Рішення

від 05.11.2012 по справі 5011-45/11759-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-45/11759-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-45/11759-2012 05.11.12 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Центр» до: Приватного підприємства «КПД Трейд» про: стягнення 80 837,50 грн. Суддя Балац С.В. Представники: позивача: не з'явилися; відповідача: не з'явилися. С У Т Ь     С П О Р У : Позовні вимоги мотивовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Центр»поставило приватному підприємству «КПД Трейд»товар на умовах укладеного між ними дистриб'юторського договору від 20.05.2011 р. № 00009. Проте, відповідач отриманий ним товар не оплатив, чим порушив умови укладеного договору та права позивача. За таких підстав позивач простить суд задовольнити вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 80 837,50 грн., з яких 67 641,77 грн. –основного боргу; 10 411,62 –пені; 2 040,07 грн. –3 % річних та 744,04 –збитків від інфляції. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 порушено провадження та присвоєно справі № 5011-45/11759-2012. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2012, за клопотанням представника позивача, строк вирішення спору продовжено, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала Господарського суду міста Києва про відкладення розгляду справи від 15.10.2012 надіслана судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За таких підстав відповідач, згідно з ч. 2 ст. 64 ГПК України, повідомлений судом належним чином про дату, час та місце судових засідань. Проте, відповідач, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. У судовому засіданні 05.11.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: Між товариством з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Центр»(далі –позивач) та приватним підприємством «КПД Трейд»(далі –відповідач) укладено дистриб'юторський договір від 20.05.2011 р. № 00009 (далі –Договір), відповідно до якого позивач зобов'язався поставляти товар відповідачеві згідно із замовленням та відповідно до умов Договору по цінам, спеціально встановленим для відповідача. Згідно з п. 5.2 Договору поставка товару позивачем здійснюється на умовах оплати вартості продукції на протязі 21 (двадцяти одного) календарних дня з моменту прийому-передачі. Товар поставляється відповідачеві згідно з його замовленням. Відповідно до 9.1 Договору прийом-передача товару по кількості та якості здійснюється сторонами у пункті поставки, у порядку, передбаченому чинним законодавством України та оформлюється шляхом підписання накладних. Пунктом 9.3 Договору передбачено, що доставка товару на підставі Договору здійснюються в порядку централізовано-кільцевих перевезень. Відповідач зобов'язується до моменту першої поставки надати позивачеві письмову інформацію про перелік осіб, уповноважених приймати товарно-матеріальні цінності, зразки їх підписів та печатки/штампів, якими підписується керівником та головним бухгалтером відповідача та завіряється його печаткою. У випадку заміни/доповнення наданих даних відповідач зобов'язаний повідомити про це позивача до наступної поставки в порядку та з додержанням форми, передбаченими у даному пункті. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, поставив відповідачеві товар на загальну суму 67 641,77 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями наступних видаткових накладних: від 25.05.2011 № 40483493; від 29.06.2011 № 40484549 та від 25.05.2011 № 40483491. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами особи, яка зазначена у Додатку № 2 до Договору, та які скріплені печаткою підприємства відповідача в графі «отримав». Проте, в порушення умов Договору відповідач отриманий ним товар не оплатив, чим порушив права позивача. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Сума заборгованості відповідачем спростована не була та доказів її погашення до суду останнім не подано. Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов‘язання. Таким чином, відповідач, станом на момент вирішення судом справи, має заборгованість перед позивачем за отриманий ним товар у розмірі  67 641,77 грн. Отже, виходячи з наведеного вище, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 67 641,77 грн. є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню. А оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом. За порушення строку здійснення розрахунків (п. 5.2 Договору) відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочки (10.2 Договору). Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання. Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, перевіривши розрахунки позивача стосовно стягнення з відповідача пені, суд дійшов висновку, що зазначена вимога підлягає задоволенню частково, оскільки строк нарахувань пені виходить за межі строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Отже, вимоги позивача щодо стягнення пені з відповідача підлягають задоволенню у сумі 5 282,93 грн. за наступними розрахунками суду з урахуванням ст. 232 ГК України (подвійна облікова ставка НБУ становить 15,5 %): -          розрахунок пені за видатковою накладною від 25.05.2011 № 40483491 на суму 5 654,40 грн. –за період з 18.06.2011 по 18.12.2011 –5 654,40 грн. * 15,5% / 365 * 183 = 439,42 грн. -          розрахунок пені за видатковою накладною від 25.05.2011 № 40483493 на суму 46 740,58 грн. –за період з 18.06.2011 по 18.12.2011 –46 740,58 грн. * 15,5% / 365 * 183 = 3 652,17 грн. -          розрахунок пені за видатковою накладною від 29.06.2011 № 40484549 на суму 15 246,79 грн. –за період з 23.07.2011 по 23.01.2012 –15 246,79 грн. *15,5% / 365 * 184 = 1 191,34 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 10.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні спричинену шкоду відповідно до чинного законодавства України. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 2 040,07 грн., то вони підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені судом. Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції у сумі 744,04 грн., за розрахунками останнього, які перевірені судом, підлягають задоволенню. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з приватного підприємства “КПД ТРЕЙД” (04123, м. Київ, вул. Бестужева, буд. 36; ідентифікаційний код 36633293, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВСЕРВІС-ЦЕНР»(03115, м. Київ, вул. Краснова, буд. 27; ідентифікаційний код 32311684, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) 67 641 (шістдесят сім тисяч шістсот сорок одна) грн. 77 коп. –основного боргу, 5 282 (п'ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 93 коп. –пені, 2 040 (дві тисячі сорок) грн. 07 коп. –3 % річних, 744 (сімсот сорок чотири) грн. 04 коп. –збитків від інфляції,  1 507 (одна тисяча п'ятсот сім) грн. 39 коп. –витрат по сплаті судового збору. 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України. Повне рішення складено 12.09.2012 року              Суддя                                                                                            С.В. Балац