Постанова

від 07.11.2012 по справі 8775/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 8775/12/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Старосєльцева О.В.,

за участю :

секретаря судового засідання -Салацька Я.І.,

представників

позивача -Чумак В.А.,

відповідача -Самойленко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом -ТОВ «Горпром» до -ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС про -визнання дій неправомірними, скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Горпром»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив 1) визнати неправомірними дій відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби по складанню акту перевірки №249/235/36625235 від 26.01.2012р., 2) скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000772302 від 13.02.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 74.001,00грн. (основний платіж -74.000,00грн.; штраф -01,00грн.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в акті перевірки податковою інспекцією викладена викривлена інформація та помилкові висновки, адже господарські взаємовідносини з контрагентом -ТОВ «Ліон»мали реальний характер, договір та первинні документи про виконання зобов'язань за договором відповідють вимогам закону, товар фізично наявний. За твердженням позивача спірне податкове повідомлення -рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що контрагент платника податків не здійснював реальної господарської діяльності. Вказані обставини підтверджені актом перевірки діяльності контрагента позивача -ТОВ «Ліон», котрий складений ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова. Відповідач не має повноважень ані для того, щоби піддавати сумніву висновки акту перевірки, складеного іншим податковим органом, ані для того, щоби невраховувати висновки акту перевірки, складеного іншим податковим органом, при проведенні власних перевірок. За результатами проведення перевірки ТОВ «Горпром»податковою інспекцією було виявлено порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Дане порушення належним чином оформлене. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Горпром»пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 36625235, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому з огляду на приписи ст.ст.72 і 76 КАС України перелічені обставини перед судом додатково не доказуються.

З 13.01.2012р. по 19.01.2012р.. ДПІ у Київському районі міста Харкова була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Горпром»(ідентифікаційний код - 36625235) з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ фірма «ліон»(ідентифікаційний код -30590155) за лютий 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №249/235/36625235 від 26.01.2012р., в якому викладені висновки податкового органу про порушення платником податків п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: відсутність податкової накладної по взаємовідносинам з ТОВ Ліон»на суму ПДВ -74.000,00грн..

13.02.2012р. з посиланням на даний акт ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000772302 від 13.02.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 74.001,00грн. (основний платіж -74.000,00грн.; штраф -01,00грн.).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті №249/235/36625235 від 26.01.2012р. судження суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: відсутність податкової накладної по взаємовідносинам з ТОВ Ліон»на суму ПДВ - 74.000,00грн..

При цьому, мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновок складеного ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова акту №2843/23-212/30590155 від 31.08.2011р. про результати перевірки діяльності контрагента позивача -ТОВ «Ліон».

Інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

Перевіряючи відповідність спірного рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив, що 02.02.2011р. між позивачем, ТОВ «Горпром»(в якості -замовника) та ТОВ «Ліон»(в якості -постачальника) було укладено договір №02/02-1, предметом якого є поставка запасних частин обладнання конвейєра скребкового.

Оцінивши згаданий правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірний правочин не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони спірного правочину мають правовий статус платників ПДВ.

Вказані обставини визнані відповідачем, не заперечувались ДПІ в ході перевірки.

Таким чином, спірний договір визнається судом належним та допустим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до суду виписані ТОВ «Ліон»видаткову накладну №020234 від 02.02.2011р. на суму 370.000,00грн. (ПДВ -74.000,00грн.) (а.с.15) та податкову накладну №116 від 02.02.2011р. на суму 370.000,00грн. (ПДВ -74.000,00грн.) (а.с.34).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що та формою та змістом згадані документи не суперечать вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.201 Податкового кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), містять визначені законом реквізити, виписані за визначеною законом подією, складені реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, а відтак, призводять до зміни в структурі активів платника податків, у зв'язку з чим сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Зі змісту акту перевірки №249/235/36625235 від 26.01.2012р. судом достеменно встановлено, що факт відсутності документів про фізичне переміщення товару та факт відсутності розрахунків за товар не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Отже, вказані обставини не беруться судом до уваги при вирішенні спору, адже в силу ст.ст.6, 8, 19 Консттуції України, ч.ч.1, 3 ст.2 КАС України суд не повноважний підміняти суб"єкта владних повноважень, здійснюючи при відправленні правосуддя заміну помилково обраних суб'єктом владних повноважень юридичних чи фактичних мотивів винесення рішень на правильні (вірні) мотиви.

Розглянувши матеріали справи, суд відмічає, що викладене в акті судження податкового органу про порушення ТОВ «Горпром»п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України грунтується виключно на судженнях ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова, котрі викладені в акті №2843/23-212/30590155 від 31.08.2011р.

Втім, суд зазначає, що відповідно до норм Податкового кодексу України судження податкового органу, викладені в акті перевірки, не мають преюдиціального значення, не звільняють суб'єкта владних повноважень від виконання вимог ч.3 ст.2 КАС України відносно забезпечення обгрунтованості власних висновків, та в розумінні ст.70 КАС України не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків податкового правопорушення.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись приписами наведених норм процесуального закону, оцінивши добуті докази, суд відмічає, що право позивача на податковий кредит підтверджено належно складеною податковою накладною, котра була наявна в розпорядженні платника податків на момент проведення перевірки.

В ході розгляду справи відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав до суду жодних доказів на спростування презумпції добросовісності та сумлінності позивача як платника податків у спірних правовідносинах.

З наявних у справі документів слідує, що придбані за спірним правочином товар призначався до використання позивачем у власній господарській діяльності по взаємовідносинам з ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря»(а.с.49-69).

Таким чином, суд робить висновок, що викладене в акті перевірки судження відповідача про вчинення платником податків податкового правопорушення є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, які не підтверджені належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України доказами.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов в цій частині належить задовольнити.

Вирішуючи спір в частині вимоги про визнання неправомірними дій по складанню акту перевірки, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

З"ясувавши обставини спірних правовідносин, перевіривши обґрунтованість доводів сторін зібраними доказами, суд відмічає, що платник податків в межах даного адміністративного спору не оскаржує ані правомірності рішення податкового органу про призначення перевірки, ані процедури проведення перевірки.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження незаконності наказу ДПІ про призначення спірної перевірки.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що результати проведеної перевірки були оформлені податковим органом у визначений законом спосіб, а саме: шляхом складання акту перевірки, що узгоджується з повноваженнями відповідача за Податковим кодексом України.

Таким чином, вимога про визнання незаконними спірних дій має бути залишена без задоволення.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністратвиний позов ТОВ «Горпром»до ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування рішення, визнання дій протиправними -задовольнити частково.

2.Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №0000772302 від 13.02.2012р.

3. В решті вимог адміністративний позов -залишити без задоволення

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12.11.2012 року.

Суддя Старосєльцева О.В.