Постанова

від 13.11.2012 по справі 2а/0470/10625/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10625/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д.П.

при секретарі Бесчасові Д.В.

за участі представників позивача Кононович О.М.

представника відповідача Гармаш О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Захист»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

05 вересня 2012р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України:

№0104572301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010р. у сумі 52 321грн., за вересень 2010р. у сумі 28 321грн., за жовтень 2010р. у сумі 5 021грн., за листопад 2010р. у сумі 5 021грн., за грудень 2010р. у сумі 5 021грн., всього на суму 95 705грн.;

№0104562301 про нарахування податку на додану вартість у сумі 98 316грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 24 579грн.;

№0104552301 про нарахування податку на прибуток у сумі 284 176грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 71 044грн.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 05.09.2012р.

Представник позивача у судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, за підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення на адміністративний позов, наявне у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, суд встановив наступні обставини.

21 серпня 2012 року Лівобережною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ДПС України було винесено податкові повідомлення-рішення №0104572301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010р. у сумі 52 321грн., за вересень 2010р. у сумі 28 321грн., за жовтень 2010р. у сумі 5 021грн., за листопад 2010р. у сумі 5 021грн., за грудень 2010р. у сумі 5 021грн., №0104562301 про нарахування податку на додану вартість у сумі 98 316грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 24 579грн. та №0104552301 про нарахування податку на прибуток у сумі 284 176грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 71 044грн., які були отримані ТОВ «Сігма-Захист»кур'єрською поштою 03 вересня 2012р.

Як зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях підставою для їх прийняття є Акт перевірки Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ДПС України №2974/23/32324253, складений 07 серпня 2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Захист»(ЄДРПОУ 32324253) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «НП Сомет»(код ЄДРПОУ 37027735), за період з 01.01.10 по 31.12.10»(далі - Акт перевірки).

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії акту перевірки від 07.08.2012р. №2974/23/32324253, податкового повідомлення-рішення № 0104572301 від 21.08 2012р., податкового повідомлення-рішення №0104552301 від 21.08.2012р., податкового повідомлення-рішення №0104562301 від 21.08.2012р., довідки відповідача №3407/22/32324253 від 21.08.2012р., договору купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р., специфікації №1 від 05.07.2010р. до договору купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р., видаткової накладної №РН-70120041 від 23.07.2010р., податкової накладної від 23.07.2010р. №43, договору відповідального зберігання №2 від 21.07.2010р., рахунку-фактури №0000002 від 10.08.2010р., накладної з відповідального зберігання №1 від 10.08.2010р., накладної на відповідальне зберігання №1 від 23.07.2010р., довіреності №02 від 23.07.2010р., акту прийому-передачі №ОУ-0000007 від 10.08.2010р., договору комісії №1 від 12.07.2010р., специфікації №1 від 12.07.2010р., акту приймання-передачі товару №1 від 10.08.2010р., довіреності від 10.08.2010р. серії НБД №586810, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №0000001 від 20.08.2010р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0000002 від 20.08.2010р., банківські виписки про розрахунки ТОВ «Сігма-Захист», копії вантажно-митної декларації №206000010/2010/302943, звіту комісіонера №1 від 20.08.2010р., ухвали господарського суду Київської області від 16.11.2011р. №Б11/083-11.

Таким чином, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до висновку Акту перевірки від 07.08.2012р., отриманого позивачем в Лівобережній МДПІ Дніпропетровської області ДПС, відповідачем було встановлено порушення ТОВ «Сігма-Захист»п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як сума від'ємного значення за даними податкової служби по податку на додану вартість за період серпень-грудень 2010р. повинна складати 95 705грн., а сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до бюджету за період липень-жовтень 2010р. повинна складати 98 316грн. В зв'язку чим донарахування основного платежу 103 336,60грн. за липень 2010 року не перекриває задеклароване від'ємне значення за період з липня по грудень 2010 року.

