Постанова

від 08.11.2012 по справі 2а-1670/6710/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6710/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Іванюк Є.В.,

за участю:

представника позивача - Ляхова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2012 року позивач Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" про стягнення податкового боргу в сумі 33248 грн. 12 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по орендній платі в сумі 33248 грн. 12 коп., що підтверджується податковою декларацією, податковими повідомленнями - рішеннями, актами перевірок та обліковою карткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за адресою: 36020, Полтавська область, м. Полтава, вул. Леніна, 4, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулася з відміткою поштової організації "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що відповідач не прибув у судове засідання, про причини неприбуття суду не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2011 року відповідач подав до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік, згідно якої сума нарахованого земельного податку становить 33132 грн. 84 коп.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

04.11.2011 року відповідачем було сплачено кошти в сумі 91 грн. 96 коп., які зараховані податковим органом у рахунок погашення заборгованості.

Таким чином, обов'язку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеної у податковій декларації з плати за землю за 2011 рік, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" в повному обсязі не виконано, заборгованість відповідача за податковою декларацією з плати за землю за 2011 рік становить 33040 грн. 88 коп.

14.10.2011 року Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності, що оформлена актом № 15-146/2/85/35658474/1784 від 14.10.2011 року, у якому зафіксовано порушення відповідачем ст. 49, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України. Зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік по терміну подання 01.02.2010 року до податкового органу фактично подано 15.02.2011 року.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На підставі акту перевірки № 15-146/2/85/35658474/1784 від 14.10.2011 року Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001251502 від 19.10.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "земельний податок з юридичних осіб" в розмірі 170 грн. Дане податкове повідомлення - рішення направлено позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" рекомендованим поштовим відправленням та повернуто з відміткою поштової організації 24.10.2011 року "адресат вибув", про що складено довідку про неможливість вручення документа платнику податків від 24.10.2011 р. № 316/15-134.

14.10.2011 року Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності, що оформлена актом № 15-146/2/86/35658474/1785 від 14.10.2011 року, у якому зафіксовано порушення відповідачем ст. 49, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України. Зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік по терміну подання 31.01.2011 року до податкового органу фактично подано 22.02.2011 року.

На підставі акту перевірки № 15-146/2/86/35658474/1785 від 14.10.2011 року Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001261502 від 19.10.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "земельний податок з юридичних осіб" в розмірі 1 грн. Дане податкове повідомлення - рішення направлено позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" рекомендованим поштовим відправленням та повернуто з відміткою поштової організації 24.10.2011 року "адресат вибув", про що складено довідку про неможливість вручення документа платнику податків від 24.10.2011 р. № 316/15-134.

15.05.2012 року Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" узгодженої суми податкового зобов'язання земельного податку, що набрала форму акта № 15-146/2/55/35658474/421 від 15.05.2012 року, у якому зафіксовано порушення відповідачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" обов'язку своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку не виконало, сплативши суму заборгованості в розмірі 91 грн. 95 коп. із затримкою, що склала 577 календарних днів.

Згідно пункту 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту перевірки № 15-146/2/55/35658474/421 від 15.05.2012 року Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0000701502 від 28.05.2012 року, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію за платежем "земельний податок з юридичних осіб" в сумі 18 грн. 39 коп. Дане податкове повідомлення - рішення направлено позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" рекомендованим поштовим відправленням та повернуто з відміткою поштової організації 03.07.2012 року "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Положеннями п. 58. 3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання податковим органом нараховано пеню в розмірі в розмірі 17 грн. 85 коп. за період з 07.04.2011 року по 04.11.2011 року, що підтверджується обліковою карткою відповідача.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п.п. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953, пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п.п. 2.1.2 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 2.7 цієї Інструкції встановлено, що пеня, визначена підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 цього розділу, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Згідно п.п. 2.3.1 п. 2.3 Інструкції нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, несплачені суми грошових зобов'язань, визначені податковою декларацією з плати за землю за 2011 рік, податковими повідомленнями - рішеннями № 0001251502 від 19.10.2011 року, № 0001261502 від 19.10.2011 року, № 0000701502 від 28.05.2012 року та нарахована пеня є сумою податкового боргу відповідача.

Судом встановлено, що Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією 14.04.2010 року винесено першу податкову вимогу за № 1/46 на суму 23407 грн. 50 коп. Дана податкова вимога отримана відповідачем 23.04.2010 року, що підтверджується підписом його представника на корінці повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи.

17.05.2010 року Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено другу податкову вимогу за № 2/62 на суму 23407 грн. 50 коп. Дана податкова вимога отримана відповідачем 17.05.2010 року, що підтверджується підписом його представника на корінці зазначеної податкової вимоги, копія якої наявна у матеріалах справи.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг із сплати земельного податку в сумі 33248 грн. 12 коп. (у тому числі, пеня в сумі 17 грн. 85 коп.), що підтверджується обліковою карткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус".

Разом з тим, вирішуючи питання про визначення та встановлення способу виконання судового рішення, суд виходить із наступного.

З 01.01.2011 року повноваження податкових органів щодо стягнення податкового боргу з юридичних осіб регламентовані Податковим кодексом України.

Згідно підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позовна вимога Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про стягнення податкового боргу не конкретизована із яких саме активів необхідно провести таке стягнення чи то за рахунок коштів з розрахункових рахунків відповідача, чи то за рахунок майна.

У матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем проводилось стягнення коштів із розрахункових рахунків відповідача в рахунок погашення вищевказаного податкового боргу.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів із розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" в рахунок погашення вищевказаної заборгованості по орендній платі відповідно до визначеної Податковим кодексом України черговості стягнення податкового боргу з юридичних осіб .

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Яус" (ідентифікаційний код 35658474) податковий борг по орендній платі в сумі 33248 грн. 12 коп. (тридцять три тисячі двісті сорок вісім гривень дванадцять копійок) на р/р 33216811700012, код бюджетної класифікації 13050100, одержувач місцевий бюджет Миргородської міської ради, код казначейства 37845125, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2012 року.

Суддя С.С. Сич