Рішення

від 06.11.2012 по справі 3/5007/1026/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" листопада 2012 р. Справа № 3/5007/1026/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Романенко О.Д. - предст. за дов. №01/02 від 12.03.2012р.,дійсне до 12.03.13р., Лень - А.І. - керівник ( паспорт серії СМ 386907 вид. Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області)

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Сталь" (м.Українка)

до Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (м.Малин Житомирська область)

про розірвання договору купівлі-продажу №115/03 від 21 серпня 2011 року та стягнення 410550,40 грн. попередньої оплати

06.09.2012 року позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Сталь" (м. Українка) подано позов до Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (м. Малин Житомирська область) про розірвання договору купівлі-продажу №115/03 від 21 серпня 2011 року та стягнення 410550,40 грн. попередньої оплати.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач доводив, що на виконання умов договору платіжним дорученням №98 від 22.07.2012р. перераховано відповідачу попередню оплату в сумі 460 000, 00 грн., однак відповідач свої зобов'язання по поставці товару виконав частково лише на суму 49449, 60 грн. Оскільки відповідач свої зобов'язання з поставки попередньо оплаченого товару належним чином не виконав, чим допустив істотне порушення умов договору, позивач просить розірвати договір №115/03 від 21.07.2011р. в судовому порядку та стягнути з відповідача попередню оплати в сумі 410550, 40 грн.

В якості правових підстав позову позивачем визначено ст.ст. 173, 188, 193 ГК України, ст.ст. 610, 612, 651 та ч.2 ст. 693 ЦК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну предмета або підстави позову, а також відповідачем не подано зустрічного позову.

В судовому засіданні 06.11.12р. уповноважені представники позивача подали суду заяву, в порядку ст. ст.22, 78 ГПК України, в якій просять суд прийняти відмову від позову в частині розірвання договору №115/03 від 21.07.2011р., в решті позовні вимоги залишити без змін (а.с. 80). Заяву прийнято судом до розгляду.

Відповідач відзиву на позов не подав, в засідання суду 06.11.12р. не з'явився, однак у своїх усних поясненнях в засіданні суду 16.10.12р. проти позовної вимоги про розірвання договору не заперечує, проти повернення попередньої оплати - заперечує, про що зафіксовано в протоколі судового засідання 16.10.12р. (а.с. 69).

В засідання суду уповноважений представник відповідача не 'явився, однак був присутнім в судовому засіданні 16.10.12р., тому про дату, час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки згідно ч.3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, господарський суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до ст. 75 ГПК України вирішує спір за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представникам позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову.

Заслухавши уповноважених представників позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2011р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Сталь" (покупцем) та відповідачем Приватним акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (продавцем) був укладений Договір №115/03, предметом якого була продукція, визначена у Специфікації №1 до Договору - "візок розвантажувальний конвеєру №2А, кресл. А.2.00.00.00.00 СБ" на суму разом з ПДВ 920 000, 00 грн. ( далі за текстом - Договір ) ( а с. 9-11).

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач постачає продукцію на умовах вказаних в специфікації №1, п. 3 якої визначає строк поставки продукції на протязі 90 календарних днів з моменту підписання Договору.

У пункті 3.2 Договору обумовлено, що відповідач після одержання оплати по пункту 5.1 виготовляє продукцію на протязі 25 ( двадцяти п'яти) робочих днів і робить відвантаження продукції в повному обсязі договору протягом 2 (двох) календарних днів після одержання оплати по пункту 5.2.

Пункт 5.1 Договору визначає, що умови розрахунку за продукцію вказані в доданій Специфікації № 1.

Згідно розділу 2 Специфікації № 1 оплата проводиться в декілька етапів, наступним чином:

- позивач сплачує на користь відповідача 50% вартості продукції на протязі 5 днів з моменту підписання Договору ;

- наступна частина авансового платежу в розмірі 30% позивач перераховує відповідачу на протязі 10 календарних днів з дня підписання акту огляду контрольної збірки;

- остаточну оплату, в розмірі 20% від вартості продукції , позивач має перерахувати відповідач на протязі 10 календарних днів з дня підписання акта введення в експлуатацію.

Згідно п. 5 Специфікації № 1 представники позивача зобов'язані на протязі 5- ти календарних днів з дня повідомлення відповідачем про готовність продукції з'явитися для огляду контрольної збірки продукції зі складанням Акту огляду контрольної збірки ( а с. 12).

Факт перерахування позивачем попередньої оплати в розмірі 460 000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 98 від 22.07.2011 року, тобто в межах перебігу п'ятиденного строку, що свідчить про належне виконання зобов'язання.