Інших порушень чинного податкового законодавства у висновку Акту перевірки від 07.08.2012р. відповідачем не було зазначено.

30 серпня 2012 року позивач отримав від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Довідку від 21.08.2012р. №3407/22/32324253 до акту №2974/23/32324253 від 07.08.2012р., якою відповідач фактично доповнив висновок Акту перевірки від 07.08.2012р. «Про результати документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Захист»(ЄДРПОУ 32324253) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «НП Сомет»(код ЄДРПОУ 37027735), за період з 01.01.10 по 31.12.10»ще одним порушенням ТОВ «Сігма-Захист»п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4, п.п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2., абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В обґрунтування зробленого висновку в Акті перевірки, відповідач виходив з того, що:

1. На підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Сігма-Захист»з ТОВ «НВ

Сомет» не було надано документів, які засвідчують транспортування товару (ягоди

чорниці свіжомороженої) за договором купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р., що є порушенням вимог наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні»від 14.10.1997р. №636;

2. Згідно системи АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового

кредиту в розрізі контрагентів» ТОВ «НВ Сомет»не задекларовані податкові зобов'язання

ТОВ «Сігма-Захист»з податку на додану вартість;

3. Податковий стан ТОВ «НВ «Сомет»- 11 «припинено, але не знято з обліку»;

4. ТОВ «Сігма-Захист»у 3 кварталі 2010 року оприбутковано товар (сировину) на

загальну суму 620 020грн. (вартість без ПДВ 516 683грн., ПДВ - 103 336грн.), який

отримано безоплатно від невстановленої особи, так як заборгованість за отриманий

товар відсутня, а у обліку товариства оприбуткування та розрахунки по ньому

відображено за правочином (договором) який є нікчемним».

5. Згідно службової записки ВПМ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від

20.07.2012р.ТОВ «Сігма-Захист»за період липень 2010 року мало фінансово-господарські

взаємовідносини з ТОВ «НВ Сомет», яке має ознаки фіктивності та відносно посадових

осіб якого слідчим СГ ГСУ МВС України старшим лейтенантом міліції Карпенком І.В.

порушено кримінальну справу №24-182 за ч.2 ст.205 КПК України. «В ході розслідування

кримінальної справи була допитана в якості свідка гр. ОСОБА_7, яка

пояснила, що ніколи не приймала участі у керівництві ТОВ «НВ «Сомет»та не

підписувала ніяких документів фінансово-господарської діяльності вищевказаного

підприємства, а також документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Сігма-Захист»(код

ЄДРПОУ 32324253)».

Таким чином, за висновком Лівобережної МДПІ, ТОВ «Сігма-Захист»було порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним».

Як правильно було встановлено та відображено в Акті перевірки, 05 липня 2010 року між ТОВ «Сігма-Захист»(за договором - Покупець) та ТОВ «НВ Сомет»(за договором - Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №06103, відповідно до предмету якого Продавець передає, а Покупець приймає та оплачує ягідну продукцію, асортимент, якість, кількість і вартість якого визначається у специфікації до даного Договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно пунктів 2.1, 2.2. Договору, поставка товару здійснюється на склад, визначений Покупцем, а передача товару здійснюється шляхом підписання видаткових накладних на товар уповноваженою особою Покупця.

Пунктом 2 специфікації №1 від 05.07.2010р. до вказаного вище Договору встановлено, що передача Товару від Продавця до Покупця буде здійснюватися за адресою: м. Калуш, Івано-Франківська область, вул. Павлика, 25.

Порядок розрахунків за вказаних договором обумовлений та погоджений сторонами Договору у п.3.1., відповідно до якого оплата за Товар здійснюється Покупцем в українських гривнях в розмірі, визначеному в специфікації до Договору шляхом переказу коштів на банківський рахунок Продавця, який зазначено у цьому Договорі. Оплата здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту передачі товару.

