Постанова

від 18.10.2006 по справі 4/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

  "18" жовтня 2006 р.                                                                                           справа № 4/230

.

 За позовом         Прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в   

                            особі Державної податкової інспекції у м. Чернівці   

до відповідача    Приватного підприємства “І-Тімад”

                            Колективного комерційно-виробничого підприємства “Ліна”  

про  визнання угод щодо продажу та відпуску товарно-матеріальних цінностей недійсними

Суддя                                             О. Г. Проскурняк

Секретар судового засідання —Тинок С.О.

Представники:

Від позивача –  Ткач Д.Б.           

Від відповідачів –Шведик С.С. ( представник ККВП “Ліна” )  

В засіданні приймав участь прокурор  Іванюк О.О.   

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в                              особі Державної податкової інспекції у м. Чернівці звернулося з позовом до Приватного підприємства “І-Тімад” та Колективного комерційно-виробничого підприємства “Ліна” про  визнання угод щодо продажу та відпуску товарно-матеріальних цінностей недійсними.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що П.П. “І-Тімад” було зареєстроване з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності щодо яких є заборона. В період з 15.05.2002 року по 27.06.2003 року від імені відповідача ПП “І-Тімад” в особі директора Сочнової (Моісової) О.Ю. були укладені угоди щодо продажу, та відпуску товарно-матеріальних цінностей ККВП “Ліна”, а саме: податкова накладна № 231 від 23 червня 2004 року на реалізацію сигналізації, варти УЗС-2 на суму 270 грн.; накладна № 259 від 23 червня 2004 року на реалізацію сигналізації, варти УЗС-2 на суму 270 грн.; податкова накладна № 229 від 17 червня 2004 року на реалізацію клапана, сигналізатора на суму 951 грн. 60 коп.; накладна № 257 від 17 червня 2004 року на реалізацію клапана, сигналізатора на суму 951 грн. 60 коп. Однак, як встановлено перевіркою вищезазначені угоди на поставку товарно-матеріальних цінностей ПП “І-Тімад” в особі директора Сочнової (Моісової) О.Ю. не укладались, а також останньою будь-які інші особи в установленому законом порядку на укладення угод від її імені не уповноважувались, тобто ПП “І-Тімад” діяло з метою прикриття незаконної діяльності - поставки товарно-матеріальних цінностей ККВП “Ліна” без представлення належних бухгалтерських і податкових документів. У зв'язку із такими діями директора ПП “І-Тімад” Сочнової О.Ю. відносно неї СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області 26.09.2005 року порушено кримінальну справу Я-059059/4 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України. Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.12.2005 року Сочнову О.Ю. звільнено від кримінальної відповідальності за ст.205 ч.2 КК України на підставі ст. 1 п. “Б”, статей 6, 9 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року. Вказаною постановою суду було підтверджено обставини, встановлені в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі, а саме те, що угоди між ПП “І-Тімад” та ККВП “Ліна” мають ознаки фіктивності та укладені з метою приховання інших угод з невстановленими особами, які фактично і поставляли товарно-матеріальні цінності Колективному комерційно-виробничому підприємству “Ліна”. За таких підстав, прокурор просить визнати недійсними означені угоди.

11 жовтня 2006 року прокурор змінив позовні вимоги та просить визнати недійсними усні угоди укладені 17.06.2004 року між ККВП “Ліна” та ПП “І-Тімад” щодо поставки газосигналізації “Инга” СН 1 шт. та клапана ЕУО 32 ИА 1 шт. на загальну суму 951, 6 грн.; 23.06.2004 року між ККВП “Ліна” та ПП “І-Тімад” щодо поставки сигналізатора газового ДП СО 1 шт. та сигналізатора Варта УЗС-2 на загальну суму 270,00 грн.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримав.

Відповідач —ККВП “Ліна”,  позовні вимоги не визнає та вказує, що придбав у ПП “І-Тімад” газове обладнання на загальну сумі 1158,6 грн. За означене обладнання сплачено кошти, яке змонтоване і функціонує за своїм призначенням. При цьому, відповідач стверджує, що ним переслідувалась мета щодо придбання газового обладнання.

