Рішення

від 07.11.2012 по справі 1623/465/12

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/1623/176/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2012 сел. Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Смілянського Є.А., при секретарі Гапон Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Оржицяторф «державного підприємства «Київторф «про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втраченої частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до дочірнього підприємства «Оржицяторф «державного підприємства «Київторф «про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втраченої частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати та моральної шкоди.

Позов мотивував тим, що наказом № 4 від 13 серпня 2010 року його прийнято на роботу в ДП «Оржицяторф»на посаду охоронника центральної садиби.

21 серпня 2011 року наказом № 6 його звільнено з займаної посади за п. 6 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується записами в трудовій книжці та довідкою № 349 від 02.09.2011р.

З вересня 2010 року відповідач почав затримувати виплату заробітної плати, чим порушив норми трудового законодавства щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.

В порушення зазначеної норми відповідач в день звільнення 21 серпня 2011 року, в який він також працював, на його вимогу не провів з ним належних розрахунків.

Згідно довідок виданих Державним підприємством «Київторф»№ 347 та № 348 від 02.09.2011 року заборгованість по заробітній платі відповідача перед ним становить 12 275, 77 грн.

Отже, відповідачем не виплачено заборгованість за період з вересня 2010 року по серпень 2011 року в сумі 12 275, 77 грн, з них:

- за вересень 2010р. -830, 47 грн;

- за жовтень 2010р.- 830, 47 грн;

- за листопад 2010р. - 1159, 16 грн;

- за грудень 2010р. - 1116, 20 грн;

- за січень 2011 р.- 941, 00 грн;

- за лютий 2011 р. - 1236, 04 грн;

- за березень 2011 р. - 851, 57 грн;

- за квітень 2011 р. - 1904, 58 грн;

- за травень 2011 р. - 851, 57 грн;

- за червень 2011 р. -851, 57 грн;

- за липень 2011р. -851, 57 грн;

- за серпень 2011р. - 851, 57 грн.

В зв'язку з вищезазначеним, прокуратурою Оржицького району Полтавської області проведена перевірка, щодо дотримання ДП «Оржицяторф»ДП «Київторф»трудового законодавства, після чого прокурор Оржицького району в його інтересах звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. 13 жовтня 2011 року судовий наказ видано, але ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 12 січня 2012 року судовий наказ скасовано та роз'яснено, що його вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні. Так як відповідач звернувся з заявою про скасування судового наказу, ставить під сумнів достовірність наданих ним довідок, заборгованість по заробітній платі до цього часу не погасив, вважає за необхідне звернутись до відповідача також з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втраченої частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки зазначені вимоги порушені, відповідач повинен понести цивільно-правову відповідальність за затримку розрахунку при його звільненні та виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Так як день фактичного розрахунку невідомий, умовно візьмемо день розрахунку 31.05.2012 року, тому і прохає стягнути середній заробіток до 31.05.2012 року. Для обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку звертаємось до постанови КМУ від 8 лютого 1995 року № 100 відповідно до пункту 8 якої, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку, який підлягає стягненню з відповідача на його користь, складає: 47, 31 грн. (середньоденна заробітна плата: 851, 57 грн. (серпень 2011 р.) + 851, 57 грн (липень 2011 р.) / 36 (робочі дні серпня 2011 р. (15) + робочі дні липня 2011 р. (21)) х 284 (календарні дні на які затримано розрахунок: з 21.08.2011 р. по 31.05.2012 р.) = 13 436, 04 грн.

В статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Нарахування такої компенсації здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 21 лютого 2001 року «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати». Так, згідно п. 2 зазначеного Порядку відповідач повинен виплатити працівнику ще й компенсацію за кожен місяць затримки відповідно до індексу споживчих цін, що в загальній сумі складає 393, 08 грн, з них:

- вересень 2010 р. - квітень 2012 р. - 83, 88 грн; ( 830, 47 грн (нарахована з/п) х 10, 1

(величина приросту індексу споживчих цін за жовтень 2010 р. - квітень 2012 р.)/100%);

- жовтень 2010 р.- квітень 2012 р. - 53, 98 грн;

- листопад 2010 р.- квітень 2012 р. -71, 87 грн;

- грудень 2010 р.- квітень 2012 р. -59, 16 грн;

- січень 2011 р.- квітень 2012 р. - 40, 46 грн;

- лютий 2011 р.- квітень 2012 р. - 40, 79 грн;

- березень 2011 р.- квітень 2012 р. - 16, 18 грн;

- квітень 2011 р.- квітень 2012 р. - 11, 43 грн;

- липень 2011р. -квітень 2012р. -5, 96 грн;