Як було встановлено Договором, сторони визначили у специфікації, що є його невід'ємною частиною, вартість, кількість та ціну товару (ягоди чорниці свіжомороженої), і дорівнюється 20 тоннам товару вартістю 620 019,60грн., у тому числі ПДВ -103 336.60грн.

На виконання умов договору купівлі-продажу, ТОВ «НВ Сомет»на підставі видаткової накладної №РН-70120041 від 23.07.2010р. передав ТОВ «Сігма-Захист»товар на вищевказану суму та видав покупцю податкову накладну №43 від 23.07.2010р.

Таким чином, на виконання умов договору та доданої до нього специфікації, 23.07.2010р. за визначеною у Специфікації адресою Продавцем та власником товару було щйснено передачу ТОВ «Сігма-Захист»ягоди чорниці свіжомороженої, про що свідчить підписана сторонами накладна №РН-7120041 від 23.07.2010р., досліджена в ході податкової перевірки відповідачем.

Згідно Акту перевірки свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «НВ Сомет»(код ЄДРПОУ 37027735) було анульовано тільки 31.05.2011р. на підставі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність ТОВ «НВ Сомет»за місцезнаходженням (сгор.18 Акту перевірки). Зазначене свідчить про те, що на день укладення сторонами договору купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р., ТОВ «НВ Сомет»був зареєстрований як платник податку на додану вартість з присвоєним індивідуальним податковим номером 370277326594, що підтверджує його обов'язок на видачу контрагенту податкової накладної за фактом поставки товару за місцем його призначення.

Зазначене відповідає вимогам п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»і є підставою для віднесення ТОВ «НВ Сомет»ПДВ у сумі 103 336,60грн. до податкового зобов'язання, а ТОВ «Сігма-Захист»- до податкового кредиту у відповідному податковому періоді, що і було зроблено останнім.

З метою отримання прибутку, в результаті придбаного у ТОВ «НВ Сомет»товару, ТОВ «Сігма-Захист»12.07.2010р. уклав з ДП «Топ-Трейд»договір комісії №1, предметом якого є зобов'язання Комісіонера реалізувати заморожені ягоди на експорт третім особам-нерезидентам для чого комісіонеру надано право укладати від свого імені та за рахунок Комітента зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару.

В зв'язку тим, що товар, який підлягав реалізації за межі кордону України, є товаром, що підлягає постійному знаходженню у холодильній камері, 21.07.2010р. між ТОВ «Сігма-Захист»та ТОВ «Топ-Трейд»для здійснення зберігання свіжозамороженої ягоди був укладений договір відповідального зберігання, відповідно до якого Зберігач зобов'язався зберігати товар в холодильних камерах Калуської філії ТОВ «Топ-Трейд»в Івано-Франківській області у м. Калуш по вул. Павлика, 25. Факт передачі товару на зберігання та повернення його Поклажодавцю підтверджується накладними №1 від 23.07.2010р., №1 від 10.08.2010р., довіреністю №02 від 23.07.2010р., Актом прийому-передачі робіт №ОУ-0000007 та №ОУ-0000002, які були досліджені відповідачем та відображені в Акті перевірки.

Про виконання умов договору комісії з пошуку та реалізації свіжоморожених ягід нерезиденту, свідчать звіт Комісіонера №1 від 20.08.2010р., вантажно-митна декларація №206000010/2010/302943 та виписка з банку про перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Сігма-Захист»за проданий товар нерезиденту. Всі вказані документи були надані відповідачу для підтвердження реальності укладених договорів та їх виконання, однак безпідставно проігноровані.

Перелічені вище обставини та документальні докази підтверджують правомірність віднесення ТОВ «Сігма-Захист»у третьому кварталі 2010 року до складу валових витрат суму у розмірі 516 683грн. та податкового кредиту у сумі 103 336грн., що відповідає вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, згідно п.5.1. ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на момент виникнення господарських правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) тощо.

