Рішення

від 13.11.2012 по справі 2-1342/12

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1342/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року

Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі : головуючого судді Загуменнової Н.М.

при секретарі Райвахівській Л.В.

розглянувши в судовому засіданні в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Підприємство Коростенської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань ( №71)" про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з 21.12.1999 року по 10.07.2012 року він працював у відповідача. При звільненні з роботи відповідач не провів з ним остаточного розрахунку і не виплатив заборгованість по заробітній платі, яка на день звільнення становила 16 615 грн. 41 коп., хоча ці кошти йому були нараховані і відповідач зобов'язаний був провести з ним розрахунок в день звільнення з роботи. Позивач вказав, що заборгованість по заробітній платі йому не виплачена на даний час, а тому просив суд стягнути з відповідача на його користь 16 615 грн. 41 коп. заборгованості по заробітній платі на час звільнення.

Також, позивач вказав, що відповідач заподіяв йому моральну шкоду, так як принизив його честь та гідність, він змушений витрачати свій вільний час на вирішення спору з роботодавцем, він отримав психологічну травму через незахищеність перед роботодавцем. Внаслідок цього погіршився його стан здоров"я, сон, він змушений був брати гроші в борг на утримання своєї сім"ї. В зв"язку з цим просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Васьківська Л.В. в судовому засіданні позов визнала частково, вказавши, що дійсно відповідач має перед позивачем борг по заробітній платі в сумі 16 615 грн. 41 коп., який підприємство не може виплатити через тяжкий фінансовий стан підприємства, а тому вважала, що позов в цій частині підлягає задоволенню. Стосовно позову про стягнення моральної шкоди, вважала, що позов в цій частині задоволенню не підлягає, так як позивачем не доведені обставини, на які він посилався в обгрунтування позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1 з 21.12.1999 року по 10.07.2012 року працював механіком механоскладального цеху державного підприємства "Підприємство Коростенської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань ( №71)" (довідка а.с. 3 17). На день звільнення йому відповідач заборгував 16 615 грн. 41 коп., що стверджується довідкою № 5872 від 01.10.2012 року ( а.с. 2).

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні та строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Також у відповідності до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов"язаний в день звільнення видати працівникові трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідач, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, в день звільнення ОСОБА_1 з роботи не провів з позивачем остаточного розрахунку, дані кошти не виплачені на день розгляду справи, чого не оспорює представник відповідача в суді.

Через це позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 237 - 1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак, позивач будь - яких доказів на підтвердження факту заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, як позивачем не надано доказів заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, в зв"язку з цим в позові ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.213 - 215, 218 ЦПК України, ст. 47 ч.1, 115,116 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства "Підприємство Коростенської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань ( №71)" про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Підприємство Коростенської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань ( №71)" на користь ОСОБА_1 16 615 грн. 41 коп. заборгованості по заробітній платі на час звільнення.

В решті позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з державного підприємства "Підприємство Коростенської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань ( №71)" на користь держави 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: