Рішення

від 07.11.2012 по справі 5006/25/121/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.12 р. Справа № 5006/25/121/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного підприємства «Донгазтрейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогаз» про стягнення заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: Мордвінцев В.М. за довір.

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Донгазтрейд» (далі - ТОВ «Донгазтрейд») звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогаз» (далі - ТОВ «Автогаз») про стягнення заборгованості на загальну суму 6560,16 грн., до якої входить: сума основного боргу 5391,54 грн., пеня у сумі 1168,62 грн. Крім того просив стягнути з відповідача суму судового збору у розмірі 1609,50 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст.1,3,11,16,611,625,651 ЦК України, ст.ст.188,193 ГК України.

07.11.2012р. представник позивача у судовому засіданні надав заяву, якою зменшив суму позовних на суму пені у розмірі 1168,62 грн. В іншій частині позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду від 04.10.2012р., 18.10.2012р., 30.10.2012р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

01 липня 2009 року ТОВ «Донгазтрейд» (Постачальник) та ТОВ «Автогаз» (Покупець) уклали договір поставки № СГ/12 (далі - Договір) (а.с.13-15). За умовами пунктів 1.1 та п. 1.2 цього Договору Позивач зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця скраплений газ пропан-бутан, а Відповідач зобов'язується приймати Товар та сплачувати за нього узгоджену суму. Передача Товару здійснюється окремими партіями, узгодженими сторонами.

Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна Товару узгоджується сторонами та визначається у рахунках, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно пунктів 4.1, 4.3 Договору, оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури при умові 100% передоплати вартості кожної партії товару. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Поставщика.

Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2009р., а в частині взаєморозрахунків до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив поставку нафтопродуктів (скраплений газ пропан-бутан) відповідачу на загальну суму 6075 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000110 від 16.02.2011р. Вказана видаткова накладна підписана представником ТОВ «Донгазтрейд» та представником ТОВ «Автогаз» (а.с.18).

Відповідно до пункту 4.1 Договору, відповідач був зобов'язаний передплатити товар до його отримання, проте кошти в порушення умов Договору позивачу не перерахував.

Зазначена обставина не спростована відповідачем. Матеріали справи не містять доказів оплати товариством «Автогаз» отриманого від позивача товару.

У зв'язку з несплатою за здійснену поставку товару, позивач пред'явив відповідачу претензію на оплату боргу у сумі 5391,54 грн., яку відповідач залишив без відповіді. Факт направлення претензії підтверджується накладною про відправку № 1268126, від 20.07.2012р. з відміткою про отримання відправлення представником відповідача 23.07.2012р. (а.с.22). Суд зазначає, що претензія датована 23.07.2012р., але відправлена відповідачу 20.07.2012р.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає вимоги, що позивача про стягнення основної суми боргу у розмірі 5391,54 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними та обґрунтованими.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 Закону України "Про адвокатуру" зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

В обґрунтування вимоги позивач надав суду укладений з адвокатом юридичної консультації №1 Київського району м. Донецька Мордвінцевим В.М. договір про надання юридичних послуг №77-5 від 23.07.2012р., згідно якого Довіритель (директор ТОВ "Донгазтрейд") довіряє, а адвокат зобов'язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату юридичні послуги.

Розмір та порядок оплати послуг адвоката визначається згодою сторін у фіксованій сумі. Оплата послуг адвоката провадиться Довірителем при підписанні договору у розмірі 8000 грн. (п.4. договору №77-5 від 23.07.2012р.).

В підтвердження факту оплати наданих послуг, представником позивача до справи додано платіжне доручення №526 від 29.10.2012 (а.с.34).

Разом з цим, господарський суд звертає увагу сторін на той факт, що під час розгляду питання щодо покладення витрат за послуги адвоката на відповідача, господарський суд з'ясовує також роль представника позивача (адвоката) у всебічному та повному розгляді спору по суті, співрозмірність наданих фактичних послуг адвоката із суттю позовних вимог, ступенем складності підготовки документів по кожному спору окремо, час, який необхідний для підготовки документів та представлення інтересів в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту про проведені етапи роботи по договору №77-5 від 23.07.2012р. адвокат виконав наступні види роботи: 23.07.2012р. - консультація, збір документів для ведення претензійної роботи, написання претензії та відправка її відповідачу; серпень 2012р. - отримання повідомлення про доставку претензії; вересень 2012р. - написання позову; 02.10.2012р. - подача позову до суду; 04.10.2012р. - складення повторного акту взаємних розрахунків, відповідно до ухвали суду від 04.10.2012р.; виконання вимог суду відповідно до ухвали від 04.10.2012р.;18.10.2012, 30.10.2012р. - участь у судовому засіданні; 22.10.2012-26.10.2012 - виконання вимог ухвали суду від 18.10.2012р.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши наданий доказ (звіт) суд зазначає, що претензія відправлена ТОВ «Автогаз» 20.07.2012р., тобто ще до дати укладення договору про надання юридичних послуг №77-5 від 23.07.2012р., а отже дії по веденню претензійної роботи адвокатом не могли бути виконані 23.07.2012р.

Крім того, слід дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги, закріпленого в Правилах адвокатської етики (схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом N 6/VI від 12.10.99 р.). Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Отже, дослідивши всі матеріали справи, визначаючи роль представника позивача у всебічному, повному та об'єктивному розгляді даної господарської справи, враховуючи гіпотетичний час для підготовки документів із спірних правовідносин (написання та подача позову, участь у трьох судових засіданнях), суд вважає заявлену суму витрат з надання правової допомоги істотно завищеною.

На підставі вищевикладеного, враховуючи роль представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання позивача та покладення на відповідача витрат із сплати послуг адвоката в сумі 1000,00 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними в частині стягнення суми боргу у розмірі 5391,54 грн.. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача та обґрунтовують його заперечення.

На підставі вищевикладеного господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Донгазтрейд» до ТОВ «Автогаз» підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що судові витрати не входять до суми позову, незважаючи на часткове задоволення позову, судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Донгазтрейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогаз» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогаз» (83086, м.Донецьк, вул.. 50річчя СРСР, 1а, код ЄДРПОУ 31367034) на користь Приватного підприємства «Донгазтрейд» (83020, м.Донецьк, вул. Дагестанська, 107а, ЄДРПОУ 36253244) заборгованість за поставку нафтопродуктів у сумі 5391 (п'ять тисяч триста дев'яносто одна) грн.. 94 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогаз» (83086, м.Донецьк, вул.. 50річчя СРСР, 1а, код ЄДРПОУ 31367034) на користь Приватного підприємства «Донгазтрейд» (83020, м.Донецьк, вул. Дагестанська, 107а, ЄДРПОУ 36253244) витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 07 листопада 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 09 листопада 2012р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.