Визначення терміну валовий дохід надана у п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якої валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України. її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.п. 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Керуючись саме вказаною нормою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач включив до валового доходу вартість експортованого товару, який був отриманий за договором купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р.

Але, в зв'язку з тим, що відповідач безпідставно вважає ТОВ «НВ Сомет»невстановленою особою, а отриманий ТОВ «Сігма-Захист»за договором купівлі-продажу товар - безоплатним, відповідач робить хибний висновок про порушення позивачем п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(стор.21 Акту перевірки).

Так, згідно приписів п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає, крім іншого, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Як наслідок, відповідач, керуючись особистими припущеннями та ігноруючи документальні докази здійснення позивачем повної оплати за куплений товар, безпідставно включив вартість товару у сумі 620 020грн. (в т.ч ПДВ 103 336грн.) до валового доходу ТОВ «Сігма-Захист», чим вдвічі збільшив прибуток підприємства, що підлягає оподаткуванню (стор.21 Акту перевірки).

В підтвердження зробленого вище висновку щодо правомірності віднесення позивачем до валових витрат вартості купленого у ТОВ «НВ Сомет»товару, свідчить також і абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, правила ведення податкового обліку тісно пов'язано з правилами ведення на підприємстві бухгалтерського обліку. Зазначене підтверджується ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якої фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Саме цим законом надано визначення дефініції «первинний документ». Так, відповідно до ст.1 вказаного вище Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документу встановлені у ст.9 вказаного Закону і включають в себе такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Враховуючи викладене, укладений між ТОВ «Сігма-Захист»та ТОВ «НВ Сомет»договір купівлі-продажу від 05.07.2010р., видаткова накладна №РН-7120041 від 23.07.2010р. та податкова накладна №43 від 23.07.2010р., складені за результатами проведених господарських операцій з придбання товару (ягоди чорниці свіжомороженої) - є первинними документами у розумінні статей 1 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, позивачем правомірно було віднесено до складу валових витрат вартість купленого товару на підставі первинних документів, які є обов'язковими для відображення їх платником податків у бухгалтерському та податковому обліку. Зазначене виключає порушення з боку позивача вимог п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4, п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2., абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки вказані витрати підтверджені документально, тобто з дотриманням вимог зазначених норм Закону.

Щодо порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), то вказаний Закон чітко встановлює підстави та дату виникнення права платника податку на податковий кредит.

Зокрема, відповідно до пункту 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.3, п.п.7.2.6, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 № 233/2037 передбачено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлений зазначеним підпунктом. Податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом.

Відповідачем, також, не спростовано того факту, що на час здійснення господарських операцій вищевказаний контрагент позивача - ТОВ «НВ Сомет»- був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстрований платниками податку на додану вартість, що підтверджується самим Актом перевірки, згідно якого відомості про скасування державної реєстрації були внесені до ЄДР тільки 23.11.2011р. запис №13561170010001411 (стор.17 Акту перевірки).

Крім цього, згідно ухвали господарського суду Київської області від 16.11.2011р. у справі №Б11/083-11 ТОВ «НВ Сомет»(код ЄДРПОУ 37027735) було ліквідовано у зв'язку банкрутством та доручено державного реєстратора внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З акту перевірки не вбачається, що на момент укладання чи виконання договору купівлі-продажу від 05.07.2010р. в Єдиному державному реєстрі був наявний запис про виключення з реєстру або відсутність у ТОВ «НВ Сомет»статусу платника податку на додану вартість.

Крім цього, в обґрунтування правомірності донарахування ТОВ «Сігма-Захист»податку на прибуток та податку на додану вартість відповідач посилається на ту обставину, що договір з придбання товару у вказаного контрагента не мав реального характеру, тому є нікчемним в силу ст.228 ЦК України, що не створює юридичних наслідків для сторін.

Однак, таке твердження відповідача спростовується наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Це положення закріплює один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин - принцип свободи договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 встановлено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного Кодексу України, це:

- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права.

Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

В Акті перевірки відповідача відсутні посилання на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаного договору та порушення законодавства України в момент складання наявних у платника податків податкових накладних, що свідчить про відсутність будь-якого спору відносно укладеного між ТОВ «Сігма-Захист»та ТОВ «НВ Сомет»договору купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р.

Крім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Також, наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податків договорах.

Як було зазначено в Акті перевірки (стор.17 Акту перевірки) і безпідставно не береться до уваги відповідачем, отриманий від ТОВ «НВ Сомет»товар за договором купівлі-продажу в подальшому був реалізований за межі митного кордону України, що підтверджується належним чином оформленою вантажно-митною декларацією з відміткою митниці про перетин митного кордону України.

За проданий іноземному контрагенту товар ТОВ «Сігма-Захист»отримало грошові кошти у сумі 525 905,08грн., що підтверджується банківською випискою від 21.08.2010р.

Вказане спростовує висновок Лівобережної МДПІ щодо безтоварності (нереальності) договору купівлі-продажу № 06103 від 05.07.2010р. Вищенаведені фактичні обставини доводять факт придбання товару ТОВ «Сігма-Захист»у ТОВ «НВ Сомет»і використання його у власній господарській діяльності з метою одержання прибутку шляхом подальшого продажу іноземному контрагенту.

Законом України «Про податок на додану вартість»та чинним на сьогоднішній день Податковим кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної або вантажно-митної декларації.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у сумі 103 336,60грн. за перевірений відповідачем період була надана податкова накладна, оформлена у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»і містить необхідні реквізити, передбачені цим законом, тобто не мала недоліків та заповнена відповідно до порядку встановленому чинним законодавством.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата або невідображення у податковому обліку податку контрагентом продавця (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Враховуючи зазначене вище, висновки Акта перевірки від 07.08.2012 року №2974/23/32324253 не можуть вказувати на неможливість реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Сігма-Захист»та ТОВ «НВ Сомет».

Щодо твердження відповідача в Акті перевірки про відсутність у ТОВ «Сігма-Захист»товарно-транспортних накладних на перевезення товару, слід зазначити наступне.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р. № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11.1 цих Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

З наведеного вбачається, що наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковим документом, який повинен складатися під час перевезень.

Відносно виконання сторонами умов договору купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р., то ні продавець, ні покупець товару за умовами вказаного договору не здійснювали його транспортування до м. Калуш Івано-Франківської області, так як товар фактично знаходився за місцем його передачі і зберігався в замороженому вигляді у холодильних камерах. З вказаних підстав, вимога відповідача щодо надання позивачем товарно-транспортної накладної, яка б свідчила про перевезення товару, є необгрунтованою і суперечить дійсним обставинам справи.

Водночас, право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товарно-транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару. Відтак, відсутність товарно-транспортних накладних в жодному разі не позбавляє платника податків на включення сплачених постачальникам сум до складу податкового кредиту.

Товар, який був предметом договору не обмежений та не вилучений з цивільного обороту України. Контрагент на момент події продажу товару знаходився в базі ДПС платників ПДВ та в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, господарські операції, що є предметом податкової перевірки, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави. Системний аналіз наведених норм свідчить про існування презумпції правомірності правочину укладеного між сторонами, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом.

Відносно письмових пояснень свідка ОСОБА_7, допитаної в ході досудового слідства за кримінальною справою, порушеної ВПМ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, то вони не можуть братися до уваги, виходячи з того, що на момент укладення, підписання та виконання умов договору купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р., директором ТОВ «НВ Сомет»був Давранов К.М., а не ОСОБА_7, що зазначено і в договорі, і в Акті перевірки. З чого слідує, що показання ОСОБА_7 не є належним та достовірним доказом фіктивності укладеного договору купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р., який вона в дійсності не укладала з ТОВ «Сігма-Захист»та не підписувала, так як не була на той час уповноваженою на це особою. Щодо подальшої господарської діяльності ТОВ «НВ Сомет»під керівництвом ОСОБА_7, то ТОВ «Сігма-Захист»не має до цього ніякого відношення і не може нести фінансову відповідальність за будь-які порушення чинного законодавства України, у тому числі податкового, вчинені цією юридичною особою.