За умовами п.5.1 договору відповідач повинен був виготовити продукцію на протязі 25 робочих днів з моменту отримання цих коштів. Початок та закінчення перебігу терміну виконання робіт залежить від встановленого у відповідача робочого тижня ( п'яти (з 25.07.11р. по 26.08.11р.) чи шестиденного ( з 23.07.11 р. по 20.08.11 року включно).

Однак дата виготовлення продукції не є датою поставки, оскільки остання здійснюється лише після підписання акту огляду контрольної збірки та сплати позивачем 30% від загальної вартості товару.

Оскільки за умовами Специфікації № 1 строк поставки продукції здійснюється на протязі 90 календарних днів з моменту підписання Договору, то останнім днем виконання зобов'язання з поставки продукції слід вважати 21 жовтня 2011 року.

Як свідчать матеріали справи позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою провести поставку продукції, на яку відповідач висловлював готовність до повного виконання умов договору, однак вже у визначені ним нові строки поставки ( а.с. 18-30). При цьому, як встановлено судом , листування між сторонами здійснювалось як засобами поштового зв'язку, так і засобами електронного зв'язку на погодженні сторонами у Договорі електронні адреси : 3528570@i.ua ( позивача) та moez@i.ua ( відповідача) ( а.с. 11).

09 квітня 2012 року сторони підписали Акт перевірки готовності візка розвантажувального конвеєру №2А, кресл. А.2.00.00.00.00 СБ , відповідно до якого підтвердили, що станом на дату підписання акту стан виготовлення продукції знаходиться в наступній стадії:

- проведена конструкторсько-технологічна підготовка виробництва: виконано 80% всього об'єму механічної обробки;

- закуплений і є в наявності мотор-редуктор фірми "BENZLERS";

- немає металоконструкцій стели і барабанів.

Оскільки у відповідача відсутні матеріальні ресурси для виконання робіт, виготовлення продукції для остаточного огляду буде проведено на протязі 25 робочих днів після придбання матеріалів ( а. с. 17).

Докази виконання відповідачем обов'язку з проведення остаточного огляду готової продукції та її поставки позивачу в матеріалах справи відсутні.

Листом № 129 від 19.06.2012 року позивач запропонував відповідачу розірвати укладений Договір. Про результати розгляду пропозиції просив повідомити у двадцятиденний строк після її одержання в порядку, передбаченому ст. 188 ГК України. ( а.с. 73). Копію листа отримано відповідачем 27.06.2012 року.

08 серпня 2012 року позивач надіслав на електронну пошту відповідача лист за вих. № 157 , у якому повідомив про те, що оскільки відповідач не повідомив своє рішення на пропозицію розірвати договір у строк, передбачений ст. 188 ГК України, позивач вимагає повернути кошти в розмірі 410551,00 грн., перераховані за Договором.

Оскільки 06 липня 2012 року відповідач поставив позивачу продукцію "Пристрій забору та вихлопу повітря на автомобілі "HITACHI" на загальну суму 49449,60 грн. , що підтверджується накладною № 101 від 06.07.2012 року, позивач зменшив суму попередньої оплати до розміру 410 550, 40 грн. ( а.с. 35 ).

Відповідач довідкою від 15.10.2012 року за вих. № 4/93 підтвердив факт наявності боргу перед позивачем в зазначеному розмірі ( а. с. 65). Представник позивача лише в усній формі повідомив, що підприємство не заперечує розірвати договір, однак заперечує повернути кошти в сумі 410 550, 40 грн., за які були закуплені деталі для продукції ( а. с. 69).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку прийняти відмову позивача від позовної вимоги про розірвання договору № 115/03 від 21.07.2011 року та задовольнити позовну вимогу про стягнення попередньої оплати в сумі 410550, 40 грн., виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За своєю правовою природою Договір № 115/03 від 21.07.2011 року , укладений між сторонами - є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 ГК України та главою 54 розділом 1 ЦК України (ч.6 ст. 265 ГК України).

Зобов'язання за цим договором мають двосторонній характер , тобто покладають як на позивача, так і на відповідача певні обов'язки, при цьому в зобов'язаннях за договором кожна із сторін одночасно є боржником та кредитором. З точки зору виконання такі зобов'язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов'язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов'язку. Правило про часовий розрив між виконанням зобов'язання позивачем і відповідачем передбачене п. п.3.1 - 3.3. , п.5.1 Договору та відповідає ч. 2 ст. 538 ЦК України.

Таким чином, зміст ст. 526, ст. 538 ч. 1 ст. 622 ЦК та зміст ч.3 ст. 193 ГК України дають підстави для висновку про те, що в цих Кодексах проводиться принцип реального виконання зобов'язання.

Згідно ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тому, за загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, не допускається, крім випадків, передбачених законом або самим договором (ст.193 ГК У, ст. 525 ЦКУ).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 664 Цивільного кодексу України визначає момент виконання обов'язку продавця передати товар покупцю.

