Рішення

від 01.08.2011 по справі 5015/3186/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.11 Справа№ 5015/3186/11

за позовом : Бродівського дочірнього підприємства Львівського регіонального представництва асоціації детективних служб України "ARSS" товариства "Відсіч", м.Броди

до відповідача : ПП ОСОБА_1, м.Броди

про стягнення боргу

Суддя Фартушок Т.Б.

при секретарі Полюхович ХМ.,

Представники: від позивача: Нікішин О.О., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача : не з"явився;

Суть спору:

ДП "Відсіч" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ПП ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.06.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 17год. 30хв. 21.06.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав зазначених в ухвалах господарського суду по даній справі від 21.06.2011р. та від 18.07.2011р.

Представнику Позивача оголошено його права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані в тому числі і Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення Сторін про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва, довідки №03-26/199 від 21.06.2011р., №03-26/198 від 21.06.2011р. з управління державного казначейства; клопотання про приєднання письмових доказів: копія довідки позивача з ЄДР №№681812-681815, довідка про включення Відповідача в ЄДР №№681944-681946

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.

Ухвали господарського суду Львівської області, в тому числі ухвала про порушення провадження у справі, які скеровані відповідачеві а адресою 80600, АДРЕСА_1 , повертались із зазначенням на поштовій довідці причин повернення: «за закінченням терміну зберігання».

У зв'язку з чим судом зобов'язано Позивача надати довідку про включення відповідача в ЄДРПОУ станом на час розгляду справи.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АЕ №№681944-681996 станом на 15.07.2011р., місцезнаходженням відповідача є 80600, АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що ухвала про порушення провадження у справі та інші ухвали суду скеровані та вручені відповідачу належним чином.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15.04.2009р. між Позивачем (Сторона 1) та Відповідачем (Сторона 2, Замовник) укладено договір по обслуговуванню системи охоронно-протипожежної сигналізації (далі -Договір), відповідно до п.1 якого, Замовник доручає, а Сторона 1 бере на себе зобов'язання по ремонту та обслуговуванню системи протипожежної сигналізації а також підтриманню її в справному стані, котра змонтована на об'єкті в приміщенні магазин промислових товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п.4.4 Договору, Замовник зобов'язується проводити оплату згідно Договору та своєчасно розраховуватися за надані послуги; сума розрахунків по даному договору складає 50грн. щомісячно; оплата проводиться один раз в квартал до 10-го числа наступного місяця слідуючого за минулим кварталом, повною проплатою за один рік наперед або за згодою сторін в кінці року; Замовник зобов'язується своєчасно проводити оплату у відповідності з умовами даного Договору.

Згідно п.8.1 Договору, даний Договір укладається терміном на три роки і набирає чинності з дня підписання.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Відповідно до акту №02055 прийняття автоматичної установки пожежної сигналізації (пожежогасіння) в експлуатацію від 16.04.2009р., Відповідачем прийнято від Позивача згідно Договору установки, які змонтовано в приміщенні магазину промислових товарів за адресою АДРЕСА_2. Акт підписано Сторонами та скріплено відбитками печаток Сторін.

Відповідно до доводів Позивача, у Відповідача виник борг за Договором перед Позивачем за період з травня 2009р. по квітень 2011р.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу Відповідача перед Позивачем в розмірі 1200грн. чи здійснення повної або часткової оплати такого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 1200грн. підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 901,07грн. інфляційних втрат, 71,08грн. 3% річних

В додатках до позовної заяви Позивач надає розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, проведені за період існування основного боргу та у відповідності до величини індексів інфляції за відповідні періоди та розміру річних -3%.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вищенаведеного, перевіривши правильність проведених розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 901,07грн. інфляційних втрат та 71,08грн. 3% річних підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

01.08.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.08.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача, в тому числі витрати, пов'язані з поданням позову.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (80600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Бродівського дочірнього підприємства Львівського регіонального представництва асоціації детективних служб України "ARSS" товариства "Відсіч" (80600, Львівська обл., м.Броди, вул.Конюшківська, 54, ідентифікаційний код 22416474) 1200грн боргу, 901,07грн. інфляційних втрат, 71,08грн. 3% річних, 102грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 36,5грн. інших витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.