Постанова

від 11.10.2012 по справі 2а-5439/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 р. Справа № 2а-5439/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Титова Р.В.

Представника відповідача Самойленко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2012р. по справі № 2а-5439/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Інтер"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт-Інтер» (далі по тексту позивач. ТОВ "Горизонт-Інтер"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення №0000071800 від 29.03.2012р. Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області (далі по тексту відповідач, ДПІ у Київському районі м.Харкова) про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Горизонт-Інтер" з податку на додану вартість в сумі 286750,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Інтер" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Держаної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення №0000071800 від 29.03.2012 року Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Горизонт-Інтер" з податку на додану вартість в сумі 286750,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 05.10.2011 року по справі №2-а-9996/11/2070 - без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ТОВ «Горизонт-Інтер» здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого 07.12.2004 року розпорядженням виконавчого комітету Харківської міської ради, код ЄДРПОУ -33288756. ТОВ «Горизонт-Інтер» з 21.12.2004 року перебуває на податковому обліку в Державній податкові інспекції у Київському районі м. Харкова (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) та зареєстровано платником податку на додану вартість.

15.03.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відповідно до наказу начальника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 22.02.2012 р. № 513 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Горизонт-Інтер» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Спецтеплосервіс» (код ЄДРПОУ 35350658) за січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 15.03.2012 року №45/18-010/33288756 (надалі - акт перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 11-17).

На підставі акту перевірки 29.03.2012 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення №0000071800, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Горизонт-Інтер» з податку на додану вартість в загальному розмірі 286751,00грн. (в тому числі 286750,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 9).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач 06.04.2012 року подав до Державної податкової служби у Харківській області скаргу (а.с. 30-34), за результатами розгляду якої рішенням від 24.04.2012 року №2147/10-212 оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 35-38).

Позивач не погодився з рішенням відповідача та подав адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином у повному обсязі, у тому числі зобов'язань по виконанню підрядних робіт, зобов'язань позивача по оплаті вартості підрядних робіт за переліченим вище правочином шляхом видачі ТОВ «Спецтеплосервіс»векселя на суму 1720500,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Слід відмітити, що згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому відповідно п. 139.1.9 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Водночас відповідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі системного аналізу вказаних вище норм, колегія суддів вважає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків..

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2010 року між ТОВ "Горизонт-Інтер"та ТОВ "Спецтеплосервіс" укладено договір підряду за № 1/12 від 01.12.10 року з технічним завданням (додаток №1 до цього договору) та 07.06.2011 року додаткова угода (а.с. 22-29, 90).

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що зі змісту договору про надання послуг випливає, що фактично це є договір підряду, яким згідно приписів ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Законодавець передбачив, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до положень п.1.1 зазначеного Договору, ТОВ "Спецтеплосервіс" (як підрядником) повинно виконати роботи по демонтажу та монтажу обладнання систем вентиляції та кондиціювання на об'єкті ТОВ "Горизонт-Інтер" за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 102, торговий центр "Атріум" на загальну суму 1720500,00 грн.

Відповідно до вимог п.4.1. Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи із своїх матеріалів та коштів та відповідно до умов п.4.2. Договору надати Замовнику технічні паспорти заводу виробника на обладнання яке встановлене Підрядником.

При цьому, відповідно до вимог п. 6.1. Договору обладнання, яке поставлено по договору, передається підрядником замовника по накладній лише при наявності у замовника доручення на отримання матеріальних цінностей, відповідно з актом та специфікацією.

На підтвердження виконання ремонтних робіт позивач до матеріалів справи надав акт приймання виконаних робіт від 31.01.2011 року, який суд першої інстанції визнав достатнім та допустимим доказом як самого факту виконання робіт контрагентом, так і їх вартості (а.с. 89). Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що у вказаному Акті відсутні дані, щодо передачі від підрядника до замовника обладнання, яке було встановлено при виконанні робіт щодо монтажу обладнання систем вентиляції та кондиціювання. Докази, на підтвердження виконання сторонами умов п. 6.1. Договору, щодо складання акту передачі обладнання встановленого при виконанні монтажу обладнання систем вентиляції та кондиціювання, не були надані позивачем а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції.

Крім того, позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції, не надано доказів та не зазначено хто саме з працівників ТОВ "Горизонт-Інтер" отримував обладнання встановлене ТОВ "Спецтеплосервіс" на виконання Договору підряду №1/12 та докази подальшого оприбуткування обладнання та його використання в господарській діяльності позивачем.

На підставі вищевикладеного колегією суддів вважає, у позивача, навіть при наявності належним чином оформленої податкової накладної, не було законних підстав для формування податкового кредиту по операціям з ТОВ "Спецтеплосервіс" за договором № 1/12 від 01.12.2010 року про надання послуг, з урахуванням його невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України та застосування у зв'язку з цим наслідків, передбачених ст. 215, ст. 216 та ст. 228 ЦК України, відсутності документів, які є обов'язковими для зберігання та ведення бухгалтерського обліку щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "Горизонт-Інтер" та ТОВ "Спецтеплосервіс".

Зважаючи на те, що судом першої інстанції невірно були встановлені фактичні обставини та надана оцінка наявним у справі документам, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального законодавства, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а тому в силу приписів ч.1 ст.198, п.п.3, 4 ч.1 ст.202 КАС України, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.12 р. по справі № 2а-5439/12/2070 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2012р. по справі № 2а-5439/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт - Інтер" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст постанови виготовлений 16.10.2012 р.