Рішення

від 07.11.2012 по справі 5006/25/125/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.12 р. Справа № 5006/25/125/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Єнакіївського міського відділу УМВС України в Донецькій області про стягнення 4516,07 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Позняр С.В. за довір.

від відповідача: Іванов С.М. за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернувся з позовом до Єнакіївського міського відділу УМВС України в Донецькій області про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 4516,07 грн., яка складається із:

- суми пені у розмірі 3630 грн. 05 коп. нарахованої за період з 21.10.2011р. по 22.08.2012р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії з квітня 2011 по липень 2012 року.

- суми 3% річних у розмірі 769 грн. 87 коп. нарахованої за період з 01.11.2011р. по 22.08.2012р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з квітня 2011 року по липень 2012 року.

- суми інфляційних нарахувань у розмірі 116 грн. 15 коп., нараховану за період з 21.10.2011р. по 22.08.2012р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії з квітня 2011 по липень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст.26,27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 20, 174, 193, 231-232 ГК України, ст.ст. 1, 3, 11, 16, 258, 625 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. Пояснив, що порушення умов договору щодо своєчасної оплати за спожиту електроенергію відбулось у зв'язку з недостатнім бюджетним фінансуванням. Усі рахунки за спожиту електроенергію по договору №98 сплачувалися без затримки після надходження бюджетних коштів за КЕКВ 1163 «Оплата електроенергії». Вважає, що пеня та 3% річних за попередні роки не можуть бути сплачені у 2012 році, оскільки це є порушенням бюджетного законодавства. Зазначив, що відсутність бюджетного асигнування є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання. Через канцелярію суду 23.10.2012 року відповідач надав клопотання про зменшення розміру пені на 20 % обґрунтовуючи тим, що відповідач є неприбутковою установою, фінансується за рахунок державного бюджету та отримує бюджетні кошти для сплати своїх зобов'язань несвоєчасно та не в повному обсязі. В письмових запереченнях від 23.10.2012р. відповідач зазначав про пропущення позивачем строку позовної давності для стягнення пені, проте перевіривши розрахунок, погодився з доводами позивача щодо своєчасного, в межах строку визначеного ст. 258 Цивільного кодексу України, звернення позивача до суду із зазначеною вимогою.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що 09.04.2001 року між ВАТ «Донецькобленерго» (далі - Позивач) та Єнакіївським міським відділом УМВС України в Донецькій області (надалі - Відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії (надалі - Договір) за № 98 (а.с.9-13), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався постачати електричну енергію Споживачу (п. 1 Договору № 98), а Споживач зобов'язався оплачувати вартість електричної енергії згідно із умовами договору та додатків до договору.

За змістом пункту 4.3 Договору, у разі внесення платежів з порушенням термінів, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно п. 5 Договору, його укладено на строк до 09.04.2011р.. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми, сторони перебували у договірних відносинах.

27.03.2012 року у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго». Відбулася державна реєстрація статуту ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в новій редакції. 30.03.2012 внесенні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та видана Довідка з ЄДРПОУ. Інші реквізити підприємства залишилися без змін.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач належним чином виконував свої зобов'язання з постачання відповідачу електричної енергії, та поставив за період з квітня 2011 року по липень 2012 року активної електроенергії в обсязі 229298 кВт*год та реактивної енергії в обсязі 157331 кВАр/год, що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції.

Позивач оформив та направив відповідачу рахунки за період з квітня 2011 по липень 2012 року за спожиту активну електроенергію на загальну суму 240779,93 грн. та реактивну електроенергію за період з квітня 2011р. по червень 2012р. на загальну суму 13963,45 грн., а останній отримав рахунки за спожиту електроенергію, що підтверджується відмітками на других екземплярах рахунків. (а.с.16-48).

Відповідно до пункту 4.1.2 Договору оплата за електроенергію здійснюється у формі планових платежів:

- до 10 числа розрахункового періоду - 1-й плановий платіж у розмірі 50 відсотків вартості середньомісячного споживання електроенергії;

- до 20 числа розрахункового періоду - 2-й плановий платіж у розмірі 50 відсотків вартості середньомісячного споживання електроенергії;

Відповідач не сплатив вчасно та в повному обсязі вартість спожитої активної електричної та реактивної електроенергії за період з квітня 2011 року по липень 2012 року, у зв'язку з чим позивач, керуючись вимогами статей 216-218 Господарського кодексу України, статей 549, 625 Цивільного кодексу України звернувся з позовом до суду.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 3630 грн. 05 коп., суму 3% річних у розмірі 769 грн. 87 коп. та 116 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.625 ЦК України, встановлено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача:

- суму пені у розмірі 3630 грн. 05 коп. нарахованої за період з 21.10.2011р. по 22.08.2012р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії з квітня 2011 по липень 2012 року.

- суму 3% річних у розмірі 769 грн. 87 коп. нарахованої за період з 01.11.2011р. по 22.08.2012р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з квітня 2011 року по липень 2012 року.

- суму інфляційних нарахувань у розмірі 116 грн. 15 коп., нараховану за період з 21.10.2011р. по 22.08.2012р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії з квітня 2011 по липень 2012 року.

Перевіривши розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає що позовні вимоги розраховані арифметично вірно та обґрунтовано, такими, що заявлені у відповідності до статті 258 Цивільного кодексу України.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені на 20% суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення пені відповідач посилається на скрутне фінансове становище установи. На підтвердження таких обставин відповідач надав звіт про заборгованість, план бюджетних асигнувань, довідки про зміну річного розпису кошторису на 2012 рік.

Позивач проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 20% заперечив, посилаючись також на скрутне фінансове становище ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго".

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання відповідача та зменшує розмір пені на 20%. Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 2904,04 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати отриманої відповідачем електроенергії.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань та частковому задоволенню щодо стягнення суми пені.

Оскільки позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та задоволені частково не з вини позивача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Єнакіївського міського відділу УМВС України в Донецькій області про стягнення 4516 грн. 07 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Єнакіївського міського відділу УМВС України в Донецькій області (86400, Донецька обл., м.Єнакієве, вул.Свердлова, б.110 ЄДРПОУ 08671490) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601 м. Горлівка Донецької області, пр. Леніна.11, ЄДРПОУ 00131268) заборгованість у розмірі 3790 (три тисячі сімсот дев'яносто) грн. 06 коп., яка складається із:

- суми пені у розмірі 2904 грн. 04 коп. нарахованої за період з 21.10.2011р. по 22.08.2012р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії з квітня 2011 по липень 2012 року.

- суми 3% річних у розмірі 769 грн. 87 коп. нарахованої за період з 01.11.2011р. по 22.08.2012р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з квітня 2011 року по липень 2012 року.

- суми інфляційних нарахувань у розмірі 116 грн. 15 коп., нараховану за період з 21.10.2011р. по 22.08.2012р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії з квітня 2011 по липень 2012 року.

Стягнути з Єнакіївського міського відділу УМВС України в Донецькій області (86400, Донецька обл., м.Єнакієве, вул.Свердлова, б.110 ЄДРПОУ 08671490) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601 м. Горлівка Донецької області, пр. Леніна.11, ЄДРПОУ 00131268) судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 07 листопада 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 09 листопада 2012 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.