Також, в Акті перевірки містяться протиріччя між встановленими відповідачем фактами та зробленими висновками. Так, розділ 3 Акту перевірки містить в собі перелік документів, які були надані відповідачу для аналізу правовідносин між ТОВ «Сігма-Захист»та ТОВ «НВ Сомет», до якого внесено документальні докази оплати за договором №06103 від 05.07.2010р. - платіжні доручення №315 від 21.08.2010р. на суму 515 881,08грн. та №384 від 15.09.2010р. на суму 104 138,52грн. Вказане спростовує твердження відповідача про безоплатність укладеного договору купівлі-продажу, так як позивач повністю розрахувався з постачальником за куплений у нього товар у сумі 620 019,60грн.

Крім цього відсутність заборгованості за отриманий товар свідчить не про безоплатність договору, а про його належне виконання покупцем товару, про що зазначено в Акті перевірки при аналізі рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»на стор. 7 Акту перевірки. Згідно цього аналізу, відповідачем було досліджено бухгалтерський облік позивача, за яким останній відображав відомості щодо оборотів за дебетом та кредитом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», кінцевим результатом якого є відсутність кредиторської заборгованості ТОВ «Сігма-Захист»перед ТОВ «НВ Сомет».

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як було зазначено вище, відповідач надав позивачу примірник Акту перевірки від 07.08.2012р. з висновком про виявлене в ході перевірки єдиного порушення відносно відображення позивачем у податковому обліку податку на додану вартість, що і спричинило донарахування ПДВ у сумі 98 316грн. та зменшення ПДВ за серпень-грудень 2010р. у сумі 95 705грн. На вказаний Акт перевірки позивач направив на адресу відповідача свої заперечення стосовно обґрунтованості виявлених податковим органом порушень Закону України «Про податок на додану вартість», які в зв'язку з пропуском строку на їх подання були залишені відповідачем без розгляду.

Однак, 30 серпня 2012р. позивач отримав від відповідача Довідку від 21.08.2012р. №3407/22/32324253 до акту №2974/23/32324253 від 07.08.2012р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Захист»(код ЄДРПОУ 32324253) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «НП Сомет»(код ЄДРПОУ 37027735) за період з 01.01.10 по 31.12.10, яка є невід'ємною частиною акта перевірки.

Підставою для складання вказаної вище довідки є технічні помилки, допущені відповідачем при складанні акта перевірки на сторінці 28 висновку до акту перевірки.

Необхідно зазначити, що складення податковим органом Довідки після підписання сторонами Акту перевірки в зв'язку з допущеними технічними помилками при складанні акту перевірки не передбачено жодним нормативним актом. Підставою для прийняття податкового повідом, гени н-рі шепни у випадку виявлення порушень діючого податкового законодавства є виключно акт перевірки, а не довідка до акту перевірки.

Але, незважаючи на це, відповідач фактично керуючись саме Довідкою від 21.08.2012р. №3407/22/32324253 прийняв податкове повідомлення-рішення №0104552301 від 21.08.2012р. про нарахування ТОВ «Сігма-Захист»податку на прибуток у сумі 284 176грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 71 044грн., що є прямим порушенням приписів ч.2 ст.19 Конституції України та ст.86 Податкового кодексу України щодо порядку оформлення результатів перевірки платника податків.

Зазначене, також, підтверджується наступним.

