Рішення

від 12.11.2012 по справі 21/122-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2012 р. Справа № 21/122-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-ЛК»Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ», Київська обл., с. Гора

про стягнення 630 701,58 гривень

за участю представників:

від позивача: Мольченко В.В. (довіреність №50 від 24.01.2012р.)

від відповідача: Лешкевич О.М. (довіреність №55-2012 від 30.05.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.10.2012р. Дочірнє підприємство «Житлово-експлуатаційна контора-ЛК»Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(далі-ДП «Житлово-експлуатаційна контора-ЛК»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»(далі-ПАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»/відповідач) про стягнення 630 701,58 грн., з яких: 616 757,92 грн. заборгованості за договором №24 від 30.10.2009р., 11 619,72 грн. пені та 2 323,94 грн. 3% річних.

У відповідності до пояснень представника відповідача, наданих в судових засіданнях, відповідач позов в частині 616 757,92 грн. заборгованості за спірним договором визнав, а у решті позовних вимог просив суд відмовити з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2012р. порушено провадження у справі №21/122-12 та призначено справу до розгляду на 29.10.2012р.

В судовому засіданні 29.10.2012р. оголошувалась перерва до 12.11.2012р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.10.2009р. між ДП «Житлово-експлуатаційна контора-ЛК»(далі-орендодавець) та ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ», яке в подальшому було перейменовано на ПАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»(далі-орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №24 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 2.1 та 6.1 Договору передбачено, що предметом договору є надання орендодавцем орендарю у тимчасове платне користування приміщення у окремо розташованій будівлі (інвентарний №492019) за адресою: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 58А, зареєстроване у Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за реєстраційним №974-з. Загальна площа орендованих приміщень складає 1 129,1 м 2 .

За користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 124 201,00 грн. в місяць. Розмір орендної плати підлягає корегуванню у відповідності до індексу інфляції.

Зазначений розмір орендної плати не включає податок на землю. Рахунок на компенсацію орендодавцю сплати податку на землю, орендодавець виставляє орендарю окремою сумою.

Строк дії Договору починається з дати передання орендованого приміщення орендарю та діє протягом 1 календарного року. Якщо жодна з сторін не повідомить про намір розірвати Договір за 30 календарних днів до дати закінчення дії Договору, то Договір вважається продовженим на тих же умовах до 2015 року включно.

У відповідності до наданих суду пояснень, оскільки жодна із сторін не виявила намір розірвати Договір в порядку, передбаченому п. 6.1 Договору, останній вважається продовженим на тих же умовах до 2015 року включно.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором виконав належним чином.

Так, 01.11.2009р. на виконання умов Договору сторонами підписано акт прийому-передачі орендованого майна.

Протягом, зокрема, червня-вересня 2012 року відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

З метою сплати відповідачем орендної плати та компенсації позивачу сплаченого податку на землю, останнім було виставлено відповідачу рахунки:

- №1210 від 21.06.2012р. на суму 154 771,21 грн.,

- №1389 від 23.07.2012р. на суму 154 334,18 грн.,

- №1581 від 20.08.2012р. на суму 154 043,69 грн.,

- №1734 від 17.09.2012р. на суму 153 608,81 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем (позивачем) умов Договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати та компенсації позивачу сплаченого податку на землю за зазначений період не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 616 757,92 грн. сукупної заборгованості.

Наявна ж в матеріалах справи довідка ПАТ «Державний ощадний банк України»від 18.10.2012р. №9/1809 та додані до неї платіжні доручення відповідача, свідчать лише про сплату відповідачем орендної плати та компенсації податку за Договором за попередні періоди (січень-травень 2012р.), які не охоплюють спірні (червень-вересень 2012р.), що підтверджується призначенням платежу.

З метою з досудового врегулювання даного спору, 25.07.2012р. позивачем було надіслано відповідачу претензію №494, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення.

На зазначену претензію відповідач не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив.

Наявність 616 757,92 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача №736 від 22.10.2012р.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 616 757,92 грн. сукупної заборгованості по сплаті орендної плати та компенсації сплаченого позивачем податку на землю за червень-вересень 2012 року згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Приписами статей 762, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що плата за оренду вноситься орендарем щомісячно на розрахунковий рахунок протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач не сплатив оренду плату та не компенсував, сплачений позивачем податок на землю за спірний період, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 616 757,92 грн. сукупної заборгованості по сплаті орендної плати та компенсації сплаченого позивачем податку на землю за червень-вересень 2012 року згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 619,72 грн. пені та 2 323,94 грн. 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням останнім умов Договору в частині проведення своєчасної оплати слід зазначити наступне.

Приписами статей 611, 625 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, п. 2.5 Договору передбачено, що плата за оренду вноситься орендарем щомісячно на розрахунковий рахунок протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, оскільки в порушення вимог вищезазначених норм Закону, позивачем не надано суду доказів, зі місту яких можливо встановити дату (число, місяць, рік) отримання відповідачем рахунків на сплату орендної плати та компенсації позивачу сплаченого податку на землю за спірний період, що унеможливлює встановлення судом періоду, з якого відповідач вважається таким, що прострочив у розумінні ст. 612 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11 619,72 грн. пені та 2 323,94 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за Договором, не відповідає вимогам статей 611, 612, 625 ЦК України, ст. 230 ГК України, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2012р. у справі №5002-18/273-2011.

Посилання ж на повідомлення про вручення поштових відправлень №04176 0224717 0, 04176 0227604 8, 04176 0225207 6, 04176 0225392 7, як на докази отримання відповідачем спірних рахунків судом не приймаються, оскільки зазначені повідомлення, як і відповідні чеки УДППЗ «Укрпошта»підтверджують лише факт отримання відповідачем певної кореспонденції від позивача, у той час, як доказів, що підтверджують факт надіслання зазначеними рекомендованими листами відповідачу саме спірних рахунків суду не надано.

Надані ж позивачем копії опису вкладення у цінний лист від 20.10.2012р., чек УДППЗ «Укрпошта»№1358 від 29.10.2012р. та повідомлення про вручення №04176 0251362 7, як докази направлення позивачем та отримання відповідачем 30.10.2012р. спірних рахунків на оплату судом оцінюються критично, оскільки отримання 30.10.2012р. відповідачем цих рахунків не підтверджує той факт, що останній вважається таким, що прострочив протягом періоду, за який позивачем нараховано та заявлено до стягнення 11 619,72 грн. пені та 2 323,94 грн. 3% річних (липень-вересень 2012р.).

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 611, 612, 625, 762 Цивільного кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»(08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, ідентифікаційний код 20048090) на користь Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-ЛК»Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, ідентифікаційний код 36337376) 616 757 (шістсот шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. 92 коп. заборгованості та 12 335 (дванадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 16 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 13.11.2012р.

Суддя В.А. Ярема