Рішення

від 07.11.2012 по справі 5015/4564/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.12 Справа№ 5015/4564/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі Скірі М.О., розглянув у відкритому судовому засідання матеріали справи № 5015/4564/12

за первісним позовом: Приватного підприємства «Алегорія», м. Львів,

до відповідача за первісним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

про : визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, зобов'язання до виконання умов договору та визнання права власності на нерухоме майно;

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

до відповідача за зустрічним позовом: Приватного підприємства «Алегорія», м. Львів,

про: зобов'язання до вчинення дій та визнання права власності на нерухоме майно.

за участю представників сторін:

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: ФОП ОСОБА_1

Обставини розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.11.2012 року.

06.11.2012 року через канцелярію господарського суду ФОП ОСОБА_2 подано зустрічний позов, який ухвалою суду від 06.11.2012 року прийнято до спільного провадження з первісним позовом та призначено до спільного розгляду з первісним позовом в судовому засіданні на 07.11.2012 року.

Представникам сторін, що брали участь в судових засіданнях, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконали, процесуальними правами користувались добросовісно.

В судовому засіданні 07.11.2012 року представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Відповідач за первісним позовом позовні вимоги заперечив, подавши зустрічний позов, на задоволенні якого наполягав в судовому засіданні. Відповідач за зустрічним позовом зустрічні вимоги заперечив, просив суд задоволити первісний позов.

В судовому засіданні 07.11.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Приватне підприємство «Алегорія»звернулось до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, що укладений між сторонами, на умовах, визначених у попередньому договорі від 11.10.2012 року №1, про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийняти від Приватного підприємства «Алегорія»черговий платіж в сумі 10 000,00 грн. в якості оплати за придбаний об'єкт договору, та про визнання за Приватним підприємством «Алегорія»права власності на об'єкт договору - нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначені на плані будинку літерою «А-4». В порядку заперечення проти первісного позову Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Приватного підприємства «Алегорія»з зустрічними позовними вимогами про зобов'язання повернути по акту приймання-передачі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначені на плані будинку літерою «А-4», та про визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право власності на вказане нерухоме майно.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

11.10.2012 року між позивачем за первісним позовом (сторона-2) та відповідачем за первісним позовом (сторона-1) укладено попередній договір № 1. Відповідно до п. 1 вказаного договору, сторони зобов'язались у строк до 19.10.2012 року укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна (основний договір), згідно якого сторона-1 зобов'язується передати у власність стороні-2, а сторона-2 зобов'язується прийняти у власність належне на праві власності стороні-1 нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначені на плані будинку літерою «А-4», на умовах, визначених цим попереднім договором.

Пунктом 2 вказаного договору сторони погодили усі істотні умови основного договору, зокрема:

- предметом основного договору є купівля-продаж належного стороні-1 на праві власності нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначених на плані будинку літерою «А-4»(надалі -об'єкт договору);

- продаж об'єкту договору буде вчинено за 350 000,00 грн. з розстрочкою платежів за наступним графіком: перший платіж в сумі 10 000,00 грн. до 19.10.2012 року; другий платіж в сумі 170 00,00 грн. до 30.12.2012 року; третій платіж в сумі 170 000,00 грн. до 30.01.2013 року;

- оплата за придбаний об'єкт договору може проводитись в безготівковій формі через банк або в готівковій формі через касу підприємства;

- штрафні санкції за несвоєчасну сплату стороною-2 чергових платежів становлять 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення;

- витрати, пов'язані з оформленням основного договору, покладаються на сторону-2;

- право власності на об'єкт договору переходить до сторони-2 в момент укладення основного договору та засвідчується актом приймання-передачі, що підписується між сторонами в день укладення основного договору;

- до моменту повної сплати вартості об'єкту договору останній на підставі акту приймання-передачі передається стороні-2 у користування на умовах оренди для ведення ресторанного господарства. Вказаний акт приймання-передачі сторонами підписується в день набрання чинності попереднім договором № 1. За користування об'єктом договору сторона-2 до 01 числа кожного місяця, наступного за звітним, сплачує стороні-1 орендну плату в розмірі 1 000,00 грн. з призначенням платежу «за оренду приміщення». Крім орендної плати, протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту укладення даного договору зі сторона-2 на підставі виставленого стороною-1 рахунку підлягає до сплати в користь сторони-1 сума за перший місяць оренди та гарантійний депозит у подвійному розмірі орендної плати (аванс). Гарантійний депозит зараховується стороні-2 в якості сплати за останній місяць оренди об'єкту договору. Згідно п. 5 попереднього договору від 11.10.2012 року № 1, з моменту укладення попереднього договору № 1 відповідач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання не відчужувати об'єкт договору третім особам.

11.10.2012 року на виконання п. 2 попереднього договору від 11.10.2012 року № 1, відповідач за первісним позовом передав позивачу за первісним позовом об'єкт договору у користування на умовах оренди, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі нерухомого майна в оренду від 11.10.2012 року.

