Рішення

від 13.11.2012 по справі 5019/1469/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2012 р. Справа № 5019/1469/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут-Гео"

про стягнення заборгованості за договором оренди офісу в сумі 6 013,74 грн. та розірвання договору оренди офісу

Суддя Андрійчук О.В.

Присутні представники:

від позивача : Кучерявий Д.І., дов. № 3122 від 01.10.2012 року

від відповідача : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик»(надалі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азимут-Гео»(надалі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди офісу, розірвання договору оренди офісу та звільнення орендованого приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

15.01.2012 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди офісу (надалі-договір), згідно з яким орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення на другому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Київська,10-б, м. Рівне (п.п. 1.1. договору).

Згідно з актом прийому-передачі частини нежитлового приміщення за договором оренди офісу від 15.01.2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування частину приміщення площею 21 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Київська,10-б, м. Рівне, а також офісні меблів згідно з переліком.

Відповідно до п. 5.2. договору загальний розмір орендної плати за орендоване приміщення на місяць складає 1 470,00 грн.

Орендна плата сплачується в готівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця за поточний місяць не пізніше 10 числа кожного поточного місяця (п. 5.3. договору).

Усупереч наведеному, відповідач не сплатив орендної плати за червень-вересень 2012 року, загальний розмір заборгованості складає 5 880,00 грн.

Позивач за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати орендної плати на підставі п. 9.1. договору, ст. 625 ЦК України нарахував пеню в розмірі 111,46 грн., 3% річних в розмірі 22,28 грн.

Крім того, позивач в порядку ст.ст. 651, 773 ЦК України просить розірвати договір у зв'язку з істотним порушенням його умов відповідачем, а також звільнити орендоване приміщення.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст. ст. 611, 625, 651, 762, 773, 785 ЦК України.

Ухвалою суду від 14.09.2012 року порушено провадження, судове засідання призначено до судового розгляду на 05.10.2012 року.

Ухвалою суду від 05.10.2012 року розгляд справи відкладено на 16.10.2012 року.

У судовому засіданні 16.10.2012 року оголошено перерву до 30.10.2012 року.

У судовому засіданні 30.10.2012 року оголошено перерву до 13.11.2012 року.

09.11.2012 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 6 013,74 грн. Вказана заява мотивована тим, що сторони в добровільному порядку розірвали договір.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву, в якій просив провадження у справі в частині розірвання договору оренди офісу та звільнення орендованого приміщення припинити за відсутністю предмета спору.

Відповідач у судовому засіданні проти вимог позивача не заперечив, доказів погашення заборгованості з орендних платежів не надав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників учасників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, ст. 759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

15.01.2012 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди офісу (надалі-договір), згідно з яким орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення на другому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Київська,10-б, м. Рівне (п.п. 1.1. договору).

Загальна площа кімнати, що орендується, 21 кв.м. Номер кімнати: б/н, поверх: 2 (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дати приймання приміщення, що орендується, за актом приймання-передачі та діє до 14.01.2013 року.

Згідно з п. 3.1. договору приміщення та майно, що орендуються, повинні бути передані орендодавцем та прийняті орендарем протягом 30 днів з моменту укладення даного договору.

Передача приміщення та майна, що орендуються, здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в оренду (п. 3.3. договору).

За п. 1.5. договору передача в оренду оформлюється відповідним актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з актом прийому-передачі частини нежитлового приміщення за договором оренди офісу від 15.01.2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування частину приміщення площею 21 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Київська,10-б, м. Рівне, а також офісні меблів згідно з переліком.

Таким чином, позивач свій обов'язок щодо передачі майна в оренду відповідачеві виконав.

Відповідно до п. 5.2. договору загальний розмір орендної плати за орендоване приміщення на місяць складає 1 470,00 грн.

Орендна плата сплачується в готівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця за поточний місяць не пізніше 10 числа кожного поточного місяця (п. 5.3. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 4. ст. 286 ГК України, ч. 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Аналогічний обов'язок встановлено в п. 7.1. договору.

Усупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства відповідач не сплати орендної плати за червень-вересень 2012 року, сума основного боргу становить 5 880,00 грн.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з викладеного, з відповідача підлягає стягненню 5 880,00 грн. основного боргу з орендних платежів.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що орендар у випадку прострочення по сплаті орендних платежів сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

За несвоєчасне виконання відповідачем свого обов'язку зі сплати орендної плати позивачем нараховано пеню за період з 11.06.2011 по 10.09.2012 року у розмірі 111,46 грн.

У силу вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вказаної норми позивач нарахував 3% річних за період з 11.06.2012 року по 10.09.2012 року в розмірі 22,28 грн.

Суд, перевіривши розрахунок пені та 3% річних встановив, що останній проведено вірно, відтак вказані суми підлягають до стягнення.

Отже, загальна сума, що підлягає до стягнення з відповідача, складає 6 013,74 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2012 року позивач подав заяву, в якій просив провадження у справі в частині розірвання договору оренди офісу та звільнення орендованого приміщення припинити за відсутності предмета спору, оскільки сторони в добровільному порядку розірвали договір оренди приміщення, що стверджується додатковою угодою від 30.09.2012 року, та підписали акт прийому-передачі частини нежитлового приміщення від 01.10.2012 року.

За п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Зважаючи, що сторони в добровільному порядку врегулювали спір в частині розірвання договору та передачі майна, відтак неврегульованих питань між ними не залишилося, а отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Позивачем за вимоги про розірвання договору та звільнення приміщення сплачено судовий збір в розмірі 1 073,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 745/04 від 09.10.2012 року.

Отже, вказана сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивач довів свої позовні вимоги, а відповідач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, їх не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення, а саме: про стягнення 5 880,00 грн. основного боргу, 111,46 грн. пені, 22,28 грн. 3 % річних. У решті позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азимут-Гео» (вул. Соборна,1, офіс 204, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 37796728) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»(вул. Хрещатик,8-А, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 19364259) 5 880,00 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.) грн. основного боргу, 111,46 (сто одинадцять грн. 46 коп.) грн. пені, 22,28 (двадцять дві грн. 28 коп.) грн. 3 % річних, 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) грн. судового збору.

3. У частині позовних вимог про розірвання Договору оренди офісу від 15.01.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Азимут-Гео», про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Азимут-Гео»звільнити орендоване приміщення площею 21 кв.м., що знаходиться на другому поверсі в буд. 10-б по вул. Київській, м. Рівне, провадження у справі припинити.

4. Ухвалою суду повернути Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Хрещатик»(вул. Хрещатик,8-А, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 19364259) з Державного бюджету 1 073,00 (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.) грн. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 745/04 від 09.10.2012 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 13.11.2012 р.

Суддя Андрійчук О.В.