У ч. 1 ст. 664 ЦК України зазначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Однак , як свідчать матеріали справи, відповідач зобов'язання із поставки товару позивачу так і не виконав, доказів повідомлення останнього про готовність продукції до відвантаження для проведення остаточного огляду контрольної збірки продукції - не подав.

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Згідно ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати ( тобто відмовитися від прийняття виконання).

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця , а не продавця. Волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця , останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову ( постанова ВСУ від 28.11.11р. у справі № 43/308-10).

Як свідчать матеріали справи, до 08.08.2012 року позивач вимагав у відповідача виконання зобов'язання в натурі з поставки продукції. Вимога позивача розірвати договір від 19.06.12 року не припинила зазначене зобов'язання відповідача після її отримання 27.06.12року, оскільки сам Договір не припинив свою дію.

Однак останньою в часі є вимога позивача від 08.08.2012 року про повернення попередньої оплати в сумі 410550,40 грн., оскільки на дату її надіслання відповідачу всі обумовлені строки поставки товару настали.

Господарський суд приймає вимогу про повернення попередньої оплати від 08.08.2012 року за вих. № 157 як належний та допустимий доказ у справі відповідно до ст.ст. 7 та 8 Закону України від 22.05.2003 № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг".

Оскільки у вимозі про повернення попередньої оплати не встановлений строк для її виконання, то за загальним правилом , встановленим ч. 2 ст. 530 ЦК України, останній збіг 15 серпня 2012 року, тобто до звернення позивача з позовом до суду 06.09.12 року.

Таким чином, позовна вимога про стягнення попередньої оплати в сумі 410550,40 грн. є доведеною належним чином та підлягає судовому захисту.

Стосовно позовної вимоги про розірвання Договору.

Передбачене приписами ч. 4 ст. 22 ГПК України право позивача на відмову від позову, не виключає можливості часткової відмови.

Відмова від позову частково можлива у випадку, коли заявлено кілька вимог, і позивач відмовився не від усіх заявлених вимог. Якщо позивач відмовився від позову, провадження у справі припиняється повністю або в частині вимог, щодо яких заявлено про відмову. У разі такої відмови та її прийняття судом провадження зі справи підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом в загальному порядку. Після цього позивач не вправі знову заявляти вимогу, від якої він відмовився . Якщо ж позовна заява містить тільки одну вимогу, то відмова позивача від її частини має розглядатися як зменшення розміру позовної вимоги (п. 6 Інформаційного листа ВГСУ від 14.08.2007р. №01-8/675).

Відповідно до ст. 78 ГПК України заява позивача про відмову від позову повинна бути подана в письмовій формі та підписана особою, уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії.

Представники позивача в усній формі підтвердили, що правові наслідки прийняття судом відмови від позову в частині зазначеної позовної вимоги їм зрозумілі.

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ця дія суперечить законодавству або порушує чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

Вимога позивача про повернення попередньої плати в порядку ч.2 ст. 693 ЦК України є відмовою від прийняття виконання зобов'язання.

У частині 3 ст. 615 ЦК України передбачено, що внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється. Відповідно до ч.3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, з моменту отримання відповідачем вимоги про повернення попередньої оплати - 08.08.12 року, його зобов'язання з поставки товару позивачу - припинилося, а Договір вважається розірваним.

Однак попередня оплата станом на 16.08.12 року ще не стала грошовим зобов'язанням відповідача.

Частинами 1, 5 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Визначення грошового зобов'язання закріплено в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно статті 1 даного Закону, грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Таким чином, грошове зобов'язання в частині повернення попередньої оплати виникне у відповідача після набрання цим рішенням суду законної сили.

Дослідивши матеріали справи, встановивши наявність повноважень у представника позивача Романенко О.Д. вчиняти відповідну процесуальну дію, яка не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, господарський суд визнав за необхідне прийняти відмову позивача від позовної вимоги про розірвання Договору № 115/03 від 21.07.2011 року та припинити провадження за цією позовною вимогою на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України згідно резолютивної частини рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

За наслідками вирішення цього спору судові витрати за позовною вимогою про повернення попередньої оплати стягуються з відповідача, а за позовною вимогою про розірвання договору - повертаються позивачу з Державного бюджету України відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір"

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, п.4 ч.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" ( 11603, Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнко,55 , код ЄДРПОУ 30793296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Сталь" (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Соснова, 10 оф. 91, код ЄДРПОУ 37361588) - 410550, 40 грн. попередньої оплати та 8 211, 00 грн. судового збору.

Видати наказ.

3. Прийняти відмову позивача від позовної вимоги про розірвання Договору № 115/03 від 21 липня 2011 року та припинити провадження за цією позовною вимогою.

Винести ухвалу про повернення судового збору на суму 1095,02 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12 листопада 2012 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2-3 сторонам ( рек).