Судом також встановлено, що згідно п. 6 попереднього договору від 11.10.2012 року № 1, на позивача за первісним позовом покладено обов'язок по підготовці проекту основного договору, пошуку нотаріуса, який посвідчуватиме основний договір, та визначення часу, дати і місця укладення основного договору. Повідомлення-пропозицію про укладення основного договору з вказівкою на конкретну дату, час та місце нотаріального посвідчення основного договору разом з проектом основного договору (у двох примірниках) позивач за первісним позовом надає відповідачу за первісним позовом для розгляду, прийняття та підписання у строк до 16.10.2012 року шляхом надіслання рекомендованим повідомленням або вручає особисто під розписку. Погоджений відповідачем за первісним позовом примірник основного договору повертається позивачу за первісним позовом безпосередньо у нотаріуса у момент нотаріального посвідчення основного договору.

15.10.2012 року на виконання умов попереднього договору від 11.10.2012 року № 1 позивач за первісним позовом вручив відповідачу за первісним позовом під розписку повідомлення-пропозицію від 15.10.2012 року № 15-10/1 про укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, де було вказано, що нотаріальне посвідчення основного договору відбудеться 19.10.2012 року о 11.00 год. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 2, в якості додатку відповідачу за первісним позовом було представлено для розгляду та схвалення проект основного договору у двох примірниках.

Судом також встановлено, що у відповідності до визначеного у п. 2 попереднього договору від 11.10.2012 року № 1 графіку платежів за об'єкт договору, позивач за первісним позовом здійснив оплату (перший платіж) за придбаний об'єкт договору в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 19.10.2012 року № 328, наявним в матеріалах справи.

З пояснень позивача за первісним позовом, наданих в судовому засіданні та не спростованих відповідачем за первісним позовом, судом встановлено, що відповідач за первісним позовом у призначений день та час до приватного нотаріуса не з'явився, схвалений примірник основного договору позивачу за первісним позовом не повернув, чим ухилився від укладення основного договору.

22.10.2012 року відповідач за первісним позовом листом-повідомленням № 22-1 від 22.10.2012 року повідомив позивача за первісним позовом про односторонню відмову від попереднього договору від 11.10.2012 року № 1 у зв'язку з порушенням останнім умов попереднього договору №1, яке полягає в несплаті суми авансу в розмірі 2 000,00 грн. у строк, обумовлений попереднім договором № 1 (до 16.10.2012 року включно). У вказаному повідомленні відповідач за первісним позовом висунув позивачу за первісним позовом вимогу про повернення по акту приймання-передачі об'єкту договору з оренди, зобов'язання прийняти назад проведену позивачем за первісним позовом часткову оплату за об'єкт договору (перший платіж), при цьому вказавши, що має намір відчужити об'єкт договору третій особі.

22.10.2012 року відповідач за первісним позовом здійснив повернення позивачу за первісним позовом чергового платежу в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером від 22.10.2012 року № 571, долученим в матеріали справи позивачем за первісним позовом, та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 22.10.2012 року № 571, долученою в матеріали справи відповідачем за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд в порядку ст. 220 Цивільного кодексу України визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, що укладений між сторонами, на умовах, визначених у попередньому договорі від 11.10.2012 року № 1, зобов'язати відповідача за первісним позовом прийняти від позивача за первісним позовом черговий платіж в сумі 10 000,00 грн. в якості оплати за придбаний об'єкт договору та визнати право власності на об'єкт договору - нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначені на плані будинку літерою «А-4».

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив та в порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача за зустрічним позовом повернути по акту приймання-передачі позивачу за зустрічним позовом нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначені на плані будинку літерою «А-4», та визнати за позивачем за зустрічним позовом право власності на вказане нерухоме майно. В обґрунтування зустрічного позову покликається на те, що попередній договір від 11.10.2012 року № 1 є неукладеним, оскільки такий не вчинений у формі, встановленій абз. 4 ч. 1 ст. 635, ч. 2 ст. 638, ч. 1 ст. 657 Цивільного кодексу України, тобто вказаний договір нотаріально не посвідчений та не піддавався державній реєстрації.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення первісного позову, натомість наявними є підстави для задоволення зустрічного позову.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд виходить з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочином, згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не спростовано сторонами спору, що 11.10.2012 року між позивачем за первісним позовом (сторона-2) та відповідачем за первісним позовом (сторона-1) укладено попередній договір № 1. Відповідно до п. 1 вказаного договору, сторони зобов'язались у строк до 19.10.2012 року укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна (основний договір), згідно якого сторона-1 зобов'язується передати у власність стороні-2, а сторона-2 зобов'язується прийняти у власність належне на праві власності стороні-1 нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначені на плані будинку літерою «А-4», на умовах, визначених цим попереднім договором.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України, попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Судом встановлено, що предметом попереднього договору від 11.10.2012 року № 1 є купівля-продаж нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, згідно ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Системний правовий аналіз наведених вище положень Цивільного кодексу України дозволяє стверджувати, що попередній договір, предметом якого є укладення договору, що підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (купівлі-продажу нерухомого майна), також нотаріально посвідчується та проводиться його державна реєстрація.

Згідно ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Представлений суду попередній договір від 11.10.2012 року № 1, спір з приводу невиконання умов якого заявлено у первісному позові, сторонами спору укладений у простій письмовій формі. Надавши правову оцінку вказаному попередньому договору, враховуючи наведені вище положення Цивільного кодексу України, суд приходить до переконання про неукладеність попереднього договору від 11.10.2012 року № 1.

За дійсних обставин справи суд відзначає, що попередній договір від 11.10.2012 року № 1 в розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України не став підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін спору, що передбаченні умовами цього договору. Тобто, між сторонами спору не виникли взаємні прав та обов'язки, спір з приводу невиконання яких заявлений у первісному позові.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Встановивши всі обставини справи та надавши належну правову оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, в їх сукупності суд приходить до переконання про відсутність прав позивача за первісним позовом, за захистом яких останній звернувся до суду. У зв'язку з наведеним первісний позов не підлягає до задоволення.

Задовольняючи зустрічний позов, суд виходить з такого.

Матеріалами та дійсними обставинами справи підтверджується факт того, що на виконання умов попереднього договору від 11.10.2102 року № 1, позивач за зустрічним позовом передав відповідачу за зустрічним позовом на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду від 11.10.2012 року нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначені на плані будинку літерою «А-4».

За результатом вирішення первісного позову судом встановлено, що попередній договір від 11.10.2012 року № 1 через недотримання сторонами спору вимог закону щодо обов'язкового нотаріального посвідчення та державної реєстрації такого договору, є неукладеним, як наслідок, передбачені вказаним договором права та обов'язки між сторонами спору не виникли.

У листі-повідомленні № 22-1 від 22.10.2012 року, отриманому наручно 22.10.2012 року відповідачем за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом висунув вимогу про повернення об'єкту договору з оренди. Судом встановлено, що на момент вирішення даного спору по суті, вимога позивача за зустрічним позовом про повернення йому об'єкту договору відповідачем за зустрічним позовом залишена без виконання, об'єкт договору перебуває у користуванні останнього. Наведене підтверджено сторонами спору в судовому засіданні та не спростовано належними і допустимими доказами у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд відзначає, що матеріалами справи не підтверджується наявність підстав для користування відповідачем за зустрічним позовом об'єктом договору на умовах оренди, вимогу про повернення якого заявлено позивачем за зустрічним позовом.

У зв'язку з наведеним, позовна вимога позивача за зустрічним позовом про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом повернути по акту приймання-передачі позивачу за зустрічним позовом нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначені на плані будинку літерою «А-4», підлягає до задоволення.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу за зустрічним позовом на праві власності належить нерухоме майно, що використовується останнім у його підприємницькій діяльності, а саме приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, позначені на плані будинку літерою «А-4». Наведене підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.11.2008 року № 20953589. Крім того, судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом проведено за власні кошти реконструкцію вказаного нерухомого майна, що засвідчується договором від 29.03.2012 року № 29/03/12 та актом БК-0000007 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 04.07.2012 року, у зв'язку з чим заведено інвентаризаційну справу на об'єкт договору, складено технічний паспортом від 25.10.2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 332 Цивільного кодексу України, переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Відповідність нежитлових приміщень вимогам ДБН В. 2.2-15-2005 «Житлові будинки Основні положення», (НПАОП 45.2-7.02-12) «Охорона праці і промислова безпека у будівництві»ДБН В.1.2-9-2008 та готовність нежитлових приміщень до експлуатації підтверджується висновком від 09.10.2012 року №4966.12.46.41.20/5271 експертизи, проведеної ДП «Західний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України».

За наведеного вище підтверджується належність на праві власності об'єкту договору позивачу за зустрічним позовом.

Згідно ст. 41 Конституції України і ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Власник майна, згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Фактом подання первісного позову позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) оспорює право власності позивача за зустрічним позовом на об'єкт договору, у зв'язку з чим зустрічна вимога останнього про визнання за ним права власності на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначені на плані будинку літерою «А-4», підлягає до задоволення, як така, що підтверджена матеріалами та дійсними обставинами справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за первісним позовом суд покладає на позивача за первісним позовом, судові витрати за зустрічним позовом -на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись 11, 15, 16, 202, 209, 321, 328, 332, 392, 626, 635, 638, 657, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 60, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задоволити повністю.

Зобов'язати Приватне підприємство «Алегорія»(79026, м. Львів, вул. Стрийська, 66, ідентифікаційний код 32800802) повернути по акту приймання-передачі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної-особи підприємця ЄДР: 20105947761) нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначені на плані будинку літерою «А-4».

Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної-особи підприємця ЄДР 20105947761) право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться в підвалі та на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 184,8 м. кв., позначені на плані будинку літерою «А-4».

Стягнути з Приватного підприємства «Алегорія»(79026, м. Львів, вул. Стрийська, 66, ідентифікаційний код 32800802) на користь Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної-особи підприємця ЄДР 20105947761) 8 073,00 грн. судового збору за подання зустрічного позову.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видати наказ на виконання рішення господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 08.11.2012 року.

Суддя Матвіїв Р.І.