Рішення

від 06.11.2012 по справі 5/52 (6/52)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

06.11.12

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

06.11.2012 справа № 5028/5/52/2012(5028/6/52/2012)

Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи, порушеної

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - «Фрегат»,

вул. Магнітогорська, буд.1, м. Київ, 02660,

до відповідача: Приватного підприємства «Юрів»,

вул. Шкільна, 2б, с. Криски, Коропський район, Чернігівська область, 16213,

предмет спору: стягнення 12 131,86грн

за участю представників сторін від:

позивача: О.О.Деркач, представник за довіреністю №16/03/12-3 від 16.03.2012,

відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні 06.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - «Фрегат»подано позов до приватного підприємства «Юрів»про стягнення 10 034,78грн заборгованості за поставлений товар за договором поставки №1285-ф/11 від 14.07.2011, 782,96грн пені, 3 % річних у розмірі 293,85грн, 16,79грн інфляційних втрат, 1 003,48грн штрафу за несвоєчасну оплату товару, а також відповідного судового збору.

Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Чернігівської області від 06.11.2012 за №02-01/118 у зв'язку з перебуванням судді Ж.В.Блохіної у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл справи, за яким дану справу передано на розгляд судді А.В.Романенко.

Справі присвоєно порядковий №5028/5/52/2012(5028/6/52/2012).

До початку судового засідання від позивача надійшло письмове клопотання від 31.10.2012 за №31/10/12-1с про зменшення позовних вимог та залучення до матеріалів справи розгорнутого розрахунку боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Так, позивач просить зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу, а саме замість 1 003,47грн просить стягнути 501,73грн штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 14.07.2011 №1285-ф/11.

Дане клопотання не суперечить вимогам ст.22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), судом приймається.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відміткою загального відділу на зворотному боці ухвали про відкладення розгляду справи від 30.10.2012 /відправлено 30.10.2012, зареєстровано в реєстрі за №1484/, яка направлялася господарським судом за юридичною адресою відповідача, натомість повноважного представника в судове засідання відповідач не направив, причин не з`явлення в судове засідання не повідомив.

29.10.2012, відповідачем надіслано відзив на позов /з додатками/, яким повідомляє про часткове визнання ним позовних вимог, а саме щодо 10 034,78грн боргу, 782,96грн пені, 3 % річних у розмірі 293,85грн та 16,79грн інфляційних втрат, одночасно заперечуючи проти вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1 003,48грн, зазначаючи зокрема, що одночасне стягнення пені і штрафу буде порушенням норм законодавства. Обґрунтовуючи дані заперечення посилається на постанову Вищого господарського суду України від 06.10.2011 у справі №5023/2454/11, а також постанови Верховного Суду України від 01.11.2011 та Вищого господарського суду України від 21.12.2011 у справі 5002-2/5109-2010, та інше.

Господарський суд, враховуючи, що явка відповідача обов'язковою не визнавалась, приходить до висновку, що відповідно до ст.87 ГПК України, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, та вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника.

Рішення приймається за наявними у справі документами, на підставі ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні, представник позивача подав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке прийнято судом.

В усних поясненнях, посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов'язань, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (з врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог від 31.10.2012).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, встановив:

14.07.2011, сторонами укладено Договір поставки за №1285-ф/11 (надалі - Договір).

Статтею 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.п. 1.1. - 1.3. Договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар , а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених Договором.

Постачальник поставляє покупцю товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у заявках-замовленнях, що є невід'ємними частинами Договору.

Загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії Договору згідно накладних, які є невід`ємними його частинами.

Розділом 2 Договору встановлено, зокрема, що асортимент та ціна на поставлений товар визначаються на підставі Специфікації постачальника, погодженої покупцем, яка є невід`ємною частиною Договору.

Пунктами 4.1.- 4.3. Договору передбачено, зокрема, що поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії Договору за попереднім замовленням покупця, яке є обов'язковим для постачальника. Поставка замовленого товару здійснюється постачальником не більше трьох днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом строку, вказаного в самому замовленні.

Умови оплати та порядок розрахунків сторонами визначено у розділі 5 Договору, яким передбачено, зокрема, що покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у замовлені та товаросупроводжувальній документації. Розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару, або в інший строк за попередньою домовленістю між сторонами, в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, на виконання умов спірного Договору передано, а відповідачем прийнято товар відповідно до видаткової накладної №ф-00022330 від 18.08.2011 на суму 11 904,78грн.

За даною видатковою накладною відповідачем товар отримано, будь-яких заперечень не надано, отже, враховуючи положення ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті поставленого товару за видатковою накладною №ф-00022330 від 18.08.2011 на суму 11 904,78грн в повному обсязі та в строк не виконав. Часткову оплату товару здійснив у розмірі 1 870,00грнгрн, що підтверджується копіями банківських виписок та платіжних доручень /знаходяться в матеріалах справи/.

Враховуючи часткову оплату товару, на день винесення судового рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 034,78грн, яка підтверджується також двосторонньо підписаним актом звірки розрахунків за період з 01.07.2011 по 31.10.2011 /копія знаходиться в матеріалах справи/.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Оскільки відповідач за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, вимоги позивача визнав, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 10 034,78грн.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

На підставі вказаного пункту Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 782,96грн за період з 02.09.2011 по 01.03.2012.

Крім того, п. 7.3 Договору сторони визначили, зокрема, що крім пені, у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного порушення -штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Посилаючись на даний пункт Договору, з врахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 31.10.2012, позивачем нараховано штраф у розмірі 501,73грн, що становить 5% від несплаченої суми боргу.

Вказані відповідачем у відзиві на позов заперечення щодо одночасного стягнення пені і штрафу господарський суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному, на час винесення даного судового рішення, законодавству України, виходячи з наступного.

Чинним законодавством України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга ст. 193, частина перша ст. 216 та частина перша ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф і пеню (частина перша ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій, відповідно до частини четвертої ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором, зокрема, у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою ст. 549 ЦК України, частиною шостою ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та частиною шостою ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам частиною четвертою ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство України не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені і штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. В межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011.

Беручи до уваги зазначені вище обставини, господарський суд, доходить висновку, що вимога позивача щодо стягнення пені за вказаний вище період у розмірі 782,96грн та штрафу у розмірі 501,73грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму та клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 31.10.2012, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 293,84грн та 9,99грн інфляційних втрат за період з 02.09.2011 по 01.08.2012.

Суд, скориставшись своїм правом, здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних та 3% річних і дійшов висновку, що розрахунок позивача відповідає чинному законодавству України та матеріалам справи, а тому дана вимога підлягає задоволенню у повному розмірі.

Оскільки спір виник з вини відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1 609,50грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 36, 49, 75, 82-85, 87 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Юрів», вул. Шкільна, 2-б, с. Криски, Коропський район, Чернігівська область, 16213, код ЄДРПОУ 33761560, (п/р 26002301201718 в філії ЧОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 353553, ІПН 337615625098, свідоцтво №33587948) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгів дім -«Фрегат», юридична адреса: вул. Магнітогорська, буд.1, м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 36100206 (п/р 26002060426015 в КГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 321842, ІПН 361002026521, свідоцтво №100140238) 10 034,78грн боргу, 782,96грн пені, 501,73грн штрафу, 3% річних у розмірі 293,84грн, 9,99грн інфляційних втрат та 1 609,50грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В.Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2012.

Суддя А.В.Романенко