Рішення

від 07.11.2012 по справі 7/62/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 листопада 2012 р. Справа 7/62/2012/5003

за первісним позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область

до : Приватного підприємства "Вектор-3", м.Вінниця

про стягнення 71 863,97 грн. згідно договору №1 від 01.01.2010р.

та за зустрічним позовом: Приватного підприємства "Вектор-3", м.Вінниця

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область

про стягнення 14 000,90 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Павлова Т.С.

Представники:

ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_2 , довіреність № 6834 від 11.09.2012 року, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 15.03.1996 року.

ОСОБА_3, довіреність № 6834 від 11.09.2012 року, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій обл. 24.04.1996 року.

ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Замостянським РВУМВС України у Вінницькій області 18.03.1997 року, свідоцтво про держ. реєстрацію ФОП № НОМЕР_4;

ПП "Вектор-3": Сташко А.І., довіреність № 145 від 01.10.2012 року, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 15.07.2002 року.

Викликаного в порядку ст.30 ГПК України КП "Обчислювальний центр житлово-комунального господарства": Шур О.В., довіреність № 405 від 08.10.2012 року, паспорт серії АВ 632025 виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 31.03.2005 року.

ВСТАНОВИВ :

Надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область до Приватного підприємства "Вектор-3", м.Вінниця про стягнення 71 863,97 грн., з яких 54 062,33 основний борг, 5 806,29 грн. інфляційних витрат, 3 760,68 3% річних, 8 234,67 грн. пені згідно договору №1 від 01.01.2010 року.

Ухвалою суду від 25.10.2012 року було порушено провадження у справі № 7/62/2012/5003 та призначено судове засідання на 07.11.2012 року.

31.10.2012 року надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства "Вектор-3", м.Вінниця до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область про стягнення 14 000,90 грн. згідно актів виконаних робіт на виконання договору № 1 від 01.01.2010 року.

Ухвалою суду від 01.11.2012 року прийнято до провадження зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Вектор-3", м.Вінниця до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область про стягнення 14 000,90 грн. згідно актів виконаних робіт на виконання договору № 1 від 01.01.2010 року для спільного розгляду зі справою № 7/62/2012/5003.

Під час судового розгляду справи не застосовуються технічні засоби звукозапису в зв'язку з тим, що представниками сторін не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.01.2010 року між Приватним підприємством "Вектор-3" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Підрядчик) укладено договір № 1 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів.

Відповідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядчик приймає на себе організацію і виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту ліфтів Замовника відповідно до додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1 Договору щомісячна оплата визначена в розмірі 35 219,87 грн. в т. ч. ПДВ 20 % - 5 869,87 грн. сума без врахування ПДВ - 29 349,31 грн. та проводиться по мірі поступлення коштів від населення.

По закінченню поточного місяця Підрядчик надає Замовнику примірник актів виконаних робіт з зазначенням їх вартості для підписання та посвідчення печаткою, два з яких Замовник повертає Підрядчику після підписання (п.4.1 Договору).

На підставі підписаних актів виконаних робіт Замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 5-го числа наступного місяця в межах коштів, що надійшли від населення за технічне обслуговування ліфтів (п.4.2 Договору).

Як зазначає позивач за первісним позовом протягом дії договору № 1 від 01.01.2010 року за період з січня по травень 2010 року Підрядчиком було виконано роботи на загальну суму 173 712,33 грн., що підтверджується обопільнопідписаними та скріпленими печатками сторін актами виконаних робіт які наявні в матеріалах справи (а.с.15- 24 т.1).

Відповідач за первісним позовом за виконані роботи провів частково розрахунок на суму 119 650,00 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Також факт проведення розрахунків відповідачем за первісним позовом на суму 119 650,00 грн. підтверджується довідкою банку № 18/109 від 02.11.2012 року.

Факт виконання робіт на суму 173 713,33 грн. та проведення оплати на суму 119 650,00 грн. не заперечується сторонами.

Таким чином борг ПП "Вектор-3" становить 54 062,33 грн. (173 712,33-119 650,00).

02.06.2012 року ФОП ОСОБА_1 на адресу ПП "Вектор-3" надіслано претензію б/н з вимогою оплати заборгованості за виконані роботи відповіді на яку за твердженням позивача за первісним позовом відповіді не надійшло.

