Рішення

від 08.11.2012 по справі 5013/1318/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2012 р.Справа № 5013/1318/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Цобенка Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №5013/1318/12

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Світловодськ

до відповідача: приватного підприємства „ФЛ і К", Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 15871,04 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №1569 від 10.10.2012 року;

від відповідача - участі не брав.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства "ФЛ і К" 15871,46 грн. заборгованості за договором поставки № 15 від 06.07.2011 року, з яких 15610,00 грн. сума основного боргу, 43,52 грн. - 3% річних, також 217,94 грн. пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Ухвалами господарського суду від 18.10.2012 року та від 01.11.2012 року розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2012 року надав до господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з приватного підприємства " ФЛ і К " 217,52 грн. пеню за невиконання грошового зобов'язання, а також 43,52 грн. - 3% річних, інші позовні вимоги залишити без змін.

Враховуючи положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог. Таким чином, суд продовжує розглядати позов про стягнення з відповідача 15871,04 грн. заборгованості, з яких 15610,00 грн. сума основного боргу, 43,52 грн. - 3% річних, також 217,52 грн. пені,.

Відповідач не забезпечив в судове засідання явки свого повноважного представника, відзиву та будь-яких інших витребуваних документів господарському суду не надав. Про час та місце судового розгляду справи відповідач належним чином повідомлений, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (ухвали про порушення провадження у справі від 02.10.2012 року та ухвали про відкладення розгляду справи від 18.10.2012 року) від 02.10.2012 року та від 19.10.2012 року.

Станом на час проведення судового засідання заяви та клопотання від приватного підприємства „ФЛ і К" до суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши доводи представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (в подальшому - постачальник) та приватне підприємство "ФЛ і К" ( в подальшому - покупець) уклали договір № 15 від 06.07.2011 року (в подальшому - договір), предметом якого визначений обов'язок постачальника поставити товар в порядку та на умовах визначених договором, та згідно специфікації, а також обов'язок покупця прийняти та оплатити його у в порядку та на умовах визначених договором.

Найменування товару, одиниця виміру товару, кількість товару а також ціна товару визначається у специфікації (п.п. 1.2., 2.1., 2.2., 4.1. договору).

12.07.2011 року сторони погодили специфікацію №1 до договору (а.с.12) відповідно до якої постачальник передає, а покупець приймає 142 пари туфель літніх за ціною 205,00 грн. за пару, на загальну суму 29110, грн.

За умовами п.4.2. договору розрахунки проводяться методом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника: 50% передоплата та 50% оплата по факту відвантаження повної кількості товару. Позивачем надано відповідачу 06.07.2011 року рахунок-фактуру №1 на суму 14555,00 на оплату вартості товару (а.с.13).

На підставі вказаного рахунку відповідач провів часткову передоплату вартості товару на загальну суму 13500,00 грн., що підтверджується банківською випискою з поточного рахунку позивача за період з 05.07.2011 року по 12.09.2012 року (а.с.23).

Відповідно до п. 3.3 договору доказом підтвердження отримання товару відповідачем є видаткова накладна.

На виконання умов договору позивач у період з 06.10.2011 року по 23.05.2012 року поставив на користь відповідача обумовлений договором товар на загальну суму 29110,00 грн. Факт передачі товару у власність відповідача підтверджується накладними: №1 від 27.09.2011 року; №2 від 06.10.2011 року; №3 від 10.10.2011 року; №4 від 14.10.2011 року; №5 від 24.10.2011 року; №6 від 03.11.2011 року; №7 від 18.11.2011 року; №8 від 08.12.2011 року; №9 від 23.05.2012 року (а.с.14-22) та довіреністю на отримання ТМЦ №01.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що відповідач повинен провести остаточний розрахунок за отриманий товар по факту відвантаження повної кількості товару. Передача останньої партії товару відбулась 23.05.2012 року відповідно до накладної №9. Цього ж дня сторонами складено акт приймання-передачі товару (а.с.24) в якому визначено, що позивач повністю виконав свої зобов'язання по виконанню договору, натомість відповідач не провів остаточний розрахунок за отриманий товар.

Вказаним актом передбачено, що відповідач повинен провести остаточні розрахунки за отриманий товар протягом трьох місяців з дня підписання акту приймання-передачі товару від 23.05.2012 року, тобто датою остаточного розрахунку відповідача за отриманий товар є 23.08.2012 року.

Проте, станом на 25.09.2012 року, як зазначає позивач, відповідачем не виконано свого грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором №15 від 06.07.2011 року.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На день вирішення господарського спору по суті в матеріалах справи відсутні докази повної чи часткової сплати відповідачем основної заборгованості в розмірі 15610,00 грн.

Таким чином, заявлена вимога позивача щодо стягнення вказаної суми боргу є правомірною та підлягає задоволенню господарським судом повністю.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за невиконання грошового зобов'язання за договором поставки в сумі 217,52 грн., з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08.11.2012 року.

Відповідно до норм ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язань, взятих на себе сторонами, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості недопоставленого товару, або неоплаченої суми за кожний день затримки.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача за період з 23.08.2012 року по 25.09.2012 року сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 271,52 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у своїх позовних вимогах також заявлено вимогу про стягнення з приватного підприємства "ФЛ і К" 3% річних в сумі 43.52 грн.

Господарським судом досліджено, що нарахування 3% річних на суму заборгованості 15610,00 грн. в період з 23.08.2012 по 25.09.2012 року здійснено правомірно та обґрунтовано, а тому вказана вимога підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов до висновку про те, що позов подано правомірно та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно приписів ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1609,50 грн. покладається на відповідача повністю.

У засіданні 08.11.2012 року господарським судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "ФЛ і К" (27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Конько, 31; ідентифікаційний код: 37377142) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) 15871,46 грн. заборгованості, з яких 15610,00 грн. основний борг, 217,94 грн. пеня, 43,52 грн. 3% річних, а також судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 12.11.12

Суддя Р.О. Цобенко