Розглянувши подані прокурором та позивачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 6 грудня 2005 року справа №1-472 встановлено, що Сочнова О.Ю. 06 листопада 2002 року за попередньою змовою з Елізаровою Іриною Василівною з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а саме: для здійснення незаконних конвертаційних операцій, в ліцензійно-реєстраційній палаті м. Чернівці зареєструвала приватне підприємство “І-Тімад” за юридичною адресою: м. Чернівці, вулиця Полєтаєва, будинок № 8, квартира № 44. 19 листопада 2002 року Сочнова О.Ю. відкрила в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “Приватбанк” (м. Чернівці, вулиця Стасюка, 14а) розрахункові рахунки ПП “І-Тімад” №№ 26009577595001, 26054577595001 і 21 листопада 2002 року подала в банк картку із зразками свого підпису як директора ПП “І-Тімад” та відбитки печатки ПП “І-Тімад”. 27 листопада 2002 року Сочнова О.Ю., як засновник ПП “І-Тімад”, згідно рішення № 2 на посаду директора ПП “І-Тімад” призначила Ткачук Валентину Фердинандівну, не надавши їй фактичних повноважень щодо контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а саме: не подала в Чернівецьку філію ЗАТ КБ “Приватбанк” картку зі зразками підпису Ткачук В.Ф. При цьому Ткачук В.Ф. до виконання обов'язків директора ПП “І-Тімад” не приступала, фінансово-господарською діяльністю зазначеного підприємства не займалася. Фактично прикриваючись організаційно-правовою формою ПП “І-Тімад”, будучи в змові з Елізаровою І.В. та Сочновою О.Ю., працювали невстановлені слідством фізичні особи, які реалізовували товарно-матеріальні цінності та послуги, що не придбавались ПП “I-Тімад”. В період з 17 червня 2004 року по 23 червня 2004 року невстановленими особами були укладені від імені ПП “І-Тімад” угоди щодо продажу та відпуску товарно-матеріальних цінностей ККВП “Ліна” (м. Чернівці, вулиця Південно-Кільцева, №6), а саме: податкова накладна № 231 від 23 червня 2004 року на реалізацію сигналізації, варти УЗС-2 на суму 270 грн.; накладна № 259 від 23 червня 2004 року на реалізацію сигналізації, варти УЗС-2 на суму 270 грн.; податкова накладна № 229 від 17 червня 2004 року на реалізацію клапана, сигналізатора на суму 951 грн. 60 коп.; накладна № 257 від 17 червня 2004 року на реалізацію клапана, сигналізатора на суму 951 грн. 60 коп.; Однак вищезазначені угоди на поставку товарно-матеріальних цінностей директором ПП “І-Тімад” Сочновою (Моісовою) О.Ю. особисто не укладались, а також останньою будь-які інші особи в установленому законом порядку на укладання угод від її імені не уповноважувались, тобто ПП “І-Тімад” використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності - поставки товарно-матеріальних цінностей ККВП “Ліна” без представлення належних бухгалтерських і податкових документів.

За таких обставин суд вважає, що повністю підтверджено обставини в ході проведення судового слідства по кримінальній справі, а саме те, що дії ПП “І-Тімад”  не були спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Тобто П.П. “І-Тімад” було створено фіктивно для здійснення незаконних конвертаційних операцій, а дії даного підприємства спрямовувались на приховування податків, а тому вчинені господарські зобов'язання П.П. “І-Тімад” завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Статтею 207 господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже враховуючи те, що усні угоди укладені від 17.06.2004 року між ККВП “Ліна” та ПП “І-Тімад” щодо поставки газосигналізації “Инга” СН 1 шт. та клапана ЕУО 32 ИА 1 шт. на загальну суму 951, 6 грн.; 23.06.2004 року між ККВП “Ліна” та ПП “І-Тімад” щодо поставки сигналізатора газового ДП СО 1 шт. та сигналізатора Варта УЗС-2 на загальну суму 270,00 грн. вчинені з метою, які завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, суд дійшов висновку визнати означені угоди недійсними.

Як вбачається, умисел щодо вчинення угод, які завідомо суперечать інтересам держави підтверджується лише ПП “І-Тімад”.

З вищевикладеного слідує, що у ККВП “Ліна” наміру щодо вчинення угод які завідомо суперечить інтересам держави і суспільства не було.

Статтею 208 Господарського кодексу України визначено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За таких обставин, суд дійшов висновку стягнути з ПП “І-Тімад” на користь ККВП “Ліна” 1221,6 грн. отриманих за укладеними угодами, а 1221,6 грн. одержаних ККВП “Ліна” від ПП “І-Тімад”, стягнути у дохід державного бюджету.

Керуючись 94, 158, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсною усну угоду укладену від 17.06.2004 року між ККВП “Ліна” та ПП “І-Тімад” щодо поставки газосигналізації “Инга” СН 1 шт. та клапана ЕУО 32 ИА 1 шт. на загальну суму 951, 6 грн.;

3.          Визнати недійсною усну угоду укладену від 23.06.2004 року між ККВП “Ліна” та ПП “І-Тімад” щодо поставки сигналізатора газового ДП СО 1 шт. та сигналізатора Варта УЗС-2 на загальну суму 270,00 грн.

4.          Стягнути з Приватного підприємства “І-Тімад”, вулиця Полєтаєва, 8/44, місто Чернівці, код 32195404, р/р 26009577595001 в ЧФ “Приватбанк” МФО 356282 на користь Колективного комерційно-виробничого підприємства “Ліна”, вулиця Південно-Кільцева, 6, місто Чернівці, код 14264352, р/р 26001301825407 у ЧЦВ “Промінвестбанк”, МФО 356163 —1221,6 грн. отриманих за укладеними угодами, а 1221,6 грн. одержаних ККВП “Ліна” від ПП “І-Тімад”, стягнути у дохід державного бюджету.

5.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 185, частини першої - третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі,  мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю  або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Заява   про   апеляційне  оскарження  постанови  суду  першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 60 цього Кодексу—з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений  для подання заяви про апеляційне оскарження.         

Суддя                                                                                        О. Г.Проскурняк