Відповідно до п.86.1. ст.86 Податкового кодексу України та п.3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12.01.2011р. за № 34/18772 (далі - Порядок), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Саме Акт перевірки від 07.08.2012р. з єдиним висновком податкового органу про виявлене ним порушення ТОВ «Сігма-Захист»вимог Закону України «Про податок на додану вартість»був переданий відповідачем платнику податків для ознайомлення та підписання. Довідка Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська №3407/22/32324253 від 21.08.2012р. була направлена відповідачем пізніше (згідно поштового штемпеля на конверті - 23.08.2012р.) і носить більш інформативний характер про виявлену інспектором помилки у висновку Акта перевірки та її виправлення шляхом доповнення порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка згідно положень Податкового кодексу України не є підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0104552301 на Акт перевірки від 07.08.2012р. як на підставу нарахування податку на прибуток у сумі 284 176грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 71 044грн. є неправомірним та не відповідає дійсним обставинам справи.

Згідно п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналогічне положення міститься у п.7 Розділу IV Порядку, відповідно до якого за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Крім зазначеного абз.4 п.7 Розділу І Порядку наголошує, що в акті (довідці) документальної перевірки, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

Вимоги щодо змісту висновку акта перевірки передбачені у п.6 Розділу II Порядку, відповідно до якого висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

- зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

- виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Таким чином, суд вважає, що відповідач, склавши Довідку від 21.08.2012р. №3407/22/32324253 до акту перевірки від 07.08.2012р. вийшов за межі своїх повноважень та неправомірно здійснив нарахування податку на прибуток у сумі 284 176грн. та застосував до ТОВ «Сігма-Захист»штрафні (фінансові) санкції у сумі 71 044грн.

Окрім вищевикладеного, необхідно зазначити про таке.

За умовами договору купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р., укладеного між ТОВ «Сігма-Захист»(Покупець) та ТОВ «НП «СОМЕТ»(Продавець), продавець зобов'язаний передати, а покупець прийняти та оплатити ягідну продукцію, асортимент, якість, кількість і вартість якого визначається у специфікації до даного Договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно п.2 Специфікації №1 від 05.07.2010р. передача товару від Продавця до Покупця буде здійснюватися за адресою: м. Калуш, Івано-Франківська область, вул. Павлика, 25.

Будь-які умови щодо транспортування ягідної продукції у замороженому вигляді до м. Калуш у договорі купівлі-продажу від 05.07.2010р. відсутні, так як ягідна продукція фактично знаходилась за вказаною в Специфікації №1 від 05.07.2010р. адресою, за якою і відбувалась передача Товару від власника (ТОВ «НП «СОМЕТ») до Покупця.

Товарно-транспортні накладні складаються у випадку здійснення транспортування Товару вантажівкою до місця призначення. Оскільки Товар (ягідна продукція) на момент укладення та підписання сторонами договору купівлі-продажу вже знаходився у м. Калуш Івано-Франківської області по вул. Павлика, 25 і належав на праві власності Продавцю - ТОВ «НП «СОМЕТ», транспортування Товару в межах договору купівлі-продажу не здійснювалось.

Більш того, особливістю придбаного ТОВ «Сігма-Захист»Товару є те, що цей товар не може постійно розморожуватись і заморожуватись, перекладатись з одного автотранспорту у інший, так як постійно повинен дотримуватись температурний режим його зберігання у холодильних камерах. Тому товар при укладенні договору купівлі-продажу від 05.07.2010р. знаходився в м. Калуш Івано-Франківської області і у подальшому був проданий комісіонером за кордон, митний контроль за перевезенням якого здійснила Івано-Франківська митниця, про що свідчить штемпель митниці. Факт перевезення товару через кордон підтверджується вантажно-митною декларацією №206000010/2010/302943, яка містить в собі посилання на перевізника - підприємця ОСОБА_10

На підтвердження того, що товар перевозився через кордон засвідчується даними графи 50 ВМД, відповідно до якої водій ОСОБА_11, паспорт НОМЕР_1 зобов'язався доставити задекларовані товари в Ягодинську митницю у визначений митним органом строк.