- серпень 2011р. -квітень 2012р. -9, 37 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також, відповідно до ч. 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди «за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Неправомірними діями відповідача, а саме невиплатою заробітної плати на протязі роботи та всіх належних йому сум при звільненні, йому завдано значної моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, яких він зазнав в зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, у втраті нормальних життєвих зв'язків, що вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Невиплата відповідачем заробітної плати призвело до дуже скрутного матеріального становища в його сім'ї, оскільки його сім»я фактично не жила, а існувала. В зв'язку з нестачею коштів на прожиття він став нервовим і дратівливим, у нього порушився сон, почали виникати сімейні сварки. Його мати теж працювала в ДП «Оржицяторф»і їй теж не виплачували заробітну плату. Довелося обмежити своє спілкування зі своїми рідними та близькими людьми, причиною цього було його погане як психічне, так і матеріальне становище. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням про виплату заборгованості, але постійно отримував негативні відповіді, що принижувало його честь та гідність. Моральну шкоду, завдану йому відповідачем оцінює в розмірі 5 000 грн.

Прохав стягнути з Дочірнього підприємства «Оржицяторф»Державного підприємства «Київторф»на його користь нараховану, але не виплачену йому заробітну плату в сумі 12 275, 77 грн., компенсацію частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 393, 08 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку з 21.08.2011 р. по 31.05.2012 р. в сумі 13 436, 04 грн, завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн, а всього 31 104, 89 грн.

Позивач в судове засідання з»явився, позов підтримав повністю та надав пояснення згідно мотивів викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився повторно, суд ухвалив розглянути справу без участі представника відповідача. На позов відповідач надав письмові заперечення де не погодився із заборгованістю по заробітній платі. Вважає, що позивачу заробітна плата виплачена в повному обсязі, доказів на підтвердження своїх заперечень не надав.

Судом досліджено наступні докази по справі.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 зарахований на посаду охоронника центральної садиби підприємства ДП «Оржицяторф»згідно наказу № 4 від 13.08.2010р. з 13.08.2010р. та звільнений з роботи за власним бажанням 21.08.2011р. згідно наказу № 6 від 21.08.2011р.

Згідно довідок ДП «Київторф «від 22.09.2011р. ОСОБА_1 при розрахунку не виплачено заробітну плату в сумі 12 275 грн 77 коп.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з Пенсійного фонду України сума заробітку ОСОБА_1 для нарахування пенсії становить за 2010 рік 5111 грн 04 коп, за 2011 рік -6701 грн 04 коп.

Згідно книг обліку заробітної плати за 2010р. ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за вересень 2010р. в сумі 888 грн 00 коп, за жовтень 2010р. -903 грн, за листопад 2010р. 907 грн та 248 грн 16 коп індексації, за грудень 2010р. 907 грн та 108 грн 90 коп компенсації.

Належними та допустимими доказами суд приймає до уваги довідки ДП «Київторф «про суму заборгованої заробітної плати та частково бере до уваги первинні документи щодо нарахування заробітної плати -Книгу обліку заробітної плати.

Судом справа розглянута в межах позовних вимог.

На підставі пояснень позивача та зазначених доказів, судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 наказом № 4 від 13 серпня 2010 року прийнято на роботу в ДП «Оржицяторф»на посаду охоронника центральної садиби. 21 серпня 2011 року наказом № 6 його звільнено з займаної посади по закінченню строку трудового договору. В день звільнення ОСОБА_1 працював, але розрахунку не отримав.

З вересня 2010 року відповідач не виплачував заробітної плати позивачу.

Заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем за період з вересня 2010 року по серпень 2011 року становить 12 275 грн 77 коп / довідка ДП «Оржицяторф «від 22.09.2011р. /, виходячи з наступного розрахунку:

- за вересень 2010р. -830, 47 грн;

- за жовтень 2010р.- 830, 47 грн;

- за листопад 2010р. - 1159, 16 грн;

- за грудень 2010р. - 1116, 20 грн;

- за січень 2011 р.- 941, 00 грн;

- за лютий 2011 р. - 1236, 04 грн;

- за березень 2011 р. - 851, 57 грн;

- за квітень 2011 р. - 1904, 58 грн;

- за травень 2011 р. - 851, 57 грн;

- за червень 2011 р. -851, 57 грн;

- за липень 2011р. -851, 57 грн;

- за серпень 2011р. - 851, 57 грн.

В день звільнення позивачу не були виплачені належні йому до виплати від підприємства суми грошових коштів тому підлягають застосуванню вимоги статті 117 КЗпПУ про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 13 436, 04 грн виходячи з наступного розрахунку: 47, 31 грн. (середньоденна заробітна плата: 851, 57 грн. (серпень 2011 р.) + 851, 57 грн (липень 2011 р.) / 36 (робочі дні серпня 2011 р. (15) + робочі дні липня 2011 р. (21)) х 284 (календарні дні на які затримано розрахунок: з 21.08.2011 р. по 31.05.2012 р.) = 13 436, 04 грн.

