на загальну суму 80000,00 грн., у тому числі ПДВ 13333,33 грн. /том І, а.с. 37/;

- від 20 липня 2009 року №32 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця реконструкція пташників 1-6 Птахофабрики "Донецька"с. Рінопіль) на загальну суму 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16666,67 грн. /том І, а.с. 36/;

- від 28 липня 2009 року №33 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця реконструкція пташників 1-6 Птахофабрики "Донецька"с. Рінопіль) на загальну суму 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн. /том І, а.с. 35/;

- від 31 липня 2009 року №39 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця реконструкція пташників 1-6 Птахофабрики "Донецька"с. Рінопіль) на загальну суму 444999,60 грн., у тому числі ПДВ 74166,60 грн. /том І, а.с. 34/.

- від 31 травня 2010 року №13 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця Будівництво Донецької птахофабрики) на загальну суму 94452,00 грн., тому числі ПДВ 15742,00 грн. /том І, а.с. 44/;

- від 31 травня 2010 року №14 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця Будівництво Донецької птахофабрики) на загальну суму 4338,00 грн., тому числі ПДВ 723,00 грн. /том І, а.с. 48/;

- від 29 червня 2010 року №19 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця Будівництво Донецької птахофабрики) на загальну суму 139233,60 грн., тому числі ПДВ 23205,60 грн. /том І, а.с. 31/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП "Декобуд"(код ЄДРПОУ 34612114), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /том І, а.с. 103/, що не заперечується відповідачем; із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що у податкових накладних від 31 травня 2010 року №13, від 31 травня 2010 року №14, від 29 червня 2010 року №19 у графі умова поставки зазначено договір від 01 липня 2009 року №01-07/09, однак у самому договорі зазначено, що даний договір діє до 31 грудня 2009 року з огляду на те, що згідно додаткової угоди від 02 січня 2010 року №1 до договору субпідряду №01-07/09 від 01 липня 2009 року з реконструкції пташників №1,2,3,4,5,6 на території птахофабрики "Донецька" /том ІІ, а.с. 78/ встановлено, що у зв'язку з виникненням непередбачених обставин та додаткових обсягів робіт Сторони вирішили змінити пункт 8.1. Договору та викласти його у новій редакції: "Договір вступає в дію з дня його підписання представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2010 року"/пункт 1.1. Додаткової угоди/.

Отже, договір субпідряду №01-07/09 від 01 липня 2009 року сторонами пролонговано, а тому зазначені доводи податкового органу є безпідставними.

Факт оплати позивачем виконаних робіт підтверджено залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок /том І, а.с. 184-247/.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції та на виконання пункту 4.2. Договору субпідряду від 01 липня 2009 року №01-07/09 позивачем надані акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року /том ІІ, а.с. 75-77/; акт №1 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 61-63/, довідку про вартість виконаних підрядних робіт №1 форми КБ-3 за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 60/; акт №2 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 65-67/, довідку про вартість виконаних підрядних робіт №2 форми КБ-3 за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 64/; акт №3 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 2-4/; довідку про вартість виконаних підрядних робіт №3 форми КБ-3 за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 1/; акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за липень 2010 року /том І, а.с. 249-251/; довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за липень 2010 року /том І, а.с. 248/.

Щодо доводів апеляційної скарги про неможливість виконання ПП "Декобуд" підрядних робіт передбачених договором, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом з'ясовано, що контрагент позивача ПП "Декобуд"має ліцензію на здійснення будівельної діяльності серії АВ №359655, видану Міністерством регіонального розвитку та будівництва України строком дії з 12 грудня 2007 року по 12 грудня 2012 року /том І, а.с. 104-105/.

Факт отримання ліцензії свідчить про наявність у контрагента позивача ПП "Декобуд" необхідного обсягу трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного обладнання для здійснення вказаного виду діяльності, оскільки отриманню ліцензії передує подання ряду документів, зокрема, відомостей про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт.

Крім того, із пояснень представника позивача, даних під час розгляду справи в суді першої інстанції вбачається, що за договором будівельного підряду виконувались роботи з реконструкції пташників, які не є складними архітектурними спорудами, тому для їх реконструкції не потребувалось спеціальних знарядь чи обладнань. Будівельні роботи здійснювались ручною кладкою цегли, використовувались будівельні ліси, ручне обладнання для шліфування стін, тощо.

Тобто, обладнання, що було використано, не потребувало спеціальної сертифікації щодо відповідності будівельним держстандартам.

Представником позивача надана оборотно-сальдова відомість щодо наявних основних фондів, у якій безпосередньо міститься перелік наявного у ПП "Декобуд"обладнання /том ІІ, а.с. 94-95/.

Також, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем матеріали справи містять копії договорів, актів виконаних підрядних робіт форми КБ2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, підписаних ТОВ "Деко ХолдингВ»та замовниками підрядних робіт ТОВ "Луганськдатаінвест", ТОВ "Донецькбудкомерц"/том І, а.с. 106-183/.

Таким кочино, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність реальності господарської операції з виконання підрядних робіт.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем даних про те, що при відпрацюванні ланцюгів постачання товарів було встановлено підприємства (ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ТОВ "Ольвія-Кон"), операції з якими несуть податкову вигоду для ПП "Декобуд", що на думку представника відповідача є підставою для зменшення ТОВ "Деко ХолдингВ»суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Разом з тим, питання нарахування, сплати податку на додану вартість, формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, порядку бюджетного відшкодування на час виникнення спірних правовідносин визначалися нормами Закону України "Про податок на додану вартість"

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені норми Закону України "Про податок на додану вартість" не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку, якщо платник має намір використовувати придбаний товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

При цьому, судовим розглядом встановлено, що на дату видачі податкової накладної та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названих господарських операцій, зазначений контрагент в установленому порядку був зареєстрований як платник податку на додану вартість /том І, а.с. 103/. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Видані контрагентом позивача податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, містять всі обов'язкові реквізити, оформлені у відповідності до приписів підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та видана особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість (підпункт 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону).

Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту одним платником від сплати податкового зобов'язання до бюджету його контрагентами чи постачальниками по ланцюгу.

Крім того, господарські відносини ТОВ "Деко Холдинг"та ПП "Декобуд"тривали з 01 січня 2008 року по 20 жовтня 2010 року, про що зазначено у Акті перевірки /том І, а.с. 20/, однак порушення ТОВ "Деко ХолдингВ»вимог підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" з підстав нікчемності укладених договорів між контрагентом позивача ПП "Декобуд"та ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ТОВ "Ольвія-Кон", встановлено вибірково, лише за липень 2009 року, червень 2010 року, липень 2010 року. Представник відповідача у судовому засіданні не зміг надати вмотивованих пояснень з цього приводу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентом ПП "Декобуд".

Відповідно до статті 61 Конституції України відповідальність особи має індивідуальний характер. Норми чинного законодавства України не покладають на платника податків відповідальності за дотримання його контрагентом-постачальником чи контрагентами постачальника по ланцюгу правил оформлення та подання податкової звітності.

Таким чином у випадку підтвердження податкового кредиту належним чином оформленими податковими накладними, оплати податку на додану вартість продавцю в ціні товару, дійсної поставки продавцем товарів (робіт, послуг), які підлягають до використання покупцем в господарській діяльності, нікчемність угод, укладених постачальниками по ланцюгу не може бути підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість платнику податків - покупцю, оскільки не ґрунтується на законі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 р. по справі № 2-а-1670/1558/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 1670/2а-1558/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.