Також судом встановлено, що за січень-травень 2010 року мешканцями будинків, які вказані в додатку № 1 до договору № 1 від 01.01.2010 року сплачено за технічне обслуговування ліфтів 177 749,36 грн., що вбачається із відомості наданої Комунальним підприємством обчислювальний центр житлово-комунального господарства Вінницької міської ради.

В свою чергу зустрічна позовна заява ПП "Вектор-3" обґрунтована порушенням взятих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобов'язань щодо проведення оплати за ведення бухгалтерського обліку за технічне обслуговування ліфтів на підставі виконаних позивачем за зустрічним позовом робіт відповідно до п.4.5 договору №1 від 01.01.2010 року.

Згідно вказаного пункту Договору за ведення бухгалтерського обліку за технічне обслуговування ліфтів Підрядчик щомісячно до 5 числа наступного місяця на основі акту виконаних робіт сплачує Замовнику 10 % від перерахованої суми Замовником Підрядчику за минулий місяць за технічне обслуговування ліфтів .

Як зазначає позивач за зустрічним позовом на виконання умов договору від 01.01.2010 року між сторонами підписано акти виконаних робіт на загальну суму 14 000,90 грн., а саме:

- акт № 1 від 29.01.2010 року на суму 2 036,00 грн.;

- акт № 2 від 26.02.2010 року на суму 1 923,50 грн.;

- акт № 3 від 31.03.2010 року на суму 2 654,30 грн.;

- акт № 4 від 30.04.2010 року на суму 2 722,10 грн.;

- акт № 5 від 31.05.2010 року на суму 1 655,00 грн.;

- акт № 6 від 30.06.2010 року на суму 2 510,00 грн.;

- акт № 7 від 30.07.2010 року на суму 500,00 грн. (а.с.79-85 т.1).

30.10.2012 року позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом вручено претензію з вимогою погашення заборгованості.

За твердженням ПП "Вектор-3" відповіді на претензію надано не було, розрахунок відповідно до підписаних актів Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за ведення бухгалтерського обліку за технічне обслуговування ліфтів не здійснено.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З підписанням 01.06.2010 року сторонами договору № 23 між ним виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 1 (Загальні положення про підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Беручи до уваги положення п.п.4.2, 4.5 Договору суд прийшов до висновку про те, що підставою для проведення розрахунку як для ФОП ОСОБА_1 так і для ПП "Вектор-3" являється подія - надходження коштів від населення за технічне обслуговування ліфтів та сплата Замовником Підрядчику грошових коштів за виконанні роботи відповідно.

Як встановлено судом із матеріалів справи ПП "Вектор-3" мав можливість сплатити борг в повному обсязі виходячи із положень п.4.2 Договору та доведеності факту сплати коштів мешканцями будинків за обслуговування ліфтів про що вказувалось вище.

В свою чергу ФОП ОСОБА_1 також мала можливість сплатити заборгованість в по веденню бухгалтерського обліку ПП "Вектор-3" оскільки отримала від останнього грошові кошти в сумі 119 650 грн..

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги про стягнення 54 062,33 грн. основного боргу за первісним позовом та 14 000,90 грн. за зустрічним позовом правомірними та обґрунтованими з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 8 234,67 грн. пені (за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року), 3 760,68 - 3 % річних (за період з 06.06.2010 року по 30.09.2012 року), 5 806,29 грн. - інфляційних втрат (за період з червня 2010 року по вересень включно 2012 року) за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В п.5.1 Договору сторони погодили, що за невчасне перерахування коштів за виконані роботи вказаного в п.4.2 цього Договору Замовник сплачує Підрядчику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний календарний день прострочки від неперерахованої суми.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіркою правильності наданого позивачем за первісним позовом розрахунку судом виявлено помилки в обрахунку 3 % річних, інфляційних втрат та пені які полягають в наступному.

В розрахунку 3 % річних позивачем за первісним позовом допущено арифметичні помилки у визначенні кількості днів прострочення, оскільки в періоді з 06.06.2010 року по 30.09.2012 року включно кількість днів прострочення становить 848 днів, а не 847, як вказано у розрахунку.

Однак провівши перерахунок 3 % річних за період з 06.06.2010 року по вересень 2012 року із врахуванням кількості днів прострочення 847 днів судом отримано 3 763,63 грн., тобто більше ніж вказано в розрахунку в зв'язку з чим позовна вимога про стягнення 3 % річних підлягає задоволенню в межах визначених ФОП ОСОБА_1.