Однак, визначаючи розмір належного до стягнення на підставі статті 117 КЗпПУ середнього заробітку, необхідно враховувати суму належну до виплати позивачу в день звільнення, що є меншою порівняно з визначеною сумою середнього заробітку у відповідності до ст. 117 КЗпПУ, її істотність порівняно з розміром середньомісячної заробітної плати та інші обставини справи. На підставі викладеного, враховуючи принцип розумності та справедливості суд приходить до висновку, що розмір суми, що підлягає до стягнення необхідно зменшити до 07 000 грн.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Нарахування такої компенсації здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати». Так, згідно п. 2 зазначеного Порядку відповідач повинен виплатити працівнику ще й компенсацію за кожен місяць затримки відповідно до індексу споживчих цін.

Позивачем проведено розрахунок компенсації, що в загальній сумі складає 393, 08 грн, з них:

- вересень 2010 р. - квітень 2012 р. - 83, 88 грн; ( 830, 47 грн (нарахована з/п) х 10, 1

(величина приросту індексу споживчих цін за жовтень 2010 р. - квітень 2012 р.)/100%);

- жовтень 2010 р.- квітень 2012 р. - 53, 98 грн;

- листопад 2010 р.- квітень 2012 р. -71, 87 грн;

- грудень 2010 р.- квітень 2012 р. -59, 16 грн;

- січень 2011 р.- квітень 2012 р. - 40, 46 грн;

- лютий 2011 р.- квітень 2012 р. - 40, 79 грн;

- березень 2011 р.- квітень 2012 р. - 16, 18 грн;

- квітень 2011 р.- квітень 2012 р. - 11, 43 грн;

- липень 2011р. -квітень 2012р. -5, 96 грн;

- серпень 2011р. -квітень 2012р. -9, 37 грн.

Однак, як встановлено судом, позивач порахував суму компенсації в порушення п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати затв. постановою КМУ від 21.02.2001р. № 159, а саме: сума компенсації обчислена з урахуванням грошового доходу з якого не утримано податки і обов»язкові платежі. Розрахувати суму компенсації самостійно суд не має змоги за відсутності вихідних даних -розмірів утримуваних податків, розмірів обов»язкових платежів, суми об»єкту оподаткування, наявність пільг у платника та інших обставин. Враховуючи зазначені обставини та виходячи з принципу диспозитивності суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Позивачу заподіяно моральної шкоди, яка перебуває у прямому причинному зв»язку із неправомірним діянням відповідача та виражається у тому, що ОСОБА_1 не міг за відсутності коштів / заробітної плати / у повній мірі задовольнити свої життєві потреби що призвело до дуже скрутного матеріального становища в його сім'ї, оскільки його сім»я фактично не жила, а існувала. В зв'язку з нестачею коштів на прожиття він став нервовим і дратівливим, у нього порушився сон, почали виникати сімейні сварки. Довелося обмежити своє спілкування зі своїми рідними та близькими людьми, причиною цього було його погане як психічне, так і матеріальне становище. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням про виплату заборгованості, але постійно отримував негативні відповіді, що принижувало його честь та гідність. В той же час суд враховує, що невиплата позивачу розрахункових коштів не перешкоджала йому працевлаштуватися.

Виходячи з принципів розумності і справедливості та враховуючи всі обставини справи, суд вважає, що моральна шкода позивачу завдана у розмірі 500 грн.

Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпПУ заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч. 1 ст. 97 КЗпПУ оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може проводитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпПУ при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпПУ відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За таких умов позов підлягає задоволенню частково. Відповідач має сплатити судовий збір на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись постановою КМУ від 21.02.2001р. № 159, ст. ст. 94 ч.1, 97 ч. 1, 116 ч. 1, 117 ч.1, 237-1 КЗпП України та ст. ст. 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Оржицяторф «/ сел. Оржиця, вул. Леніна, 97; Полтавської області, ідентифікаційний код 24833070 / на користь ОСОБА_1 / ідентифікаційний номер НОМЕР_1 /, ІНФОРМАЦІЯ_1, заробітну плату в сумі 12 275 грн 77 коп провівши відрахування передбачених законом податків та обов»язкових зборів, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 7 000 грн та моральну шкоду в сумі 500 грн, а всього стягнути 19 775 грн 77 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з дочірнього підприємства «Оржицяторф «/ сел. Оржиця, вул. Леніна, 97; Полтавської області / на користь держави в особі Управління державного казначейства в Оржицькому районі судовий збір в сумі 300 грн 06 коп. Решту судових витрат віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Оржицький районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: