Постанова

від 05.11.2012 по справі 2а/0570/13963/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13963/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Сів та партнери», м. Костянтинівка

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках в установах банку

за участю представників:

від позивача: Плохіх В.О., за довір. від 14.03.2012р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби заявлено позов до Приватного підприємства «Сів та партнери» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках в установах банку (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Правовою підставою заявлених позовних вимог представник позивача вважає норми статті 67 Конституції України, Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлений, письмових заперечень суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без участі представника суду не надав.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Сів та партнери» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 33560715, перебуває на податковому обліку платника податків у Костянтинівській ОДПІ з 25 липня 2005 року. Відповідно до довідки податкового органу станом на 4 жовтня 2012 року відповідач має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах Донецьке РУПАТ КБ Приватбанк м. Донецьк №№ 26051051800587, 26007051806063, ПАТ «Укрсоцбанк» № 26008000118377.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача за наслідками господарської діяльності за період з лютого 2009 року по вересень 2012 року існує податковий борг у загальному розмірі 56148 грн. 60 коп., у тому числі з податку на прибуток у сумі 16790 грн. 09 коп., з податку на додану вартість у сумі 39358 грн. 51 коп., та який станом на 4 жовтня 2012 року не сплачений.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковим органом були проведені необхідні заходи по стягненню податкового боргу, а саме згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, відповідачу були направлені перша від 2 лютого 2009 року № 1/38 та друга від 23 квітня 2009 року № 2/127 податкові вимоги, які були розміщені на дошці оголошень, а також зареєстрована податкова застава активів платника податків на подвійну суму боргу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 29 травня 2009 року № 8760267. Податковим органом 30 липня 2009 року прийнято рішення про стягнення податкового боргу з рахунку (рахунків) платника податків №14/10/24-012 та 3 серпня 2009 року до Донецького РУ Приватбанк м. Донецьк податковим органом було направлено платіжну вимогу № 27 про безспірне списання грошових коштів з рахунку відповідача в розмірі 23654 грн. Однак зазначена платіжна вимога була повернута установою банку без виконання через неузгодженість законодавства щодо права податкових органів на примусове списання грошових коштів з рахунків платника податків-боржника.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем були проведені заходи щодо стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків за рішеннями суду на підставі статті 95 Податкового кодексу України. Судом встановлено, що на підставі постанов Донецького окружного адміністративного суду від 7 лютого 2011 року по справі №2а/0570/1385/2011, від 9 лютого 2011 року по справі №2а/0570/1378/2011, від 29 березня 2012 року по справі №2а/0570/2607/2012, від 23 квітня 2012 по справі №2а/0570/2606/2012 про стягнення з рахунків у банках суми боргу, податковим органом (позивачем у справі) було направлено 18 інкасових доручень (розпоряджень) та 5 платіжних вимог щодо примусового стягнення грошових коштів з рахунків боржника до банків, які обслуговують відповідача у справі згідно зазначених постанов Донецького окружного адміністративного суду, але інкасові доручення (розпорядження) та платіжні вимоги були повернуті без виконання у зв'язку із відсутністю грошових коштів на рахунках підприємства та/або у зв'язку з арештом рахунку за іншим виконавчим документом.

Відповідно до підпункту 87.2 пункту 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Пункт 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Судом встановлено, що податковим органом на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 19 вересня 2012 року № 75/19-1273 здійснено вихід за юридичною адресою відповідача: АДРЕСА_1, для опису майна у податкову заставу. Але при здійсненні виходу на місце, податковим керуючим встановлено, що за зазначеною адресою знаходиться багатоповерховий житловий будинок, квартира в„– НОМЕР_1 була зачинена та будь-яких ознак, що дана квартира є офісом ПП «Сів та партнери», не встановлено, внаслідок чого податковим керуючим прийнято акт про неможливість опису майна відповідача в податкову заставу від 19 вересня 2012 року № 1.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Служба єдиного замовника № 3» від 10 жовтня 2012 року квартира АДРЕСА_1 належить власнику ОСОБА_2.

З довідки начальника відділу РЕР з обслуговування міст Дзержинська, Костянтинівка та Костянтинівського району при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 27.09.2012р. № 9/12-2165 вбачається, що за відповідачем станом на 26 вересня 2011 року автотранспортних засобів не значиться.

З листа начальника Костянтинівсткого міського БТІ від 5 жовтня 2012 року № 4426 вбачається, що за відповідачем права власності на нерухоме майно в м. Костянтинівка та Костянтинівському районі не зареєстровано.

З листа начальника відділу Держкомзему у м. Костянтинівка Донецької області від 20 червня 2012 року № 499/15-01-29 вбачається, що на території м. Костянтинівка за відповідачем земельні ділянки не значаться.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутня наявність будь-якого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу боржника.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду зворотного боку облікової картки платника податків станом на 5 листопада 2012 року з податку на прибуток, з якого вбачається, що у відповідача існує заборгованість у розмірі 16790 грн. 09 коп., та з податку на додану вартість у розмірі 39358 грн. 51 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність майна, за рахунок якого можливо було б погасити податковий борг, яка встановлена підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, а також неможливість надання судом дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

є підставою для накладення арешту на кошти платника податків (відповідача у справі), внаслідок чого позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Сів та партнери» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках в установах банку, задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Сів та партнери» (85110, Донецька область, м. Костянтинівка, пл. Перемоги, б. 16 кв. 58, код ЄДРПОУ 33560715), що знаходяться на рахунках в установах банку у ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ № 26008000118377, МФО 300023, у Донецькому РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк № 26051051800587, 26007051806063, МФО 335496.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 5 листопада 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.