При перевірці розрахунку судом виявлено помилки в обчисленні інфляційних втрат, які полягають у невірному визначенні кінцевої суми за період прострочення.

Так, судом в результаті перерахунку отримано 5 189,98 грн. інфляційних втрат при заявлені до стягнення 5 806,29 грн. в зв'язку з чим в стягненні 616,31 грн. слід відмовити, як заявлених безпідставно.

В розрахунку пені судом також виявлено помилки, які полягають у невірному визначенні кількості днів прострочення у періоді з 01.10.2011 року по 22.03.2012 року - 174 дні, а не 173, як вказано у розрахунку.

Провівши перерахунок пені за період з 01.10.2011 року із врахуванням кількості днів прострочення - 173 - судом отримано 3 971,73 грн. пені, а загалом 8 225,81 грн., в зв'язку з чим в стягненні 8,86 грн. суд відмовляє як заявлених безпідставно.

Приймаючи рішення про стягнення пені судом враховано приписи ч.6 ст.232 ГК України, положення п.5.1 Договору щодо стягнення пені за кожний календарний день прострочки від неперерахованої суми, а також відсутність заяв зі сторони ПП "Вектор-3" про застосування строку позовної давності відносно вказаної вимоги.

Суд зазначає, що правова позиція про відповідність чинному законодавству стягнення пені за кожен день прострочки при обумовленні вказаного в договорі викладена в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 року у справі № 3/063-09.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідачі за первісним та зустрічним позовами не подали до суду доказів в спростування позовних вимог щодо стягнення боргу, 3 % річних, інфляційних втрат, пені в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом із врахуванням вищевикладених мотивів щодо часткової відмови в стягненні інфляційних втрат та пені та повне задоволення вимог за зустрічним позовом.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до ст.49 ГПК України.

При розподілі судового збору суд враховує припис, який міститься в п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" згідно якого сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В даному випадку позивачу за первісним позовом слід повернути 67,50 грн. надмірно сплаченого судового збору виходячи з того, що ціна первісного позову становить 71 863,97 грн., розмір сплаченого судового збору повинен становити 1 609,50 грн., а сплачено 1 677,00 грн. та за зустрічним позовом слід повернути 90,50 грн. надмірно сплаченого збору виходячи з того, що ціна позову складає 14 000,90 грн. з огляду на що розмір сплаченого судового збору повинен становити 1 609,50 грн., в той час як позивачем сплачено 1 700,00 грн..

07.11.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вектор-3", вул. Ватутіна, 46, м.Вінниця, 21100 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 31743445) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_6) - 54 062 грн. 33 коп. боргу, 3 760 грн. 68 коп. - 3 % річних, 5 189 грн. 98 коп. - інфляційних втрат, 8 225 грн. 81 коп. - пені, 1 5 95 грн. 50 коп . - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Відмовити в стягненні за первісним позовом 08 грн. 86 коп. - пені, 616 грн. 31 коп. - інфляційних втрат.

4. Зустрічний позов задовольнити повністю.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_6) на користь Приватного підприємства "Вектор-3", вул. Ватутіна, 46, м. Вінниця, 21100 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 31743445) - 14 000 грн. 90 коп. боргу, 1 609 грн. 50 коп . - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

6. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

7. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_6) судовий збір в розмірі 67 грн. 50 коп. , сплачений згідно квитанції № 78 від 23.10.2012 року.

8. Дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду є підставою для повернення із Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_6) судового збору в розмірі 67 грн. 50 коп. , сплаченого згідно квитанції № 78 від 23.10.2012 року. Оригінал сплачений згідно квитанції № 78 від 23.10.2012 року знаходиться в матеріалах справи 7/62/2012/5003 (а.с.7, т.1).

9. Повернути Приватному підприємству "Вектор-3", вул. Ватутіна, 46, м. Вінниця, 21100 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 31743445) судовий збір в розмірі 90 грн. 50 коп. , сплачений згідно платіжного доручення № 412 від 30.10.2012 року.

10. Дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду є підставою для повернення із Державного бюджету України Приватному підприємству "Вектор-3" - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 31743445) судового збору в розмірі 90 грн. 50 коп. , сплаченого згідно платіжного доручення № 412 від 30.10.2012 року. Оригінал платіжного доручення № 412 від 30.10.2012 року знаходиться в матеріалах справи 7/62/2012/5003 (а.с.75, т.1).

Повне рішення складено 12 листопада 2012 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.