5017/2012/2165 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА про повернення позовної заяви "12" листопада 2012 р.№ 5017/2012/2165 Суддя РОВИНСЬКИЙ О.Ю., розглянувши матеріали заяви
Приватної виробничо комерційної фірми „Ной” ( 86141, м. Макіївка, вул. Кірова, 1-А, код ЄДРПОУ 30898338), які надійшли до господарського суду Одеської області 09.11.2012 р. та зареєстровані за № 5114/2012, до боржника
–Приватного підприємства „Термінал Т-К” ( 65026, м. Одеса, вул. Польська, 18, код ЄДРПОУ 33284725 ) про визнання банкрутом. ВСТАНОВИВ: 09.11.2012 р. Приватна виробнича комерційна фірма „Ной” звернулась до господарського суду Одеської області із заявою про визнання Приватного підприємства „Термінал Т-К” банкрутом за загальною процедурою банкрутства, відповідно до ст.ст. 6,7,11 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки боржник неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед щодо сплати заборгованості на загальну суму у розмірі 362 600 грн. 00 коп. Заява Приватної виробничо комерційної фірми „Ной” про визнання боржника - Приватного підприємства „Термінал Т-К” підлягає поверненню з наступних підстав: Відповідно до ст.4-1 ГПК України та п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (№2343-ХІІ). Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону. Відповідно до п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою посадове становище якої не підтверджено. Ініціюючим кредитором, подано заяву про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „Термінал Т-К” за загальною процедурою та визнання кредитором до боржника на загальну суму у розмірі 362 600 грн. 00 коп., однак жодного доказу виникнення вказаної заборгованості, як і підтвердження безспірності заявлених грошових вимог до заяви не надано. Відповідно ст. 1 Закону (№ 2343-ХІІ) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ) –це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 Постановою пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство". Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону (№2343-ХІІ) ознаками неплатоспроможності боржника є: грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; вимоги мають бути безспірними; такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону (№2343-ХІІ) встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Отже, за Законом (№2343-ХІІ) факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими. Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних. При цьому, відповідно до приписів Закону (№2343-ХІІ) такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців. Виходячи з системного аналізу положень Закону (№2343-ХІІ) процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце. Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема в постановах: від 04.07.2008р. у справі № 22/142б; від 05.11.2008р. у справі №16/41/08; від 26.09.2007р. у справі № П29/1110; від 14.12.2007р. у справі 24/485-б; від 14.04.2009 року у справі № 12/121б. Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009 року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами. Заявником не надано доказів статусу юридичної особи - Приватного підприємства „Термінал Т-К”, а саме свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, статутні та установчі документи; довідку облстатуправління про включення боржника до ЄДРПОУ та інше. Таким чином, господарський суд не може проаналізувати статус підприємства, організаційно правову форму товариства, оцінити фінансовий та майновий стан товариства його засновників та встановити відповідність місцезнаходження боржника - юридичної особи статутним та установчим документам. Разом з тим загальний порядок направлення сторонам копії заяв визначений ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивачем при поданні до суду позовної заяви подаються документи, серед яких, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Між тим, як встановлено судом, матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства „Термінал Т-К” не містять належних доказів, підтверджуючих факт надсилання копії заяви та доданих до неї документів боржнику, оскільки опис вкладення поштового відправлення відсутній, що також не відповідає ст. 7 Закону (№2343-ХІІ). Відповідно до підпункту 13, пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" з 19.01.2012 р. за подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство встановлена ставка судового збору у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Згідно зі ст. 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік” з 1 січня 2012 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 073 грн. 00 коп., а отже при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, заявником необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 5 365 грн. 00 коп. Таким чином, Заявником не надано доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника; доказів, підтверджуючих факт надсилання копії заяви та доданих до неї документів боржнику; доказів сплати судового збору , а тому заява підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.п. 3, 4, 6 ст. 63 ГПК України. Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення. Керуючись п.п. 3, 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9, Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, - У Х В А Л И В: 1. Заяву Приватної виробничо комерційної фірми „Ной” ( 86141, м. Макіївка, вул. Кірова, 1-А, код ЄДРПОУ 30898338) до боржника
–Приватного підприємства „Термінал Т-К” ( 65026, м. Одеса, вул. Польська, 18, код ЄДРПОУ 33284725 ) про визнання банкрутом - повернути без розгляду. 2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику. 3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 2 аркушах. Суддя Ровинський О.Ю.