Крім зазначеного, в акті перевірки Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 07.08.2012р. (аркуш №8) зазначається, що «Згідно Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобілю»від 29.12.1995р. №488/346 підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у продавця і оприбуткування їх у покупця являється товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН (ТТН)».

Однак, вказаний сумісний наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України не містить в собі положень про те, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання ТМЦ у продавця і оприбуткування їх у покупця, як стверджує відповідач. Зазначеним наказом затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля і будь-яких посилань як на підставу оприбуткування товару Покупцем виключно при наявності товарно-транспортної накладної положення наказу не містить. Податковий орган трактує вказану норму, доповнюючи її особистими уявленнями про значення товарно-транспортної накладної у веденні платником податків бухгалтерського та податкового обліку, тим самим розширюючи її зміст.

Суть товарно-транспортної накладної полягає у тому, що вона підтверджує тільки факт перевезення Товару, якщо таке перевезення передбачається умовами договору. Зазначене підтверджується п.11.1. Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», відповідно до якого основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Тобто, якщо умовами договору передбачено транспортування товару вантажним автотранспортом, то товарно-транспортна накладна для покупця замінює просту товарну накладну та свідчить не тільки про фактичне придбання товару, але і про понесені покупцем витрати по транспортуванню.

У випадку ТОВ «Сігма-Захист», транспортування товару не здійснювалось в межах договору купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р., у товарній накладній №РН-7120041 від 23.07.2010р., яка свідчить про передачу Товару Покупцю, окремою строчкою не зазначена вартість транспортних послуг.

Тому підтвердженням придбання права на ягідну продукцію у позивача є наступні первинні документи: договір купівлі-продажу №06103 від 05.07.2010р., специфікація №1 від 05.07.2010р., накладна №РН-7120041 від 23.07.2010р., податкова накладна №43 від 23.07.2010р.

На підставі вказаних первинних документів позивач і здійснив оприбуткування товару.

Крім цього, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачена наявність спеціальних податкових документів для перевезення вантажів. Тобто обов'язкового застосування товарно-транспортної накладної в податковому обліку та застосування штрафних санкцій у випадку відсутності у податника податків товарно-транспортної накладної чинним законодавством не передбачено.

З вказаних підстав, позивачем було правомірно включено до складу валових витрат суму у розмірі 516 683,00грн. та внесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 103 336,60грн.

Щодо показань директора ТОВ «НП «СОМЕТ»ОСОБА_7, то відповідач не надав суду документальних доказів призначення ОСОБА_7 директором цього підприємства, що вона в дійсності мала відношення до підприємства-контрагента позивача в період укладення договору купівлі-продажу та його виконання сторонами, у тому числі передачі товару позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, показання ОСОБА_7 відносно її діяльності на посаді директора ТОВ «НП «СОМЕТ»у кримінальній справі, по якій ще проводиться розслідування та не винесено вирок, не є належним та допустимим доказом у цій адміністративній справі, тим більше, що позивач не несе особистої відповідальності за господарську діяльність ТОВ «НП «СОМЕТ».

З огляду на вищевикладене, ТОВ «Сігма-Захист»на законній підставі були віднесені до складу податкового кредиту у липні 2010 року сума ПДВ у розмірі 103 336,60грн., сплаченого (нарахованого) за отриманий товар від ТОВ «НВ Сомет», та включено до валових витрат суму у розмірі 516 683грн., що свідчить про відсутність будь-яких порушень Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Виходячи із вищевикладеного, позовні вимоги є доведеними, і суд вважає за необхідне задовольнити їх у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України: №0104572301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010р., за вересень 2010р., за жовтень 2010р., за листопад 2010р., за грудень 2010р.; №0104562301 про нарахування податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій; №0104552301 про нарахування податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Захист» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 2237 (дві тисячі двісіті тридцять сім) грн. 06коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 16.10.2012р.

Суддя Д.П. Павловський