ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6567/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
при секретарі - Пшенишному В.С.,
за участю:
представника позивача - Білецької С.О.,
представника відповідача - Васильченка К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області до Полтавського регіонального управління водних ресурсів, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, стягнення суми переплати пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
12 жовтня 2012 року позивач УПФУ у Великобагачанському районі Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського регіонального управління водних ресурсів, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, стягнення суми переплати пенсії в розмірі 7300,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у зв'язку із наданням відповідачем довідки, що містить недостовірні відомості про заробіток для обчислення пенсії гр. ОСОБА_3, виникла переплата пенсії в сумі 7300,08 грн. за період з 01 січня 1995 року по 31 грудня 2001 року, яка у відповідності до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" повинна відшкодовуватись страхувальником. Сума переплати пенсії відповідачем у добровільному порядку на розрахунковий рахунок позивача не перерахована, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення суми переплати.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, надала суду письмові пояснення, в яких посилалась на відсутність своєї вини у виникненні правовідносин, що стали предметом даного спору, просила позовні вимоги задовольнити, а також розглядати справу за її відсутності (а.с. 37-38).
Судом визнано за можливе розглядати справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 травня 2012 року УПФУ у Великобагачанському районі Полтавської області проведено перевірку Полтавського регіонального управління водних ресурсів з питання обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату № 50 від 19 лютого 2004 року гр. ОСОБА_3, яка працювала на підприємстві відповідача, про що складено акт перевірки від 30 травня 2012 року (а.с. 24-25).
Перевіркою встановлено, що в довідці про заробітну плату № 50 від 19 лютого 2004 року гр. ОСОБА_3 (а.с. 27) виявлено розбіжності в сумах заробітку, зазначених у вищевказаній довідці та особових рахунках за період з червня 1999 року по серпень 1999 року та з 1995 року по 1996 рік.
30 травня 2012 року відповідачем гр. ОСОБА_3 видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 1995 по 2001 роки № 259 (а.с.26).
20 вересня 2012 року позивачем направлено до Полтавського регіонального управління водних ресурсів лист № 5911/04 з вимогою про відшкодування переплати пенсії гр. ОСОБА_3 в розмірі 7300,08 грн., що виникла внаслідок видачі останній довідки № 50 від 19 лютого 2004 року, що містить недостовірні відомості про заробітну плату для призначення пенсії (а.с. 18).
Зазначена претензія отримана відповідачем 25 вересня 2012 року, що підтверджується копією поштового повідомленням про вручення рекомендованого відправлення (а.с. 16).
Оскільки сума переплати пенсії в сумі 7300,08 грн. відповідачем у добровільному порядку не відшкодована, позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення.
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого, зокрема, є призначення (перерахунок) пенсій, ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, визначено, що управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці : підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до положень статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства, організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних, документів, і відшкодовують її.
Наданням відповідачем недостовірних даних у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії гр. ОСОБА_3 № 50 від 19 лютого 2004 року призвело до переплати позивачем пенсії вказаній особі за період з 01 січня 2004 року по 31 серпня 2012 року на загальну суму 7300,08 грн.
Враховуючі вказані вище положення Законів обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок надання недостовірних даних, покладено на страхувальника, як на особу, яка надала недостовірні дані.
Таким чином, сума заборгованості відповідача, що виникла внаслідок переплати позивачем пенсії гр. ОСОБА_3 підлягає стягненню з відповідача, як зі страхувальника, яким видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, що містить недостовірні відомості.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми переплати пенсії є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку позовним вимогам УПФУ у Великобагачанському районі Полтавської області про визнання дій відповідача щодо видачі довідки від 19 лютого 2004 року № 50 протиправними, суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що ні Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, ні іншими нормативно-правовими актами органи Пенсійного фонду не наділені правом звертатися до суду із позовами про визнання дій страхувальників протиправними.
Таким чином, позовні вимоги УПФУ у Великобагачанському районі Полтавської області про визнання дій відповідача щодо видачі довідки від 19 лютого 2004 року № 50 протиправними виходить за межі повноважень позивача.
З урахуванням викладеного позовні вимоги щодо визнання дій відповідача щодо видачі довідки від 19 лютого 2004 року № 50 протиправними задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області до Полтавського регіонального управління водних ресурсів, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, стягнення суми переплати пенсії - задовольнити частково.
Стягнути з Полтавського регіонального управління водних ресурсів (ідентифікаційний код 13937197) на користь Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області (ідентифікаційний код 22529652) суму надмірно виплаченої ОСОБА_3 пенсії в розмірі 7300 (сім тисяч триста) грн. 08 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 12 листопада 2012 року.
Суддя А.О. Чеснокова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2012 |
Оприлюднено | 14.11.2012 |
Номер документу | 27404112 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
А.О. Чеснокова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні